Постанова

від 18.12.2014 по справі 2а-17152/12/2670

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 2а-17152/12/2670 Головуючий у 1-й інстанції: Аблов Є.В.

Суддя-доповідач: Ганечко О.М.

ПОСТАНОВА

Іменем України

18 грудня 2014 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді: Ганечко О.М.,

суддів: Коротких А.Ю., Хрімлі О.Г.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Ергон-К» на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 12.08.2014 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Гавіском» до Державної податкової інспекції у Оболонському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся з позовом до Державної податкової інспекції у Оболонському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 07.03.2013р., залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 18.04.2013р., позов задоволено, визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення № 0000612205 від 23.08.2012р.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 08.07.2014р. постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 07.03.2013р. та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 18.04.2013р. - скасовано, а справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.

Вищий адміністративний суд України звернув увагу на те, що судами не встановлено предмет доказування у справі, не зобов'язано ДПІ надати докази на обґрунтування своїх доводів. Під час нового розгляду справи, слід з'ясувати наслідки розгляду кримінальних справ відносно директора ТОВ «Ергон-К» та директорів контрагентів позивача.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 12.08.2014 року в задоволені позову відмовлено.

Не погоджуючись із зазначеним рішенням суду, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову, якою задовольнити позов в повному обсязі, посилаючись на незаконність, необ'єктивність, необґрунтованість рішення, порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права.

У засідання учасники процесу не з'явилися, будучи належним чином повідомленими, що не перешкоджає слуханню спірного питання відповідно до вимог ч. 4 ст. 196 КАС України.

Відповідно до ч. 6 ст. 12, ч. 1 ст. 41 КАС України, у випадку неявки в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі під час судового розгляду повне фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не відбувається.

Дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Згідно ст. ст. 198 ч. 1 п. 3, 202 ч. 1 п. 4 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції, суд апеляційної інстанції скасовує її та ухвалює нове рішення, якщо визнає, що судом першої інстанції порушено норми матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Як вбачається з матеріалів справи, Державною податковою інспекцією у Оболонському районі м. Києва Державної податкової служби проведено документальну позапланову невиїзну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю "Ергон-К", з питань своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податку на прибуток підприємств та податку на додану вартість при здійснені взаєморозрахунків з підприємствами ТОВ "Олтар" (код ЄДРПОУ35039581), ТОВ "Джакарта" (код ЄДРПОУ 37335453) за період з 01.01.2010р. по 31.03.2012р., за результатами якої 03.08.2012р. складено Акт №598/22-50/32307285.

В ході проведення перевірки встановлено порушення ч. 1, 2 ст. 215, ч. 2 ст. 228, ч. 1 ст. 236 ЦК України, правочини щодо оформлення будь-яких документів між позивачем при здійсненні взаєморозрахунків з підприємствами ТОВ "Олтар" (код ЄДРПОУ 35039581), ТОВ "Джакарта" (код ЄДРПОУ 37335453) за період з 01.01.2010р. по 31.03.2012р. є нікчемними, та як наслідок недійсними з моменту їх вчинення; п. 1.21, 1.31 статті 1, п.п. 4.1.6 п. 4.1 статті 4, п. 5.9 статті 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", п. 14.1.228 статті 14, п. 138.2, 138.4 статті 138 ПК України, в результаті чого занижено податок на прибуток в періоді, що перевірявся на суму 3 161 754грн., у тому числі за 2 квартал 2010 року - 75 518,23грн., 3 квартал 2010 року - 898 347,63грн., 4 квартал 2010 року - 548 593,28грн., 1 квартал 2011 року - 715 896,46грн., 2 квартал 2011 року - 703 731грн., 3 квартал 2011 року - 219 668,04грн.

На підставі встановленого порушення, відповідачем 23.08.2012р. прийнято податкове повідомлення - рішення № 0000612205, яким за порушення п. 1.21, 1.31 статті 1, п.п. 4.1.6 п. 4.1 статті 4, п. 5.9 статті 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", п. 14.1.228 статті 14, п. 138.2, 138.4 статті 138 ПК України позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток в розмірі 3 542370,75грн., в тому числі основний платіж - 3161755грн. та штрафні санкції - 380 615,75грн.

Встановлено, що в перевіряємому періоді позивач мав взаємовідносини з ТОВ "Олтар" (код ЄДРПОУ 35039581), ТОВ "Джакарта" (код ЄДРПОУ 37335453).

Згідно договору від 01.02.2011p., укладеного Позивачем з ТОВ "Джакарта", Позивач (постачальник за договором) зобов'язується передати у власність ТОВ "Джакарта" (покупець - за договором) товар, а покупець зобов'язується його оплатити.

Асортимент, кількість та ціни товару зазначаються в накладних, які являються невід'ємною частиною договору.

ТОВ "Джакарта" здійснювало оплату шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок позивача, що підтверджується банківськими виписками, які наведені на стор. 11 Акту перевірки.

Згідно Договору від 01.06.2010р., укладеного між позивачем та ТОВ "Олтар", Позивач (постачальник за договором) зобов'язується передати у власність ТОВ "Олтар" (покупець - за договором) товар, а покупець зобов'язується його оплатити.

На підтвердження реального здійснення господарської діяльності в матеріалах справи містяться копії договорів, податкових накладних, банківських виписок та видаткових накладних № 8 від 01.02.2011 р. на суму - 249 876,0 грн., № 10 від 14.02.2011 р. на суму - 273 903,96 грн., № 12 від 14.02.2011 р. на суму - 14860,8 грн., № 14 від 21.02.2011 р. на суму - 170 256,17 грн.. № 17 від 04.03.2011 р. на суму - 419 932,27 грн., № 24 від 14.03.2011 р. на суму - 177 733,74 грн., № 22 від 30.03.2011 р. на суму - 321 268,3 грн., № 26 від 14.04.2011 р. на суму - 375 230,16 грн., № 28 від 21.04.2011 р. на суму - 326 223,36 грн., № 30 від 04.05.2011 р. на суму - 500 999,76 грн., № 31 від 05.05.2011 р. на суму -285 586,08 грн., № 34 від 18.05.2011 р. на суму - 184 658,4 грн., № 35 від 18.05.2011 р. на суму - 187 347,6 грн., № 37 від 31.05.2011 р. на суму - 262 740,67 грн., № 38 від 02.06.2011 р. на суму - 9 878,4 грн., № 40 від 15.06.2011 р. на суму - 401 709,12 грн., № 41 від 20.06.2011 р. на суму - 525 326,4 грн., № 43 від 07.07.2011 р. на суму - 292 148,64 грн., № 46 від 14.07.2011 р. на суму - 144 451,2 грн., № 47 від 21.07.2011 р. на суму - 518 478,58 грн. № 43 від 14.06.2010 р. на суму - 22 435,61 грн., № 42 від 22.06.2010 р. на суму -279 637,31 грн., № 44 від 06.07.2010 р. на суму - 310 374,52 грн., № 45 від 07.07.2010 р. на суму - 166 521,24 грн., № 46 від 07.07.2010 р. на суму - 166 521,24 грн., № 47 від 07.07.2010 р. на суму - 166 521,24 грн., № 48 від 29.07.2010 р. на суму - 328 658,34 грн., № 50 від 05.08.2010 р. на суму - 241 313,0 грн., № 51 від 05.08.2010 р. на суму - 239 268,6 грн., № 52 від 17.08.2010 р. на суму - 419 509,93 грн., № 53 від 17.08.2010 р. на суму -341 020,88 грн., № 54 від 30.08.2010 р. на суму - 308 519,89 грн., № 55 від 31.08.2010 р. на суму - 191 308,66 грн., № 56 від 31.08.2010р. на суму - 13817,52 грн., № 58 від 14.09.2010 р. на суму - 257 038,74 грн., № 59 від 14.09.2010 р. на суму - 80 846,28 грн., № 60 від 17.09.2010 р. на суму-362 150,71 грн., №61 від 04.10.2010 р. на суму-341 580,95 грн., № 62 від 18.10.2010 р. на суму - 350 897,11 грн., № 63 від 01.11.2010 р. на суму - 415 822,85 грн., № 64 від 01.11.2010 р. на суму - 308 115,72 грн., № 65 від 02.11.2010 р. на суму -166 367,0 грн., № 68 від 30.11.2010 р. на суму - 381 126,55 грн., № 69 від 30.11.2010 р. на суму - 12 459,48 грн., № 70 від 30.11.2010 р. на суму - 199 110,59 грн., № 72 від 30.11.2010 р. на суму - 18 892,8 грн., № 4 від 17.01.2011 р. на суму - 215 584,63 грн., № 11 від 14.02.2011 р. на суму - 112 204,4 грн., № 15 від 01.03.2011 р. на суму - 404 715,36 грн., № 16 від 21.02.2011 р. на суму - 205 440,82 грн., № 18 від 14.03.2011 р. на суму - 188 860,38 грн., № 20 від 22.03.2011 р. на суму - 108 948,96 грн.

Тобто, позивачем було вчинено дії та досягнуто конкретних результатів, які визначають саме поняття господарської операції - факти підприємницької та іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобов'язань та фінансових ресурсів.

Враховуючи викладене вище, колегія суддів приходить до висновку, що між Позивачем та його контрагентами були проведені господарські операції відповідно, до умов чинного законодавства, реальність яких підтверджується належним чином оформленими первинними документами, що містяться у матеріалах справи.

Крім того, колегія суддів зазначає, що на час здійснення фінансово-господарських взаємовідносин контрагенти позивача мали дійсне Свідоцтво платника податку на додану вартість, були включені до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців.

Колегією суддів встановлено, що підставою, на яку посилається податковий орган, як на доказ щодо нікчемності укладених правочинів є те, що відносно директора ТОВ "Ергон-К" Михайлова С.В. порушено кримінальну справі про умисне ухилення від сплати податків в особливо великому розмірі за ознаками злочину, передбаченого ст.212 ч.3 КК України, а також порушено кримінальну справу за фактом фіктивного підприємництва шляхом створення (придбання) невстановленими на даний час особами суб'єктів підприємницької діяльності (юридичних осіб) - ТОВ "Олтар" та ТОВ "Джакарта" з метою прикриття незаконної діяльності, вчинене повторно, за ознаками злочину, передбаченого ч.2 ст.205 КК України.

В порушення вимог процесуального законодавства суд першої інстанції, не з'ясував наслідки розгляду кримінальних справ відносно директора ТОВ «Ергон-К» та директорів контрагентів позивача та не витребував відповідних доказів.

Згідно ч. 4 ст. 72 КАС України, вирок суду у кримінальному провадженні або постанова суду у справі про адміністративний проступок, які набрали законної сили, є обов'язковими для адміністративного суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, щодо якої ухвалений вирок або постанова суду, лише в питаннях, чи мало місце діяння та чи вчинене воно цією особою.

Колегією суддів, в якості забезпечення доказів, витребувано постанову Державної податкової інспекції у Деснянському районі слідчого відділу фінансових розслідувань від 29.11.2013 року, згідно якої кримінальне провадження порушене за фактом фіктивного підприємництва, шляхом створення (придбання) невстановленою слідством особою ряду суб'єктів підприємницької діяльності з метою прикриття незаконної діяльності, за ознаками злочину, передбаченого ч. 2 ст. 205 КК України було закрито, оскільки не встановлено суб'єктивних та об'єктивних ознак злочину.

Також, в матеріалах справи міститься постанова Державної податкової інспекції у Деснянському районі слідчого відділу фінансових розслідувань від 14.11.2013 року, за якою закрито кримінальне провадження в частині службових осіб ТОВ «Ергон-К» за ознаками кримінального правопорушення передбаченого ч. 3 ст. 212 КК України, в зв'язку з відсутністю в їх діях складу кримінального правопорушення.

Враховуючи викладене вище, колегія суддів приходить до висновку, що посилання податкового органу, як на доказ щодо нікчемності укладених правочинів на порушення кримінальної справи про умисне ухилення від сплати податків в особливо великому розмірі за ознаками злочину, передбаченого ст.212 ч.3 КК України, на директора ТОВ "Ергон-К" Михайлова С.В. та кримінальну справу за фактом фіктивного підприємництва шляхом створення (придбання) невстановленими на даний час особами суб'єктів підприємницької діяльності (юридичних осіб) - ТОВ "Олтар" та ТОВ "Джакарта" з метою прикриття незаконної діяльності, вчинене повторно, за ознаками злочину, передбаченого ч.2 ст.205 КК України є необґрунтованим та безпідстваними.

Відповідно до статті 215 Цивільного кодексу України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Якщо недійсність правочину встановлена законом, такий правочин вважається нікчемним (ч. 2 ст. 215 ЦК України).

В силу статті 228 Цивільного кодексу України, правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним. Правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним.

На думку колегії суддів єдиною підставою для формування платником податків права на отримання податкового кредиту є дослідження реальності господарських операцій та належне їх оформлення первинними документами.

Відповідачем в свою чергу, не надано відповідних доказів, що правочини між ТОВ «Ергон-К» та його контрагентами є нікчемними.

Відповідно до п. 1.31 статті 1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», продаж товарів - будь-які операції, що здійснюються згідно з договорами купівлі-продажу, міни, поставки та іншими цивільно-правовими договорами, які передбачають передачу прав власності на такі товари за плату або компенсацію, незалежно від строків її надання, а також операції з безоплатного надання товарів.

Не вважаються продажем операції з надання товарів у межах договорів комісії, схову (відповідального зберігання), доручення, інших цивільно-правових договорів, які не передбачають передачу прав власності на такі товари.

Згідно п. 137.1 статті 137 ПК України, дохід від реалізації товарів визнається за датою переходу покупцеві права власності на такий товар.

Відповідно до п.п. 4.1.1 п. 4.1 статті 4 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», загальні доходи від продажу товарів (робіт, послуг) включаються до складу валового доходу платника податку на прибуток (норма діяла до 01.04.2011р.).

Згідно з п.п. 135.4.1 п. 135.4 статті 135 ПК України, дохід від операційної діяльності визнається в розмірі договірної (контрактної) вартості, але не менше ніж сума компенсації, отримана в будь-якій формі, в тому числі при зменшенні зобов'язань, та включає: дохід від реалізації товарів, виконаних робіт, наданих послуг, у тому числі винагороди комісіонера (повіреного, агента тощо); особливості визначення доходів від реалізації товарів, виконаних робіт, наданих послуг для окремих категорій платників податків або доходів від окремих операцій встановлюються положеннями цього розділу.

Позивачем включено дохід від продажу товарів до валового доходу та відображено суми отриманого доходу в Деклараціях з податку на прибуток у відповідних періодах: до 01.04.2011р. - враховуючи правило першої події, а з 01.04.2011р. - за датою переходу права власності на проданий товар. Сума доходу від продажу товарів ТОВ «Джакарта» склала - 4 702 174,68грн. без ПДВ та ТОВ «Олтар» - 6 104 659,46грн. без ПДВ.

Факт відображення Позивачем отриманого доходу від продажу товарів в податкових деклараціях з податку на прибуток та сплати з отриманих сум доходів податку на прибуток не заперечується відповідачем.

Згідно з п.п. 4.1.6 п. 4.1 статті 4 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», до валового доходу у складі доходів з інших джерел включаються суми безповоротної фінансової допомоги, отриманої платником податку у звітному періоді.

Відповідно до п.п. 1.22.1 п. 1.22 статті 1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», безповоротна фінансова допомога - визначається, зокрема, як сума коштів, передана платнику податку згідно з договорами дарування, іншими подібними договорами, які не передбачають відповідної компенсації чи повернення таких коштів.

Операції, що проведені Позивачем з ТОВ «Джакарта» та ТОВ «Олтар» здійснені на підставі договорів купівлі - продажу, які передбачають поставку товарів продавцем (позивач) та їх оплату покупцем (ТОВ «Джакарта», ТОВ «Олтар»).

Отже, колегія суддів приходить до висновку, що кошти отримані Позивачем від вказаних підприємств, як оплата за придбаний товар не є безповоротною фінансовою допомогою і не можуть вважатися такою за визначенням чинного законодавства України, в тому числі і податкового.

Відповідно до п. 5.9 статті 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», платник податку веде податковий облік приросту (убутку) балансової вартості товарів (крім тих, що підлягають амортизації, та цінних паперів), сировини, матеріалів, комплектуючих виробів, напівфабрикатів, малоцінних предметів (далі - запасів) на складах, у незавершеному виробництві та залишках готової продукції, витрати на придбання та поліпшення (перетворення, зберігання) яких включаються до складу валових витрат згідно з цим Законом (за винятком тих, що отримані безкоштовно).

В свою чергу, згідно з п. 5.1 статті 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», валові витрати виробництва та обігу (далі - валові витрати) - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Відповідно до п.п. 5.2.1 п. 5.2 статті 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.7 цієї статті.

Під господарською діяльність в даному Законі розуміється будь-яка діяльність особи, направлена на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах.

Таким чином, позивачем правомірно відображено витрати на придбання товарів, що були реалізовані, оскільки ці витрати безпосередньо пов'язані з господарською діяльність підприємства, а саме з продажем товарів.

Відповідно ж до ч. 1 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» - підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Господарська операція згідно зі ст. 1 названого Закону - це дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Отже, з наведених законодавчих приписів вбачається, що наслідки в податковому обліку створюють лише реально вчинені господарські операції, тобто ті, що пов'язані з рухом активів, зміною зобов'язань чи власного капіталу платника податків. При цьому господарські операції мають бути відображені в податковому обліку відповідно до їх реального змісту.

Отже, з наведених законодавчих приписів вбачається, що наслідки в податковому обліку створюють лише реально вчинені господарські операції, тобто ті, що пов'язані з рухом активів, зміною зобов'язань чи власного капіталу платника податків. При цьому господарські операції мають бути відображені в податковому обліку відповідно до їх реального змісту та відповідати господарській меті підприємства.

Зокрема, не може визнаватися право платника ПДВ на податковий кредит у тому разі, якщо відповідні товари ним реально не придбавалися, або якщо витрати на таке придбання реально не понесені тощо.

Між тим, як зазначалося вище, реальність спірних господарських операцій підтверджується належним чином оформленими документами.

У разі, якщо на час здійснення господарських операцій, за якими податковий орган не визнає обґрунтованим віднесення платником податку до податкового кредиту сум податку на додану вартість та сум податку на прибуток, контрагент був включений до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, а також мав свідоцтво про реєстрацію платника податку на додану вартість, покупець не може нести відповідальність ні за несплату податків продавцем, ні за можливу недостовірність відомостей про нього, наведеного у зазначеному реєстрі, за умови необізнаності щодо неї.

При цьому слід ураховувати вимоги статті 18 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців», згідно з якою відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб -підприємців, були внесені до нього, вважаються достовірними і можуть бути використані у спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін. Якщо відомості, які підлягають внесенню до цього реєстру, є недостовірними і були внесені до нього, то третя особа може посилатися на них у спорі як на достовірні, за винятком випадків, коли вона знала або могла знати про те, що такі відомості є недостовірними.

Якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, не були до нього внесені, вони не можуть бути використані в спорі з третьою особою, крім випадків, коли третя особа знала або могла знати ці відомості.

Враховуючи викладене вище, колегія суддів приходить до висновку, що податкове повідомлення-рішення від 23.08.2012р. № 0000612205 винесено Державною податковою інспекцією з порушенням вимог чинного законодавства.

А тому, постанова суду першої інстанції не відповідає нормам матеріального права, доводи апеляційної скарги спростовують висновки суду першої інстанції, викладені у зазначеній постанові, у зв'язку з чим є підстави для скасування постанови, з постановленням нової постанови про задоволення позовних вимог.

Керуючись ст. ст. 160, 167, 195,196,197,198,202,205,207,212,254 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Ергон-К» - задовольнити.

Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 12.08.2014 року скасувати та постановити нову, якою позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Гавіском» до Державної податкової інспекції у Оболонському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення - задовольнити.

Скасувати податкове повідомлення-рішення від 23.08.2012р. № 0000612205.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядок і строки, визначені ст. 212 КАС України.

Головуючий суддя: О.М.Ганечко

Судді: А.Ю.Коротких

О.Г. Хрімлі

Повний текст постанови виготовлений 19.12.2014 року.

Головуючий суддя Ганечко О.М.

Судді: Коротких А. Ю.

Хрімлі О.Г.