Постанова

від 20.05.2013 по справі 5011-32/6542-2012

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

cpg1251

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 травня 2013 року Справа № 5011-32/6542-2012

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Головуючого судді Прокопанич Г.К.

суддів Алєєвої І.В.

Євсікова О.О.

за участю представників:

Прокурора: від Генеральної прокуратури України - Красножон О.М., посв. № 000598 від 01.08.2012 року;

Позивача -1: Павлюка М.П., дов. № 9/1-9-265 від 21.11.2011 року;

Позивача -2: Омельченка Д.Г., дов. № 115 від 17.05.2013 року;

Відповідача -1: Сіднєнка О.Л., дов. № 144 від 12.03.2013 року;

Відповідача -2: не з'явився;

Відповідача -3: Яреми І.В., дов. № б/н від 14.01.2013 року;

розглянувши касаційну скаргу прокурора міста Києва на рішення господарського суду міста Києва від 09.11.2012 року та постанову Київського апеляційного господарського суду від 30.01.2013 року

у справі № 5011-32/6542-2012 господарського суду міста Києва

за позовом заступника прокурора міста Києва в інтересах держави в особі - 1) Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України

2) Українського державного центру туризму і краєзнавства учнівської молоді Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України

до відповідача -1 Фонду державного майна України

відповідача -2 відкритого акціонерного товариства "Акціонерна компанія "Київреконструкція"

відповідача -3 товариства з обмеженою відповідальністю "Паркпроектінвест"

про визнання недійсними наказів, договору купівлі-продажу та витребування майна

В С Т А Н О В И В:

У травні 2012 року заступник прокурора міста Києва, виступаючи в інтересах держави в особі Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України, Українського державного центру туризму і краєзнавства учнівської молоді Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України звернувся до господарського суду міста Києва з позовом до Фонду державного майна України, відкритого акціонерного товариства "Акціонерна компанія "Київреконструкція", товариства з обмеженою відповідальністю "Паркпроектінвест", просив визнати недійсним накази Фонду державного майна України від 21.10.2009 року № 1644 "Про перелік об'єктів, що підлягають приватизації" та від 30.10.2009 року № 1707 "щодо прийняття рішення про приватизацію та визначення дати оцінки"; визнати недійсним договір купівлі-продажу нерухомого майна, укладений 04.02.2010 року між Фондом державного майна України та відкритим акціонерним товариством "Акціонерна компанія "Київреконструкція"; витребувати від товариства з обмеженою відповідальністю "Паркпроектінвест" у державну власність в особі Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України нежитловий будинок з прибудовою загальною площею 601,5 кв.м. на вул. Грушевського, 1-Б (літ. А, А') (т. 1, а.с. 9-18).

Позовні вимоги мотивовано тим, що спірні накази та оспорюваний договір укладено з порушенням законодавства у сфері приватизації.

Одночасно заступник прокурора міста Києва просив накласти арешт на об'єкт нерухомості, що є предметом договору (т. 1, а.с. 17).

Рішенням господарського суду міста Києва від 09.11.2012 року (головуючий Любченко М.О., судді Пригунова А.Б., Шкурдова Л.М.), залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 30.01.2013 року (головуючий Тищенко О.В., судді Смірнова Л.Г., Чорна Л.В.) (т. 5, а.с. 111-132) у задоволенні позову відмовлено (т. 4, а.с. 115-122).

Оскаржені судові акти мотивовані недоведеністю позовних вимог.

Також рішенням господарського суду міста Києва від 09.11.2012 року заяву заступника прокурора міста Києва про вжиття заходів до забезпечення позову залишено без розгляду.

Не погодившись з прийнятими судовими рішеннями, прокурор міста Києва звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, просив відновити строк подання касаційної скарги, оскаржені судові акти скасувати та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити, посилаючись на порушення норм процесуального і матеріального права, яких, на його думку, припустилися суди попередніх інстанцій, що призвело до прийняття неправильних рішень (т. 5, а.с. 151-164).

Ухвалою Вищого господарського суду України від 26.04.2013 року відновлено пропущений процесуальний строк на звернення з касаційною скаргою, касаційну скаргу прокурора міста Києва прийнято до провадження та призначено до розгляду на 20.05.2013 року (т. 5, а.с. 149-150).

У відзиві на касаційну скаргу відповідач - товариство з обмеженою відповідальністю "Паркпроектінвест" вважає, що судові акти прийняті з врахуванням приписів чинного законодавства та обставин справи.

Розпорядженням секретаря першої судової палати № 02-05/461 від 17.05.2013 року сформовано колегію суддів у складі: головуючий суддя - Прокопанич Г.К. (доповідач), судді Алєєва І.В., Євсіков О.О.

У судове засідання 20.05.2013 року представник відповідача - відкритого акціонерного товариства "Акціонерна компанія "Київреконструкція" не з'явився, причин неявки суд не повідомив.

Стаття 22 Господарського процесуального кодексу України зобов'язує сторони добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами. Оскільки явка в судове засідання представників сторін - це право, а не обов'язок, справа може розглядатись без їх участі, якщо нез'явлення цих представників не перешкоджає вирішенню спору.

Статтею 77 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський суд відкладає в межах строків, встановлених статтею 69 цього Кодексу розгляд справи, коли за якихось обставин спір не може бути вирішено в даному засіданні.

Відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.

З врахуванням вищенаведеного судова колегія визнала за можливе розглянути справу у відсутність представника відповідача - відкритого акціонерного товариства "Акціонерна компанія "Київреконструкція".

Колегія суддів, вивчивши матеріали справи, вислухавши прокурора, представників позивачів - Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України, Українського державного центру туризму і краєзнавства учнівської молоді Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України, відповідачів - Фонду державного майна України, товариства з обмеженою відповідальністю "Паркпроектінвест", обговоривши доводи касаційної скарги, дослідивши правильність застосування господарськими судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального і процесуального права вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Відповідно до п. 1 ст. 21 Цивільного кодексу України суд визнає незаконним та скасовує правовий акт індивідуальної дії, виданий органом державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим або органом місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що, згідно витягу з наказу № 1269 від 19.05.1947 року Міністра освіти УРСР відповідно до постанови № 1084 від 09.06.1946 року Ради Міністрів УРСР та штатного розпису, затвердженого 23.04.1947 року Державною штатною комісією при Раді Міністрів СРСР з 15.05.1947 року поновлено діяльність Центральної дитячої екскурсійно-туристської станції.

Розпорядженням № 370-р від 16.09.1946 року заступника голови Ради Міністрів УРСР зобов'язано виконком Київської міської ради депутатів трудящих розмістити Центральну дитячу технічну станцію Міністерства освіти УРСР у м. Києві по вул. Кірова, буд. 14.

Наказом № 14 від 17.01.1962 року по Міністерству освіти УРСР будинок і складські приміщення по вул. Кірова передано безкоштовно Республіканській дитячій екскурсійно-туристській станції (т. 1, а.с. 19).

Наказом № 231 від 25.12.1964 року Міністра освіти УРСР було визначено центральні установи республіканської підлеглості Міністерства освіти УРСР по позашкільній роботі з дітьми та методичній роботі іменувати Центральною дитячою екскурсійно-туристською станцією Міністерства освіти УРСР.

Відповідно до наказу № 5 від 07.01.1980 року Міністерства освіти Української РСР Центральну дитячу екскурсійно-туристичну станцію перейменовано у Республіканську станцію юних туристів (т. 1, а.с. 21).

Згідно наказу № 209 від 12.12.1991 року Міністерства народної освіти Української РСР Республіканську станцію юних туристів перейменовано в Український державний центр туризму і краєзнавства учнівської молоді (т. 1, а.с. 20).

Судами встановлено, що, відповідно до інвентаризаційної справи № 21348 від 13.12.2006 року адресу спірного домоволодіння було змінено з вул. Кірова на вул. Михайла Грушевського, 1-Б (літери А, А').

Згідно свідоцтва про право власності, виданого 29.03.2006 року Головним управлінням комунальної власності м. Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) нежитловий будинок з прибудовою площею 601,5 кв.м, розташований у м. Києві по вул. Михайла Грушевського, 1-Б (літери А, А'), належав Державі Україна.

Місцевим та апеляційним господарськими судами встановлено, що 27.04.2005 року між Українським державним центром туризму і краєзнавства учнівської молоді Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України та відкритим акціонерним товариством "Акціонерна компанія "Київреконструкція" було укладено договір про спільну діяльність (з урахуванням змін та доповнень), предметом якого визначено зобов'язання учасників на підставі об'єднання майна та грошових коштів спільними діями здійснити реконструкцію адміністративної будівлі у м. Києві по вул. Михайла Грушевського, 1-Б, що належить Українському державному центру туризму і краєзнавства учнівської молоді Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України на праві оперативного управління (т. 1, а.с. 145-145а).

Відповідно до п. 3.2.7 договору про спільну діяльність (з урахуванням змін, внесених додатковими угодами № 1, № 3) (т. 1, а.с. 146, 147) на період реконструкції об'єкта (але не менш ніж до 01.01.2014 року) відкрите акціонерне товариство "Акціонерна компанія "Київреконструкція" надає Українському державному центру туризму і краєзнавства учнівської молоді Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України у тимчасове безоплатне користування нежитлове приміщення загальною площею 1 401,9 кв.м., яке знаходиться у м. Києві по вул. Пестеля, 5-7.

Відповідно до актів приймання-передачі № 1, № 2 відкрите акціонерне товариство "Акціонерна компанія "Київреконструкція" передало у тимчасове безоплатне користування нежитлове приміщення, яке знаходиться у м. Києві по вул. Пестеля, 5-7 та прийняло нежитлове приміщення, що знаходиться за адресою: вул. Михайла Грушевського, 1-Б, а Український державний центр туризму і краєзнавства учнівської молоді Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України, здійснив відповідно, зворотні дії (т. 1, а.с. 146 зв., 148).

Як встановлено судами попередніх інстанцій, 29.12.2006 року між Регіональним відділенням Фонду державного майна України та відкритим акціонерним товариством "Акціонерна компанія "Київреконструкція" було укладено договір оренди № 3816, відповідно до умов якого (з урахуванням додаткового договору № 1 від 28.01.2007 року) (т. 1, а.с. 153) орендодавець передає, а орендар приймає у строкове платне користування державне нерухоме майно: нежитловий будинок з прибудовою площею 601,5 кв.м., розташований за адресою: вул. Михайла Грушевського, 1-Б (літери А, А'), що знаходиться на балансі Українського державного центру туризму і краєзнавства учнівської молоді Міністерства освіти і науки України. Майно передається в оренду з наступною метою: підвал та приміщення технічного призначення (літера А) загальною площею 159,6 кв.м. для використання в якості розміщення складських приміщень (76,2 кв.м.) та офісів резидентів України (83,4 кв.м.); група приміщень першого та другого поверхів (літера А) загальною площею 375,4 кв.м. для розміщення офісів резидентів України; гараж (літера А') загальною площею 66,5 кв.м. для розміщення транспортних засобів (п. 1.1 договору № 3816) (т. 1, а.с. 149-151).

Згідно п. 10.1 договору № 3816 він укладений строком на 7 років та діє з 29.12.2006 року до 29.12.2013 року (т. 1, а.с. 150 зв.).

Відповідно до акту приймання-передачі Регіональне відділення Фонду державного майна України по м. Києву передало, а відкрите акціонерне товариство "Акціонерна компанія "Київреконструкція" прийняло у користування вищезгадане нерухоме майно (т. 2, а.с. 18).

Місцевим та апеляційним господарськими судами встановлено, що рішенням господарського суду міста Києва від 20.07.2009 року, залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 15.09.2009 року у справі № 6/387 за позовом відкритого акціонерного товариства "Акціонерна компанія "Київреконструкція" до Фонду державного майна України, Регіонального відділення Фонду державного майна України визнано за відкритим акціонерним товариством "Акціонерна компанія "Київреконструкція" право на приватизацію шляхом викупу державного майна, що знаходиться на балансі Українського державного центру туризму і краєзнавства учнівської молоді Міністерства освіти і науки України, а саме - нежитлового будинку з прибудовою площею 601,50 кв.м., який розташовано за адресою: м. Київ, вул. Михайла Грушевського, 1-Б (літери А, А'); зобов'язано Фонд державного майна України включити зазначену будівлю до переліку об'єктів державної власності групи А, що підлягають приватизації шляхом викупу (т. 1, а.с. 34-41).

Відповідно до ч. 5 Конституції України судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України.

14.10.2009 року відділом примусового виконання рішень департаменту Державної виконавчої служби винесено постанову про відкриття виконавчого провадження на підставі наказу № 6/387, виданого 01.10.2009 року господарським судом міста Києва про зобов'язання Фонду державного майна України включити до переліку об'єктів державної власності групи А, що підлягають приватизації шляхом викупу, нежитлового будинку з прибудовою площею 601,5 кв.м., розташованого за адресою: м. Київ, вул. Михайла Грушевського, 1-Б (літери А, А') (т. 1, а.с. 42-43).

На виконання вказаної постанови 21.10.2009 року Фондом державного майна України було видано наказ № 1644 від 21.10.2009 року, за змістом якого включено до переліку об'єктів державної власності групи А, що підлягають приватизації шляхом викупу нежитловий будинок з прибудовою площею 601,5 кв.м., що орендується відкритим акціонерним товариством "Акціонерна компанія "Київреконструкція", за адресою: м. Київ, вул. Михайла Грушевського, 1-Б (літери А, А') (додаток); зобов'язано Департамент продажу об'єктів нерухомості, зокрема, здійснити приватизацію об'єкта згідно чинного законодавства (т. 1, а.с. 44).

Відповідно до наказу № 1707 від 30.10.2009 року Фонду державного майна України прийнято рішення про приватизацію шляхом викупу нежитлового будинку з прибудовою загальною площею 601,5 кв.м., за адресою: м. Київ, вул. Михайла Грушевського, 1-Б (літери А, А'), що орендується відкритим акціонерним товариством "Київреконструкція" та знаходиться на балансі Українського державного центру туризму і краєзнавства учнівської молоді Міністерства освіти і науки України (т. 1, а.с. 46).

04.02.2010 року між Фондом державного майна України та відкритим акціонерним товариством "Акціонерна компанія "Київреконструкція" було укладено договір купівлі-продажу вищезгаданого об'єкту нерухомості (т. 1, а.с. 48-53).

Відповідно до п. 1.1 договору від 04.02.2010 року продавець зобов'язався передати у власність покупцю нежитловий будинок з прибудовою загальною площею 601,5 кв.м, що розташований на земельній ділянці площею 1 341,71 кв.м., кадастровий номер 82:005:008, який орендується відкритим акціонерним товариством "Акціонерна компанія "Київреконструкція" та знаходиться на балансі Українського державного центру туризму і краєзнавства учнівської молоді Міністерства освіти і науки України за адресою: м. Київ, вул. Грушевського Михайла, 1-Б (літери А, А'), а покупець зобов'язався прийняти об'єкт приватизації і сплатити за нього ціну відповідно до умов договору (т. 1, а.с. 48).

Пунктом 1.4 договору від 04.02.2010 року передбачено, що об'єкт приватизації є державною власністю на підставі свідоцтва ЯЯЯ № 501713 від 29.03.2006 року про право власності, виданого Головним управлінням комунальної власності м. Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) згідно наказу № 457 від 29.03.2006 року Головного управління комунальної власності м. Києва (т. 1, а.с. 48).

Відповідно до п. 2.2 договору від 04.02.2010 року покупець зобов'язався внести 3 932 624,40 грн. за придбаний об'єкт приватизації протягом 30 календарних днів з моменту нотаріального посвідчення та державної реєстрації договору (т. 1, а.с. 49).

Пунктами 3.1, 3.2, 3.3 договору від 04.02.2010 року встановлено, що передача об'єкта приватизації здійснюється продавцем покупцю у триденний строк після повної сплати покупцем суми, передбаченої п. 2.2 цього договору. Передача об'єкта приватизації продавцем і прийняття покупцем засвідчується актом приймання-передачі, який підписується сторонами. Право власності на об'єкт приватизації виникає у покупця з моменту перерахування повної вартості за об'єкт приватизації, передбаченої п. 2.2 цього договору (т. 1, а.с. 49).

Згідно п. 6.1 договору від 04.02.2010 року продавець гарантує, що об'єкт приватизації не входить до переліку об'єктів, які не підлягають приватизації, не є проданим, переданим, заставленим, не перебуває під арештом, судових справ щодо нього немає (т. 1, а.с. 51).

Зазначений договір посвідчено 04.02.2010 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Єгоровою М.Є. та зареєстровано в реєстрі за № 114 (т. 1, а.с. 53).

Судами попередніх інстанцій також встановлено, що постановою Вищого господарського суду України від 10.02.2010 року у справі № 6/387 рішення господарського суду міста Києва від 20.07.2009 року та постанову Київського апеляційного господарського суду від 15.09.2009 року змінено, викладено резолютивну частину рішення господарського суду міста Києва від 20.07.2009 року у наступній редакції: "Позов задовольнити частково. Визнати за відкритим акціонерним товариством "Акціонерна компанія "Київреконструкція" право на приватизацію шляхом викупу державного майна, що знаходиться на балансі Українського державного центру туризму і краєзнавства учнівської молоді Міністерства освіти і науки України, а саме - нежитлового будинку з прибудовою площею 601,50 кв.м., який розташовано за адресою: вул. Грушевського Михайла, 1-Б (літери А, А'); зобов'язано Фонд державного майна України розглянути заяву про включення до переліку об'єктів державної власності групи А, що підлягають приватизації шляхом викупу спірне майно.

Згідно ч. 2 ст. 35 Господарського процесуального кодексу України факти, встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори), за винятком встановлених рішенням третейського суду, під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.

У преамбулі та статті 6 параграфу 1 Конвенції про захист прав та свобод людини, рішенні Європейського суду з прав людини від 25.07.2002 року у справі за заявою № 48553/99 "Совтрансавто-Холдінг" проти України", а також рішенні Європейського суду з прав людини від 28.10.1999 року у справі за заявою № 28342/95 "Брумареску проти Румунії" встановлено, що існує усталена судова практика конвенційних органів щодо визначення основним елементом верховенства права принципу правової певності, який передбачає серед іншого і те, що у будь-якому спорі рішення суду, яке вступило в законну силу, не може бути поставлено під сумнів.

В силу частини 3 статті 4 ГПК України, статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" згадані судові рішення та зміст самої Конвенції про захист прав та свобод людини є пріоритетним джерелом права для національного суду.

23.11.2010 року між Фондом державного майна України та відкритим акціонерним товариством "Акціонерна компанія "Київреконструкція" складено акт поточної перевірки виконання умов договору купівлі-продажу від 04.02.2010 року, відповідно до якого умови вказаного договору станом на 23.11.2010 року виконуються: покупцем перераховано 3 932 624,40 грн., прийнято об'єкт приватизації та здійснено реєстрацію нерухомого майна, яке входить до об'єкту приватизації у бюро технічної інвентаризації.

Згідно довідки № 12425 (И-2012) від 28.03.2012 року комунального підприємства "Київське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна" станом на 26.03.2012 року спірне майно на праві власності зареєстровано за товариством з обмеженою відповідальністю "Паркпроектінвест" на підставі свідоцтва про право власності, виданого 27.05.2011 року.

Під час виникнення спірних правовідносин приватизація спірного майна здійснювалась, у тому числі, відповідно до Закону України "Про приватизацію державного майна", Закону України "Про Державну програму приватизації", Закону України "Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)", Закону України "Про освіту", Закону України "Про позашкільну освіту".

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про приватизацію державного майна" приватизація державного майна (далі - приватизація) - це відчуження майна, що перебуває у державній власності, і майна, що належить Автономній Республіці Крим, на користь фізичних та юридичних осіб, які можуть бути покупцями відповідно до цього Закону, з метою підвищення соціально-економічної ефективності виробництва та залучення коштів на структурну перебудову економіки України.

При цьому, в силу пп. 13 п. 2 ст. 2 Закону України "Про приватизацію державного майна" одним з принципів приватизації державного майна є застосування переважно конкурентних способів приватизації.

Правовий механізм приватизації цілісних майнових комплексів невеликих державних підприємств шляхом їх відчуження на користь одного покупця одним актом купівлі-продажу встановлює Закон України "Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)".

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 2 Закону України "Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)" (в редакції, чинній станом на 21.10.2009 року) об'єктами малої приватизації є окреме індивідуально визначене майно.

Порядок визначення переліку об'єктів, що підлягають приватизації, регламентовано ст. 7 Закону України "Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)".

Крім того, пп. 2. п. 5 ст. 7 Закону України "Про приватизацію невеликих державних підприємств" встановлено, що відмова у приватизації можлива тільки у випадках, коли є законодавчо встановлене обмеження на приватизацію цього підприємства.

За приписами ч. 1 ст. 38, ст. 39 Закону України "Про освіту" позашкільна освіта та виховання є частиною структури освіти і спрямовуються на розвиток здібностей, талантів дітей, учнівської та студентської молоді, задоволення їх інтересів, духовних запитів і потреб у професійному визначенні. До позашкільних навчальних закладів належать: палаци, будинки, центри, станції дитячої, юнацької творчості, учнівські та студентські клуби, дитячо-юнацькі спортивні школи, школи мистецтв, студії, початкові спеціалізовані мистецькі навчальні заклади, бібліотеки, оздоровчі та інші заклади. Для здійснення навчально-виховної роботи позашкільним навчальним закладам надаються спортивні об'єкти, культурні, оздоровчі та інші заклади безкоштовно та на пільгових умовах. Порядок їх надання визначається місцевими органами державної виконавчої влади та органами місцевого самоврядування.

Згідно п. 4 ст. 63 Закону України "Про освіту", п. 3, 4 ст. 27 Закону України "Про позашкільну освіту" основні фонди, земельні ділянки та інше майно державного і комунального позашкільного навчального закладу не підлягають вилученню, крім випадків, передбачених чинним законодавством. Державні і комунальні позашкільні навчальні заклади, які належать підприємствам, міністерствам та іншим органам виконавчої влади, можуть приватизуватися лише за умов збереження освітнього призначення позашкільного навчального закладу; згоди колективу позашкільного навчального закладу; наявності коштів. Майно державного і комунального позашкільного навчального закладу може вилучатися засновником лише за умови подальшого використання цього майна і коштів, одержаних від його реалізації, на розвиток позашкільної освіти у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до п. 1, 2 ст. 27 Закону України "Про позашкільну освіту" вимоги до матеріально-технічної бази позашкільного навчального закладу визначаються відповідними будівельними і санітарно-гігієнічними нормами, правилами і стандартами облаштування та утримання позашкільного навчального закладу, навчальними планами та програмами. До матеріально-технічної бази позашкільного навчального закладу належать приміщення, споруди, обладнання, засоби зв'язку, транспортні засоби, земельні ділянки, рухоме і нерухоме майно, що перебуває у його власності або у повному господарському віданні, оперативному управлінні, орендоване чи надане йому засновником (власником). Для здійснення навчально-виховної роботи позашкільним навчальним закладам надаються в користування або в оренду спортивні об'єкти, культурні, оздоровчі та інші заклади безоплатно або на пільгових умовах.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що станом на 01.11.2007 року нежитловий будинок з прибудовою (загальною площею 601,5 кв.м) за адресою: м. Київ, вул. Михайла Грушевського, 1-Б (літери А, А') знаходився на балансі Українського державного центру туризму і краєзнавства учнівської молоді Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України та орендувався відкритим акціонерним товариством "Акціонерна компанія "Київреконструкція", балансова вартість якого становила: будинок 2-х поверховий - 71 436,74 грн., сарай дерев'яний (склад) загальною площею 19,4 кв.м - 778,55 грн., гараж - 23 052 грн.

Згідно листа Українського державного центру туризму і краєзнавства учнівської молоді Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України від 16.11.2007 року № 234 знецінення нерухомості станом на 01.11.2007 року було наступним: будинок 2-х поверховий - 100%, сарай дерев'яний (склад) загальною площею 19,4 кв.м. - 100%, гараж - 15%.

Відповідно до змісту листа № 234 від 16.11.2007 року, інвентаризаційної справи № 21348 від 13.12.2006 року спірного домоволодіння будинок 2-х поверховий збудований у 1936 році, сарай дерев'яний (склад) - у 1962 році, гараж - у 2004 році.

Враховуючи вищезазначене, суди попередніх інстанцій дійшли висновку про відсутність об'єктивних підстав вважати спірне майно придатним для використання у позашкільному виховному процесі.

Згідно п. 1 ст. 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Відповідно до ч. ч. 1-3, 5 ст. 203 Цивільного кодексу України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Як зазначалось раніше, правомірність приватизації нежитлового приміщення за адресою м. Київ, вул. Михайла Грушевського, 1-Б саме у порядку, передбаченому для об'єктів перелічених у групі А Державної програми приватизації 2000-2002 років була предметом дослідження під час розгляду господарським судом міста Києва справи № 6/387 за позовом відкритого акціонерного товариства "Акціонерна компанія "Київреконструкція" до Фонду державного майна України, Регіонального відділення Фонду державного майна України про визнання права на приватизацію та зобов'язання вчинити певні дії.

Місцевий господарський суд, з яким погодилась апеляційна інстанція, дійшов висновку, що законодавством не встановлено обмеження щодо приватизації спірного майна, а наявності підстав для застосування інших положень ст. 7 Закону України "Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)" щодо відмови у приватизації будівлі з прибудовою по вул. Михайла Грушевського, 1-Б у м. Києві прокурором та позивачами не наведено.

Також судами зазначено, що прийняття Фондом державного майна України наказів № 1644 від 21.10.2009 року, № 1707 від 30.10.2009 року та підписання між Фондом державного майна України та відкритим акціонерним товариством "Акціонерна компанія "Київреконструкція" договору купівлі-продажу від 04.02.2010 року було здійснено в порядку виконання судового рішення від 20.07.2009 року господарського суду міста Києва у справі № 6/387.

Враховуючи відсутність порушення відповідачами законодавства про приватизацію суди попередніх інстанцій дійшли висновку про недоведеність підстав визнання недійсним оспорюваного договору.

Місцевий та апеляційний господарські суди, враховуючи відсутність підстав для визнання недійсними спірних наказів та оспорюваного договору та недоведеність неправомірності набуття відкритим акціонерним товариством "Акціонерна компанія "Київреконструкція" права власності на спірне майно дійшли висновку про відмову у задоволенні позовних вимог в частині витребування від товариства з обмеженою відповідальністю "Паркпроектінвест" вказаного майна до державної власності.

Крім того, відповідно до абз. 5 п. 9 листа Вищого арбітражного суду України від 31.01.2001 року № 01-8/98 "Про деякі приписи законодавства, яке регулює питання, пов'язані із здійсненням права власності та його захистом" баланс підприємства (організації) є формою бухгалтерського обліку, визначення складу і вартості майна та обсягу фінансових зобов'язань на конкретну дату. Баланс не визначає підстав знаходження майна у власності (володінні) підприємства.

Судова колегія зазначає, що перебування майна на балансі організації саме по собі не свідчить про наявність права власності на це майно, тому підстави вважати, що внаслідок приватизації об'єкту відбулося порушення прав позивачів відсутні.

Статтею 111 7 Господарського процесуального кодексу України визначено, що переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 111 9 Господарського процесуального кодексу України касаційна інстанція за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити в силі одне із раніше прийнятих рішень або постанов.

З врахуванням вищенаведеного підстави для скасування рішення суду першої інстанції та постанови суду апеляційної інстанції, якими було правильно застосовані норми матеріального та процесуального права, відсутні.

Доводи заявника касаційної скарги фактично стосуються переоцінки доказів у справі, що виходить за межі повноважень суду касаційної інстанції, визначені статтею 111 7 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись ст.ст. 111 7 , 111 9 - 111 11 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України,

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу прокурора міста Києва залишити без задоволення.

Рішення господарського суду міста Києва від 09.11.2012 року та постанову Київського апеляційного господарського суду від 30.01.2013 року у справі № 5011-32/6542-2012 залишити без змін.

Головуючий суддя Г.К. Прокопанич

Судді: І.В. Алєєва

О.О. Євсіков