Постанова

від 17.04.2013 по справі 5002-7/2778-2012

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 квітня 2013 року Справа № 5002-7/2778-2012

Вищий господарський суд у складі колегії суддів: головуючого суддіПрокопанич Г.К., суддівАлєєвої І.В., Євсікова О.О., розглянувши касаційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Прогрес" на постановуСевастопольського апеляційного господарського суду від 07.02.2013 р. (головуючий суддя Голик В.С., судді Дмитрієв В.Є., Черткова І.В.) у справі№ 5002-7/2778-2012 Господарського суду Автономної Республіки Крим за позовомпрокурора міста Судака в інтересах держави в особі: 1. Ради Міністрів Автономної Республіки Крим, 2. Верховної Ради Автономної Республіки Крим, 3. Державної екологічної інспекції в Автономній республіці Крим до 1. Грушівської сільської ради, 2. Приватного акціонерного товариства "Прогрес" провизнання недійсним договору та спонукання до виконання певних дій, за участю представників прокуратуриГудименко Ю.В., позивачівне з'явились; відповідачівне з'явились;

В С Т А Н О В И В:

Прокурор міста Судак звернувся до Господарського суду Автономної Республіки Крим в інтересах держави в особі: Ради Міністрів Автономної Республіки Крим, Верховної Ради Автономної Республіки Крим, Державної екологічної інспекції в Автономній Республіці Крим з позовом про визнання недійсним з моменту укладення договору оренди поверхневого водного об'єкта місцевого значення від 01.08.2008 р., укладеного між Грушівською сільською радою та Приватним акціонерним товариством "Прогрес", та повернення вказаного об'єкта у розпорядження Ради Міністрів Автономної республіки Крим.

Рішенням Господарського суду Автономної Республіки Крим від 11.10.2012 р. у справі № 5002-7/2778-2012 в задоволенні позову відмовлено.

Постановою Севастопольського апеляційного господарського суду від 07.02.2013 р. рішення Господарського суду Автономної Республіки Крим від 11.10.2012 р. у справі № 5002-7/2778-2012 скасовано, прийнято нове рішення, яким позов прокурора міста Судака задоволено у повному обсязі: визнано недійсним з моменту укладення договір оренди поверхневого водного об'єкта місцевого значення від 01.08.2008 р., укладений між Грушівською сільською радою та Закритим акціонерним товариством "Прогрес", зобов'язано Приватне акціонерне товариство "Прогрес" повернути Раді Міністрів Автономної Республіки Крим водний об'єкт місцевого значення - ставок Шахмурза, раніше отриманий від Грушівської сільської ради за договором від 01.08.2008 р.

Не погоджуючись з даними судовими рішеннями, відповідач-2 звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить постанову апеляційної інстанції скасувати, а рішення місцевого суду залишити в силі.

Вимоги та доводи касаційної скарги мотивовані тим, що судом апеляційної інстанції було неповно з'ясовано обставини, які мають значення для справи, а також порушено норми права, зокрема ст.ст. 261, 267 ЦК України. Доводи касаційної скарги зводяться до того, що апеляційний суд дійшов хибного висновку про дотримання прокурором строку позовної давності при зверненні з даним позовом.

Усіх учасників судового процесу відповідно до статті 111-4 ГПК України належним чином повідомлено про час і місце розгляду касаційної скарги, проте в судове засідання представники сторін не з'явились. Зважаючи на те, що явку представників сторін не було визнано обов'язковою, а також на достатність матеріалів справи для прийняття рішення, колегія суддів, беручи до уваги встановлені ст. 111-8 ГПК України строки розгляду касаційних скарг, дійшла висновку про можливість розглянути справу за відсутності представників сторін.

Колегія суддів, обговоривши доводи касаційної скарги, заслухавши пояснення представника прокуратури, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування господарським судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, вважає, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, постановою Верховної Ради Автономної Республіки Крим від 22.09.2006 р. № 193-5/06 Закритому акціонерному товариству "Прогрес" були погоджені матеріали місця розташування об'єктів, зокрема, для розміщення туристично-спортивної бази і обслуговування ставка Шахмурза на землях Відкритого акціонерного товариства агрофірми "Грушівська" площею 5,32 га (Грушівська сільська рада).

На виконання постанови Верховної Ради Автономної Республіки Крим від 22.09.2006 р. № 193-5/06, 01.08.2008 р. між Грушівською сільською радою (орендодавець) та Закритим акціонерним товариством "Прогрес" (правонаступником якого є Приватне акціонерне товариство "Прогрес", орендар) укладено договір оренди поверхневого водного об'єкта місцевого значення.

Відповідно до пункту 1.1 вказаного договору орендодавець надав, а орендар прийняв в користування на умовах оренди поверхневий водний об'єкт місцевого значення - ставок Шахмурза площею 2,9 га та обсягом 38 тис. м 3 в руслі річки Сухий Індол, інв. №40-р, що розташований на сході села Грушівка Судацького регіону Автономної Республіки Крим.

Пунктом 2.2 договору від 01.08.2008 р. встановлено, що договір укладається строком на 49 років.

Укладений між сторонами договір було погоджено Республіканським комітетом Автономної Республіками Крим з водогосподарського будівництва та зрошуваного землеробства, начальником відділу охорони та екологічного контролю по Східно-Кримському регіону та скріплено відповідними печатками.

В подальшому прокуратурою міста Судака було проведено перевірку додержання вимог законодавства під час розпорядження (надання в оренду) водними об'єктами місцевого значення, якою встановлено, що спірний договір укладено за відсутності рішення відповідної міської або районної ради про надання в оренду водного об'єкта місцевого значення.

Статтею 203 Цивільного кодексу України передбачені загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину.

За загальним правилом, вирішуючи спір про визнання договору недійсним, господарський суд має встановити наявність тих обставин, з якими закон пов'язує визнання угод недійсними і настання відповідних наслідків, а саме: відповідність змісту угод вимогам закону, додержання встановленої форми угоди; правоздатність сторін за угодою; у чому конкретно полягає неправомірність дій сторони тощо.

Відповідно до приписів статті 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу, а саме: зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

При прийнятті рішення місцевий господарський суд визнав вимоги прокурора міста Судака обґрунтованими, однак у зв'язку з пропуском строку позовної давності відмовив у задоволенні позову. Суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що прокурор звернувся з позовом у межах строку позовної давності, оскільки зробив це відразу після проведення перевірки, тобто як тільки дізнався про порушене право.

При цьому суди обох інстанції, вважаючи позовні вимоги обґрунтованими по суті, виходи з наступного.

Постановою Верховної Ради Автономної Республіки Крим від 17.11.1999 р. (із змінами та доповненнями) № 796-2/99 було затверджено "Положення про порядок взаємодії з Асоціацією органів місцевого самоврядування в Автономній Республіці Крим та делегування органам місцевого самоврядування окремих повноважень Автономної Республіки Крим".

Пунктом 4.18 вказаного Положення передбачено, що надання водних об'єктів (їх частин) місцевого значення у користування на умовах оренди було делеговано міським та районним радам.

Постановою Верховної Ради Автономної Республіки Крим від 22.09.2006 р. №795-5/06 було затверджено Порядок надання в користування поверхневих водних об'єктів місцевого значення на умовах оренди.

Відповідно до положень цього Порядку, який був чинним на момент виникнення спірних правовідносин, підставою для укладення договору оренди водойми є рішення відповідної міської або районної ради.

Оскільки Грушівською сільською радою рішення про надання в оренду водного об'єкта місцевого значення (ставка Шахмурза) не приймалось, повноважень на укладення вказаного договору Грушівській сільській раді, її Голові, а також виконавчому комітету не делегувалось, суди дійшли висновку, що спірний договір укладено з порушенням ст. 203 ЦК України.

Також апеляційний суд відзначив, що на час звернення із позовом діяла нова редакція статті 51 Водного кодексу України, згідно з якою до компетенції Ради Міністрів Автономної Республіки Крим віднесено розпорядження водними об'єктами місцевого значення, а тому вимоги про передачу спірного об'єкта оренди у розпорядження Раді Міністрів Автономної Республіки Крим є правомірними та такими, що підлягають задоволенню.

Колегія суддів вважає зазначені висновки судів передчасними та такими, що зроблені за неповного з'ясування обставини, які мають значення для справи, а також за невірного застосування норм процесуального права, з огляду на наступне.

Як зазначалось вище, судами встановлено, що розташування об'єкта для розміщення туристично-спортивної бази і обслуговування ставка Шахмурза було погоджено відповідачу-2 Верховною Радою Автономної Республіки Крим на землях Відкритого акціонерного товариства агрофірми "Грушівська".

Розглядаючи позовні вимоги, в т.ч. про передачу спірного об'єкта оренди у розпорядження Раді Міністрів Автономної Республіки Крим, суди не врахували наведеного, а також того, що у матеріалах справи міститься договір купівлі-продажу від 23.09.2004 р., укладений між Відкритим акціонерним товариством агрофірмою "Грушівська" (продавець) та Закритим акціонерним товариством "Прогрес" (покупець), предметом якого є спірний ставок (т. 1 а. с. 72-73).

Вирішуючи питання про повернення спірного майна у розпорядження власника та приймаючи рішення у справі, суди не врахували, що даний спір стосується також прав і обов'язків Відкритого акціонерного товариства агрофірми "Грушівська", яке не було залучено до участі в справі, та жодним чином не дослідили обставин, пов'язаних із укладенням договору купівлі-продажу від 23.09.2004 р.

Також суди зовсім не взяли до уваги, що згідно з п. 1.4 спірного договору гідротехнічна споруда - ставок Шахмурза (плотина з гідрозатвором та котлован) - належить орендатору, тобто відповідачеві-2, за договором купівлі-продажу від 23.09.2004р.

Відповідно до п. 3 ч. 2 ст. 111-10 ГПК України порушення норм процесуального права є в будь-якому випадку підставою для скасування рішення місцевого або постанови апеляційного господарського суду, якщо господарський суд прийняв рішення або постанову, що стосується прав і обов'язків осіб, які не були залучені до участі в справі.

Розглядаючи спір по суті, суди також встановили, що відповідно до статті 51 Водного кодексу України орендодавцями водних об'єктів (їх частин) місцевого значення є Верховна Рада Автономної Республіки Крим і обласні Ради. Окремі повноваження щодо надання водних об'єктів (їх частин) місцевого значення в користування Верховна Рада Автономної Республіки Крим та обласні Ради можуть передавати відповідним органам виконавчої влади на місцях чи іншим державним органам.

При цьому судами встановлено, що постановою Верховної Ради Автономної Республіки Крим від 22 вересня 2006 року № 193-5/06 Закритому акціонерному товариству "Прогрес" були погоджені матеріали місця розташування об'єкту на землях ВАТ агрофірми "Грушівська". А на час звернення із позовом діяла нова редакція статті 51 Водного кодексу України, згідно з якою розпорядження водними об'єктами місцевого значення віднесено до компетенції Ради Міністрів Автономної Республіки Крим.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що згідно з пунктом 4.18 вищевказаного Положення право надання спірного ставка у користування делеговано Грушівській сільській раді.

З обґрунтувань, наведених прокурором, вбачається, що останнім ставиться питання, зокрема про порушення прав та інтересів Грушівської сільської ради як орендодавця. Водночас за процесуальним статусом Грушівську сільську раду у даній справі визначено відповідачем.

Крім того, стверджуючи, що рішення про надання спірного ставка в оренду мало прийматися саме Грушівською сільською радою, а не Верховною Радою Автономної Республіки Крим, прокурор не вказує, які саме права Верховної Ради Автономної Республіки Крим порушені відповідачами станом на час прийняття рішення у справі, в т. ч. з урахуванням зазначених вище положень Водного кодексу України.

Відповідно до ч. 3 ст. 2 ГПК України прокурор, який звертається до господарського суду в інтересах держави, в позовній заяві самостійно визначає, в чому полягає порушення інтересів держави, та обґрунтовує необхідність їх захисту, а також вказує орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах.

Однак прокурор, заявивши позов в інтересах держави в особі Ради міністрів Автономної Республіки Крим, Верховної Ради Автономної Республіки Крим, Державної екологічної інспекції в Автономній Республіці Крим, не обґрунтував, а суди розглянувши справу, не встановили, чиї саме права та в якій мірі порушено відповідачами.

При цьому судами жодним чином не зазначено про порушення прав та інтересів Державної екологічної інспекції в Автономній республіці Крим як позивача-3 у справі, пов'язаної з орендними правовідносинами, а також належним чином не досліджено питання порушення прав Ради Міністрів Автономної Республіки Крим в контексті того, що також може стосуватися прав та інтересів Відкритого акціонерного товариства агрофірма "Грушівська", на землях якого розташоване спірне майно.

Відповідно до ч. 1 п. 3 ч. 2 ст. 111-10 ГПК України підставами для скасування або зміни рішення місцевого чи апеляційного господарського суду або постанови апеляційного господарського суду є порушення або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права. Порушення норм процесуального права є в будь-якому випадку підставою для скасування рішення місцевого або постанови апеляційного господарського суду, якщо господарський суд прийняв рішення або постанову, що стосується прав і обов'язків осіб, які не були залучені до участі в справі.

Як встановлено ст. 111-5 ГПК України, у касаційній інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи у суді першої інстанції за винятком процесуальних дій, пов'язаних із встановленням обставин справи та їх доказуванням.

Згідно зі ст. 111-7 ГПК України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Невстановлення судами попередніх інстанцій відповідних фактичних та процесуальних обставин, які мають суттєве значення для правильного вирішення спору у справі, ненадання їм належної правової оцінки є порушенням норм процесуального права, що виключає можливість висновку суду касаційної інстанції про правильність застосування судами норм матеріального права при вирішенні спору.

Оскільки передбачені процесуальним законодавством межі перегляду справи в касаційній інстанції не дають їй права встановлювати або вважати доведеними фактичні обставини, що не були встановлені попередніми судовими інстанціями, а також з урахуванням наведених вище процесуальних порушень, рішення та постанова у справі підлягають скасуванню з передачею справи на новий розгляд до господарського суду першої інстанції для встановлення зазначених обставин і надання їм належної правової оцінки з врахуванням вищевикладених вказівок цієї постанови.

Керуючись ст. ст. 85, 111-5, 111-7, 111-9, 111-11 Господарського процесуального кодексу України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Прогрес" задовольнити частково.

Рішення Господарського суду Автономної Республіки Крим від 11.10.2012 р. та постанову Севастопольського апеляційного господарського суду від 07.02.2013 р. у справі № 5002-7/2778-2012 скасувати, а справу направити на новий розгляд до Господарського суду Автономної Республіки Крим.

Головуючий суддя Г.К. Прокопанич суддіІ.В. Алєєва О.О. Євсіков