ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16 тел. 235-24-26
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
РІШЕННЯ
"10" квітня 2013 р. Справа № 9/079-12/19
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Вимпел «Спец-Сервіс»,
с. Семиполки Броварського району Київської області;
до 1.Товариства з обмеженою відповідальністю «Леком», с. Семиполки;
2. Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, м. Київ;
про розірвання договору оренди та виселення;
Суддя Т.П. Карпечкін
Представники:
від позивача: Поліщук В.А. (договір б/н від 30.09.2012 р.);
ОСОБА_3 (директор,протокол № 8 від 23.04.2002 р.);
від відповідача 1: Кізім В.В. (довіреність б/н від 10.09.2012 р.);
від відповідача 2: ОСОБА_1 (свідоцтво НОМЕР_2 від 29.01.2009 р.).
ОБСТАВИНИ СПРАВИ:
Товариство з обмеженою відповідальністю «Вимпел «Спец-Сервіс» (надалі - позивач) звернулось до господарського суду Київської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Леком» (надалі - відповідач 1) та Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (надалі - відповідач 2) про розірвання договору оренди та виселення.
Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач посилається на те, що в порушення умов, укладеного між позивачем (орендодавець) та відповідачем 1 (орендар) Договору оренди № 1 від 24.12.2003 р., відповідачем 1 без згоди позивача здано в суборенду відповідачу 2 об'єкт оренди - приміщення площею 120 кв. м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2, у зв'язку з чим, на підставі ст. 783 ЦК України, позивач просить розірвати вказаний договір оренди та виселити відповідачів з займаного приміщення площею 120 кв. м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2.
Ухвалою господарського суду Київської області (суддя Сокуренко Л.В.) від 30.07.2012 р. порушив провадження у справі № 9/079-12 та призначив її розгляд на 11.09.2012 р.
27.08.2012 р. через канцелярію господарського суду Київської області надійшла заява про відмову від позову за підписом в.о. директора ТОВ «Вимпел «Спец-Сервіс» ОСОБА_1, якою суд було повідомлено про те, що згідно протоколу № 1 від 10.08.2012 р. (рішення учасника товариства про організацію контролю за діяльністю директора) було відсторонено директора ОСОБА_3, від роботи, а тимчасове виконання обов'язків директора покладено на ОСОБА_1 В зв'язку з вищевикладеним ОСОБА_1 (засновник позивача) просить суд прийняти відмову позивача від позову та припинити провадження у справі, вважаючи позов необґрунтованим та надуманим.
За результатами розгляду вказаної заяви, суд не прийняв відмову від позову, оскільки заява підписана особою, яка не має на це повноважень.
Крім того, у судове засідання 11.09.2012 р. представники відповідачів не з'явились, про причини неявки суд не повідомили, про дату, час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином; представники позивача з'явилися та надали суду пояснення по суті позовних вимог.
Ухвалою суду від 11.09.2012 р. розгляд справи було відкладено на 25.09.2012 р.
25.09.2012 р. через загальний відділ господарського суду надійшов відзив на позовну заяву від відповідача 1, в якому він проти позову заперечує та зазначає, що зазначений позов вже був предметом розгляду господарським судом між тими ж сторонами, про той же предмет та з тих же підстав у справі № 20/022-09, за результатами розгляду якої суд відмовив у позові. Крім того, відповідач 1 зазначає, що спірний договір, на підставі якого позивач пред'явив позов, припинив свою дію з 01.01.2009 р., що встановлено ухвалою господарського суду Київської області від 22.09.2009 р. у справі № 9/208-09. Також відповідач зазначив, що договір суборенди укладений на підставі рішення загальних зборів ТОВ «Вимпел «Спец-Сервіс» від 19.09.2007р., а отже на час укладення договору суборенди відповідач керувався чинним на той час рішенням загальних зборів від 19.09.2007 р., яким надавалося право орендарям ТОВ «Вимпел «Спец-Сервіс» передавати орендоване майно у суборенду третім особам. Також, ФОП ОСОБА_1 являється учасником ТОВ «Вимпел «Спец-Сервіс» і, відповідно до положень Статуту товариства, має право на пільгових умовах використовувати майно товариства у власних інтересах.
У судове засідання 25.09.2012 р. представники сторін з'явилися та надали суду пояснення по суті позовних вимог.
Ухвалою суду від 25.09.2012 р. розгляд справи було відкладено на 02.10.2012 р., у зв'язку з необхідністю витребування нових доказів у справі.
01.10.2012 р. через канцелярію господарського суду Київської області надійшла заява представника відповідача 1 та відповідача 2 про відкладення розгляду справи, у зв'язку із терміновим від'їздом та неможливістю бути присутнім у судовому засіданні.
Присутні у судовому засіданні 02.10.2012 р. представники позивача позовні вимоги підтримали.
У судове засідання представники відповідачів не з'явились.
За результатами розгляду справи, суд, на підставі ч. 1 ст. 79 ГПК України, зупинив провадження у справі № 9/079-12 до остаточного вирішення справи № К14/029-12.
25.01.2013 р. через загальний відділ господарського суду Київської області від представника Товариства з обмеженою відповідальністю «Вимпел «Спец-Сервіс» надійшло клопотання (вх. № 1414 від 25.01.2013 р.) про прийняття Вищим господарським судом України постанови по справі № К14/029-12, якою рішення суду першої інстанції та постанову апеляційного суду залишив в силі.
Ухвалою господарського суду Київської області від 28.01.2013 р., на підставі ч. 3 ст. 79 ГПК України, суд поновив провадження у справі № 9/079-12 та призначив її до розгляду в судовому засіданні на 11.02.2013 р.
07.02.2013 р. через загальний відділ господарського суду Київської області від відповідача 1 надійшло доповнення до відзиву на позовну заяву з додатками.
Крім того, 11.02.2013 р. через загальний відділ господарського суду Київської області від позивача надійшли письмові пояснення по справі з додатковими доказами.
У зв'язку з виходом судді господарського суду Київської області Сокуренко Л.В. у довготривалу відпустку, відповідно до вимог ст. 21 Господарського процесуального кодексу України, автоматизованою системою документообігу господарського суду матеріали справи № 9/079-12 передано для подальшого розгляду до провадження судді Карпечніну Т.П.
Ухвалою господарського суду Київської області від 11.02.2013 р. справу № 9/079-12 прийнято до провадження суддею Карпечкіним Т.П., присвоєно № 9/079-12 /19 та призначено її до розгляду в судовому засіданні на 25.02.2013 р.
14.02.2013 р. та 25.02.2013 р. через загальний відділ господарського суду Київської області від позивача надійшло клопотання про приєднання документів до матеріалів справи.
Присутні в судовому засіданні 25.02.2013 р. представники позивача позовні вимоги підтримали у повному обсязі.
Представники відповідачів проти позову заперечили.
Ухвалою від 25.02.2013 р. суд відклав розгляд справи на 18.03.2013 р., у зв'язку з необхідністю витребування нових доказів у справі.
Присутні в судовому засіданні 18.03.2013 р. представники позивача позовні вимоги підтримали у повному обсязі, а також надали витребувані судом письмові пояснення по справі та докази.
Відповідачі подали відзив на позовну заяву, в якому проти позову заперечують, посилаючись на те, що на час укладення договору суборенди відповідачі керувались чинним на той час рішенням загальних зборів від 19.09.2007 р., яким надавалося право орендарям ТОВ «Вимпел «Спец-Сервіс» передавати орендоване майно у суборенду третім особам.
Крім того, 18.03.2013 р. через канцелярію господарського суду Київської області надійшла заява про відмову від позову за підписом в.о. директора ТОВ «Вимпел «Спец-Сервіс» ОСОБА_1, якою суд було повідомлено про те, що згідно протоколу № 1 від 10.08.2012 р. (рішення учасника товариства про організацію контролю за діяльністю директора) було відсторонено директора ОСОБА_3, від роботи, а тимчасове виконання обов'язків директора покладено на ОСОБА_1 В зв'язку з вищевикладеним ОСОБА_1 (засновник позивача) просить суд прийняти відмову позивача від позову та припинити провадження у справі, вважаючи позов необґрунтованим та надуманим.
Ухвалою від 18.03.2013 р. суд відклав розгляд справи на 02.04.2013 р., у зв'язку з необхідністю витребування нових доказів у справі, зокрема, оригіналу протоколу № 1 від 10.08.2012 р.
27.03.2013 р. через канцелярію господарського суду Київської області від ОСОБА_1 надійшло клопотання про зупинення провадження у справі № 9/079-12/19 до вирішення Київським окружним адміністративним судом справи № 810/1188/13-а за позовом ОСОБА_1 до державного реєстратора Броварської районної державної адміністрації Київської області ОСОБА_6 про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії.
Від позивача 02.04.2013 р. через канцелярію господарського суду Київської області надійшли пояснення по справі.
Присутні в судовому засіданні 02.04.2013 р. представники позивача позовні вимоги підтримали у повному обсязі.
Представники відповідачів у судове засідання не з'явились, про причини неявки господарський суд не повідомили.
Ухвалою від 02.04.2013 р. суд відклав розгляд справи на 10.04.2013 р., у зв'язку з неявкою в судове засідання представників відповідачів та неподанням витребуваних судом доказів.
Присутні в судовому засіданні 10.04.2013 р. представники позивача позовні вимоги підтримали у повному обсязі з підстав, наведених у позові та додаткових поясненнях.
Представники відповідачів проти позову заперечили, посилаючись на обставини викладені у відзиві.
За результатами розгляду справи, суд відмовив у прийнятті заяви про відмову від позову, оскільки зазначена заява підписана особою, повноваження якої діяти від ТОВ «Вимпел «Спец-Сервіс» належним чином не підтверджені.
Суд також відмовив у задоволенні клопотання від ОСОБА_1 про зупинення провадження у справі № 9/079-12/19 до вирішення Київським окружним адміністративним судом справи № 810/1188/13-а, оскільки обставини та факти, які будуть встановлені під час розгляду справи № 810/1188/13-а не впливають на вирішення по суті справи № 9/079-12/19.
Відповідно до вимог ч. 2 ст. 82 Господарського процесуального кодексу України, рішення прийнято господарським судом за результатами оцінки доказів, поданих позивачем, у нарадчій кімнаті.
Згідно ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, після закінчення розгляду справи у судовому засіданні було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін, суд, -
ВСТАНОВИВ:
На підставі нотаріально посвідченого Договору купівлі-продажу державного майна об'єкта незавершеного будівництва, що продано на аукціоні, укладеного між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Київській області та ТОВ «Вимпел «Спец-Сервіс» 17.05.2002р., зареєстрованого в реєстрі за № 2433, ТОВ «Вимпел «Спец-Сервіс» набув право власності на об'єкт незавершеного будівництва - розширення дільничної лікарні за адресою 07423, Київська обл., Броварський район, с. Семиполки.
Відповідно до п. 1.2. вказаного договору купівлі-продажу, право власності на об'єкт незавершеного будівництва виникає з моменту підписання акту приймання-передачі.
Відповідно до ст. 128 Цивільного кодексу УРСР, який був чинним на момент укладання договору, право власності (право оперативного управління) у набувача майна за договором виникає з моменту передачі речі, якщо інше не передбачено законом або договором. Передачею визнається вручення речей набувачеві.
18.05.2002 р. між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Київській області та ТОВ «Вимпел «Спец-Сервіс» було підписано Акт прийому-передачі державного майна об'єкта незавершеного будівництва «Розширення дільничної лікарні» в с. Семиполки Броварського р-ну Київської області.
24.12.2003 р. між товариством з обмеженою відповідальністю «Вимпел «Спец-Сервіс» (за договором - орендодавець), як власником майна, в силу ст. 128 Цивільного кодексу УРСР (яка була чинною на момент укладання договору), та товариством з обмеженою відповідальністю «Леком» (за договором - орендар) було укладено Договір оренди № 1, відповідно до умов якого орендодавець передає, а орендар бере в тимчасове володіння будівлю, що стоїть окремо за адресою АДРЕСА_2 площею 120 кв. м. з метою здійснення торговельної діяльності.
Відповідно до пунктів 3.1 та 3.6 договору, приймання-передача об'єкта, що орендується, здійснюється двосторонньою комісією, об'єкт вважається переданим в оренду з моменту підписання акту здачі-приймання.
У пунктах 4.1, 4.2 сторони визначили термін дії договору 1 рік з моменту прийняття об'єкта за актом здачі-приймання, при чому якщо жодна із сторін в термін 1 місяць до закінчення строку договору не заявить про намір його розірвати, Договір автоматично пролонгується на один рік.
Пунктом 5.1. договору визначено, що розмір орендної плати за весь об'єкт, що орендується, у цілому складає 1000 (одна тисяча) грн. за 1 місяць.
Згідно з п. 5.3. договору орендар зобов'язаний протягом 10 днів з моменту прийняття об'єкта, що орендується, перерахувати орендну плати за 1 (один) місяць авансом.
Пунктом 7.2. договору визначено, що орендар має право, зокрема, здавати об'єкт, що орендується, у суборенду за умови згоди орендодавця.
Умовами пункту 10.1 встановлено, що договір не підлягає розірванню в односторонньому порядку, за винятком випадків, коли одна із сторін систематично порушує умови Договору та свої зобов'язання.
Під час розгляду справи позивачем не надано суду акта здачі-приймання майна за Договором оренди № 1 від 24.12.2003 р.
Однак, як вбачається з матеріалів справи, під час вирішення справи № 2/213-08 за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Вимпел «Спец-Сервіс» до товариства з обмеженою відповідальністю «Леком» про розірвання договору та виселення та за зустрічним позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Леком» до товариства з обмеженою відповідальністю «Вимпел «Спец-Сервіс» про визнання дій протиправними та стягнення збитків, господарським судом було встановлено, що акт здачі-приймання орендованого приміщення сторонами не підписувався. При цьому, відповідач стверджував, що приступив до використання об'єкта оренди лише з 31.08.2005 р., що позивачем не було спростовано та прийнято до уваги судом.
Рішення господарського суду Київської області від 24.12.2008 р. у справі № 2/213-08 в цій частині залишено без змін постановою Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 03.03.2009 р.
Відповідно до ч. 2 ст. 35 Господарського процесуального кодексу України, факти, встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори), за винятком встановлених рішенням третейського суду, під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.
Таким чином, виходячи з зазначених обставин, вважається доведеним передача позивачем в тимчасове користування відповідачу об'єкта оренди за Договором оренди № 1 від 24.12.2003 р.
Крім того, під час розгляду справи відповідач 1 посилався на те, що спірний договір, на підставі якого позивач пред'явив позов, припинив свою дію з 01.01.2009 р., що встановлено ухвалою господарського суду Київської області від 22.09.2009 р. у справі № 9/208-09.
Проте, судом не беруться до уваги посилання відповідача 1 на ухвалу господарського суду Київської області від 22.09.2009 р. у справі № 9/208-09, оскільки відповідно до ст. 35 ГПК України преюдиційне значення мають факти, встановлені саме рішенням господарського суду, а не ухвалою.
До того ж, в ухвалі суду від 22.09.2009 р. вказано, що Договір оренди № 1 припинив свою дію з 01.01.2009 р. з посиланням на ст. 35 ГПК України, оскільки зазначений факт встановлений рішенням господарського суду Київської області від 30.04.2009 р., яке залишено без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 24.07.2009 р. у справі № 20/022-09.
Проте, постановою Вищого господарського суду України від 22.10.2009 р. скасовано рішення господарського суду Київської області від 30.04.2009 р. та постанову Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 24.07.2009 р. у справі № 20/022-09, а справу передано на новий розгляд до господарського суду Київської області.
Рішенням господарського суду Київської області від 10.11.2010 р. у справі № 20/022-09/15/14 за позовом ТОВ «Вимпел «Спец-Сервіс» до ТОВ «Леком», за участю третьої особи - ОСОБА_1, про примусове виселення з приміщення, відмовлено в задоволенні позову. Зазначеним рішенням встановлено, що станом на 10.11.2010 р. договір оренди № 1 не припинив свою дію.
Зазначене рішення суду від 10.11.2010 р. залишено без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 22.02.2011 р. та постановою Вищого господарського суду України від 29.04.2011 р., а отже є таким, що набрало законної сили.
При цьому, в силу ст. 35 ГПК України факти, встановлені рішенням господарського суду Київської області від 10.11.2010 р. у справі № 20/022-09/15/14 мають преюдиційне значення.
Таким чином, доказів того, що станом на час розгляду справи спірний договір оренди припинив свою дію, оскільки закінчився строк, на який його було укладено, або його було розірвано сторонами за взаємною згодою, матеріали справи не містять.
При цьому, як зазначає позивач, в порушення умов п. 9.1. договору, орендар без письмової згоди орендодавця передав об'єкт оренди в суборенду суборендарю ФОП ОСОБА_1
Регулювання відносин, що виникають, у зв'язку із орендою майна здійснюється Господарським кодексом України, Цивільним кодексом України, іншими нормативно-правовими актами і безпосередньо договором.
01.01.2004 р. набрали чинності нові Господарський кодекс України та Цивільний кодекс України.
Пунктом 4 Прикінцевих положень Господарського кодексу України встановлено, що Господарський кодекс України застосовується до господарських відносин, які виникли після набрання чинності його положеннями відповідно до цього розділу.
До господарських відносин, що виникли до набрання чинності відповідними положеннями Господарського кодексу України, зазначені положення застосовуються щодо тих прав і обов'язків, які продовжують існувати або виникли після набрання чинності цими положеннями.
Пунктом 4 Прикінцевих і перехідних положень Цивільного кодексу України передбачено, що Цивільний кодекс України застосовується до цивільних відносин, що виникли після набрання ним чинності.
Щодо цивільних відносин, які виникли до набрання чинності Цивільним кодексом України, положення цього Кодексу застосовуються до тих прав і обов'язків, що виникли або продовжують існувати після набрання ним чинності.
Договір оренди № 1 був укладений між позивачем та відповідачем 24.12.2003 р.
Враховуючи вищезазначене, у зв'язку із продовженням існування відносин оренди між позивачем та відповідачем на підставі договору оренди № 1 від 24.12.2003 р. після набрання чинності новими Господарським кодексом України та Цивільним кодексом України, суд дійшов висновку, що до спірних відносин підлягають застосуванню положення нових Господарського кодексу України та Цивільного кодексу України.
Як встановлено судом, 11.03.2009 р. між ТОВ «Леком» (за договором - суборендодавець) та Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 (за договором - суборендар) було укладено договір суборенди об`єкта нерухомості, відповідно до умов якого суборендодавець передає, а суборендар приймає в строкове користування споруду (об'єкт суборенди) та зобов`язується сплачувати суборендну плату (п. 1.1. договору).
Згідно з п.п. 1.2.1-1.2.3. договору, об`єкт суборенди являє собою будівлю загальною площею 120 кв. м, що стоїть окремо та знаходиться за адресою: АДРЕСА_2.
Згідно з п. 1.2 договору, право на передачу в суборенду встановлено договором оренди № 1 від 24 грудня 2003 року.
Пунктом 3.6. договору передбачено, що об'єкт суборенди, вважається переданим в суборенду з моменту підписання акта приймання-передачі.
Відповідно до п. 4.1 договору, строк суборенди складає 1 рік з дати прийняття об'єкта, що суборендується, за актом приймання-передачі.
Припинення дії договору оренди № 1 від 24 грудня 2003 року не є підставою для припинення даного договору (п. 4.3. договору).
Відповідно до акта приймання-передачі від 11.03.2009 р. товариство з обмеженою відповідальністю «Леком» передає, а фізична особа-підприємець ОСОБА_1 приймає приміщення, визначене у договорі суборенди від 11 березня 2009 р., а саме об'єкт, що суборендується, являє собою будівлю, що стоїть окремо. Адреса: Київська область, Броварський район, АДРЕСА_2. Загальна площа: 120 (сто двадцять) кв. метрів.
Позивач посилається на те, що відповідачем без його згоди здано в суборенду об'єкт оренди, проте, відповідач посилається, що договір суборенди укладений ним на підставі рішення загальних зборів ТОВ «Вимпел «Спец-Сервіс» від 19.09.2007 р., яким надавалося право орендарям ТОВ «Вимпел «Спец-Сервіс» передавати орендоване майно у суборенду.
Натомість, судом встановлено, що рішенням господарського суду Київської області від 06.06.2012 р. у справі № К14/029-12 за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1 та ТОВ «Вимпел «Спец-Сервіс», за участю третьої особи, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - ОСОБА_7 про скасування протоколу позачергових загальних зборів учасників товариства визнано недійсним рішення позачергових загальних зборів учасників товариства з обмеженою відповідальністю «Вимпел «Спец-Сервіс», що оформлені протоколом б/н від 19.09.2007р. позачергових загальних зборів учасників товариства з обмеженою відповідальністю «Вимпел «Спец-Сервіс», яким надано право орендарям ТОВ «Вимпел «Спец-Сервіс» передавати орендоване майно у суборенду.
Зазначене рішення суду від 06.06.2012 р. залишено без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 08.11.2012 р. та постановою Вищого господарського суду України від 23.01.2013 р., а отже є таким, що набрало законної сили.
Відповідач посилається на те, що на час укладення договору суборенди він керувався чинним на той час рішенням загальних зборів від 19.09.2007 р. та не міг знати, що в наступному воно буде визнане судом недійсним.
Проте, у разі визнання судом недійсним рішення загальних зборів учасників товариства, таке рішення є недійсним з моменту його прийняття.
Крім того, рішенням суду у справі № К14/029-12 встановлено, що на позачергові загальні збори учасників ТОВ «Вимпел «Спец-сервіс», що відбулись 19.09.2007 р., з'явився лише єдиний повноважний учасник товариства - ОСОБА_1, якому належить вклад у статутному капіталі товариства у розмірі 73500,49 грн., що становить 49,00 % статутного капіталу товариства.
Оскільки ОСОБА_1 є директором ТОВ «Леком» (відповідача), то відповідач не міг не знати про те, що рішення загальних зборів учасників позивача, яким надано право орендарям ТОВ «Вимпел «Спец-Сервіс» передавати орендоване майно у суборенду, прийнято за відсутності кворуму, а отже, загальні збори, на яких воно приймалося, є неповноважними та відповідно рішення зборів є недійсним.
Інших доказів наявності згоди орендодавця на укладення договору суборенди відповідачем суду не надано.
Таким чином, відповідачем - ТОВ «Леком» укладено договір суборенди об`єкта нерухомості, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_2, з фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 без згоди орендодавця - ТОВ «Вимпел «Спец-Сервіс», всупереч пункту 7.2. Договору оренди № 1 від 24.12.2003 р.
Відповідно до статті 174 Господарського кодексу України, однією з підстав виникнення господарських зобов'язань є господарський договір та інші угоди, передбачені законом, а також угоди, не передбачені законом, але такі, які йому не суперечать.
Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України (ч. 1 ст. 175 Господарського кодексу України).
Згідно ч. 1 ст. 283 Господарського кодексу України за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.
Згідно з ч. 6 ст. 283 Господарського кодексу України, до відносин оренди застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.
Відповідно до ч. 1 ст. 759 Цивільного кодексу України, за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.
Згідно ч. 1 ст. 760 Цивільного кодексу України, предметом договору найму може бути річ, яка визначена індивідуальними ознаками і яка зберігає свій первісний вигляд при неодноразовому використанні (неспоживна річ).
Право передання майна у найм має власник речі або особа, якій належать майнові права (ч. 1 ст. 761 Цивільного кодексу України).
Відповідно до ст. 774 Цивільного кодексу України, передання наймачем речі у користування іншій особі (піднайм) можливе лише за згодою наймодавця, якщо інше не встановлено договором або законом.
Приписами статті 291 Господарського кодексу України передбачено, що одностороння відмова від договору оренди не допускається. Договір оренди припиняється у разі: закінчення строку, на який його було укладено; викупу (приватизації) об'єкта оренди; ліквідації суб'єкта господарювання - орендаря; загибелі (знищення) об'єкта оренди.
Договір оренди може бути розірваний за згодою сторін. На вимогу однієї із сторін договір оренди може бути достроково розірваний з підстав, передбачених Цивільним кодексом України для розірвання договору найму, в порядку, встановленому статтею 188 цього Кодексу.
Правові наслідки припинення договору оренди визначаються відповідно до умов регулювання договору найму Цивільним кодексом України.
Згідно ст. 783 Цивільного кодексу України, наймодавець має право вимагати розірвання договору найму, якщо, зокрема, наймач без дозволу наймодавця передав річ у користування іншій особі.
Враховуючи, що судом встановлено факт укладання відповідачем 1 Договору суборенди від 11.03.2009 р. з Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 без згоди наймача, тому суд дійшов висновку, що позовні вимоги в частині розірвання Договору оренди № 1 від 24 грудня 2003 року ґрунтуються на вимогах чинного законодавства, а відтак підлягають задоволенню.
Згідно ч. 1 ст. 785 Цивільного кодексу України у разі припинення договору найму наймач зобов'язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі.
Відповідно до ч. 2 та ч. 3 ст. 774 Цивільного кодексу України, строк договору піднайму не може перевищувати строку договору найму. До договору піднайму застосовуються положення про договір найму.
Оскільки суд дійшов висновку про розірвання Договору оренди № 1 від 24 грудня 2003 року, у зв'язку з порушенням відповідачем 1 умов п. 7.2. договору, а строк дії договору суборенди не може перевищувати договору оренди, тому в силу приписів ч. 1 ст. 785 Цивільного кодексу України, позовні вимоги в частині виселення відповідачів з займаного приміщення підлягають задоволенню.
Враховуючи вищевикладені обставини, позовні вимоги обґрунтовані та підлягають задоволенню.
Судові витрати, відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на відповідачів.
Керуючись ст. ст. 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -
В И Р І Ш И В:
1. Позов задовольнити.
2. Розірвати Договір оренди № 1 від 24 грудня 2003 року, укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю «Вимпел «Спец-Сервіс» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Леком».
3. Виселити Товариство з обмеженою відповідальністю «Леком» (07423, Київська область, Броварський район, с. Семиполки, вул. Миру, 17; код ЄДРПОУ 32831867) з приміщення загальною площею 120 кв. м. у будинку, що стоїть окремо за адресою: АДРЕСА_2.
4. Виселити Фізичну особу-підприємця ОСОБА_1 (02068, АДРЕСА_1; ідентифікаційний номер НОМЕР_1) з приміщення загальною площею 120 кв. м. у будинку, що стоїть окремо за адресою: АДРЕСА_2.
5. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Леком» (07423, Київська область, Броварський район, с. Семиполки, вул. Миру, 17; код ЄДРПОУ 32831867) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Вимпел «Спец-Сервіс» (07423, Київська область, Броварський район, с. Семиполки, вул. Миру, 17; код ЄДРПОУ 30312141) 536 (п'ятсот тридцять шість) грн. 50 коп. - судового збору.
6. Стягнути з Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (02068, АДРЕСА_1; ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Вимпел «Спец-Сервіс» (07423, Київська область, Броварський район, с. Семиполки, вул. Миру, 17; код ЄДРПОУ 30312141) 536 (п'ятсот тридцять шість) грн. 50 коп. - судового збору.
7. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Дане рішення господарського суду Київської області набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його належного оформлення і підписання та може бути оскаржено в апеляційному або касаційному порядку.
Повний текст рішення складено: 11.04.2013 р.
Суддя Карпечкін Т.П.
Суд | Господарський суд Київської області |
Дата ухвалення рішення | 10.04.2013 |
Оприлюднено | 15.04.2013 |
Номер документу | 30599737 |
Судочинство | Господарське |
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні