Рішення

від 20.02.2009 по справі 16/263

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ

16/263

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Кіровоградської області

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

 "20" лютого 2009 р.Справа №  16/263

 Господарський суд Кіровоградської області в складі судді Коротченко Л.С., розглянув у відкритому судовому засіданні справу № 16/263

за позовом: товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія Агромир", м. Кіровоград  

до відповідача: фермерського господарства "Каунас", с. Володимирівка Знам'янського району Кіровоградської області     

про стягнення 244 917,57 грн.,  

Представники сторін:

від позивача - Пронін Ю.О., довіреність б/н від 01.12.08 р.;

від відповідача - участі не брали.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Компанія Агромир" звернулося до господарського суду Кіровоградської області з позовною заявою про стягнення з фермерського господарства "Каунас" заборгованості в с умі 244 917,57 грн., з яких 137 809,16 грн. - основний борг, 4 440,38 грн. - пеня, 68 904,58 грн. - штраф, 33 763,45 грн. - проценти  за користування чужими грошовими коштами.

Поданою в судовому засіданні 10.02.09 р. заявою б/н від 09.02.09 р. позивач фактично зменшив розмір позовних вимог, а саме просить стягнути з відповідача 195 798,88 грн., з яких                       88 429,00 грн. - борг, 7 339,89 грн. - пеня, 44 214,50 грн. - штраф та 55 815,49 грн. - проценти за користування чужими грошовими коштами (а.с. 53, 54).

Вказана заява позивача про зменшення розміру позовних вимог прийнята судом до розгляду.

Відповідач відзив не подав, позовні вимоги не заперечив, представник відповідача в судовому засіданні 20.02.09 р. участі не брав, однак про дату, час і місце проведення судового засідання відповідач належним чином повідомлений, про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення № 89181 (а.с. 62).  

На підставі статті 75 Господарського процесуального кодексу України справу розглянуто за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши наявні матеріали справи, подані докази та заслухавши пояснення представника позивача господарський суд встановив.

24.04.08 р. між товариством з обмеженою відповідальністю "Компанія Агромир" (далі - Продавець) та фермерським господарством "Каунас" (далі - Покупець) укладено договір купівлі-продажу (поставки) на умовах розстрочення оплати за № 24/04-Ми (далі - Договір, а.с. 9-17).

Відповідно до умов Договору, в строки, визначені Договором, Продавець зобов'язується передати у власність Покупця матеріально-технічні ресурси (далі - Товар), а Покупець зобов'язується прийняти Товар і оплатити його вартість. Найменування Товару, його кількість, ціни за одиницю виміру, термін поставки Покупцю та базис поставки, вартість Товару та термін його оплати, а також інші умови, визначаються в додатках та рахунку-фактурі, які складають невід'ємну частину цього Договору (п. 1.1. та п. 1.2. Договору).

Права та обов'язки сторін цього Договору виникають в момент його підписання та припиняються належним виконанням цього Договору, а також в інших випадках, передбачених законом (п. 5.1. Договору).

Договір 24.04.08 р. підписаний повноважними представниками сторін та скріплений круглими печатками товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія Агромир" і фермерського господарства "Каунас".

Укладений між сторонами Договір за своєю правовою природою є договором поставки, правовідносини за яким регулюються параграфом 3 Глави 54 Цивільного кодексу України.

Згідно ч. 1 ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник) зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

У відповідності до ч. 2 ст. 712 Цивільного кодексу України до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж.

Відповідно до приписів ст. 655 Цивільного кодексу України за договором  купівлі - продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується  передати  майно  (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Як вбачається з виписаних Продавцем видаткових накладних № АГ-000041 від 26.04.08 р.,  № АГ-0000452 від 26.04.08 р., № АГ-0000510 від 06.05.08 р., № АГ-0000542 від 08.05.08 р., № АГ-0000602 від 15.05.08 р., № АГ-0000633 від 21.05.08 р., № АГ-0000766 від 07.06.08 р., № АГ-0000768 від 09.06.08 р., № АГ-0001294 від 09.10.08 р. та виданих Покупцем довіреностей серії ЯПВ № 419113 від 25.04.08 р., серії ЯПВ № 419118 від 08.05.08 р., серії ЯПВ № 419120 від 15.05.08 р., серії ЯПВ № 419121 від 21.05.08 р., серії ЯПВ № 419124 від 06.06.08 р., серії ЯПВ            № 419125 від 09.06.08 р. і серії ЯПЗ № 977780 від 09.10.08 р. позивач свої зобов'язання за Договором виконав в повному обсязі, поставивши відповідачу Товар на загальну суму                          244 229,00 грн. (а.с. 18-25).

Згідно відомостей викладених у позовній заяві та банківських виписках (а.с. 40-48) відповідач свої зобов'язання за Договором належним чином не виконав, за поставлений товар розрахувався частково, сплативши 155 800,00 грн.

У пункті 5.3. Договору встановлено, що Покупець зобов'язується провести оплату за Товар в строки вказані в додатках до цього Договору. Так, в Додатку № 5 до Договору передбачено, що Покупець повинен здійснити оплату до 20.09.08 р., а в Додатку №  6 - до 01.11.08 р.

Відповідач у передбачені додатками до Договору строки оплату за отриманий Товар в повному обсязі не здійснив, в зв'язку з чим позивач змушений був звернутися до господарського суду за захистом своїх порушених прав та інтересів.

Стаття 525 Цивільного кодексу України передбачає, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Після звернення позивача до господарського суду з даним позовом відповідач частково розрахувався за отриманий Товар, сплативши 2 000,00 грн., що підтверджується поданою позивачем копією платіжного доручення № 16 від 09.02.09 р. (а.с. 61).

Таким чином, провадження в частині стягнення з відповідача боргу в розмірі 2 000,00 грн., на підставі п. 1-1 ч. 1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України слід припинити, в зв'язку з відсутністю предмету спору.

Отже, основна заборгованість відповідача складає 86 429,00 грн. (244 229,00 грн. -                      155 800,00 грн. - 2 000,00 грн. = 86 429,00 грн.).

Доказів сплати заборгованості за отриманий Товар в розмірі 86 429,00 грн. відповідачем до суду не подано.

За вказаних обставин, господарський суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог позивача в частині стягнення з відповідача основного боргу за отриманий товар в сумі                  86 429,00 грн.

Крім того, позивач просить стягнути з відповідача пеню в розмірі 7 339,89 грн. та штраф у розмірі 44 214,50 грн.

У відповідності до приписів ч. 1 ст. 546 Цивільного кодексу України, виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Статтею 549 Цивільного кодексу України встановлено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

В пункті 6.3. Договору сторони погодили, що Покупець несе відповідальність за прострочення  з оплатою вартості Товару, сплачуючи за кожний день прострочення оплати пеню в розмірі не вище подвійної облікової ставки НБУ від вартості Товару, яка залишається неоплаченою, а також штраф за невиконання або неналежне виконання зобов'язань по цьому Договору. Сторони встановили розмір штрафу Продавця в твердій сумі: 50 % від вартості неоплаченого Товару. Штраф відшкодовується в повній сумі понад пеню.

За викладеним позивачем розрахунком штрафу, його сума становить 44 214,50 грн.                      (88 429,00 грн. х 50% = 44 214,50 грн.). Вказаний розрахунок відповідає нормам чинного законодавства, умовам Договору та обставинам справи, а тому вимоги в частині стягнення штрафу в розмірі 44 214,50 грн. підлягають задоволенню в повному обсязі.

Що ж до позовних вимог в частині стягнення пені в розмірі 7 339,89 грн., то вони підлягають частковому задоволенню в частині стягнення 7 326,34 грн., оскільки позивач при розрахунку пені допустив помилку у загальній кількості днів в 2008 році.

Позивач також просить стягнути з відповідача проценти за користування чужими грошовими коштами в розмірі 55 815,49 грн.

Згідно п. 2.8. Договору, відсотки за користування чужими грошовими коштами сплачуються у розмірі 0,5% від несплаченої суми за кожен календарний день, з дати коли Товар повинен бути сплачений Покупцем. Якщо Покупець своєчасно або достроково розрахувався за придбаний Товар, то відсотки за користування чужими грошовими коштами не нараховуються.

Оскільки позивачем при розрахунку розміру процентів за користування чужими грошовими коштами допущена арифметична помилка, господарський суд задовольняє позовні вимоги в цій частині частково, а саме в розмірі 55 813,69 грн.

На підставі ст. 49 Господарського процесуального кодексу України господарські витрати покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених вимог.

Керуючись ст.ст. 44, 49, 75, п. 1-1 ч. 1 ст. 80, ст.ст. 82-85, 116, 117 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

                                                                  ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити частково.

Стягнути з фермерського господарства "Каунас" (27640, Кіровоградська область, Знам'янський район, с. Володимирівка; код ЄДРПОУ 32315935) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія Агромир" (25009, м. Кіровоград, вул. 50 років Жовтня, 17; код ЄДРПОУ 32504555) заборгованість в сумі 193 783, 53 грн., з яких 86 429,00 грн. - основний борг, 7 326,34 грн. - пеня, 44 214,50 грн. - штраф та 55 813,69 грн. - проценти за користування грошовими коштами, а також витрати по сплаті державного мита в сумі 1 957, 84 грн. та на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 116,82 грн.

Наказ видати стягувачу після набрання рішенням законної сили.

Провадження у справі в частині стягнення з відповідача основного боргу в розмірі                          2 000,00 грн. припинити, у зв'язку з відсутністю предмету спору.

В іншій частині позову відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття, до набрання рішенням законної сили воно може бути оскаржено до Дніпропетровського апеляційного господарського суду через господарський суд Кіровоградської області в порядку, встановленому Господарським процесуальним кодексом України.  

Суддя