Ухвала

від 08.05.2013 по справі 5020-1012/2012

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД М. СЕВАСТОПОЛЯ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА СЕВАСТОПОЛЯ

УХВАЛА

08 травня 2013 року справа № 5020-1012/2012

Господарський суд міста Севастополя у складі судді Єфременко О.О., розглянувши матеріали заяви ОСОБА_1 про визнання конкурсних кредиторських вимог до боржника у справі

за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Галнафто-Інвест"

(79008, м.Львів, пр.Свободи, 26, код ЄДРПОУ 31441730)

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Севстроймаркет"

(99022, м.Севастополь, вул.Муромська, 82 кв.32, код ЄДРПОУ 31981416)

про порушення справи про банкрутство,

за участю представників:

ініціюючого кредитора - Кирилін М.В., довіреність № 01/08/12 від 13.09.2012;

заявника - ОСОБА_1, паспорт серії НОМЕР_1, виданий Хмельницьким МУ УМВС України в Хмельницький області 25.06.1996;

боржника - Зеленківський О.С., генеральний директор, витяг з ЄДРСР від 11.09.2012;

Судак О.М., довіреність б/н від 09.04.2012;

розпорядника майна боржника - Котлов В.В., паспорт серії НОМЕР_2, виданий 05.01.2002 Сніжнянським МВ УМВС України в Донецькій області;

прокурора - Джавлах С.М., посвідчення № 015173 від 12.02.2012;

ВСТАНОВИВ:

11.09.2012 Товариство з обмеженою відповідальністю "Галнафто-Інвест" звернулося до господарського суду міста Севастополя із заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Севстроймаркет" про порушення справи про банкрутство.

Провадження у справі за відбувається за загальною процедурою, встановленою Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" №2343-XII від 14.05.1992.

Ухвалою від 13.09.2012 заява прийнята до розгляду, порушено провадження у справі, призначено дату підготовчого засідання, введено мораторій на задоволення вимог кредиторів.

Цією ж ухвалою в порядку частини першої статті 11 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" введена процедура розпорядження майном боржника, призначено розпорядником майна боржника арбітражного керуючого Котлова Володимира Вікторовича.

Ухвалою суду від 11.10.2012, залишеною без змін постановою Севастопольського апеляційного господарського суду від 27.11.2012, визнано грошові вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Галнафто-Інвест" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Севстроймаркет" в розмірі 1 445 595,94 грн; зобов'язано заявника подати до офіційних друкованих органів оголошення про порушення справи про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Севстроймаркет"; зобов'язано розпорядника майна в строк до 20.12.2012 скласти реєстр вимог кредиторів і направити його в суд на затвердження, призначено дату попереднього засідання суду на 09.01.2013.

26.12.2012, у зв'язку із надходженням касаційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Севстроймаркет" на постанову Севастопольського апеляційного господарського суду від 27.11.2012, матеріали справи № 5020-1012/2012 надіслані до Севастопольського апеляційного господарського суду для подальшого скерування до Вищого господарського суду України

28.12.2012 від Товариства з обмеженою відповідальністю "Севстроймаркет" супровідним листом б/н від 28.12.2012 до суду надійшло рішення з розгляду вимог конкурсних кредиторів (вх. №11015/12).

09.01.2013 від розпорядником майна Товариства з обмеженою відповідальністю "Севстроймаркет" арбітражного керуючого Котлова Володимира Вікторовича надійшов реєстр вимог кредиторів боржника, разом з письмовими поясненнями до нього (вх. №235/13).

Ухвалою Вищого господарського суду України від 01.02.2013 по справі №5020-1012/2012 касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Севстроймаркет" на постанову Севастопольського апеляційного господарського суду від 27.11.2012 та ухвали господарського суду міста Севастополя від 13.09.2012 та 11.10.2012 у справі № 5020-1012/2012 повернуті скаржникові.

05.03.2013 матеріали справи №5020-1012/2012 повернулись на адресу господарського суду міста Севастополя.

З матеріалів справи вбачається, що 03.12.2012 від ОСОБА_1 надійшла заява б/н від 30.11.2012 про визнання конкурсних кредиторських вимог до Товариства з обмеженою відповідальністю "Севстроймаркет" у розмірі 6 972 450,00 грн.

Частиною другою статті 15 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" визначено, що у попередньому засіданні господарський суд розглядає реєстр вимог кредиторів, вимоги кредиторів, щодо яких були заперечення боржника і які не були включені розпорядником майна до реєстру вимог кредиторів.

Ухвалою від 14.03.2013 заява ОСОБА_1 про визнання конкурсних кредиторських вимог до Товариства з обмеженою відповідальністю "Севстроймаркет" у розмірі 6 972 450,00 грн прийнята до розгляду в окремому судовому засіданні для надання їм правової оцінки та вирішення питання про наявність чи відсутність підстав для включення зазначених вимог до реєстру вимог кредиторів, оскільки відносно зазначених кредиторських вимог є заперечення розпорядника майном боржника арбітражного керуючого Котлова Володимира Вікторовича, викладені у повідомлені про розгляд грошових вимог, яке надійшло до суду разом з реєстром конкурсних кредиторів Товариства з обмеженою відповідальністю "Севстроймаркет", 09.01.2013.

З матеріалів рішення Товариства з обмеженою відповідальністю "Севстроймаркет" з розгляду вимог конкурсних кредиторів, яке надійшло до суду 28.12.2012, вбачається, що вимоги ОСОБА_1 у розмірі 6972450,00 грн боржником визнані повністю.

Заява щодо визнання кредиторських вимог ОСОБА_1 обґрунтовується невиконанням Товариством з обмеженою відповідальністю "Севстроймаркет" обов'язку щодо повернення внесених заявником інвестицій за договором інвестицій від 12.07.2002 у загальному розмірі 6972450,00 грн.

Ухвалою від 11.04.2013, у зв'язку із невиконанням заявником вимог ухвали суду від 14.03.2013, заявленим клопотанням боржника про відкладення розгляду справи, судове засідання щодо розгляду конкурсних кредиторських вимог ОСОБА_1 до боржника було відкладено.

Заявник та представники боржника в судовому засіданні заяву про визнання кредиторських вимог ОСОБА_1 в сумі 6972450,00 грн підтримали, просили її задовольнити.

Розпорядник майна боржника вважає грошові вимоги ОСОБА_1 в сумі 6972450,00 грн необґрунтованими та такими, що не підлягають включенню до реєстру вимог кредиторів, оскільки заявником не надано доказів, які б свідчили про наявність боргу за договором інвестицій та доказів реального виконання цього договору, акт звірення наданий заявником не може вважатися належним доказом існування заборгованості, тому, що він не є первісним документом, який фіксує та підтверджує факт здійснення господарської операції.

Представник ініціюючого кредитора заперечував проти визнання кредиторських вимог ОСОБА_1, посилаючись на відсутність належних доказів виконання заявником умов договору інвестування, та зазначив, що акти прийомки виконаних підрядних робіт форми №КБ-2в підтверджують факт виконання підрядних робіт, а не умов договору інвестування.

Розглянувши матеріали заяви, дослідивши представлені докази, заслухавши пояснення представників сторін, суд вважає заявлені кредиторські вимоги ОСОБА_1 такими, що не підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Законом України № 4212-VI від 22.12.2011 "Про внесення змін до Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", який набрав чинності 19.01.2013, внесено зміни до Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", викладено його в новій редакції.

Пунктом 1 1 Перехідних положень Закону України № 4212-VI від 22.12.2011 визначено, що положення цього Закону застосовуються господарськими судами під час розгляду справ про банкрутство, провадження в яких порушено після набрання чинності цим Законом. Положення цього Закону, що регулюють ліквідаційну процедуру, застосовуються господарськими судами під час розгляду справ про банкрутство, провадження у яких порушено до набрання чинності цим Законом, якщо на момент набрання ним чинності господарським судом не було прийнято постанову про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури.

Враховуючи, що провадження у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Севстроймаркет" перебуває на стадії судової процедурі розпорядження майном боржника, положення Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" у редакції Закону України № 4212-VI від 22.12.2011, яка діє з 19.01.2013, застосуванню не підлягають.

Відповідно до положень статті 1 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (далі - Закон ) кредитор - юридична або фізична особа, яка має у встановленому порядку підтверджені документами вимоги щодо грошових зобов'язань до боржника, щодо виплати заборгованості із заробітної плати працівникам боржника, а також органи державної податкової служби та інші державні органи, які здійснюють контроль за правильністю та своєчасністю справляння єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, податків і зборів (обов'язкових платежів). Конкурсні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, які виникли до порушення провадження у справі про банкрутство та вимоги яких не забезпечені заставою майна боржника. До конкурсних кредиторів відносяться також кредитори, вимоги яких до боржника виникли внаслідок правонаступництва за умови виникнення таких вимог до порушення провадження у справі про банкрутство. Поточні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, які виникли після порушення провадження у справі про банкрутство.

Конкурсні кредитори за вимогами, які виникли до дня порушення провадження у справі про банкрутство, протягом тридцяти днів від дня опублікування в офіційному друкованому органі оголошення про порушення провадження у справі про банкрутство зобов'язані подати до господарського суду письмові заяви з вимогами до боржника , а також документи, що їх підтверджують , що передбачено частиною першою статті 14 Закону.

З матеріалів справи вбачається, що 01.11.2012 в офіційному виданні - газеті "Голос України" №206 (5456) було опубліковано оголошення про порушення справи про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Севстроймаркет" та прийняття протягом тридцяти днів з дня публікації оголошення заяв кредиторів.

Таким чином, виявлення кредиторів боржника проводилось в період з 01.11.2012 по 01.12.2012, включно.

У абзаці першому пункту 14 Постанови Пленуму Верховного Суду України "Про судову практику в справах про банкрутство" №15 від 18.12.2009 (далі - Постанова Пленуму ) зазначено, що при визначенні розміру вимог за грошовими зобов'язаннями господарським судам слід враховувати, що грошове зобов'язання (абзац сьомий статті 1 Закону) - це зобов'язання боржника заплатити кредитору певну грошову суму відповідно до цивільно-правового договору та з інших підстав, передбачених цивільним законодавством України.

Згідно з частиною третьою статті 14 Закону боржник разом з розпорядником майна за наслідками розгляду зазначених вимог повністю або частково визнає їх або відхиляє, з обгрунтуванням підстав відхилення, про що розпорядник майна повідомляє письмово заявників і господарський суд. Рішення боржника про невизнання вимог може бути оскаржене до господарського суду, що порушив провадження у справі про банкрутство.

З матеріалів справи вбачається, що рішенням Товариства з обмеженою відповідальністю "Севстроймаркет" з розгляду вимог конкурсних кредиторів, вимоги ОСОБА_1 у розмірі 6972450,00 грн визнані повністю, проте, зазначені вимоги розпорядником майна до реєстру вимог кредиторів включені не були.

Заявником 09.01.2013 була подана до суду заява (вх. №246/13), в який він зазначає, що розпорядником майном боржника були порушені вимоги частини дев'ятої статі 13 та частини третьої статті 14 Закону, а саме не включені до реєстру вимог кредиторів його вимоги у розмірі 6972450,00 грн, які, на його думку, були визнані боржником, що позбавляє його можливості оскаржити прийняте розпорядником майном боржника рішення стосовно його кредиторських вимог. З огляду на зазначене, ОСОБА_1 просив зобов'язати розпорядника майном боржника розглянути його заяву разом з посадовими особами боржника та відкласти розгляд справи до виконання ним вимог частини дев'ятої статі 13 та частини третьої статті 14 Закону.

Суд вважає зазначену заяву такою, що не підлягає задоволенню, враховуючи наступне.

Відповідно до приписів статей 14, 15 Закону, правомірність та обґрунтованість грошових вимог кредитора до боржника визначає суд незалежно від того чи визнані ці вимоги боржником разом з розпорядником майна, чи ні. При цьому, обов'язок кредитора полягає у доведенні обґрунтованості своїх вимог до боржника перед судом. В силу положень статті 14 Закону конкурсні кредитори одночасно з заявою про грошові вимоги до боржника зобов'язані подати до господарського суду документи, що їх підтверджують.

Частиною другою статті 15 Закону визначено, що у попередньому засіданні господарський суд розглядає реєстр вимог кредиторів, вимоги кредиторів, щодо яких були заперечення боржника і які не були включені розпорядником майна до реєстру вимог кредиторів .

Ухвалою суду від 14.03.2013 заява ОСОБА_1 про визнання конкурсних кредиторських вимог до Товариства з обмеженою відповідальністю "Севстроймаркет" у розмірі 6972450,00 грн прийнята до розгляду в окремому судовому засіданні для надання їм правової оцінки та вирішення питання про наявність чи відсутність підстав для включення зазначених вимог до реєстру вимог кредиторів. Цією же ухвалою суд зобов'язав заявника надати суду докази здійснення інвестицій за інвестиційним договором від 12.06.2002 на суму 6972450,00 грн; акт звірення відповідно до пункту 2.3 договору інвестицій від 12.06.2002; докази введення в експлуатацію об'єктів, передбачених договором інвестицій від 12.06.2002 та докази звернення до боржника з вимогою про повернення інвестицій за договором інвестицій від 12.06.2002 на суму 6972450,00 грн.

Аналогічні вимоги суду містяться в ухвалі суду від 11.04.2013.

Проте, вимоги суду, станом на день розгляду заявлених конкурсних кредиторських вимог заявником виконані не були, докази на підтвердження заявлених до боржника вимог, суду не надані.

Щодо заявлених конкурсних кредиторських вимог ОСОБА_1, суд зазначає наступне.

12.07.2002 між ОСОБА_1 (інвестор) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Севстроймаркет" (підприємство) укладений договір інвестицій (далі - Договір) (т.5 арк.с.14-15), відповідно до пункту 1 якого інвестор здійснює інвестування підприємства для організації господарської діяльності та будівництва житла за адресою: м. Севастополь, вул. Ялтинська, 7 та вул 7-го Листопада (Балаклава, колишнє військове містечко Б-14), мис Фіолент та на інших об'єктах, у тому числі за договорами будівництва для співробітників УМВД України у м. Севастополі, за інвестиційною програмою відповідно до Указу Президента України №240/93 від 01.07.1993 та Закону України №639/97 ВР від 18.11.1997, а підприємство зобов'язується відшкодувати витрачені кошти у строки встановлені цим Договором.

Відповідно до пункту 2.1 Договору загальна сума інвестування визначається сумою загальної вартості будівельних матеріалів, механізмів та грошових коштів, внесених інвестором на підприємство, за весь період дії Договору з урахування індексу інфляції, але не менш ніж 3% річних.

Вартість інвестицій, переданих підприємству, будівельних матеріалів, на момент укладання Договору складає 574 362,86 грн (з ПДВ 20%), загальна вартість інвестицій визначається шляхом складання підприємством акту звірення на підставі накладних, товарно-транспортних накладних, актів виконаних робіт за формою КБ-2в та довідок про вартість виконаних робіт за формою КБ-3 (пункт 2.2-2.3 Договору).

Згідно з пунктами 4.1, 4.3, 4.4 Договору інвестор здійснює інвестування шляхом оплати поставки будівельних матеріалів та виконаних будівельно-монтажних робіт, вартість яких фіксується у накладних, товарно-транспортних накладних, залізничних накладних, актах приймання-передачі товару, актах виконаних робіт за формою КБ-2в та довідок про вартість виконаних робіт за формою КБ-3, шляхом придбання для підприємства автотранспорту та механізмів, шляхом внесення грошових коштів на розрахунковий рахунок підприємства.

Пунктом 4.5 Договору встановлено, що підприємство здійснює повернення інвестицій грошовими коштами, у розмірі вартості інвестицій, з урахуванням індексу інфляції, але не менш ніж 3% річних, нарахованих за період з моменту здачі всього об'єкту до експлуатації до здійснення останньої оплати, у національній валюті України грошовими коштами або на розрахунковий рахунок, вказаний інвестором, протягом року з моменту пред'явлення вимоги.

За домовленістю сторін, повернення інвестицій може здійснюватися шляхом передачі інвестору у власність частини вбудованих об'єктів за собівартістю будівництва 1м 2 (пункт 4.6 Договору).

Відповідно до пункту 4.7 Договору вимога про повернення інвестицій може бути пред'явлена інвестором не раніше введення нового об'єкту до експлуатації.

Згідно з пунктом 4.8 Договору підприємство не пізніше п'яти робочих днів, з моменту отримання вимоги про повернення інвестиції, складає акт звірення взаєморозрахунків та надсилає його інвестору для узгодження.

Підприємство не пізніше 10 банківських днів з моменту узгодження акту звірення взаєморозрахунків здійснює першу виплату по поверненню інвестицій (пункт 4.9 Договору).

Пунктом 6.1 Договору передбачено, що цей Договір діє до повного виконання сторонами своїх зобов'язань.

Відносини, що виникають при здійсненні інвестиційної діяльності на Україні, регулюються Законом України "Про інвестиційну діяльність» та іншими законодавчими актами України.

Положеннями статті 5 цього Закону встановлено, що суб'єктами (інвесторами і учасниками) інвестиційної діяльності можуть бути громадяни і юридичні особи України та іноземних держав, а також держави.

Інвестори - суб'єкти інвестиційної діяльності, які приймають рішення про вкладення власних, позичкових і залучених майнових та інтелектуальних цінностей в об'єкти інвестування. Інвестори можуть виступати в ролі вкладників, кредиторів, покупців, а також виконувати функції будь-якого учасника інвестиційної діяльності.

Згідно з положеннями статті 1 Закону України "Про інвестиційну діяльність» інвестиціями є всі види майнових та інтелектуальних цінностей, що вкладаються в об'єкти підприємницької та інших видів діяльності, в результаті якої створюється прибуток (доход) або досягається соціальний ефект. Такими цінностями, зокрема, можуть бути: кошти, цільові банківські вклади, паї, акції та інші цінні папери (крім векселів), рухоме та нерухоме майно (будинки, споруди, устаткування та інші матеріальні цінності).

Відповідно до статті 9 Закону України "Про інвестиційну діяльність» основним правовим документом, який регулює взаємовідносини між суб'єктами інвестиційної діяльності, є договір (угода). Укладання договорів, вибір партнерів, визначення зобов'язань, будь-яких інших умов господарських взаємовідносин, що не суперечать законодавству України, є виключною компетенцією суб'єктів інвестиційної діяльності.

Згідно з пунктом 1 частини другої статті 11 Цивільного кодексу України договори та інші правочини є однією із підстав виникнення цивільних прав та обов'язків.

Статтею 626 Цивільного кодексу України встановлено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Договір, відповідно до статті 629 Цивільного кодексу України, є обов'язковим до виконання.

Частиною першою статті 627 Цивільного кодексу України передбачено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до частин першої - третьої статті 6 вказаного Кодексу сторони мають право укласти договір, який не передбачений актами цивільного законодавства, але відповідає загальним засадам цивільного законодавства. Сторони мають право врегулювати у договорі, який передбачений актами цивільного законодавства, свої відносини, які не врегульовані цими актами. Сторони в договорі можуть відступити від положень актів цивільного законодавства і врегулювати свої відносини на власний розсуд

Статтею 509 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Згідно зі статтею 193 Господарського кодексу України та статей 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання повинні виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цих Кодексів, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до частини першої статті 530 Цивільного кодексу України у разі якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Зі змісту укладеного між сторонами Договору вбачається, що сторони при його укладанні домовилися, що повернення підприємством інвестицій вкладених інвестором відбувається за наступним порядком: інвестор пред'являє підприємству вимогу про повернення інвестицій, при цьому зазначена вимога може бути пред'явлена інвестором не раніше введення нового об'єкту до експлуатації (пункт 4.7 Договору), підприємство не пізніше п'яти робочих днів, з моменту отримання вимоги, складає акт звірення взаєморозрахунків та надсилає його інвестору для узгодження (пункт 4.8 Договору), підприємство не пізніше 10 банківських днів з моменту узгодження акту звірення взаєморозрахунків здійснює першу виплату по поверненню інвестицій (пункт 4.9 Договору).

У якості доказів внесення інвестицій заявником надані акти прийомки виконаних підрядних робіт форми № КБ-2в (т.5 арк.с.23-51).

Частиною першою статті 32 Господарського процесуального кодексу України визначено, що доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до статей 33, 34 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

З матеріалів справи вбачається, що 07.12.2012 між боржником та заявником підписаний акт звірення взаєморозрахунків за Договором, відповідно до якого інвестором передано підприємству 3 777 263,40 грн , при цьому в акті зазначено, що погашення або відшкодування інвестицій підприємством не здійснювалося. В той час як заявлена сума кредиторських вимог ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю "Севстроймаркет" у заяві про визнання конкурсних кредиторських вимог складає 6 972 450,00 грн.

При цьому, частиною першою статті 14 Закону встановлено, що з письмовими заявами з вимогами до боржника, а також документами, що їх підтверджують, протягом тридцяти днів від дня опублікування в офіційному друкованому органі оголошення про порушення провадження у справі про банкрутство, звертаються конкурсні кредитори за вимогами, які виникли до дня порушення провадження у справі про банкрутство .

Однак, заявником не надано суду належних та допустимих доказів звернення до боржника з вимогою про повернення інвестицій до порушення провадження у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Севстроймаркет" та складання відповідного акту звірення на суму заявлених кредиторських вимог у розмірі 6 972 450,00 грн. Наданий заявником акт звірення взаєморозрахунків за Договором від 07.12.2012 свідчить лише про те, що звірення відбулося вже після порушення провадження у справі, яка розглядається, вказані кредиторські вимоги не набули статусу конкурсних кредиторських вимог.

При цьому, розмір заборгованості боржника, зафіксований в акті звірення, не відповідає заявленим вимогам ОСОБА_1.

Крім того, пунктами 4.1, 4.3, 4.4 Договору визначено, що інвестор здійснює інвестування шляхом оплати поставки будівельних матеріалів та виконаних будівельно-монтажних робіт, вартість яких фіксується у накладних, товарно-транспортних накладних, залізничних накладних, актах приймання-передачі товару, актах виконаних робіт за формою КБ-2в та довідок про вартість виконаних робіт за формою КБ-3, шляхом придбання для підприємства автотранспорту та механізмів, шляхом внесення грошових коштів на розрахунковий рахунок підприємства.

Однак, будь-яких належних доказів здійснення заявником внесення грошових коштів на розрахунковий рахунок підприємства або оплати поставки будівельних матеріалів та виконаних будівельно-монтажних робіт матеріали справи не містять.

Надані заявником акти приймання виконаних будівельних робіт (т.5 арк.с. 23-51) свідчать лише про факт виконання Товариством з обмеженою відповідальністю «Севстроймаркет» підрядних робіт за договором №9/07-ДУ від 09.02.2002, в якому замовником виступає Київський університет внутрішних справ України, тобто не є належним доказом виконання ОСОБА_1 (інвестором) зобов'язань за Договором.

З огляду на зазначене, суд вважає, що підстави для визнання конкурсних кредиторських вимог ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю "Севстроймаркет" у розмірі 6972450,00 грн та включення їх до реєстру вимог кредиторів боржника відсутні.

Керуючись статтею 86 Господарського процесуального кодексу України, статтями 14, 15 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" суд -

УХВАЛИВ:

1. Заяву ОСОБА_1 про визнання кредиторських вимог до Товариства з обмеженою відповідальністю "Севстроймаркет" у розмірі 6 972 450,00 грн. залишити без задоволення.

2. Ухвалу направити на адресу ОСОБА_1, ініціюючого кредитора, боржника, розпорядника майна, Головного Управлення юстиції у м. Севастополі.

Суддя О.О.Єфременко