Рішення

від 12.03.2009 по справі 38/235

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

38/235

                                ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ  

                                  83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

                                                             Р І Ш Е Н Н Я   

                                                            іменем України

12.03.09 р.                                                                                                       Справа № 38/235                               

Господарський суд Донецької області у складі судді Радіонової О.О.

при секретарі судового засіданні  Какуша Н.О.

розглянув у відкритому судовому засіданні  в  м. Донецьку справу

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю „Профі-Прес” м. Макіївка, Донецька область

до відповідача: Приватного підприємства “Дельта Нік і К” м. Горлівка, Донецька область

про стягнення   74 102грн.85коп.

за участю

представників сторін:

від позивача: Богданова Г.В.- представник за дов. №б/н від 09.12.2009р.

від відповідача: не з”явився

                                                                      У судовому засіданні  було оголошено

         перерву з    25.02.2009р.  до 12.03.2009р.

                                                                      згідно вимог ст. 77 ГПК України

Суть спору:

          Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю „Профі-Прес” м. Макіївка, Донецька область, звернувся до господарського суду з позовом до Приватного підприємства “Дельта Нік і К” м. Горлівка, Донецька область про стягнення суми боргу у  розмірі 63 429грн.18коп., пені за прострочення виконання зобов'язання у розмірі                7 811грн.84коп., 3% річних у розмірі 995грн.60коп., збитків від інфляції у розмірі               6 091грн.35коп. та накладення арешту на майно та грошові кошти відповідача.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на договір на виготовлення поліграфічної продукції № 9797 від 25.02.2008р.

 26.12.2008р. на адресу господарського суду надійшов лист із Головного  управління статистики у Донецькій області від 23.12.2008р. № 14/4-20/2829, відповідно до якого Приватне підприємство “Дельта Нік і К” значиться у ЄДРПОУ (ідентифікаційний код 31402424) як юридична особа та знаходиться за адресою: 84624, Донецька область,                   м. Горлівка, Калінінський район, вул. Малинича, 38, кв.47, який судом розглянутий та залучений до матеріалів справи.

          09.02.2009 р. відповідач надав суду відзив на позовну заяву, в якому визнає позовні вимоги частково, а саме: суму основного боргу у розмірі 63 429грн.18коп., суму нарахувань 3% річних на загальну суму 249грн.57коп., суму оплати державного мита і інформаційно-технічного забезпечення судового процесу у зв'язку з частковим задоволенням позовних вимог просить розділити між сторонами навпіл, стосовно клопотань позивача про накладення арешту просить відмовити, у зв'язку з необґрунтованістю.   

          Відзив судом розглянутий, прийнятий до уваги та залучений до матеріалів справи.

          Крім того, 09.02.2009 р. відповідач надав доповнення до відзиву на уточнення позовних вимог позивача, де пояснив наступне.

          Відповідач вважає, що за ним міститься заборгованість в сумі основного боргу за поставлений товар, що дорівнює 63 429грн.18коп.

          Сума нарахувань 3% річних на загальну суму 405грн.85грн.

          Індекс інфляції за грудень 2008 р. – 1 332грн.01коп., а так як індекс інфляції за січень місяць 2009 р. визначається Державним комітетом статистики України у наступному за обліковим місяці, то нарахування індексації за січень місяць 2009 р. станом на 22.01.2009 р. не можливе.

          Таким чином, відповідач вважає, що уточнення позивача за даним позовом є необґрунтованим і загальна сума за позовом є значно меншою, ніж вказано в уточненнях позивача.

          Відповідач не заперечує наявності у нього боргу на користь позивача і прикладає можливих зусиль до погашення вказаної заборгованості.

         Доповнення до відзиву судом розглянуто, прийнято до уваги та залучено до матеріалів справи.

          11.02.2009 р. від позивача на адресу господарського суду надійшла заява про зменшення позовних вимог № 97 від 11.02.2009 р., в якій він повідомив, що було проведено перерахування штрафних санкцій, сума яких складає 10 483грн.94коп., сума основного боргу залишилась без змін і складає 63 429грн.18коп. та просить  суд стягнути з відповідача суму основного боргу у розмірі 63 429грн.18коп., суму пені за прострочення виконання зобов'язання у розмірі 5 797грн.40коп., суму 3% річних у розмірі 1 038грн.62коп., збитки від інфляції у розмірі 3 647грн.92коп. та з метою вжиття заходів до забезпечення позову накласти арешт на майно і грошові кошти відповідача.

          Заява судом розглянута, прийнята до уваги та залучена до матеріалів справи.

          25.02.2009 р. від позивача надійшли заперечення на відзив відповідача, в яких він не згоден із запереченнями відповідача, посилаючись на наступне.  

          Позивач вважає, що відповідачем постійно порушувалися строки оплати за поставлену поліграфічну продукцію.

          Відповідач у розрахунках посилається на те, що не зрозуміло, про яку підписану накладну йдеться мова, а саме з якого моменту слід призводити оплату за поставлену продукцію. Згідно п. 3.3 договору, остаточний розрахунок за поставлену продукцію мав відбутися протягом 7-ми календарних днів з моменту підписання сторонами накладної. Згідно Повідомлення Державного комітету України з питань розвитку підприємництва            № 43 від 07.03.2000р. товарно-транспортна накладна (ТТН) була вилучена з переліку бланків суворої звітності, з цього можна зробити висновок, що позивач може виписати ТТН лише на прохання покупця. Відповідач не вимагав щоб була підписана ТТН, тому і посилатися на дату ТТН при розрахунках за поставлений товар відповідач не може.

          Дати в податкових накладних співпадають з датами, вказаними у розрахункових накладних.

          Таким чином, позивач вважає, що нарахування штрафних санкцій є правомірними і не суперечать бухгалтерським документам.

          Стосовно заяви відповідача відносно відповідей на претензії, які надходили від позивача, позивач вважає, що відповідачем не доведено факт направлення позивачу відповідей на претензії.

          Таким чином, позивач просить суд стягнути з Приватного підприємства “Дельта Нік і К” на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Профі-Прес” суму основного боргу в розмірі 63429,18 грн., пеню за прострочення виконання зобов'язань в розмірі 5797,40 грн., суму 3% річних в розмірі 1038,62грн., суму збитків від інфляції в розмірі 3647,92 грн.,  накласти арешт на майно і грошові кошти відповідача та покласти на відповідача судові витрати.      

          Заперечення судом розглянуті, прийняті до уваги та залучені до матеріалів справи.  

          11.02.2009р.сторони звернулися до суду із клопотанням про продовження строку вирішення спору на 1 місяць, яке судом розглянуто, залучено до матеріалів справи та задоволено .

          Ухвалою від 11.02.2009р. строк вирішення спору продовжено до 12.03.2009р.

          Позивач надіслав суду заперечення на відзив від 19.02.2009р. № 104, які судом розглянуті, прийняті до уваги та залучені до матеріалів справи.

          10.03.2009р. до суду надійшло клопотання відповідача, в якому він просить відкласти розгляд справи, посилаючись на поважну причину та клопотання про продовження строку розгляду справи на один місяць, які судом розглянуті, залучені до матеріалів справи та відхилені у зв”язку з безпідставністю.

          Позивач у судовому засіданні 10.03.2009р.надав суду заяву про зменшення розміру позовних вимог у зв”язку з частковим погашенням відповідачем боргу та просить суд стягнути з відповідача борг у сумі 62929,18 грн., пеню у розмірі 5574,74 коп., 3% річних у розмірі 992,84грн. та індекс інфляції 3 647,92 грн.

          Перед початком розгляду справи по суті представників сторін було ознайомлено з правами та обов'язками відповідно із ст. 22 ГПК України.

У судовому засіданні представники сторін надали клопотання про відмову від фіксації судового процесу технічними засобами, яке судом прийняте до розгляду, уваги та задоволено.

Відповідно до вимог ст. 81-1 ГПК України судом складено протокол, який долучено до матеріалів справи.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши докази по справі та вислухавши  уповноважених представників сторін, господарський суд

                                                    ВСТАНОВИВ:

25.02.2008р. між Товариством з обмеженою відповідальністю „Профі-Прес”          (за договором – постачальник, далі-позивач) та Приватним підприємством “Дельта Нік і К” (за договором – покупець, далі – відповідач) було укладено договір № 9797 на виготовлення поліграфічної продукції, згідно п. 1.1 якого постачальник зобов'язується відповідно до умов договору виготовити та передати у власність покупця поліграфічну продукцію (далі-продукція), згідно специфікацій, що є невід'ємними частинами цього договору, а покупець зобов'язується прийняти та своєчасно оплатити на умовах передбачених цим договором.   

Передача продукції здійснюється протягом 14 календарних днів з моменту письмового погодження сторонами партії продукції, підписання специфікацій, кольоро проб та оригінал-макета (п.2.1 договору).   

Розділом 3 договору передбачена сума договору та порядок розрахунків, а саме п. 3.3 передбачено, що  покупець здійснює оплату на умовах: 50% часткової передплати протягом 5-ти календарних днів з моменту виставлення рахунку до сплати,  залишок оплати у розмірі 50% -  протягом 7-ми календарних днів з моменту підписання сторонами накладної.

Пунктом 5.4 договору сторони передбачили відповідальність за неналежне виконання   умов  договору,   а  саме:  у  випадку  несплати, або неповної оплати продукції, в обумовлені договором строки, покупець сплачує пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми несплаченої продукції за кожен день прострочення.

До договору надані специфікації № 1 № 2 № 3 від 26.02.2008р., № 4 від 10.07.2008р. № 5 від 09.07.2008р., № 6, № 7 від 10.07.2008р., № 9 від 18.07.2008р., в яких передбачені найменування та опис продукції, тираж, сума.

Суд вважає договір № 9797 від 25.02.2008 р. на виготовлення поліграфічної продукції укладеним згідно вимог ст.638 ЦК України.

На виконання вимог договору № 9797 від 25.02.2008 р. на виготовлення поліграфічної продукції позивачем було поставлено відповідачу  поліграфічну продукцію  на загальну суму 130 631грн.98коп., що підтверджується видатковими накладними № 622 від 07.032008р., № 58 від 17.04.2008р., № 1213 від 22.07.2008р., № 1245 від 29.07.2008р., № 103 від 19.08.2008р., які містяться у матеріалах справи.

Відповідач прийняв продукцію, що підтверджується довіреностями серії  ЯОУ               № 924895 від 21.07.2008р., ЯОУ № 924900 від 28.07.2008р., які містяться у матеріалах справи.

 Відповідач розрахувався з позивачем частково у розмірі  67 202грн.80коп., що підтверджено банківськими виписками.

Оскільки відповідач не розрахувався у повному обсязі з позивачем за отриманий товар, останній 24.04.2008р. направив рекомендованою кореспонденцією на адресу відповідача претензію № 139 з проханням у добровільному порядку погасити заборгованість в сумі 7 561грн.87коп., але відповіді на неї у встановлений строк не отримав.

29.04.2008 р. відповідачу вдруге була направлена претензія № 142 з проханням у добровільному порядку погасити заборгованість в сумі 33 018грн.60коп.

Після отримання другої претензії відповідач частково погасив заборгованість.

Проте через подальше невиконання зобов'язань відповідачем позивач знову був змушений звернутися до нього з претензією № 454 від 05.11.2008 р. з проханням у добровільному порядку погасити заборгованість в сумі 102 718грн.34коп.

Після претензії відповідачем ще частково була сплачена сума боргу.

Таким чином, позивач, з урахуванням заяви про зменшення позовних вимог, наполягає на стягненні з відповідача залишку суми боргу у розмірі  63 429грн.18коп., пені за прострочення виконання зобов'язання у розмірі 5 797грн.40коп., 3% річних за період з 15.03.2008 р. по 08.12.2008р. в сумі  1 038грн.62коп., збитків від інфляції за період прострочення з 15.03.2008 р. по 04.11.2008 р. в сумі 3 647грн.92коп. за порушення грошового зобов'язання та з метою вжиття заходів до забезпечення позову просить суд накласти арешт на майно і грошові кошти відповідача.

Остаточно визначившись, позивач звернувся до суду із заявою про зменшення розміру позовних вимог, в якій просить суд стягнути з відповідача борг у сумі                  62929,18 грн., пеню у розмірі 5574,74 коп., 3% річних у розмірі 992,84грн. та індекс інфляції 3 647,92 грн.

Відповідно вимог ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається  як на підставу своїх вимог і заперечень.

Позивач у підтвердження позовних вимог посилається на договір № 9797 від 25.02.2008 р. на виготовлення поліграфічної продукції, специфікації до договору, видаткові накладні, довіреності, претензії № 139 від 24.04.2008 р., № 142 від 29.04.2008 р., № 454 від 05.11.2008 р., заяву про зменшення позовних вимог № 97 від 11.02.2009 р., заперечення на відзив відповідача № 104 від 19.02.2009 р.,  заяву про зменшення розміру позовних вимог від 12.03.2009р., правовстановлюючі документи тощо.

Відповідач у підтвердження позовних вимог посилається на відзив на позовну заяву від 09.02.2009 р., доповнення до відзиву від 09.02.2009 р.,  клопотання від 06.03.2009р., правовстановлюючі документи тощо.

Відповідно до ст.43 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Позивач обґрунтовує свої вимоги нормами Господарського кодексу України, Цивільного кодексу  України, тому судом при розгляді справи застосовані ці  норми, бо суд не має право самостійно змінювати предмет або підстави позову.

Оскільки між сторонами по справі уклалися господарські правовідносини, то  судом застосовані положення Господарського кодексу України як спеціального акту законодавства, який регулює право відношення у господарській сфері.

Господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема,  з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, що йому не суперечать (абзац третій ч. 1 ст. 174 ГК України).

Суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору. ( п. 1 ст. 193 ГК України).

Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом в силу приписів  абзацу 2 п. 1 ст. 193 ГК України.

Частиною 2 ст. 11 ЦК України передбачено, що підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інши правочини. У випадках встановлених актами цивільного законодавства або договором, підставою виникнення цивільних прав та обов'язків може бути настання або не настання певної події.

Ст.509 ЦК України передбачено, що у силу зобов'язання одна особа (боржник) зобов'язана здійснити на користь іншої особи (кредитора) певну дію, наприклад: передати майно, виконати роботи, оплатити кошти та інше або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до вимог ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ч.1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Пунктом 1 ст. 692 ЦК України передбачено, що покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

 Суд вважає, оскільки відповідач до теперішнього часу не розрахувався у повному обсязі за  отриману продукцію, вимога позивача щодо погашення залишку суми боргу у розмірі   62 929,18 грн. є доказаною, обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.

Пункт 5.3 договору передбачає, що  у випадку несплати, або неповної оплати продукції, в обумовлені договором строки, покупець сплачує пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми несплаченої продукції за кожен день прострочення.

Договірні правовідносини між платниками і одержувачами грошових коштів щодо відповідальності за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань врегульовано Законом України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань», згідно з пунктами 1, 3 якого розмір пені за прострочку платежу, що встановлюється за згодою сторони, обчислюється від суми простроченого платежу і не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Відповідно до ч.2 ст. 343 ГК України платник грошових коштів сплачує на користь одержувача цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін, але не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Отже, позовні вимоги щодо стягнення пені  за період згідно розрахунку у розмірі 5 579,74грн., підлягають задоволенню у повному обсязі.

Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом (ст. 625 ЦК України).

Отже, на підставі наведеного суд вважає, що вимоги позивача щодо стягнення 3% річних за період з 15.03.2008 р. по 08.12.2008р. в сумі 992,84 грн., збитків від інфляції за період прострочення з 15.03.2008 р. по 04.11.2008 р. в сумі 3 647грн.92коп. є такими, що підлягають задоволенню.

Розрахунок пені, 3% річних та інфляційних судом перевірений та визнаний правильним.

Позовні вимоги підтверджуються представленими доказами по справі та не спростовуються  відповідачем.

Суд відмовляє у задоволенні вимоги позивача щодо накладання арешту на майно і грошові кошти відповідача, оскільки позивачем не надано доказів у його підтвердження.

За нормами ст. 67 ГПК України позов забезпечується накладанням арешту на майно або грошові суми, що належать відповідачеві.

Заперечення відповідача спростовуються вищенаведеним та судом відхиляються.

Клопотання відповідача про відкладання розгляду справи та продовження строку вирішення спору судом відхилені, оскільки суд розцінює їх як штучне затягування процесу, що суперечить вимогам  ст. 69 ГПК України та Конвенції про захист прав людини та основних свобод, згідно п.1 статті 6 якої кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов”язків цивільного характеру.

З урахуванням зазначеного, суд вважає, що витрати по сплаті держмита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу треба віднести на відповідача, оскільки він необґрунтовано довів розгляд справи до суду.

Враховуючи викладене та керуючись ст.ст. 174, 193, 343 Господарського кодексу України,  ст.ст.11, 509, 526, 530, 625, 692 ЦК України, ст.ст. 22, 33, 43, 44, 49, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України,  господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю „Профі-Прес”                              м. Макіївка до Приватного підприємства “Дельта Нік і К” м.Горлівка, Донецька область про стягнення суми боргу у  розмірі 62 929,18 грн., пені у сумі 5 579,74 грн., 3% річних у розмірі 992грн.84коп.та збитків від інфляції у розмірі 3 647,92 грн. задовольнити.  

Стягнути з Приватного підприємства “Дельта Нік і К” (юридична адреса: 84624, Донецька область, м.Горлівка, вул. Малинича, 38, кв.47; поштова адреса: 84624, Донецька область, м. Горлівка, вул. Комсомольська, 12, п/р 2600220010811 в ГФ АКБ Укрсоцбанк, МФО 334088, ЄДРПОУ 31402424) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Профі-Прес” (юридична адреса:  86125, Донецька область, м. Макіївка, вул.Леніна,95, поштова адреса: 86123,  Донецька область, м.Макіївка, вул.Тайожна,1, р/р 26005090119001 у філії АКБ „Імексбанк” м.Макіївки, МФО 394404,  ЄДРПОУ 32698336) суму боргу у  розмірі 62 929,18 грн., пеню у сумі 5 579,74 грн., 3% річних у розмірі 992грн.84коп.та збитків від інфляції у розмірі 3 647,92 грн.,  держмито в сумі 742грн.00коп. та витрати на інформаційно-технічне  забезпечення судового процесу в сумі 118грн.

Рішення оголошено у судовому засіданні 12.03.2009року.

Видати наказ після набрання рішення законної сили, по закінченні десятиденного строку з дня його прийняття.

               Суддя                                                                                                                                           

Надруковано 5 примірників:

1 – до справи

4 – сторонам у справі