Рішення

від 24.02.2009 по справі 17/176

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

17/176

             ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

     РІШЕННЯ

     ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"24" лютого 2009 р.                                           м. Черкаси                                         Справа №  17/176

Господарський суд Черкаської області у складі головуючого судді Боровика С.С., з секретарем Петько Л.В., за участю представників сторін: позивача –не з'явився,          відповідача –не з'явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу № 17/176

за позовом приватного підприємства «Рось»

доприватного підприємства "Балтія-1"

простягнення 85 061 грн. 88 коп. та зобов'язання повернути 19 холодильних ларів та 140 корзин

                                                                 ВСТАНОВИВ:

Приватне підприємство "Рось" (далі-позивач) звернулось в суд з позовом про стягнення з приватного підприємства "Балтія-1" (далі-відповідач) 85 061,88 грн. заборгованості за поставлену продукцію, з них: 63 974,90 грн. основної заборгованості, 5 294,75 грн. пені, 666,37 грн. інфляційних, 2 330,88 грн. - 3% річних, 12 794,98 грн. штрафу, та зобов'язання повернути 19 холодильних ларів і 140 корзин.

Підставою позову, на думку позивача, є невиконання відповідачем зобов'язань по оплаті вартості поставленої продукції згідно договору № 3/10000467 від 01.01.2007 року про надання дистриб'юторських послуг, та неповернення 19 холодильних ларів та 140 корзин згідно договору оренди б/н і дати.

У судовому засіданні 27.01.2009 року представник позивача позов з підстав викладених в позовній заяві підтримав і просив задовольнити.

У зв'язку з неявкою в судове засідання 27.01.2009 року представника відповідача суд зобов'язав позивача надати Довідку з управління статистики про включення відповідача до Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України на момент розгляду справи.   

На вимогу суду 10.02.2009 року позивач надав Витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, в якому зазначено, що станом на 01.01.2009 року місцезнаходження відповідача: (м. Черкаси, Соснівський р-н, вул. Громова, буд. 188).

На зазначену адресу відповідача тричі направлялись ухвали суду: від 09.01.2009 року про порушення провадження у справі, від 27.01.2009 року та від 10.02.2009 року про відкладення розгляду справи, якими відповідач був повідомлений про час і місце розгляду справи, проте він без поважних причин в судові засідання не з'явився, проти позову не заперечував, відзив на позов та витребувані документи до дня судового засідання суду не надав, що не перешкоджає розгляду справи по суті відповідно до статті 75 Господарського процесуального кодексу України у його відсутності та за наявними в ній матеріалами.

У судовому засіданні 10.02.2009 року представник позивача подав заяву № 06/02 від 06.02.2009 року про уточнення позовної заяви, в якій просить стягнути з відповідача 85 061,88 грн.

23.02.2009 року на адресу суду надійшла заява № 17/02 від 17.02.2009 року про збільшення розміру позовних вимог, в якій позивач просить стягнути з відповідача 85 172,74 грн., з яких: 63 974,90 грн. основної заборгованості, 5 405,61 грн. пені, 3% річних –2 330,88 грн., інфляційні –666,37 грн., штрафу –12 794,98 грн. (а.с.75-82) та заява № 17/к від 17.02.2009 року про розгляд справи у відсутності представника позивача (а.с.72-74).

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши наявні у справі письмові докази та оцінивши їх у сукупності, суд, з урахуванням поданої позивачем заяви № 17/02 від 17.02.2009 року, задовольняє позовні вимоги частково з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, правовідносини між сторонами виникли на підставі договору про надання дистриб'юторських послуг від 01.01.2007 року за № 3/10000467, за умовами якого позивач надав відповідачу право купувати продукцію для продажу в межах визначеної території від свого імені і за свій рахунок відповідно до умов та положень даного договору (пункт 1.1. договору).

За правовою природою даний договір є договором поставки і відповідає вимогам статті 712 Цивільного кодексу України, якою передбачено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Загальні умови виконання господарських зобов'язань визначені статтею 193 Господарського кодексу України, згідно з якою суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Зазначена стаття узгоджується з приписами статті 526 Цивільного кодексу України, якою встановлено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За змістом статей 599 та 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання, яке припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач на виконання умов договору від 01.01.2007 року поставив відповідачу продукцію загальною вартістю 89 295 грн., що підтверджується видатковими накладними (а.с.19-22): № 1652 від 15.06.2007 року на суму 28 087 грн., № 1861 від 26.06.2007 року на суму 19 810 грн., № 1862 від 26.06.2007 року на суму 18 975 грн., № 2437 від 31.07.2007 року на суму 22 423 грн.

В силу статті 692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Як встановлено статтею 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Сторони в пункті 6.5 договору встановили, що оплата вартості партії переданого товару згідно узгодженого плану реалізації проводиться дистриб'ютором на умовах відстрочки платежу - 14 банківських днів, а факт передачі продукції підтверджується накладними, в яких вказується найменування, кількість і вартість продукції (пункт 5.4 договору).

Проте, як встановлено судом і підтверджено позивачем, відповідач свого обов'язку щодо оплати ціни (вартості) отриманого ним товару по накладних №№ 1652, 1861, 1862, 2437 на протязі 14-ти банківських днів з дати передачі кожної партії продукції не виконав, розрахувався з позивачем частково в сумі 25 320,10 грн., що підтверджується виписками банку (а.с.23-40), підтвердив свою заборгованість в сумі 63 974,90 грн. (Акт співставлення розрахунків від 05.09.2008 року за період з 01.01.2006 року по 31.08.2008 року), на момент звернення позивача до суду з даним позовом заборгованість відповідача по накладним №№ 1652, 1861, 1862, 2437 складає 63 974,90 грн., тому суд задовольняє позов в цій частині.

В силу вимог частини другої статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Передбачена цією статтею сплата суми боргу за грошовим зобов'язанням з урахуванням встановленого індексу інфляції, а так само трьох процентів річних з простроченої суми, здійснюється незалежно від тієї обставини, чи був передбачений договором відповідний захід відповідальності.

Крім того, за змістом пункту 1 статті 199 Господарського кодексу України та пункту 1 статті 548 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання (основного зобов'язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом.

Зазначені статті узгоджуються з приписами пункту 7.2 договору, в якому сторонами встановлено, що в разі затримки розрахунків за отриману продукції відповідач сплачує позивачу пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період затримки платежу.

Оскільки сторонами було визначено строки та порядок оплати за поставлений товар, то суду необхідно встановити, коли у позивача виникло право вимагати виконання відповідачем своїх зобов'язань щодо оплати, коли у відповідача настав строк (термін) виконання обов'язку щодо оплати за поставлений товар, і відповідно з якого моменту необхідно нараховувати 3% річних, інфляційні та пеню за невиконання грошового зобов'язання за весь час прострочення.

Сторони в пункті 6.5 договору встановили, що оплата вартості партії переданого товару проводиться дистриб'ютором на умовах відстрочки платежу - 14 банківських днів, а факт передачі продукції підтверджується накладними, в яких вказується найменування, кількість і вартість продукції (пункт 5.4 договору), тобто по накладній № 1652 від 15.06.2007 року на суму 28 087 грн. кінцевий строк оплати - 05.07.2007 року, по накладній № 1861 від 26.06.2007 року на суму 19 810 грн. кінцевий строк оплати - 16.07.2007 року, по накладній № 1862 від 26.06.2007 року на суму 18 975 грн. кінцевий строк оплати - 16.07.2007 року, по накладній № 2437 від 31.07.2007 року на суму 22 423 грн. кінцевий строк оплати - 17.08.2007 року.

Тому суд вважає, що строк виконання відповідачем зобов'язання по оплаті за поставлений товар настав через 14 банківських днів з дати поставки кожної партії товару, і відповідно по закінченню 14 банківських днів з дати поставки кожної партії товару у позивача виникло право вимагати виконання відповідачем своїх зобов'язань щодо оплати за поставлений товар, а в разі його не оплати позивач має право нараховувати 3% річних, інфляційні та пеню за невиконання грошового зобов'язання за весь час прострочення, нараховуючи їх в залежності від закінчення строку оплати кожної партії товару.

Позивач, враховуючи вимоги статті 231 Господарського кодексу України, згідно з якою законом щодо окремих видів зобов'язань може бути визначений розмір штрафних санкцій, зміна якого за погодженням сторін не допускається, та статті 3 Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань” про те, що розмір пені, який встановлюється за згодою сторін, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня, просить суд стягнути з відповідача 5 405,61 грн. пені по накладними за такими періодами:

Оскільки відповідач по накладній № 1652 від 15.06.2007 року на суму 28 087 грн. розрахувався частково в сумі 25 320,10 грн., суд вважає, що по цій накладній пеню необхідно нараховувати з 06.07.2007 року по 06.01.2008 року на суму 2 766,90 грн.

пеня –(2 766,90*179*0,0438/100 = 216,93 грн.),(2 766,90*6*0,0546/100 = 9,06 грн.). Всього - 216,93+9,06=225,99 грн.  

Суд перевіривши порядок нарахування позивачем пені в сумі 225,99 грн. за відповідний період, встановив правильність її нарахування.

По накладній № 1861 від 26.06.2007 року пеню необхідно нараховувати з 17.07.2007 року по 17.01.2008 року на суму 19 810 грн.

пеня –(19 810*168*0,0438/100 = 1 457,70 грн.), (19 810*17*0,0546/100 = 183,88 грн.). Всього - 1 457,70+183,88=1 641,58 грн.

Суд перевіривши порядок нарахування позивачем пені в сумі 1 641,60 грн. за відповідний період, встановив неправильність її нарахування (після перерахунку –1 641,58 грн.).

По накладній № 1862 від 26.06.2007 року пеню необхідно нараховувати з 17.07.2007 року по 17.01.2008 року на суму 18 975 грн.

пеня –(18 975*168*0,0438/100 = 1 396,26 грн.), (18 975*17*0,0546/100 = 176,13 грн.). Всього - 1 396,26+176,13=1 572,39 грн.

Суд перевіривши порядок нарахування позивачем пені в сумі 1572,42 грн. за відповідний період, встановив неправильність її нарахування (після перерахунку –1 572,39 грн.).

По накладній № 2437 від 31.07.2007 року пеню необхідно нараховувати з 18.08.2007 року по 18.02.2008 року на суму 22 423 грн.

пеня –(22 423 *136*0,0438/100 = 1 335,69 грн.), (22 423*49*0,0546/100 = 599,90 грн.). Всього - 1 335,69+599,90 = 1 935,59 грн.,

Суд перевіривши порядок нарахування позивачем пені в сумі 1935,60 грн. за відповідний період, встановив неправильність її нарахування (після перерахунку –1 935,59 грн.)

Загально сума пені по всім накладним складає: 225,99+1 641,58+1 572,39+1 935,59 = 5 375,55 грн. Оскільки позивач просить стягнути з відповідача пеню в сумі 5 405,61 грн., то суд задовольняє позов в цій частині частково в сумі 5 375,55 грн., а в іншій частині позову про стягнення пені відмовляє за необґрунтованістю.

накладна № 1652 від 15.06.2007 року

Суд перевіривши порядок нарахування позивачем 3% річних в сумі 29,26 грн. за період з 06.07.2007 року по 10.11.2008 року, встановив неправильність їх нарахування (після перерахунку - 112,34 грн. (2 766,90*3%*494/365).

Суд перевіривши порядок нарахування позивачем інфляційних в сумі 3,95 грн. за період з 06.07.2007 року по 30.09.2008 року, встановив неправильність їх нарахування (після перерахунку –827,30 грн.).

Період заборгованостіСума боргу (грн.)Середній індекс інфляції за період Інфляційне збільшення суми боргу

06.07.2007 - 30.09.20082 766.9            1.299827,30

накладна № 1861 від 26.06.2007 року

Суд перевіривши порядок нарахування позивачем 3% річних в сумі 753,87 грн. за період з 17.07.2007 року по 10.11.2008 року, встановив неправильність їх нарахування (після перерахунку - 786,43 грн. (19 810*3%*483/365).

Суд перевіривши порядок нарахування позивачем інфляційних в сумі 224,91 грн. за період з 17.07.2007 року по 30.09.2008 року, встановив неправильність їх нарахування (після перерахунку –5 566,61 грн.).

Період заборгованостіСума боргу (грн.)Середній індекс інфляції за період Інфляційне збільшення суми боргу

17.07.2007 - 30.09.200819 810            1.2815 566,61

накладна № 1862 від 26.06.2007 року

Суд перевіривши порядок нарахування позивачем 3% річних в сумі 722,09 грн. за період з 17.07.2007 року по 10.11.2008 року, встановив неправильність їх нарахування (після перерахунку - 753,28 грн. (18 975*3%*483/365).

Суд перевіривши порядок нарахування позивачем інфляційних в сумі 215,43 грн. за період з 17.07.2007 року по 30.09.2008 року, встановив неправильність їх нарахування (після перерахунку –5 331,97 грн.).

Період заборгованостіСума боргу (грн.)Середній індекс інфляції за період Інфляційне збільшення суми боргу

17.07.2007 - 30.09.200818 975            1.2815 331,97

накладна № 2437 від 31.07.2007 року

Суд перевіривши порядок нарахування позивачем 3% річних в сумі 825,66 грн. за період з 18.08.2007 року по 10.11.2008 року, встановив неправильність їх нарахування (після перерахунку - 831,19 грн. (22 423*3%*451/365).

Суд перевіривши порядок нарахування позивачем інфляційних в сумі 222,08 грн. за період з 18.08.2007 року по 30.09.2008 року, встановив неправильність їх нарахування (після перерахунку –6 121,48 грн.).

Період заборгованостіСума боргу (грн.)Середній індекс інфляції за період Інфляційне збільшення суми боргу

18.08.2007 - 30.09.200822 423             1.2736 121,48

Загальна сума 3% річних складає: 112,34+786,43+753,28+831,19 = 2 483,24 грн.

Загальна сума інфляційних втрат: 827,30+5 566,61+5 331,97+6 121,48 = 17 847,36 грн.

Оскільки позивач просить стягнути 3% річних в сумі 2 330,88 грн., інфляційні в сумі 666,37 грн., то суд задовольняє позовні вимоги в цій частині та стягує з відповідача 3% річних –2 330,88 грн. та інфляційні –666,37 грн.

Щодо позовних вимог про стягнення штрафу на підставі пункту 7.3 договору поставки, то суд зазначає, що відповідно до статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання. Статтею 61 Конституції України встановлено, що ніхто не може бути двічі притягнений до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення і юридична відповідальність особи має індивідуальний характер. Тому одночасне застосування пені і штрафу в договорі (тобто юридичної відповідальності одного виду) за одне й те саме правопорушення є неможливим. Тому суд відмовляє в задоволенні позовних вимог в частині стягнення штрафу в сумі 12 794,98 грн.

З урахуванням викладеного, відповідно до обставин справи, суд дійшов висновку про необхідність стягнення з відповідача 72 347,70 грн., з яких: 63 974,90 грн. основної заборгованості, 5 375,55 грн. пені, 3% річних –2 330,88 грн., інфляційні –666,37 грн. за невиконання відповідачем зобов'язань по оплаті вартості поставленої продукції згідно договору про надання дистриб'юторських послуг № 3/10000467 від 01.01.2007 року.

На підставі статті 49 ГПК України з відповідача на користь позивача підлягають стягненню понесені позивачем судові витрати пропорційно розміру задоволених позовних вимог - сплачене державне мито в сумі 723,48 грн. та 100,23 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Керуючись статтями 49, 82, 84 Господарського процесуального кодексу України, суд

                    ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з приватного підприємства "Балтія-1" (м. Черкаси, вул. Громова, 188, р/р 26001895904630 в ЧОФ АКБ «Укрсоцбанк», МФО 354013, код ЄДРПОУ 31782589) на користь приватного підприємства "Рось" (Київська область, м. Сквира, вул. Леніна, 19, кв. 13, р/р 26006010033701 у ВАТ «Укрексімбанк»м. Київ, МФО 322313, код ЄДРПОУ 32191954) - 63 974,90 грн. основної заборгованості, 5 375,55 грн. пені, 3% річних в сумі 2 330,88 грн., інфляційні в сумі 666,37 грн., 723,48 грн. в рахунок відшкодування витрат зі сплати державного мита та 100,23 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

В іншій частині позову відмовити.

Видати наказ.

Рішення може бути оскаржене до Київського міжобласного апеляційного господарського суду через господарський суд Черкаської області протягом десяти днів з дня прийняття.

Суддя                                                                                                                                                       С.С.Боровик

Повний текст рішення оформлений та підписаний 24.02.2009 року.