Ухвала

від 28.02.2014 по справі 5002-7/2778-2012

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

cpg1251

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

УХВАЛА

28 лютого 2014 року Справа № 5002-7/2778-2012

Вищий господарський суд у складі колегії суддів: головуючого суддіПрокопанич Г.К., суддівАлєєвої І.В., Євсікова О.О., розглянувши касаційну скаргу Верховної Ради Автономної Республіки Крим на постановуСевастопольського апеляційного господарського суду від 10.12.2013 р. (головуючий суддя:Проценко О.І., судді Воронцова Н.В., Градова О.Г.) на рішенняГосподарського суду Автономної Республіки Крим від 22.10.2013 р. (головуючий суддя Іщенко І.А., судді Ейвазова А.Р., Шаратов Ю.А.) у справі№ 5002-7/2778-2012 Господарського суду Автономної Республіки Крим за позовомпрокурора міста Судака в інтересах держави в особі: 1. Ради Міністрів Автономної Республіки Крим, 2. Верховної Ради Автономної Республіки Крим, 3. Державної екологічної інспекції в Автономній Республіці Крим до 1. Грушевської сільської Ради, 2. Приватного акціонерного товариства "Прогрес" за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивачів Судакської міської ради за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів Відкритого акціонерного товариства "Агрофірма "Грушевська" провизнання недійсним договору та спонукання до виконання певних дій,

В С Т А Н О В И В:

Справа розглядалась судами неодноразово.

Рішенням господарського суду Автономної Республіки Крим від 22.10.2013 р., залишеним без змін постановою Севастопольського апеляційного господарського суду від 10.12.2013 р., відмовлено прокурору міста Судака у задоволенні позову про визнання недійсним з моменту укладення договору оренди поверхневого водного об'єкту місцевого значення від 01.08.2008 р., укладеного між відповідачами та зобов'язання відповідача-2 повернути водний об'єкт місцевого значення (пруд Шахмурза) у розпорядження Ради міністрів Автономної Республіки Крим.

Не погоджуючись з прийнятими судовими рішеннями, скаржник звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення місцевого господарського суду та постанову суду апеляційної інстанції та передати справу на новий розгляд до суду першої інстанції.

Колегія суддів Вищого господарського суду України, розглянувши касаційну скаргу та додані до неї документи, встановила наступне.

Відповідно до ч. 4 ст. 111 ГПК України до скарги додаються, зокрема, докази сплати судового збору.

Порядок і розмір сплати судового збору в Україні встановлено Законом України "Про судовий збір".

Частиною 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" визначені ставки судового збору, зокрема, за подання до господарського суду:

- позовної заяви немайнового характеру - 1 розмір мінімальної заробітної плати;

- касаційної скарги касаційної скарги на рішення суду у розмірі 70 відсотків ставки, що підлягає сплаті при поданні позовної заяви, у разі подання позовної заяви немайнового характеру.

При цьому, за приписами статті 13 Закону України "Про державний бюджет України на 2013 рік" мінімальна заробітна плата установлюється у місячному розмірі і з 1 січня 2013 року становить 1.147,00 грн.

Як встановлено пунктом 1 статті 4 Закону України "Про судовий збір", судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду.

Відповідно до п. п. 2.10, 2.11 постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України" від 21.02.2013 р. № 7 якщо в позовній заяві об'єднано дві або більше вимог немайнового характеру, пов'язаних між собою підставами виникнення або поданими доказами, судовий збір сплачується окремо з кожної з таких вимог.

Скаржник звернувся з касаційною скаргою, в якій оскаржує рішення судів повністю, в тому числі в частині відмови в задоволенні обох немайнових вимог, як то визнання недійсними договору оренди та зобов'язання повернути водний об'єкт.

Таким чином, за подання касаційної скарги у даній справі, у випадку звернення з нею до суду в 2013 році, скаржник повинен був сплати судовий збір у розмірі 802,90 грн. за кожну з немайнових вимог, що ним оскаржуються, що разом складає 1.605,80 грн.

Між тим, із доданого до касаційної скарги платіжного доручення від 27.12.2013 р. № 2868 вбачається, що скаржником судовий збір сплачено у меншому розмірі, ніж визначено Законом України "Про судовий збір", а саме: 751,10 грн., що є підставою для повернення скаржнику поданої касаційної скарги.

При цьому, згідно з п. 2 листа Вищого господарського суду України від 17.09.2012 р. № 01-06/1260/2012 "Про оформлення платіжних документів на перерахування судового збору" платіжне доручення на безготівкове перерахування судового збору, квитанція установи банку про прийняття платежу готівкою додаються до позовної заяви (заяви, скарги) і мають містити відомості про те, яка саме позовна заява (заява, скарга, дія) оплачується судовим збором.

Скаржником у якості доказу сплати судового збору до касаційної скарги додано платіжне доручення від 27.12.2013 р. № 2868, у графі "Призначення платежу" якого зазначено: "101; КВКРКМБ010105 КЄКР2800 "22030004"Судебный збор (Высший хозяйственный суд Украины, 070".

Таким чином, графа "Призначення платежу" вказаного платіжного доручення не містить відомостей про те, в якій саме справі сплачено судовий збір.

З урахуванням положення п. 1 ст. 4 Закону України "Про судовий збір", у разі звернення з касаційною скаргою в 2014 році, розмір судового збору повинен бути обрахований скаржником з урахуванням розміру мінімальної заробітної плати встановленої на січень 2014 року.

Згідно з п. 4 ч. 1 ст. 111-3Господарського процесуального кодексу України касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається судом, якщо до скарги не додано документів, що підтверджують сплату судового збору у встановленому порядку і розмірі.

За таких обставин подана касаційна скарга та додані до неї документи підлягають поверненню заявнику.

Крім того, колегія судді звертає увагу заявника касаційної скарги на необхідність, у разі повторного подання скарги, надання доказів звернення зі скаргою в межах строку на касаційне оскарження, оскільки, як вбачається з відмітки реєстраційного штемпеля апеляційного господарського суду на першому аркуші скарги від 30.12.2013 р. № 1721/28-50, остання була подана лише 08.01.2014 р. Інших даних про вчасне подання скарги матеріали касаційного оскарження не містять.

Керуючись статтями 86, 111, пунктом 4 частини 1 статті 111 3 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

УХВАЛИВ:

Повернути Верховній Раді Автономної Республіки Крим касаційну скаргу на постанову Севастопольського апеляційного господарського суду від 10.12.2013 р. та на рішення Господарського суду Автономної Республіки Крим від 22.10.2013 р. у справі № 5002-7/2778-2012 та додані до неї документи без розгляду.

Головуючий суддя Г.К. Прокопанич суддіІ.В. Алєєва О.О. Євсіков