ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ91016, м. Луганськ, пл. Героїв ВВв, 3а. Тел./факс 55-17-32, inbox@lg.arbitr.gov.ua
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ РІШЕННЯ 16 липня 2013 року Справа № 26/202н/2011 Провадження №8н/
913/665/13-г За позовом прокурора Міловського району Луганської області в інтересах держави в особі Міністерства аграрної політики та продовольства України, м. Київ до 1-го відповідача - Міловської районної державної адміністрації Луганської області, смт. Мілове Луганської області 2-го відповідача – Приватного підприємства сільськогосподарської виробничої фірми "Агро", м. Луганськ 3-го відповідача – Приватного акціонерного товариства "Сільськогосподарська виробнича фірма "Агротон", м. Луганськ за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору: на стороні позивача – Управління Держземагентства у Біловодському районі Луганської області, смт. Біловодськ Луганської області на стороні відповідачів – Державне підприємство "Конярство України", м. Київ Державне підприємство "Стрілецький кінний завод № 60", с. Новострільцівка Мілоського району Луганської області про повернення земельної ділянки Суддя Зюбанова Н.М. Секретар судового засідання Вороніна О.С. Представники сторін та третіх осіб не прибули прокурор Дьомушкіна І.В. Суть спору: про зобов'язання 2-го відповідача повернути у користування ДП "Стрілецький кінний завод № 60" в особі його правонаступника – ДП "Конярство України" земельну ділянку площею 1646 га (з урахуванням постанови ВГС України від 22.01.2013 про направлення даної справи на новий розгляд у зазначеній частині спору). Згідно зі ст. 2-1 ГПК України 12.07.2013 за даною справою був проведений розподіл в автоматизованій системі документообігу суду у зв‘язку з перебуванням судді Корнієнко В.В. у щорічній відпустці, тому справу № 26/202н/2011 передано на розгляд судді Зюбановій Н.М. Після повернення матеріалів справи з касаційної інстанції ухвалами господарського суду від 20.02.2013 відмовлено у задоволенні заяв 2-го відповідача про відстрочку виконання постанови ДАГС від 14.02.2012 по справі № 26/202н/2011; про роз'яснення рішення суду та про зупинення виконавчого провадження № 34156135 з примусового виконання наказу господарського суду від 06.03.2012; ухвалами від 26.02.2013 судом відмовлено у задоволенні скарги 2-го відповідача на дії Ленінського ВДВС Луганського МУЮ та скарги стягувача на дії вказаного відділу за виконавчим провадженням № 34156135. Ухвалою від 20.02.2013 року за заявою 2-го відповідача про видачу ухвали та наказу про поворот виконання судом видано поворотний наказ від 20.02.2013. Постановою апеляційної інстанції від 27.03.2013 дану ухвалу скасовано. Ухвалою від 18.06.2013 суд задовольнив скаргу ДП "Конярство України" на дії Ленінського ВДВС Луганського МУЮ та скасував постанову вказаного відділу від 11.12.2012 про закінчення виконавчого провадження з виконання наказу господарського суду по справі № 26/202н/2011 від 06.03.2012 про зобов‘язання ПП СВФ "Агро" повернути земельну ділянку площею 1646 га у користування ДП "Стрілецький кінний завод № 60" в особі його правонаступника ДП "Конярство України". Дослідивши матеріали справи, вислухавши прокурора, суд дійшов до наступного. Так, рішенням господарського суду Луганської області від 05.12.2011 у справі № 26/202н/2011 у задоволенні позову відмовлено. Постановою Донецького апеляційного господарського суду від 14.02.2012 рішення місцевого суду скасовано, прийнято нове рішення про задоволення позову. Постановою Вищого господарського суду України від 22.01.2012 касаційні скарги відповідачів задоволені частково, постанову апеляційної інстанції скасовано в частині повернення земельної ділянки площею 1646 га правонаступнику третьої особи та у цій частині справу передано на новий розгляд до суду першої інстанції. У ході розгляду справи ухвалами від 18.03.13 та 01.04.13 суд залучив у якості третіх осіб без самостійних вимог на предмет спору ПрАТ "Сільськогосподарська виробнича фірма "Агротон" та Управління Держземагентства у Біловодському районі Луганської області. Як свідчать матеріали даної справи, постановою Донецького апеляційного господарського суду від 14.02.12 по справі № 26/202н/2011, яку у цій частині залишено без змін касаційною інстанцією, визнано недійсними розпорядження голови Міловської РДА Луганської області від 03.07.2007 № 255 "Про надання в строкове платне користування (оренду) земель державної власності приватному підприємству сільськогосподарській виробничій фірмі "Агро" та від 20.08.2007 № 318 "Про внесення змін до розпорядження голови райдержадміністрації від 03.07.2007 № 255 "Про надання в строкове платне користування (оренду) земель державної власності ПП СВФ "Агро". Також суд визнав недійсним договір оренди земельної ділянки від 23.08.2007, укладений між Міловською РДА Луганської області та ПП СВФ "Агро", зареєстр. у Міловському відділі держреєстрації (запис від 23.08.2007 за № 040741400010). З огляду на вказані вище результати судового розгляду даної справи в обґрунтування заявлених вимог за позовом про повернення земельної ділянки прокурор Міловського району Луганської області посилається на те, що ДП "Стрілецький кінний завод № 60" є державним підприємством і належить до сфери управління Міністерства аграрної політики та продовольства України. Земельні ділянки, що знаходяться у постійному користуванні ДП "Стрілецький кінний завод № 60", є об'єктами нерухомості та належать до майна, призначеного для діяльності цього підприємства, тому мають бути повернуті ПП СВФ "Агро" його правонаступнику, яким є ДП "Конярство України". 1-ий відповідач у відзиві за листом від 01.04.2013 повідомив суд, що стосовно перебування спірної земельної ділянки у фактичному користуванні ПАТ "Агротон" за договором позички від 01.09.2010, то ПП СВФ "Агро" не узгоджувало, як орендар, з розпорядником землі питання передачі земельної ділянки. У відзиві від 25.06.2013 № 1/7-1185 Міловська РДА подала клопотання про припинення провадження у справі за відсутністю предмету спору через передачу земельної ділянки за актом від 10.12.2012. 2-ий відповідач проти позову заперечує з посиланням на практику Європейського суду з прав людини (рішення від 24.06.2003 у справі № 44277/98 "Стретч проти Сполученого Королівства Великобританії і Північної Ірландії"), зокрема, з позиції неприпустимості позбавлення орендаря майна, яке він отримав від держави, на підставі того, що державний орган порушив закон, видавши недійсне розпорядження. У письмових поясненнях від 11.04.2013 № 418 2-ий відповідач стверджує, що а ні умовами договору оренди, а ні цивільним кодексом не передбачено обов‘язковість узгодження з власником земельної ділянки укладання договору позички, а тому такий договір не протирічить вимогам чинного законодавства. 3-ій відповідач за листом від 29.03.13 подав клопотання про розгляд справи за його відсутності та незгоду з позовними вимогами у повному обсязі без наведення конкретних заперечень. 3-я особа на стороні відповідачів (ДП "Конярство України") на стадії нового розгляду справи відзив не надала, за листом від 15.05.2013 № 234 підприємством подане клопотання про зупинення провадження по даній справі до вирішення подібної справи № 24/83н/2011. 3-я особа на стороні позивача (Управління Держземагентства у Біловодському районі Луганської області) у письмових поясненнях за листом від 11.04.2013 № 5-3-01-19/310 підтверджує, що державний акт на право постійного користування землею ІІ-ЛГ № 003585 від 04.03.1996 року, реєстр. № 183, виданий на ім'я ДП "Стрілецький кінний завод № 60", не скасовано; державна реєстрація спірного договору оренди земельної ділянки від 23.08.2007 за № 040741400010 скасована на підставі постанови Донецького апеляційного господарського суду від 14.02.2012 у справі № 26/202н/2011; державна реєстрація вищезгаданого договору позички від 01.09.2010, укладеного між ПП СВФ "Агро" та ПрАТ "СВФ "Агротон", не здійснювалася. Оцінивши обставини справи на стадії її нового розгляду, суд вважає позовні вимоги прокурора про повернення земельної ділянки не обґрунтованими, а позов такими, що не підлягає задоволенню у цій частині, з огляду на наступне. Так, правове регулювання спірних правовідносин сторін здійснюється Земельним кодексом України в редакції Закону від 25.10.01 № 2768-ІІІ (далі – ЗК України), відповідно до ст. 12 якого до повноважень місцевих рад у сфері земельних відносин на території сіл, селищ, міст відноситься розпорядження землями територіальних громад та інші дії, вчинені щодо земельних ділянок комунальної власності. Відповідно до ч. 1 ст. 124 ЗК України передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування шляхом укладення договору оренди земельної ділянки. За змістом статей 13, 14 Конституції України, ст. 11 ЦК України, статей 123, 124, 127, 128 ЗК України рішенням органу місцевого самоврядування або державної адміністрації про надання земельної ділянки господарюючому суб'єкту у власність або в користування здійснюється волевиявлення власника землі і реалізуються відповідні права у цивільних правовідносинах з урахуванням вимог ЗК України, спрямованих на раціональне використання землі як об'єкта нерухомості (власності). Як свідчать матеріали справи, Державне підприємство "Стрілецький кінний завод № 60" відповідно до свого статуту, затвердженого 25.10.93 Міністерством сільського господарства і продовольства України, було засноване на державній власності та підпорядковане Міністерству сільського господарства і продовольства України (реорганізованого у Міністерство аграрної політики України та на час звернення з позовом в Міністерство аграрної політики та продовольства України). Зазначене міністерство є центральним органом виконавчої влади, його діяльність спрямовується та координується Кабінетом Міністрів України. Матеріалами справи підтверджено, що 04.03.96 на підставі рішення Міловської районної ради Луганської області від 29.02.96 № 89 ДП "Стрілецький кінний завод № 60" видано Державний акт ІІ-ЛГ № 003585, реєстраційний номер 183, на право постійного користування землею площею 8485,0 га (арк. справи 14-17, т. 1). Таким чином у постійному користуванні ДП "Стрілецький кінний завод № 60" з 04.03.96 перебувала земельна ділянка загальною площею 8485,0 га (у т.ч. ріллі 5058,5 га, сіножатей 15,5 га, пасовищ 2533,7 га, інші 877,3 га), яка розташована на території Міловського району Луганської області. У поясненнях за листом від 11.04.13 № 5-3-01-19/310 третя особа – Управління Держземагентства у Біловодському районі Луганської області – підтверджує факт державної реєстрації у встановленому порядку Державного акту на право постійного користування ІІ ЛГ № 003585 від 04.03.96 (реєстр. № 183), виданого ДП "Стрілецький кінний завод № 60". Відповідно до ч. 1 ст. 11112 ГПК України вказівки, що містяться у постанові касаційної інстанції, є обов‘язковими для суду першої інстанції під час нового розгляду справи. Так, у постанові від 15.05.12 Вищий господарський суд України зазначив, що суд апеляційної інстанції не перевірив, чи перебуває земельна ділянка, передана відповідачу за договором оренди у фактичному користуванні відповідача, оскільки з матеріалів касаційної скарги ПАТ "СВФ "Агротон" вбачається, що спірні земельні ділянки як на час звернення з позовом, так і на час прийняття судових рішень фактично перебувають у його користуванні на підставі договору позички від 01.09.2010. У відповідності до ч. 2 ст. 35 ГПК України факти, встановлені рішенням господарського суду під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони. Рішенням господарського суду Луганської області по справі № 1пн/5
014/2672/2012 (арк. справи 211-214, т. 4), яке набрало законної сили, визнано недійсним договір позички від 01.09.10, підписаний між ПП СВФ "Агро" та ПрАТ "Сільськогосподарська виробнича фірма "Агротон", предметом якого виступала земельна ділянки площею 1646,33 га, яка входить до складу 8485,00 га за державним актом № 003585. Таким чином твердження 3-го відповідача про перебування у нього спірної земельної ділянки не грунтуються на правових підставах та спростовуються матеріалами справи. У той же час, вимоги прокурора про повернення земельної ділянки площею 1646,33 га правонаступнику третьої особи у справі, які фактично полягають у застосуванні наслідків недійсного правочину (за постановою Донецького апеляційного господарського суду від 14.02.2012, яку у цій частині залишено без змін), протирічать ст. 216 ЦК України. Наполягаючи на задоволенні позову, прокурором не наведено закону, який би дозволяв застосувати наслідки недійсності правочину до третьої особи у справі, яка стороною договору, визнаного недійсним, не була. Так, ст. 216 ЦК України, яка регулює правові наслідки недійсності правочину, передбачено, що у разі недійсності правочину кожна із сторін зобов'язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину. Також звертається увага прокурора на необхідність застосування при розгляді даної справи господарським судом на підставі ст. 11128 ГПК України рішення Верховного Суду України у подібних правовідносинах по справі № 56/68 від 11.12.2012, у якій наголошується, що права особи, яка вважає себе власником майна, не підлягають захисту шляхом використання правового механізму, передбаченого ст. ст. 215, 216 ЦК України. У разі встановлення наявності речово-правових відносин до таких відносин не застосовується зобов'язальний спосіб захисту. Тому задоволення позову прокурора Міловського району Луганської області в інтересах держави в особі Міністерства аграрної політики та продовольства України про зобов'язання 2-го відповідача повернути у користування ДП "Стрілецький кінний завод № 60" в особі його правонаступника – ДП "Конярство України" земельну ділянку площею 1646 га, протирічать закону, оскільки за своїм змістом такі вимоги фактично є застосуванням наслідків недійсності правочину до третьої особи у справі, яка стороною договору, визнаного недійсним, не була. Питання про судові витрати (у вигляді державного мита) не вирішується, оскільки позов заявлено прокурором, який звільнений від його сплати. На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 35, 44, 49, 82, 84, 85, 11128 ГПК України, суд в и р і ш и в : У задоволенні позову прокурора Міловського району Луганської області в інтересах держави в особі Міністерства аграрної політики та продовольства України, м. Київ до 1-го відповідача - Міловської РДА Луганської області, 2-го відповідача – ПП СВФ "Агро", м. Луганськ, 3-го відповідача – ПАТ "Сільськогосподарська виробнича фірма "Агротон", м. Луганськ, за участю третьої особи без самостійних вимог на стороні позивача - Управління Держземагентства у Біловодському районі Луганської області, за участю третіх осіб без самостійних вимог на стороні відповідачів – ДП "Конярство України", м. Київ, ДП "Стрілецький кінний завод № 60, у частині зобов'язання 2-го відповідача – ПП СВФ "Агро" повернути у користування ДП "Стрілецький кінний завод № 60" в особі його правонаступника – ДП "Конярство України" земельну ділянку площею 1646,33 га в і д м о в и т и. Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом. Повне рішення складене 22.07.2013. Суддя Н.М.Зюбанова Помічник судді Г.А.Кравцова