8/129
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ91000, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел. 55-17-32
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
Справа №
За позовом Відкритого акціонерного товариства «Луганськнафтопродукт», м. Луганськ,
до Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Вікторія плюс», село Кабичівка Марківського району Луганської області, -
про стягнення 23418 грн. 70 коп.
Суддя господарського суду Луганської області Середа А.П.,
при секретарі судових засідань –Качановській О.А.,
в присутності представників сторін:
від позивача –Попов О.М. - представник, - довіреність №б/н від 28.11.08 року;
від відповідача –Бондар О.М. –директор, - паспорт ЕМ №240131, вид. Марківським РОВ УМВСУ у Луганській області 24.06.1999 року; протокол №1 від 10.07.06 року, -
встановив:
суть спору: позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача:
1)основний борг станом на 01.12.08 року у сумі 23418,70 грн., який виник внаслідок неналежного виконання відповідачем умов договору купівлі-продажу №5, укладеного між сторонами 10.01.08 року;
2)судових витрат: державного мита –234,19 грн. та витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу –118,00 грн.
На підставі ст. 77 ГПК України розгляд справи було відкладено: з 23 грудня 2008 року до 20 січня 2009 року –у зв'язку з неявкою відповідача.
У судовому засіданні, яке відбулося 20.01.09 року, представники сторін заявили клопотання про відмову від здійснення фіксації судового процесу технічними засобами, яке не суперечить вимогам ст.ст.4-4, 22 та 81-1 ГПК України, а тому його задоволено судом.
Представник позивача позов підтримав у повному обсязі.
Відповідач позов визнав у повному обсязі, про що зазначив у своєму відзиві від 20.01.09 року, вих. №б/н.
Судом встановлено, що в ухвалі від 08.12.08 року –про порушення провадження по цій справі –у вступній частині припущено описку, яка полягає у тому, що юридичною адресою відповідача вказано місто Луганськ, хоча фактично нею є село Кабичівка Марківського району Луганської області, що підтверджується матеріалами справи.
З урахуванням викладеного описка підлягає виправленню, а у рішенні суду по цій справі правильною юридичною адресою слід вказати село Кабичівка Марківського району Луганської області.
І. Заслухавши представників сторін, розглянувши наявні у справі та додатково надані сторонами докази, суд дійшов наступного.
1. 10.01.08 року між Відкритим акціонерним товариством «Луганськнафтопродукт»(Постачальник), - з одного боку, - та Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю «Вікторія плюс»(Покупець), - з іншого боку, - укладено договір №5, згідно якому Постачальник зобов'язується передати у власність, а Покупець –прийняти та оплатити паливно-мастильні матеріали (далі – ПММ) згідно наданих рахунків на загальну суму, орієнтовно, 500000,00 грн., у т.ч. ПДВ 83340,00 грн. (п.1.1 договору).
За договором здійснюється поставка наступних паливно-мастильних матеріалів: бензин усіх марок, дизпаливо, масла (п. 1.2).
Ціна на кожну партію відпущених ПММ встановлюється додатковою угодою до цього договору і є невід'ємною його частиною (п. 1.5).
За несвоєчасну оплату заборгованості Покупець сплачує пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від несвоєчасно оплаченої суми за кожний день прострочення (п.3.2).
Покупець зобов'язується здійснювати оплату за нафтопродукти шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок Постачальника по факту отримання рахунку та накладної постачальника у строк не більше 3-х банківських днів (п.4.1).
Покупець зобов'язується здійснювати взаємозвірку розрахунків за одержані у поточному місяці нафтопродукти не пізніше 5-го числа наступного місяця (п.4.3).
Спори, які виникають в період дії договору, вирішуються шляхом переговорів, а у разі недосягнення згоди –у господарському суді (п.5.1).
Цей договір набирає чинності з моменту підписання (п.6.1.).
На виконання умов договору Продавець відпустив Покупцеві наступні партії товару, що підтверджується матеріалами справи:
1)накладною №38/АЗС №2 від 23.01.08 року; накладною №90/АЗС №2 від 18.02.08 року; накладною №135/АЗС №2 від 05.03.08 року; накладною №180/АЗС №2 від 24.03.08 року; накладною №197/АЗС №2 від 28.03.08 року; накладною №221/АЗС №2 від 03.04.08 року; накладною №242/АЗС №2 від 10.04.08 року; накладною №б/н від 15.04.08 року; накладною №288/АЗС №2 від 24.04.08 року; накладною №300/АЗС №2 від 04.05.08 року; накладною №325/АЗС №2 від 10.05.08 року; накладною №352/АЗС №2 від 20.05.08 року; накладною №368/АЗС №2 від 24.05.08 року; накладною №390/АЗС №2 від 30.05.08 року; накладною №413/АЗС №2 від 07.06.08 року; накладною №426/АЗС №2 від 11.06.08 року; накладною №442/АЗС №2 від 21.06.08 року; накладною №466/АЗС №2 від 30.06.08 року; накладною №495/АЗС №2 від 07.07.08 року; накладною №515/АЗС №2 від 17.07.08 року; накладною №520/АЗС №2 від 21.07.08 року; накладною №530/АЗС №2 від 23.07.08 року; накладною №545/АЗС №2 від 30.07.08 року; накладною №561/АЗС №2 від 04.08.08 року; накладною №580/АЗС №2 від 08.08.08 року; накладною №583/АЗС №2 від 12.08.08 року; накладною №0/613АЗС №2 від 26.08.08 року;
2)довіреностями: НАУ №226109 від 24.01.08 року, НАУ №226110 від 18.02.08 року, НАУ №226113 від 05.03.08 року, НАУ №226116 від 24.03.08 року, НАУ №226125 від 28.03.08 року, НАУ №226128 від 03.04.08 року, НАУ №226134 від 08.04.08 року, НАУ №226148 від 15.04.08 року, ЯМЦ №846019 від 24.04.08 року, ЯМЦ №846028 від 04.05.08 року, ЯМЦ №846031 від 10.05.08 року, ЯМЦ №846037 від 20.05.08 року, ЯМЦ №846042 від 24.05.08 року, ЯМЦ №846045 від 30.05.08 року, ЯМЦ №846047 від 07.06.08 року, ЯМЦ №846049 від 11.06.08 року, ЯПВ №530005 від 20.06.08 року, ЯПВ №530001 від 30.06.08 року, ЯПВ №530009 від 07.07.08 року, ЯПВ №530014 від 17.07.08 року, ЯПВ №530019 від 21.07.08 року, ЯПВ №530451 від 23.07.08 року, ЯПВ №530454 від 30.07.08 року, ЯПВ №530458 від 04.08.08 року, ЯПВ №530459 від 04.08.08 року, ЯПВ №530461 від 12.08.08 року, ЯПВ №530467 від 26.08.08 року;
3)платіжними дорученнями відповідача №4 від 23.01.08 року на суму 2600,00 грн., №9 від 28.02.08 року на суму 4950,00 грн., №49 від 24.03.08 року на суму 5150,00 грн. та ін.
4)актами взаємозвірки стану розрахунків за вищезгаданим договором, підписаними обома сторонами, згідно яким станом на 31.10.08 року та на 18.12.08 року відповідач має перед позивачем борг у сумі 23418,70 грн.;
5)іншими матеріалами справи.
Позивач стверджує, а відповідач це повністю визнав, що останнім на час розгляду цього спору не вжито заходів, спрямованих на погашення боргу.
ІІ.Заслухавши представників сторін, дослідивши та оцінивши наявні у справі докази, суд вважає, що позов підлягає задоволенню у повному обсязі з наступних підстав.
1.Згідно статті 11 Цивільного кодексу України зобов'язання для фізичних та юридичних осіб виникають внаслідок вчинення ними дій, передбачених цим Кодексом, у т.ч. - укладення договорів.
Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків ( частина 1 ст. 626 ЦКУ).
Зобов'язанням є правовідносини, в яких одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь іншої сторони (кредитора) певні дії (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певних дій, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку (частина 1 ст.509 ЦКУ).
Закон –ст.525 ЦКУ – не передбачає права сторони на односторонню відмову від виконання зобов'язань.
Згідно ст.526 ЦКУ зобов'язання повинно виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.
Статтею 527 ЦКУ встановлено, що боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор –прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання.
Як сказано у частині 1 ст. 530 ЦКУ, якщо у зобов'язанні встановлено строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Правовідносини, які існують між сторонами за цим спором, належать до купівлі-продажу.
Тобто відповідач, отримавши від позивача товар на вищезгадану суму, повинен був у визначений договором строк оплатити його вартість, однак зробив це не у повному обсязі.
Згідно ст.655 ЦКУ за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Позивач по справі належним чином виконав вимоги ст.ст.662 та 663 ЦКУ, - тобто передав відповідачу обумовлену договором кількість товару.
Відповідач припустився порушення вимог чинного цивільного законодавства та умов договору.
Так, статтею 691 ЦКУ встановлено, що покупець зобов'язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу, або, якщо вона не встановлена у договорі і не може бути визначена виходячи з його умов, - за ціною, що визначається відповідно до статті 632 цього Кодексу, а також вчинити за свій рахунок дії, які відповідно до договору, актів цивільного законодавства або вимог, що звичайно ставляться, необхідні для здійснення платежу.
Якщо ціну встановлено залежно від ваги товару, вона визначається за вагою нетто, якщо інше не встановлено договором купівлі-продажу.
Якщо договором купівлі-продажу встановлено, що ціна товару підлягає зміні залежно від показників, що зумовлюють ціну товару (собівартість, затрати тощо), але при цьому не визначено способу її перегляду, ціна визначається виходячи із співвідношення цих показників на момент укладення договору і на момент передання товару.
Якщо продавець прострочив виконання обов'язку щодо передання товару, ціна визначається виходячи із співвідношення цих показників на момент укладення договору і на день передання товару, встановлений у договорі, а якщо такий день не встановлений договором, - на день, визначений відповідно до статті 530 цього Кодексу.
Положення цієї частини про визначення ціни товару застосовуються, якщо інше не встановлено актами цивільного законодавства або не випливає із суті зобов'язання.
Отримавши від позивача товар, відповідач повинен був дотримуватися як вимог вищецитованої статті, так і умов пунктів 1.1 та 4.1 договору.
Такий його обов'язок передбачено частинами 1 та 2 ст. 692 ЦКУ, якими встановлено, що покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару, - а також п.2.4 договору (з урахуванням змін до нього).
Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару. Договором купівлі-продажу може бути передбачено розстрочення платежу.
З огляду на те, що відповідач не вчинив таких дій, позивач цілком правомірно скористався правилом частини 3 ст. 692 ЦКУ, в якій сказано, що у разі прострочення оплати товару продавець має право вимагати оплати товару та сплати процентів за користування чужими грошовими коштами.
Отже, з боку відповідача має місце неналежне виконання умов укладеного між сторонами договору (порушення зобов'язань).
Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання) (ст. 610 ЦКУ).
Згідно п.п.3 та 4 статті 611 Кодексу у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки та відшкодування збитків та моральної шкоди.
Частинами 1 та 2 статті 612 ЦКУ визначено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Боржник, який прострочив виконання зобов'язання, відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки і за неможливість виконання, що випадково настала після прострочення.
З урахуванням викладеного та наявних у справі доказів суд вважає, що позивач належним чином довів наявність вини відповідача у невиконанні умов договору, а тому особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності його вини (умислу чи необережності), якщо інше не встановлено законом або договором (частина 1 ст.614 ЦКУ).
Боржник, який порушив зобов'язання, повинен відшкодувати кредиторові спричинені збитки.
Розмір збитків, спричинених порушенням зобов'язання, доказується кредитором (частини 1 та 2 ст.623 ЦКУ).
Якщо за порушення зобов'язання встановлено неустойку, то вона підлягає стягненню у повному розмірі, незалежно від відшкодування збитків.
Договором може бути встановлено обов'язок відшкодувати збитки лише в тій частині, в якій вони не покриті неустойкою.
Договором може бути встановлено стягнення неустойки без права на відшкодування збитків або можливість за вибором кредитора стягнення неустойки чи відшкодування збитків (ст. 624 ЦКУ).
При вирішенні питання про стягнення інфляційний нарахувань та 3% річних суд керується ст. 625 ЦКУ, згідно якій боржник не звільняється від відповідальності за
неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Таким чином, оцінивши доводи сторін та наявні у справі докази, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі з підстав, про які йдеться вище у цьому рішенні.
Що стосується судових витрат, то суд, керуючись ст.ст.44,45,47-1 та 49 ГПК України, покладає їх на відповідача як на сторону, яка порушила умови договору та вимоги чинного законодавства.
На підставі викладеного, ст.ст. 11, 525, 526, 530, 560, 610-612, 614, 623, 655, 691 та 692 Цивільного кодексу України, ст.232 Господарського кодексу України, керуючись ст.ст. 32-34, 44, 45, 47-1, 49,75, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд
в и р і ш и в :
1.Позов задовольнити у повному обсязі.
2.Стягнути з Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Вікторія плюс», ідентифікаційний код 34280590, яке знаходиться за адресою: село Кабичівка Марківського району Луганської області, вул. Леніна, буд. 118, корп. Б, кім. 1, - на користь Відкритого акціонерного товариства «Луганськнафтопродукт», ідентифікаційний код 05481582, яке знаходиться за адресою: місто Луганськ, пл. Героїв Великої вітчизняної війни, 3-а, - борг у сумі 23418 (двадцять три тисячі чотириста вісімнадцять) грн. 70 коп., а також судові витрати: державне мито у сумі 234 (двісті тридцять чотири) грн. 19 коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 118 (сто вісімнадцять) грн. 00 коп.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Відповідно до ст.85 ГПК України у судовому засіданні 20.01.2009 року за згодою представників сторін оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення.
Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання, оформленого відповідно до ст. 84 ГПК України.
Рішення може бути оскаржено до Луганського апеляційного господарського суду у 10-денний термін з дня підписання.
Рішення складено у повному обсязі та підписано – 23 січня 2009 року.
Суддя А.П.Середа
Суд | Господарський суд Луганської області |
Дата ухвалення рішення | 20.01.2009 |
Оприлюднено | 24.03.2009 |
Номер документу | 3192263 |
Судочинство | Господарське |
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні