Рішення

від 02.02.2009 по справі 39/12

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

39/12

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б     тел.230-31-34

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

 №  39/12

02.02.09

За позовом               Товариства з обмеженою відповідальністю “ЕЛЛІС      КОММУНІКЕЙШИНЗ”

до                                   Адміністрації Державної служби спеціального зв‘язку та захисту інформації України  

про                             стягнення  18824,42 грн.

                                                                                                           Суддя   Гумега О.В.

Представники:

Від позивача: Гойко О.Ю. (довіреність № 4 від 14.01.2009р.)

Від відповідача: Шестопал О.С. (довіреність № 18-707 від 19.02.2008р.)

СУТЬ СПОРУ:

Позивач звернувся з позовом про стягнення з відповідача 18824,42 грн. заборгованості. Зазначена сума включає в себе: суму основного боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення в розмірі 17651,69 грн., суму інфляційного збільшення заборгованості за період з грудня 2007р. по квітень 2008р. в розмірі 356,49 грн. та трьох відсотків річних в розмірі 816,24 грн. Позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що ним згідно рахунку-фактури за видатковою накладною поставлено  відповідачу товар, відповідач товар прийняв, однак, зобов‘язання по оплаті отриманого товару виконав лише частково. Позивач також просить покласти на відповідача судові витрати, пов‘язані з розглядом цієї справи.

Ухвалою суду від 18.12.2008р. порушено провадження у справі № 39/12 та призначено справу до розгляду на 16.01.2009р.

Ухвалою суду від 16.01.2009р., на підставі ст. ст. 24, 77 ГПК України, замінено неналежного відповідача – Державну службу спеціального зв‘язку та захисту інформації України належним відповідачем –Адміністрацією Державної служби спеціального зв‘язку та захисту інформації України, та відкладено розгляд справи на 02.02.2009р.

Відповідач у судові засідання з‘явився, надав відзив на позовну заяву, яким проти позову не заперечує та визнає: заборгованість у розмірі 13123,90 грн.; розмір інфляційного збільшення заборгованості за період з грудня 2006р. по березень 2007р. виходячи із суми заборгованості 16203,90 грн. у розмірі 356,49 грн.; розмір інфляційного збільшення заборгованості за період з квітня 2007р. по червень 2007р. виходячи із суми заборгованості 13123,90 грн. у розмірі 367,50 грн.; сплату 3% річних від суми 16203,90 грн. за період з 13 грудня 2006р. по 23 березня 2007р. у розмірі 134,51 грн.; сплату 3% річних від суми 13123,90 грн. за період з 24 березня по 12 червня 2007р. у розмірі 86,29 грн.  

В судовому засіданні, призначеному на 02.02.2009р., за згодою представників сторін, оголошувалися вступна та резолютивна частини рішення.

Заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, дослідивши наявні у матеріалах справи докази, оглянувши в судових засіданнях оригінали документів, копії яких знаходяться в матеріалах справи, Господарський суд міста Києва

                                                                 ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю “ЕЛЛІС КОММУНІКЕЙШИНЗ” (позивач) згідно рахунку-фактури № ЄЗ-06487 від 07.12.2006р. на підставі довіреності серії ЯМЧ № 096379 від 12.12.2006р. за видатковою накладною № ЄЗ-653 від 12.12.2006р. поставило Департаменту спеціальних телекомунікаційних систем та захисту інформації і відповідних підрозділів Служби безпеки України товар на суму 16203,90 грн.

Листом від 26.03.2007р. № 14-661 Адміністрація державної служби спеціального зв‘язку та захисту інформації України повідомила позивача про те, що 1 січня 2007р. набрав чинності Закон України від 23.02.2006 року № 3475-IV “Про Державну службу спеціального зв‘язку та захисту інформації України”, згідно з яким на базі та за рахунок чисельності Департаменту спеціальних телекомунікаційних систем та захисту інформації і відповідних підрозділів Служби безпеки України утворено Державну службу спеціального зв‘язку та захисту інформації України (відповідача).   

Зобов‘язання по оплаті поставленого товару відповідачем не було виконано: відповідач товар прийняв, однак не сплатив його вартість.

Станом на 01.01.2007р. між сторонами було складено та підписано Акт звірки взаємних розрахунків, відповідно до якого заборгованість відповідача перед позивачем становила 16203,90 грн.

Відповідно до банківської виписки позивача з поточного рахунку від 23.03.2007р. відповідач здійснив часткову оплату рахунку-фактури № ЄЗ-06487 від 07.12.2006р. за товар в розмірі 3079,97 грн.   

Строк виконання зобов‘язання відповідача у видатковій накладній № ЄЗ-653 від 12.12.2006р. зазначений не був, у зв‘язку із чим 26.03.2008р. позивач направив відповідачу претензію за № 2/08 від 25.03.2008р. з вимогою сплатити суму заборгованості за поставлений товар в розмірі 13123,93 грн.

Частиною 2 ст. 530 ЦК України передбачено, що якщо строк (термін) виконання боржником обов‘язку не встановлений або визначений моментом пред‘явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов‘язок у семиденний строк від дня пред‘явлення вимоги, якщо обов‘язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства. Відповідно до наданого позивачем повідомлення про вручення поштового відправлення № 4093120 (копія в матеріалах справи) претензія за № 2/08 від 25.03.2008р. була отримана відповідачем 28.03.2008р. Отже, термін виконання зобов‘язання відповідачем був визначений позивачем датою з 28.03.2008р. по 03.04.2008 року.

Відповідач у відповідь на претензію позивача направив лист № 14/2-929 від 10.04.2008р., яким визнав, що станом на 01.01.2007р. заборгованість відповідача  становить 13123,93 грн.

Відповідно до ст. 202 ЦК України, правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов‘язків.

Статтею 205 ЦК України встановлено, що правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах. Наведене свідчить про виникнення між сторонами цивільних прав і обов‘язків відповідно до ст. 11 ЦК України. Судом встановлено, що права і обов‘язки сторін виникли в результаті передачі та прийняття товару за видатковою накладною № ЄЗ-653 від 12.12.2006р. на суму 16203,90 грн. Зібрані у справі докази свідчать, що відповідач товар за вказаною видатковою накладною прийняв, але зобов‘язання по оплаті поставленого позивачем товару виконав лише частково.

Таким чином, заборгованість відповідача перед позивачем становить 13123,93 грн.

Згідно із ст. 14 ЦК України, цивільні обов‘язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства. Зобов‘язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (526 ЦК України). Одностороння відмова від зобов‘язання, в силу ст. 525 ЦК України, не допускається.

Відповідно до ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов‘язання, на вимогу кредитора зобов‘язаний  сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення.

За таких обставин, вимоги позивача про стягнення з відповідача заборгованості з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь період прострочення у розмірі 17651,69 грн. обґрунтовані та підлягають задоволенню.

Позивачем заявлено позовні вимоги про стягнення з відповідача також суми інфляційного збільшення заборгованості за період з грудня 2007р. по квітень 2008р. в розмірі 356,49 грн. та трьох відсотків річних в розмірі 816,24 грн.

Згідно ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов‘язання, на вимогу кредитора зобов‘язаний  сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Таким чином, вимоги позивача про стягнення з відповідача суми інфляційного збільшення заборгованості за період з грудня 2007р. по квітень 2008р. в розмірі 356,49 грн. та трьох відсотків річних в розмірі 816,24 грн. обґрунтовані та підлягають задоволенню.  

У відповідності із ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести обставини, на які вона посилається як на підстави своїх вимог чи заперечень. Відповідач доказів на спростування обставин, повідомлених позивачем, не надав.

Відповідно до ст. 49 ГПК України, стороні на користь якої відбулося рішення, господарський суд відшкодовує державне мито за рахунок другої сторони, а також витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. За таких обставин, витрати по сплаті державного мита в розмірі 188,24 грн. та на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 118 грн. покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 33, 49, 82-85 ГПК України, Господарський суд міста Києва, -

В И Р І Ш И В:

1.          Позов задовольнити повністю.

           Стягнути з Адміністрації Державної служби спеціального зв‘язку та захисту інформації України (01034, м. Київ, вул. Паторжинського, 5/7; код ЄДРПОУ № 34620942, рахунки в банку невідомі) з будь-якого рахунку виявленого державним виконавцем під час виконання рішення суду на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “ЕЛЛІС КОММУНІКЕЙШИНЗ” (02105, м. Київ, вул. Тампере, 8-А; код ЄДРПОУ № 24569704; рахунок № 26008401027961 в КРД “Райффайзен Банк Аваль” м. Києва, МФО 322904) 17651,69 грн. (сімнадцять тисяч шістсот п‘ятдесят одну гривню 69 коп.) заборгованості з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь період прострочення, 356,49 грн. (триста п‘ятдесят шість гривень 49 коп.) інфляційного збільшення заборгованості за період з грудня 2007р. по квітень 2008р., 816,24 грн. (вісімсот шістнадцять гривень 24 коп.) три відсотки річних, 188 (сто вісімдесят вісім) грн. 24 коп. держмита та 118 (сто вісімнадцять) грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

2.          Видати наказ.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання рішення, оформленого відповідно до ст. 84 ГПК України.

  Суддя                                                                                                 Гумега О. В.

Дата підписання

повного тексту рішення: 03.02.2009р.