Рішення

від 10.06.2013 по справі 2-2287/12

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Головуючий суду 1 інстанції - Карасьова Н.П.

Доповідач - Коновалова В.А.

Справа № 2-2287/12

Провадження № 22ц/782/1978/13

РІШЕННЯ

Іменем України

10 червня 2012 року м. Луганськ

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Луганської області у складі:

головуючого - Коновалової В.А.,

суддів - Коротенко Є.В., Темнікової В.І.,

при секретарі: Аліханян Г.Л.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань апеляційного суду Луганської області справу

за апеляційними скаргами об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Мікрон» та ОСОБА_2, ОСОБА_3

на рішення Алчевського міського суду Луганської області від 09 квітня 2013 року

у цивільній справі за позовом об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Мікрон» до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за комунальні послуги, -

в с т а н о в и л а:

У вересні 2012 року позивач звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за комунальні послуги, в обґрунтування якого вказав, що відповідачі є власниками АДРЕСА_1 та членами об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Мікрон». Позивач є управителем будинку АДРЕСА_1 та виступає колективним замовником комунальних послуг. Відповідачі, отримуючи комунальні послуги, платежі за них здійснюють несвоєчасно та не в повному обсязі, у зв'язку з чим за період з 01.09.2007 року по 01.08.2012 року за ними утворилася заборгованість в сумі 3234,54 грн.

Позивач просив суд стягнути з ОСОБА_2, ОСОБА_3 на користь об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Мікрон» заборгованість за квартирну плату та комунальні послуги в сумі 3234,54 грн., інфляційні нарахування в сумі 337,70 грн., 3 % річних від простроченої суми за один рік в сумі 97,32 грн., витрати на правову допомогу в сумі 1500 грн. та судові витрати.

Рішенням Алчевського міського суду Луганської області від 09 квітня 2013 року позов об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Мікрон» до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за комунальні послуги задоволено частково. Суд стягнув з ОСОБА_2, ОСОБА_3 на користь об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Мікрон» у солідарному порядку інфляційні нарахування в сумі 100,04 грн., 3 % річних в сумі 48,51 грн. та судові витрати з кожного по 441,58 грн. В іншій частині позовних вимог відмовлено за необґрунтованістю.

В апеляційній скарзі об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Мікрон» просить рішення суду першої інстанції змінити, скасувавши в частині відмови у задоволенні позовних вимог про стягнення з відповідачів на користь позивача заборгованості по квартирній платі та обслуговування ліфта - 1747,73 грн., інфляційних нарахувань в сумі 237,66 грн., 3 % річних в сумі 48,81 грн., витрат на правову допомогу в сумі 831,45 грн. та в цій частині ухвалити нове рішення, яким вимоги задовольнити, посилаючись на невідповідність висновків суду обставинам справи, порушенням судом норм процесуального та матеріального права.

В апеляційній скарзі ОСОБА_2, ОСОБА_3 просять рішення суду першої інстанції в частині задоволення позовних вимог про стягнення судових витрат скасувати та в цій частині ухвалити нове рішення про відмову у стягненні судових витрат, посилаючись на порушенням судом норм процесуального та матеріального права.

В судовому засіданні представник позивача апеляційну скаргу об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Мікрон» підтримав, а апеляційну скаргу відповідачів не визнав.

Відповідачі ОСОБА_2, ОСОБА_3 у судове засідання не з'явилися, про час і місце повідомлені належним чином і в установленому законом порядку, надали заяву про розгляд справи за їх відсутності.

Представник відповідачів в судовому засіданні апеляційну скаргу відповідачів підтримав, а апеляційну скаргу об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Мікрон» не визнав.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність й обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів апеляційного суду приходить до наступного.

Відповідно до ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених такими доказами, які були досліджені у судовому засіданні.

В ч. 1 статті 303 ЦПК України зазначено, що під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Відповідно до статті 11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього кодексу. В межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та осіб, які беруть участь у справі.

Згідно із ст.60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Ухвалюючи рішення по справі суд першої інстанції виходив з того, що ним були встановлені факти про те, що об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Мікрон» є юридичною особою та засновано 05.06.2007 року. Відповідачі проживають в АДРЕСА_1

Під час розгляду справи в суді відповідачі сплатили 1381,26 грн. в рахунок погашення заборгованості з водопостачання та водовідведення у період з 01.10.2010 року по 01.08.2012 року та 105,55 грн. за домофон у період з 01.08.2009 року по 01.08.2012 року. У зв'язку з цим, суд дійшов висновку, що з відповідачів у відповідності до ст. 625 ЦК України підлягають стягненню інфляційні виплати в сумі 100,04 грн. та 3% річних за останній рік в сумі 48,51 грн.

Рішення суду в частині стягнення з відповідачів інфляційні нарахування в сумі 100,04 грн., 3 % річних в сумі 48,51 грн., відмови у стягненні заборгованості з водопостачання та водовідведення і за домофон ніким із сторін не оскаржується в установленому законом порядку, тому в цій частині рішення суду не є предметом перегляду судом апеляційної інстанції.

Що стосується вимоги про стягнення з відповідачів заборгованості за квартирну плату та ліфт за період з 01.09.2007 року по 01.08.2012 рік суд виходив із того, що у теперішній час балансоутримувачем житлового будинку АДРЕСА_1 є КП «АЖЕО». 01.08.2007 року між КП «АЖЕО» та ОСББ «Мікрон» було укладено договір про сумісне володіння житловим будинком та частковій участі у витратах по утриманню будинку та прибудинкової території. Згідно п. 2.1.1 договору АЖЕО надає повноваження ОСББ «Мікрон» здійснювати збір платежів відповідно передбаченим розцінкам з користувачів неприватизованих квартир, щодо повноважень стосовно власників приватизованих квартир взагалі нічого не прописано.

Згідно умов договору № М-107/02 від 01.01.2012 року, укладеного між КП «АЖЕО» та ОСББ «Мікрон», останній зобов'язався з 01.01.2012 року вимагати від споживачів своєчасної та повної оплати за отримані житлово-комунальні послуги.

Відповідно до п. 2.2.4 зазначеного договору ОСББ «Мікрон» повинно визначити на загальних зборах членів об'єднання необхідний перелік робіт з утримання будинку та прибудинкової території. Пунктом 2.2.5 цього договору передбачено, що ОСББ «Мікрон» повинно самостійно розрахувати економічно-обгрунтований розмір платежів кожного члена об'єднання та надати його на погодження до міської ради у відповідності до чинного законодавства. Право вимоги платежів за житлово-комунальні послуги за утримання будинку та прибудинкової території у ОСББ «Мікрон» виникає лише з січня 2012 року у випадку дотримання останнім усіх вимог вищевказаного договору. Відповідачі заборгованість за вищевказані послуги за 2012 рік не мають. Позивачем не надано суду протоколів про встановлення тарифів.

Тому суд першої інстанції дійшов висновку, що вимоги позивача про стягнення заборгованості по квартирній платі та ліфт за період з 01.09.2007 року по 01.08.2012 рік не підлягають задоволенню, оскільки позивачем не надано доказів стосовно права вимоги від відповідачів сплати внесків на утримання будинку та прибудинкової території.

Проте з таким висновком суду першої інстанції в цій частині вимог погодитися не можна виходячи з наступного.

Приймаючи рішення по справі, суд першої інстанції не врахував і не дав належної правової оцінки тому, що відповідно до п.2 ст. 10 Закону України "Про приватизацію державного житлового фонду" власники квартир багатоквартирних будинків є співвласниками допоміжних приміщень будинку, технічного обладнання, елементів зовнішнього благоустрою і зобов'язані брати участь у загальних витратах, пов'язаних з утриманням будинку та прибудинкової території відповідно до своєї частки у майні будинку.

У відповідності до п.17 Правил користування приміщеннями жилих будинків та прибудинкової територією, затвердженими Постановою Кабінету Міністрів України №572 від 8.10.1992 року, власники квартир, зобов'язані щомісячно вносити плату за обслуговування та ремонт будинку.

Як встановлено судом першої інстанції відповідачі є власниками АДРЕСА_1 і споживачами житлово-комунальних послуг та членами об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Мікрон».

Тому відповідачі, відповідно до ст.10 Закону України „Про приватизацію державного житлового фонду" від 19.06.1992 року і Правил користування приміщеннями житлових будинків і прибудинкових територій, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 8 жовтня 1992 року №572, зобов'язані приймати участь в загальних витратах, пов'язаних з утриманням будинку і прибудинкової території та вносити відповідну плату за обслуговування будинку та прибудинкової території.

Нормативним актом, що визначає основи організаційних і господарських відносин, що виникають у сфері надання й споживання житлово-комунальних послуг є Закон України «Про житлово-комунальні послуги», Законом України «Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку».

Згідно ст. 17 Закону України „Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку" для забезпечення виконання власниками приміщень своїх обов'язків об'єднання має право вимагати своєчасної та у повному обсязі сплати всіх встановлених цим Законом та статутом об'єднання платежів, зборів і внесків від власників приміщень, а також відрахувань до резервного і ремонтного фондів; звертатися до суду з позовом про звернення стягнення на майно власників приміщень, які відмовляються відшкодовувати заподіяні збитки, своєчасно та у повному обсязі сплачувати всі встановлені цим Законом та статутом об'єднання платежі, збори і внески, а також відрахування до резервного і ремонтного фондів.

Як вбачається із матеріалів справи, об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Мікрон» є юридичною особою.

Згідно п. 1.1. Статуту об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Мікрон», об'єднання створено власниками квартир та/або приміщень багатоквартирного будинку АДРЕСА_1.

01.08.2007 року між об'єднанням співвласників багатоквартирного будинку «Мікрон» та ОКП «Алчевське житлово-експлуатаційне об'єднання» укладено договір № 1 про спільне володіння житловим будинком та дольову участь у витратах по утриманню будинку та прибудинкової території.

Згідно п. 2.1.1 договору від 01.08.2007 року ОСББ «Мікрон» зобов'язано здійснювати збір платежів згідно передбачених розцінок з наймачів, які проживають на неприватизованій житловій площі.

Відповідно до п.2.5, п. 8.2 Статуту ОСББ „Мікрон" для забезпечення виконання власниками приміщень своїх обов'язків об'єднання має право вимагати своєчасної та в у повному обсязі сплати всіх установлених законом та Статутом об'єднання платежів, зборів і внесків від власників приміщень, а також відрахувань до резервного і ремонтного фондів; звертатися до суду з позовом про стягнення нарахованих платежів у судовому порядку.

Зазначене свідчить про те, що право вимоги у ОСББ «Мікрон» на стягнення з власників квартир, розташованих в будинку АДРЕСА_1 заборгованості за утримання будинку та прибудинкової території виникає зі Статуту, а на стягнення платежів з наймачів квартир на підставі договору від 01.08.2007 року.

З матеріалів справи вбачається, що позивачем надаються послуги з утримання будинку та прибудинкової території.

Відповідно до ч. 1 ст. 11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.

Згідно п. 5 ч. 3 ст. 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» споживач зобов'язаний оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.

Із матеріалів справи вбачається, що між сторонами існують фактичні договірні відносини, оскільки об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Мікрон» надавав відповідачам житлово-комунальні послуги, а вони ці послуги отримували та частково оплачували.

Відповідно до ст. 25 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» управитель зобов'язаний забезпечувати експлуатацію будинку, споруди, житлового комплексу або комплексу будинків і споруд та об'єктів благоустрою, розташованих на прибудинкових територіях, згідно з умовами укладених договорів, стандартами, нормативами, нормами і правилами; вимагати своєчасної і в повному обсязі оплати наданих житлово-комунальних послуг від споживачів.

Відповідачі не надали суду передбачених законом доказів в підтвердження не надання послуг або зниження їх якості. Відсутні в матеріалах справи і дані про те, що відповідачі зверталися до позивача з офіційними заявами у відповідності до вимог законодавства про зменшення розміру плата за надані послуги у зв'язку з тим, що вони не надані або надані не в повному обсязі.

Отже, приймаючи до уваги, що у позивача на підставі статуту виникло право вимоги щодо стягнення заборгованості з утримання будинку та прибудинкової території та між сторонами по справі існують фактичні договірні відносини і відповідачі, які є власниками квартири, у період з 01.09.2007 року по 01.08.2012 року платежі за комунальні послуги здійснювали несвоєчасно та не в повному обсязі, у зв'язку з чим за ними утворилася заборгованість, тому з ОСОБА_2, ОСОБА_3 підлягає стягненню заборгованість за житлово-комунальні послуги.

Посилання відповідачів на відсутність між сторонами договору на обслуговування будинку та прибудинкової території, тому позивач не має права на стягнення заборгованості не заслуговує на увагу, оскільки відсутність письмового договору не звільняє відповідачів від участі у витратах по утриманню будинку та прибудинкової території, в якому знаходиться їх квартира, бо після придбання спірної квартири у власність відповідачі стали співвласником також і допоміжних приміщень будинку, технічного обладнання, якими вони фактично користується нарівні з другими власниками житла. Згідно зі ст. 11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають також із дій осіб, які породжують ці права та обов'язки, і такою дією є реальне надання послуг та їх отримання відповідачами.

Однак, що стосується розміру заборгованості відповідачів за утримання будинку та прибудинкової території, то колегія суддів не може погодитися із розрахунком наданим позивачем.

Так, п.п 5 пункту 4.5 Статуту об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Мікрон» передбачено, що до виключеної компетенції загальних зборів членів об'єднання належить визначення розмірів внесків та платежів членів об'єднання.

Як вбачається із матеріалів справи, розмір внеску на утримання будинку АДРЕСА_1 та прибудинкової території з 01.09.2007 року по 30.04.2008 року становив 0,80 грн. за 1 м.кв. за місяць. Відповідачам в цей період, виходячи із зазначеного тарифу нараховувалося в місяць 40 грн. 40 коп. Згідно наданого позивачем розрахунку та наданих відповідачами квитанцій про оплату, відповідачами за вказаний вище період оплата вносилася. Отже, відповідачі погодилися із тарифом на утримання будинку та прибудинкової території.

Згідно листа ОСББ «Мікрон» від 18.03.2013 року розмір внеску на утримання будинку та прибудинкової території, по якому здійснювали платежі мешканці будинку АДРЕСА_1 становив: з 01.05.2008 року по 28.02.2011 року - 1 грн. за 1 кв.м за місяць, з 01.03.2011 року до 30.04.2011 року - 1 грн. за 1 кв.м за місяць та окремо за ліфт, з 01.05.2011 року по 31.07.2011 року - 1,34 грн. за 1кв.м за місяць та окремо за ліфт. Нарахування проводилося колишнім головою та бухгалтером ОСББ «Мікрон».

Однак, як під час розгляду справи в суді першої інстанції, так і під час розгляду справи в суді апеляційної інстанції позивачем, не зважаючи на вимоги ст. 60 ЦПК України про те, що кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, не було надано суду доказів на підтвердження того, що ОСББ «Мікрон» у відповідності до положень статуту, а саме загальними зборами членів об'єднання встановлювався розмір витрат на утримання будинку та прибудинкової території, суд же згідно ст. 11 ЦПК України розглядає цивільні права в межах заявлених позовних вимог і на підставі наданих сторонами доказів. Отже, лист ОСББ «Мікрон» від 18.03.2013 року не є належним доказом, оскільки доказом можуть бути протоколи загальних зборів членів ОССБ, які позивачем за зазначені вище періоди надані не були.

Згідно ст. 614 ЦК України особа звільняється від відповідальності за невиконання зобов'язання лише у тому випадку, коли доведе відсутність своєї вини у порушенні такого зобов'язання.

Як вбачається із матеріалів справи, підстави для звільнення відповідачів від сплати за утримання будинку та прибудинкової території відсутні. Оскільки позивачем не надано належних та допустимих доказів стосовно затверджених тарифів, то в даному випадку слід виходити із тарифів, з якими відповідачі погодилися, здійснюючи оплату, це 0,80 грн. за 1 кв. м за місяць.

Посилання об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Мікрон» на те, що по аналогічній справі є рішення Алчевського міського суду та рішення апеляційного суду, яким такі саме позовні вимоги були задоволені, тобто встановлені ОСББ «Мікрон» тарифи за комунальні платежі в період 2007-2012 роках визнано судами вірними, не заслуговують на увагу, оскільки в силу ч. 3 статті 61 ЦПК України обставини, встановлені судовим рішенням у цивільній, господарській або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлені ці обставини. Отже, законом визначено, що не підлягають доказуванню при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, саме обставини. Рішення на яке посилається апелянт не має преюдиційного значення для вирішення даної справи, оскільки воно стосується іншої особи відповідача.

Посилання відповідачів на те, що позивач звернувся до суду із вимогою про стягнення з них квартплати, яку вони не повинні платити не заслуговує на увагу, оскільки звертаючись до суду із позовом позивач послався на Закон України „Про приватизацію державного житлового фонду" та те, що відповідачі є власниками квартири, тому повинні сплачувати платежі на утримання будинку.

Отже, помилкове зазначення позивачем витрат як квартплату, при цьому посилаючись в позові на обставини які свідчать про те, що відповідачі, як власники квартири повинні нести витрати по утриманню будинку, не впливає на їх обов'язок сплачувати витрати на утримання будинку та при будинкової території.

Як вбачається із матеріалів справи та пояснень представника відповідачів, наданих під час розгляду справи в суді апеляційної інстанції, зі встановленими ОСББ „Мікрон" з 01.08.2011 року тарифами на утримання будинку та прибудинкової території відповідачі погоджуються та ці тарифи підтверджується матеріалами справи.

За таких обставин, заборгованість відповідачів за утримання будинку та прибудинкової території складає 1195 грн. 17 коп., виходячи з наступного розрахунку: за період з 01.09.2007 року по 31.07.2011 рік, виходячи із тарифу 0,80 грн. за 1 м.кв. за місяць, що становить 40 грн. 40 коп. в місяць нараховано 1898 грн. 80 коп. / 40,40 грн. х 47 місяців/, за період з 01.08.2011 року по 01.08.2012 рік, виходячи із тарифу 2 грн. за 1 кв.м за місяць, що становить 75 грн. 75 коп. в місяць нараховано 909 грн. /75,75 грн. х 12 мес./. - сплачено за вказані періоди 1612 грн. 17 коп., що підтверджується розрахунком наданим позивачем та наданими відповідачами квитанціями.

Загальна позовна давність згідно ст. 257 ЦК України встановлена тривалістю у 3 роки.

До суду з позовною заявою про стягнення зазначеної заборгованості позивач звернувся 10 вересня 2012 року. Як вбачається із розрахунку заборгованості, наданого позивачем та квитанцій про здійснення плати за утримання будинку за період з жовтня 2007 року по липень 2012 року, наданих відповідачами, останніми були здійсненні платежі в жовтні - грудні 2007 року, січні - березні 2008 року, травні - квітні 2009 року, серпні - грудні 2011 року, січні - липні 2012 року. Відповідачами в квитанціях не зазначався період за який здійснюється оплата за утримання будинку та прибудинкової території. Отже, даних про те, що це були періодичні платежі суду не надано і це спростовується матеріалами справи. Здійсненні відповідачами платежі позивачем зараховувалися в рахунок погашення заборгованості. Таким чином, оплати які були здійснені відповідачами переривають перебігу строку позовної давності.

Крім того, як вбачається із матеріалів справи позивач звертався до суду з заявою про видачу судового наказу про стягнення з відповідачів заборгованості за утримання будинку та прибудинкової території і Алчевським міським судом Луганської області від 21 березня 2012 року виданий судовий наказ № 2Н-348/2012, яким стягнута заборгованість. Ухвалою Алчевського міського суду Луганської області від 09 квітня 2012 року судовий наказ від 21 березня 2012 року скасований за заявою боржників. Згідно діючого законодавства, а саме ч. 1 ст.95 ЦПК України судовий наказ є особливою формою судового рішення, що видається судом за результатами розгляду вимог, передбачених ст. 96 ЦПК України. Отже, подання заяви про видачу судового наказу та видача за результатами її розгляду судового наказу як особливої форми судового рішення перериває перебіг позовної давності відповідно до аналогії закону (ст.. 8 ЦПК України). З відповідним позовом після скасування судового наказу позивач звернувся до спливу трирічного строку з моменту його видачі та скасування. Зазначене свідчить про те, що позивачем позовна давність пропущена не була.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Застосування положень ч. 2 ст. 625 ЦК України до спірних правовідносин також кореспондується із закріпленими в п. 3 ч. 1 ст. 96 ЦПК України нормами, відповідно до яких однією з вимог, за якими може бути видано судовий наказ, є вимога про стишення заборгованості за оплату житлово-комунальних послуг з урахуванням індексу інфляції та трьох відсотків річних, нарахованих на суму заборгованості.

Розмір 3% річних за період з 01.08.2011 року по 31.07.2012 року складає 35,85 грн. /1195,17 грн. х 3%/.

Сума інфляційних нарахувань за період з 01.10.2007 року по 01.08.2012 року становить 164,92 грн., виходячи із встановлених індексів інфляції та суми заборгованості.

Проаналізувавши зазначені обставини по справі в їх сукупності, апеляційний суд вважає, що з ОСОБА_2, ОСОБА_3 на користь об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Мікрон» підлягає стягненню заборгованість за утримання будинку та прибудинкової території в сумі 597 грн. 58 коп., інфляційні нарахування в сумі 82,46 грн., 3 % річних в сумі 17,93 грн. з кожного.

Що стосується стягнення витрат на правову допомогу, то суд першої інстанції помилково дійшов висновку про стягнення з відповідачів на користь позивача витрат за надання правової допомоги, виходячи з наступного.

Згідно ч. 1 ст. 79 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. В п. 2 ч. 3 ст. 79 ЦПК України зазначено, що до витрат, пов'язаних з розглядом судової справи, належать витрати на правову допомогу.

Згідно ч. 1 ст. 84 ЦПК України витрати, пов'язані з оплатою правової допомоги адвоката або іншого фахівця в галузі права, несуть сторони, крім випадків надання безоплатної правової допомоги.

Судом першої інстанції помилково прийнято до уваги квитанції, прибуткові та видаткові касові ордери, оскільки вони не містять відомостей про те, якою саме особою, по якій справі та за які саме юридичні послуги сплачені кошти, тобто відсутні відомості, що вказані грошові кошти сплачені саме за рахунок ОСББ «Мікрон» по даній справі сплачені зазначені суми за надання юридичної допомоги. Тому вказані витрати позивачу за рахунок відповідачів відшкодуванню не підлягають.

Таким чином, рішення суду в частині стягнення з ОСОБА_2, ОСОБА_3 судових витрат в сумі 448 грн. 58 коп. з кожного підлягає скасуванню.

У відповідності до вимог ст. 88 ЦПК України, яка передбачає, що стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені витрати. Оскільки позовні вимоги задоволені частково, то з ОСОБА_2, ОСОБА_3 на користь ОСББ „Мікрон" підлягає стягненню судовий збір в сумі 107 грн. 30 коп. з кожного.

В іншій частині рішення суду залишити без змін.

Керуючись ст.ст. 303, 309, 319 ЦПК України колегія суддів, -

в и р і ш и л а:

Апеляційну скаргу об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Мікрон" задовольнити частково.

Апеляційну скаргу ОСОБА_2, ОСОБА_3 задовольнити частково.

Рішення Алчевського міського суду Луганської області від 09 квітня 2013 року змінити, скасувавши в частині відмови у задоволенні позовних вимог об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Мікрон" до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про стягнення заборгованості в сумі 1747 грн. 73 коп., інфляційних нарахувань в сумі 237 грн. 66 коп. та 3% річних в сумі 48 грн.81 коп. та стягнення з ОСОБА_2, ОСОБА_3 судових витрат в сумі 448 грн. 58 коп. з кожного та в цій частині ухваливши нове рішення.

Стягнути з ОСОБА_2, ОСОБА_3 на користь об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Мікрон" заборгованість за утримання будинку та прибудинкової території в сумі 606 грн.38 коп., інфляційні нарахування в сумі 82 грн. 46 коп., 3% річних в сумі 18 грн. 19 коп., судові витрати в сумі 107 грн. 30 коп. з кожного.

У задоволенні вимог об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Мікрон" до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про стягнення витрат на правову допомогу відмовити.

В іншій частині рішення суду залишити без змін.

Рішення суду набирає законної сили негайно після його проголошення, але може бути оскаржене безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів після його проголошення у касаційному порядку.

Головуючий:

Судді: