Ухвала

від 18.04.2013 по справі 2а-17152/12/2670

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 2а-17152/12/2670 Головуючий у 1-й інстанції: Амельохін В.В. Суддя-доповідач: Лічевецький І.О.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 квітня 2013 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд в складі: головуючого - судді Лічевецького І.О., суддів - Грищенко Т.М., Мацедонської В.Е., при секретарі - Війтович Т.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні за апеляційною скаргою державної податкової інспекції у Оболонському районі м. Києва Державної податкової служби на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 07 березня 2013 року адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Ергон-К» до державної податкової інспекції у Оболонському районі м. Києва Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИВ

Товариство з обмеженою відповідальністю «Ергон-К» (надалі за текстом - «ТОВ «Ергон-К») звернулось до суду з позовом про скасування податкового повідомлення-рішення № 0000612205 від 23.08.2012 р., яким позивачеві збільшено суму грошового зобов'язання із сплати податку на прибуток на 3 542 370 грн. 75 коп.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 07 березня 2013 року адміністративний позов задоволено.

В апеляційній сказі державна податкова інспекція у Оболонському районі м. Києва Державної податкової служби (надалі за текстом - «ДПІ у Оболонському районі м. Києва»), посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, просить скасувати вказане судове рішення і прийняти нову постанову про відмову в задоволенні позову.

Перевіривши повноту встановлення окружним адміністративним судом фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального і процесуального права, Київський апеляційний адміністративний суд дійшов наступного.

Судом першої інстанції встановлено, що у період з 16.07.2012 р. по 27.07.2012 р. посадовцями ДПІ у Оболонському районі м. Києва проведено документальну позапланову невиїзну перевірку ТОВ «Ергон-К» з питань своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податку на прибуток підприємств та податку на додану вартість при здійсненні взаєморозрахунків з ТОВ Олтар» та ТОВ «Джакарта» за період з 01.01.2010 р. по 31.03.2012 р.

Результати перевірки оформлено актом № 598/22-507/3237285 від 08.08.2012 р.

Згідно цьому акту позивачем порушено ст.ст. 1, 4, 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», ст.ст. 14, 138 Податкового кодексу України внаслідок завищення валового доходу від продажу товарів та його заниження як отриманого з інших джерел.

Такий висновок податкового органу вмотивовано наступним.

01.06.2010 р. між ТОВ «Ергон-К» та ТОВ «Олтар» укладено договір за умовами якого позивач зобов'язався здійснити поставку товарів (продуктів харчування).

На виконання умов цього договору позивачем, у період з червня 2010 р. по лютий 2011 р., видані видаткові накладні на загальну суму 7 325 591 грн. 36 коп., а його контрагент, в рахунок оплати за отриманий товар, перерахував кошти із свого поточного рахунку.

Згідно договору від 01.02.2011 р. ТОВ «Ергон-К» прийняло на себе зобов'язання з поставки ТОВ «Джакарта» продуктів харчування.

У період з лютого 2011 р. по липень 2011 р. позивачем виписано видаткові накладні на загальну суму 5 642 609 грн. 60 коп.

Розрахунки за договором ТОВ «Джакарта» здійснило шляхом безготівкового перерахунку коштів.

Отримані кошти від контрагентів кошти позивачем, у деклараціях за ІІ квартал 2010 р. - ІІІ квартал 2011 р., включались до валового доходу в складі доходів, отриманих від продажу товарів (робіт, послуг).

Разом з тим, згідно акту про неможливість проведення зустрічної звірки № 906/23-2/35039581, складеному 22.12.2011 р. ДПІ у Вишгородському районі, ТОВ «Олтар» не знаходиться за юридичною адресою, у товариства відсутні трудові ресурси, складські приміщення та виробничі потужності, а отже укладені ним угоди мають ознаки нікчемності.

Відповідно до акту № 882/23-2/37335453 від 12.12.2011 р. зустрічну звірку ТОВ «Джакарта» провести неможливо у зв'язку з тим, що останнє не знаходиться за місцем реєстрації.

За даними цього ж акту підписи на документах податкової звітності вчинялись не директором товариства, а іншою особою. Господарські операції ТОВ «Джакарта» не підтверджуються з урахуванням відсутності на підприємстві майна і трудових ресурсів.

Крім того, згідно висновку почеркознавчого дослідження № 350 від 24.07.2012 р. підписи на договорах від 01.06.2010 р. та від 01.02.2011 р. виконані не директором ТОВ «Олтар», ТОВ «Джакарта» Кондратюком С.С.

На думку органу державної податкової служби наведене свідчить про нікчемність укладених позивачем правочинів.

За таких обставин, відповідач дійшов висновку, що ТОВ «Ергон-К» зобов'язане було відобразити перераховані йому кошти, як доходи, отримані з інших джерел.

Не виконання цього обов'язку призвело до заниження валових доходів на 3 161 754 грн. 64 коп.

На підставі висновків, викладених в акті перевірки, ДПІ у Оболонському районі м. Києва прийнято податкове повідомлення-рішення № 0000612205 від 23.08.2012 р., яким позивачеві збільшено суму грошового зобов'язання із сплати податку на прибуток на 3 542 370 грн. 75 коп., в тому числі 3 161 755 грн. за основним платежем та 380 615 грн. 75 коп. за штрафними санкціями.

У період спірних правовідносин питання, пов'язані з формуванням платником податку валового доходу регулювались статтею 4 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» від 28 грудня 1994 р. № 334/94-ВР (надалі за текстом - «Закон № 334/94-ВР») та статтею 137 Податкового кодексу України (надалі за текстом - «ПК України»).

Відповідно до пункту 4.1 статті 4 Закону № 334/94-ВР валовий доход - це загальна сума доходу платника податку від усіх видів діяльності, отриманого (нарахованого) протягом звітного періоду в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах як на території України, її континентальному шельфі, виключній (морській) економічній зоні, так і за їх межами.

За змістом підпунктів 4.1.1, 4.1.6 4.1 цієї ж статті Закону № 334/94-ВР валовий дохід включає, загальні доходи від продажу товарів (робіт, послуг) та доходи з інших джерел, зокрема, у вигляді сум безповоротної фінансової допомоги, отриманої платником податку у звітному періоді, вартості товарів (робіт, послуг), безоплатно наданих платнику податку у звітному періоді.

У статті 1 Закону № 168/97-ВР надано визначення термінів, що вживаються у ньому, розкрито і зміст терміну «безповоротна фінансова допомога» - це: сума коштів, передана платнику податку згідно з договорами дарування, іншими подібними договорами, які не передбачають відповідної компенсації чи повернення таких коштів (за винятком бюджетних дотацій і субсидій), або без укладання таких угод; сума безнадійної заборгованості, відшкодована кредитору позичальником після її списання, якщо така безнадійна заборгованість була попередньо включена до складу валових витрат кредитора; сума заборгованості платника податку перед іншою юридичною чи фізичною особою, що залишилася нестягнутою після закінчення строку позовної давності; основна сума кредиту або депозиту, наданих платнику податку без встановлення строків повернення такої основної суми, за винятком кредитів, наданих під безстрокові облігації, та депозитів до запитання у банківських установах, а також сума процентів, нарахованих на таку основну суму, але не сплачених (списаних); сума процентів, умовно нарахованих на суму поворотної фінансової допомоги, що залишається неповерненою на кінець звітного періоду, у розмірі облікової ставки Національного банку України, розрахованої за кожний день фактичного використання такої поворотної фінансової допомоги.

Згідно пункту 137.1 статті 137 ПК України дохід від реалізації товарів визнається за датою переходу покупцеві права власності на такий товар.

В силу вимог пункту 137.4 названої статті ПК України датою отримання доходів, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, є звітний період, у якому такі доходи визнаються згідно з цією статтею, незалежно від фактичного надходження коштів (метод нарахувань), визначений з урахуванням норм цього пункту та статті 159 цього Кодексу.

Відповідно до пункту 137.10 статті 137 ПК України суми безповоротної фінансової допомоги та безоплатно отримані товари (роботи, послуги) вважаються доходами на дату фактичного отримання платником податку товарів (робіт, послуг) або за датою надходження коштів на банківський рахунок чи в касу платника податку, якщо інше не передбачено цим розділом.

Згідно підпункту 14.1.257 пункту 14.1 статті 14 ПК України безповоротна фінансова допомога - це: сума коштів, передана платнику податків згідно з договорами дарування, іншими подібними договорами або без укладення таких договорів; сума безнадійної заборгованості, відшкодована кредитору позичальником після списання такої безнадійної заборгованості; сума заборгованості одного платника податків перед іншим платником податків, що не стягнута після закінчення строку позовної давності;основна сума кредиту або депозиту, що надані платнику податків без встановлення строків повернення такої основної суми, за винятком кредитів, наданих під безстрокові облігації, та депозитів до запитання у банківських установах, а також сума процентів, нарахованих на таку основну суму, але не сплачених (списаних); сума процентів, умовно нарахованих на суму поворотної фінансової допомоги, що залишається неповерненою на кінець звітного періоду, у розмірі облікової ставки Національного банку України, розрахованої за кожний день фактичного використання такої поворотної фінансової допомоги.

У розгляді цієї справи суд першої інстанції за наслідками дослідження первинних документів дійшов висновку про протиправність спірного податкового повідомлення-рішення.

Судова колегія знаходить наведений висновок окружного адміністративного суду обґрунтованим та таким, що підтверджується зібраними у справі доказами.

У даній правовій ситуації відсутні ознаки отримання ТОВ «Ергон-К» доходів з інших джерел, зокрема безповоротної фінансової допомоги, визначені Законом № 168/97-ВР та Податковим кодексом України.

Крім того, на підтвердження реальності поставки товарів позивачем були надані копії контрактів, міжнародних товарно-транспортних накладних, актів надання транспортних послуг, які свідчать про придбання товарів, договорів поставки, видаткових накладних, податкових накладних.

Посилання відповідача на те, що згідно висновку почеркознавчого дослідження № 350 від 24.07.2012 р. підписи на договорах від 01.06.2010 р. та від 01.02.2011 р. виконані не директором ТОВ «Олтар», ТОВ «Джакарта» обґрунтовано не взяті судом до уваги, оскільки у будь-якому випадку укладання угод було в подальшому схвалено покупцями, про що свідчить здійснення фактичного розрахунку за отриманий товар.

Не може бути доказом незаконності дій позивача та фіктивності укладених угод і сам факт порушення кримінальної справи за фактом фіктивного підприємства ТОВ «Олтар» та ТОВ «Джакарта», оскільки в ході проведеної перевірки податковим органом не було встановлено обізнаності позивача щодо протиправного характеру діяльності його контрагентів, прямої чи опосередкованої причетності до такої протиправної діяльності з метою отримання податкової вигоди.

Крім того, сторонами не заперечується, що ТОВ «Ергон-К» отримало від контрагентів кошти на банківський рахунок.

В матеріалах справі відсутні докази того, що позивачем укладались з ТОВ «Олтар» та ТОВ «Джакарта» будь-які інші договори, крім договорів поставки.

Пункт 1.23 статті 1 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» від 5 квітня 2001 року № 2346-III визначає неналежного отримувача як особу, якій без законних підстав зарахована сума переказу на її рахунок або видана їй у готівковій формі.

Відповідно до підпункту 2.35 пункту 2 Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті затвердженої постановою Правління Національного банку України від 21 січня 2004 р. № 22 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 29 березня 2004 р. за № 377/8976 кошти, що помилково зараховані на рахунок неналежного отримувача, мають повертатися ним у строки, установлені законодавством України, за порушення яких неналежний отримувач несе відповідальність згідно із законодавством України. У разі неповернення неналежним отримувачем за будь-яких причин коштів у зазначений строк повернення їх здійснюється в судовому порядку.

Тобто, у випадку отримання позивачем коштів без належних підстав, такі кошти підлягають поверненню ініціатору переказу, а відтак не можуть бути класифіковані, як доходи отримані з інших джерел.

Доводи апеляційної скарги зазначених вище висновків суду попередньої інстанції не спростовують і не дають підстав для висновку, що місцевим судом при розгляді справи неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права, а твердження скаржника про те, що укладені ТОВ «Ергон-К» угоди є нікчемними, суд апеляційної інстанції не приймає як доказ, оскільки жодним нормативним актом не передбачено право органу державної податкової служби самостійно, в позасудовому порядку, визнавати нікчемними правочини.

За правилами ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись статтями 160, 198, 200, 205 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

УХВАЛИВ

Апеляційну скаргу державної податкової інспекції у Оболонському районі м. Києва Державної податкової служби залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 07 березня 2013 року - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту прийняття, проте може бути оскаржена в касаційному порядку шляхом подачі в 20-ти денний строк з дня складення ухвали в повному обсязі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України, з подачею документу про сплату судового збору, а також копій касаційної скарги відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі, та копій оскаржуваних рішень судів першої та апеляційної інстанцій.

Головуючий суддя І.О.Лічевецький

суддя Т.М.Грищенко

суддя В.Е.Мацедонська

Ухвала складена в повному обсязі 23 квітня 2013 р.

.

Головуючий суддя Лічевецький І.О.

Судді: Грищенко Т.М.

Мацедонська В.Е.