Рішення

від 16.03.2009 по справі 16/263

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

16/263

                                ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ  

                                  83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

                                                             Р І Ш Е Н Н Я   

                                                            іменем України

16.03.09 р.                                                                                                       Справа № 16/263                               

Господарський суд Донецької області у складі головуючого судді МанжурВ.В.,

судді – Овсяннікова О.В., Чернота Л.Ф.,

при секретарі Муравйовій М.В., розглянувши матеріали справи

за позовом: Відкритого акціонерного товариства „Точмаш” м.Донецьк     

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю „Фонд нерухомості” м.Донецьк

про стягнення 546396,18грн.

За участю представників сторін :

від позивача: Летченко Г.З. – за довіреністю

від відповідача: Бузік Ю.М. – за довіреністю

В С Т А Н О В И В: у судовому засіданні 05.03.2009р. було оголошено перерву до 16.03.2009р. відповідно до ст.77 ГПК України

Ухвалою господарського суду Донецької області від 27.07.2007р. порушено провадження по справі за позовом Відкритого акціонерного товариства „Точмаш” м.Донецьк до: Товариства з обмеженою відповідальністю „Фонд нерухомості” м.Донецьк про стягнення 546396,18грн.,  у тому числі заборгованості з орендної плати в розмірі 519221,08грн., пені в розмірі 11598,47грн., 3% річних в розмірі 15576,63грн. За вказаною позовною заявою розгляд справи призначено на 13.08.2007р. – 10год. 15хв. Судом визнано обов`язковою явку у судове засідання представників сторін, сторони у справі зобов`язані надати докази та документи, необхідні для всебічного, повного та об`єктивного розгляду  справи.

Розпорядженням голови господарського суду Донецької області від 27.11.07р., у зв'язку зі складністю справи, був призначений колегіальний розгляд справи.

Представників сторін було ознайомлено з правами та обов'язками у відповідності із ст.22 Господарського процесуального кодексу України.

У судовому засіданні клопотання про фіксацію судового процесу технічними засобами        не було надано, на підставі чого справу було розглянуто без застосування зазначених засобів. Крім цього, роз'яснено вимоги ст.81-1 Господарського процесуального кодексу України, тому складено протокол, який долучено до матеріалів справи.

Відповідно до ст.33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.  

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на договір оренди № 2381 від 01.03.2006р., рахунки, довідку про наявність дебіторської заборгованості, акт звірки розрахунків, неналежне виконання відповідачем умов договору, з приводу чого утворилась заборгованість та нараховані штрафні санкції.

Згідно ч.4 ст.22 Господарського процесуального кодексу України – позивач вправі                  до прийняття рішення по справі змінити підставу або предмет позову, збільшити розмір позовних  вимог та умови дотримання встановленого порядку досудового врегулювання спору у випадках, передбачених ст.5 цього Кодексу в цій частині, відмовитись від позову або зменшити розмір  позовних вимог.

Позивач надав до суду заяву від 16.08.2007р. та просить стягнути з відповідача суму основного боргу в розмірі 614945,02грн., суму 3% річних в розмірі 9223,40грн., посилаючись на порушення відповідачем договірних зобов'язань.

Позивачем надані додаткові пояснення від 06.03.08р. та наполягає на задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Відповідач надав клопотання за № 133 від 10.08.2007р. про припинення провадження у справ, відповідно до п.1-1 ст.80 ГПК України, у зв'язку з відсутністю предмету спору.

У відзиві № 135 від 14.08.2007р. відповідач вказує на відсутність заборгованості перед позивачем, посилаючись на умови додаткової угоди № 5/1 до договору оренди та проведений взаємозалік зустрічних однорічних вимог.

Відповідач у заяві № 24/03 від 24.03.08р. вказує на відсутність підстав для задоволення позовних вимог та просить припинити провадження у справі, у зв'язку з відсутністю предмету спору.

Під час розгляду справи суд дійшов висновку про необхідність зупинення провадження у справі до винесення Апеляційним судом Донецької області ухвали або рішення по справі                       № 2-1442/2-1443/08 та до вирішення спору по даній справі в Куйбишевському районному суді м.Донецька. Тому ухвалою від 26.03.2008р. провадження у справі було зупинено відповідно до ст.79 Господарського процесуального кодексу України.

У зв'язку з надходженням клопотання позивача про поновлення провадження у справі, у зв'язку вирішенням спору по справі № 2-1442/2/1443/08, ухвалою від 10.11.2008р. провадження у справі було поновлено та призначено до розгляду.

Відповідач надав через канцелярію суду додаткові пояснення від 24.11.2008р. та заперечує проти позовних вимог у повному обсязі, посилаючись на відсутність належних повноважень у Михалькова В.А., та у поясненнях від 09.12.2008р. зазначає, що не має заборгованості з орендної  плати перед позивачем, у зв'язку з проведеним зарахуванням зустрічних однорідних вимог за грошовими зобов'язаннями за здійснені ремонтні роботи, посилаючись на акт взаємозаліку від 14.01.2008р.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши подані докази та заслухавши у судовому засіданні пояснення представників сторін, господарський суд встановив:

01.03.2006р. між Відкритим акціонерним товариством „Точмаш” (орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю „Фонд нерухомості” (орендар) був укладений договір оренди за № 2381 (далі за текстом – договір).

Згідно 1.1. договору, в редакції додаткової угоди № 5 від 01.08.2006р., орендодавець передав за актом приймання-передачі в строкове платне користування нежитлові приміщення по вул.Жмури, 1 в м.Донецьку, вказаних у додатку № 4, а орендар прийняв в оренду приміщення.

Відповідно до додаткових угод № 6 від 31.01.2007р. та № 7 від 31.03.2007р. строк дії договору був продовжений до 31.03.2007р., а в подальшому до 30.06.2007р.

Згідно п.п.1, 5 ст.762 Цивільного кодексу України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму, та вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до п.2 додаткової угоди № 5 від 01.08.2006р. до договору орендна плата за об'єкт оренди розраховується орендодавцем. Вартість 1 кв.м. об'єкта оренди є договірною та на дату підписання договору становить 5,00грн. з ПДВ за 1 кв.м.

Оплата за об'єкт оренди здійснюється орендарем щомісячно шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок орендодавця до 25 числа місяця оренди (п.5.1. договору).

Згідно вимог ст.ст. 525, 615 Цивільного кодексу України одностороння відмова від виконання зобов'язання і одностороння зміна умов договору не допускаються.

Загальна сума орендних платежів за договором за період з 01.03.2006р. по 30.06.2007р. складає 1206506,16грн.  Позивачем на сплату орендної плати були виставлені рахунки-фактури.

Відповідач за визначений період здійснив орендні платежі на суму 591561,14грн. Таким чином, за уточненим розрахунком позивача сума заборгованості за договором становить 614945,02грн.

Однак, відповідач заперечує проти наявної заборгованості, посилаючись на акт взаємозаліку зустрічних однорідних вимог від 14.01.2008р., в якому зазначено, що сторони претензій щодо суми заборгованості 546396,18грн. не мають.

Судом не приймаються до розгляду посилання відповідача на проведений взаємозалік зустрічних однорідних вимог за грошовими зобов'язаннями за здійснені ремонтні роботи, згідно акту взаємозаліку від 14.01.2008р., виходячи з наступного:

Відповідно до ч.1 ст.509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші, тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Згідно з частиною 2 статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 Цивільного кодексу України, згідно якої підставою виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини. Згідно з частиною 3 вказаної статті Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки можуть виникати безпосередньо з актів цивільного законодавства.

Відповідно до умов додаткової угоди № 5/1 від 21.12.2006р. до договору № 2381 від 01.03.2006р. пункт 3.2. договору був викладений у наступній редакції: „Орендар має право без попереднього узгодження з Орендодавцем здійснювати ремонт (у тому числі поточний та капітальний ремонти, реконструкцію, реставрацію, а також ремонт та будівництво складських та інших приміщень, що прилягають, водо-, електро-, тепло- та газокомунікацій, господарсько-побутових стоків) за свій рахунок з наступним зарахуванням витрачених коштів у якості орендної плати за будь-який період за вибором Орендаря”. Зазначена додаткова угода набирає законної сили з дати підписання та є невід'ємною частиною договору № 2381 від 01.03.2006р.

Надані відповідачем договори підряду в підтвердження своїх заперечень проти позову,               а саме: договори підряду від 26.06.2006р., від 01.12.2006р., від 08.08.2006р., № 22 від 08.09.2006р., № 2/06-ОС від 15.05.2006р., № 3/06-36 від 22.06.2006р., № 127 від 21.06.2006р.,             № 22/05-С від 22.05.2006р., від 27.10.2006р., додаткова угода № 1 від 31.11.2006р. до договору підряду № 09/06 від 01.03.2006р., укладені до підписання додаткової угоди № 5/1 від 21.12.2006р. до договору № 2381 від 01.03.2006р.

Таким чином, відповідно до умов пункту 3 додаткової угоди № 5/1 від 21.12.2006р. вартість всіх поліпшень, здійснених Орендарем до підписання вказаної додаткової угоди, підлягає зарахуванню у вартість орендної плати за  будь-який період за вибором Орендаря на підставі актів передачі-прийняття підрядних робіт.

Із матеріалів справи вбачається, що в договорах підряду № 22/05-С від 22.05.06р., № 06/07 від 06.07.07р., № 22 від 08.09.06р. не зазначені адреси об'єктів, на яких повинні виконуватись підрядні роботи. Отже, з їх змісту не вбачається, що виконані за ними роботи виконані саме на об'єктах оренди, переданих згідно договору оренди № 2381 від 01.03.2006р.

Умови договору підряду від 22.06.06р. щодо автономної системи опалення адміністративно-побутового корпусу та інженерного корпусу № 203, 203а на території проммайданчика стосуються корпусу 203а, який не передавався в оренду відповідачу, що підтверджується додатками до договору оренди, та корпусу 203, який був відчужений позивачем за договорами від 26.07.06р. та від 20.04.06р.

Умови договору підряду від 27.10.06р., договору підряду від № 2/06-ОС від 15.05.06р., договору підряду від 01.05.07р. стосуються об'єктів, які не передавались відповідачу в оренду,  а отже не були предметом договірних відносин позивача та відповідача, тому не стосуються предмету даного спору.

За умовами договору підряду № 127 від 21.06.06р. стосовно переключення дільниці господарсько-питного водопроводу оплата за виконані підрядні роботи була здійснена позивачем, що підтверджується матеріалами справи.

Із матеріалів справи вбачається, що акт взаємозаліку зустрічних однорідних вимог за грошовими зобов'язаннями за виконані послуги (ремонтні роботи) від 14.01.2008р. підписаний не уповноваженим представником ВАТ „Точмаш” Абдряхімовим Т.А., що підтверджується рішенням апеляційного суду Донецької області від 22.07.2008р. по справі № 22-3455 та рішенням апеляційного суду Донецької області від 04.09.2008р. по справі № 22-4845-2008.

За результатами розгляду справи № 22-4845-2008 пункт 8 Наглядової Ради Відкритого акціонерного товариства „Точмаш” від 25.12.2007р. в частині звільнення Михалькова Володимира Анатолійовича з посади виконуючого обов'язки Голови правління Відкритого акціонерного товариства „Точмаш” визнано недійним та скасовано.

Відповідно до ч.2 статті 35 Господарського процесуального кодексу України факти, встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори) під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.

Враховуючи вищевикладене та вимоги статті 35 Господарського процесуального кодексу України, суд приймає факт наявності повноважень виконуючого обов'язки Голови правління Відкритого акціонерного товариства „Точмаш” Михалькова В.А. встановленим та доведеним.

Судом встановлено, що позивач не був повідомлений про проведення взаємозаліку, відповідно до ст.601 Цивільного кодексу України.

На підставі зазначеного, у відповідача відсутні правові підстави для пред'явлення вартості виконаних підрядних робіт за вказаними вище договорами у рахунок погашення орендної плати за договором оренди.

За правовою природою припинення зобов'язання зарахуванням зустрічної вимоги це - одностороння угода, яка оформляється заявою однієї з сторін, і якщо інша сторона не погоджується з проведенням такого зарахування, вона вправі на підставі статті 16 Цивільного кодексу України та статті 20 Господарського кодексу України звернутися за захистом своїх охоронюваних законом прав до господарського суду.

На момент розгляду справи відповідачем не надано до матеріалів справи доказів сплати заборгованості з орендної плати за договором оренди.

За вказаних обставин, вимоги щодо стягнення суми заборгованості, яка виникла перед Позивачем, з орендної плати в розмірі 614945,02грн. підлягають задоволенню.

Прострочення відповідачем грошового зобов'язання тягне за собою обов'язок сплати суми боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також трьох процентів річних з простроченої суми, на підставі статті 625 ЦК України.

Відповідно до ст.625 Цивільного кодексу України боржник, що прострочив виконання грошового зобов'язання на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням трьох процентів річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

За розрахунком позивача, який арифметично перевірено судом у відповідності до методики листа Верховного Суду України № 62-97р від 03.04.97р. “Рекомендації відносно порядку застосування індексу інфляції при розгляді судових справ”, розмір 3% річних складає 9223,40грн.

Тому стягненню підлягає 3% річних в розмірі 9223,40грн.  

Позивачем надано заяву від 01.08.2007р. та просить з метою забезпечення позову накласти арешт на грошові кошти та майно відповідача у межах позовних вимог.

Приймаючи до уваги, що невжиття заходів по забезпеченню позову може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського, суд ухвалою від 02.08.2007р. наклав арешт на грошові кошти відповідача в межах суми пред'явленого позову 546396,18грн.

Відповідач звернувся до суду із заявою № 134 від 13.08.2007р. про скасування заходів забезпечення позову. Оскільки доводи позивача про можливе утруднення або неможливість виконання рішення суду не відповідають фактичним обставинами справи, суд ухвалою від 15.08.2007р. скасував заходи щодо забезпечення позовних вимог, а саме арешт на грошові кошти відповідача.

Позивач звернувся до суду із заявою про накладення арешту на грошові кошти відповідача з метою забезпечення позову.

Відповідно до ст.66 Господарського процесуального кодексу України заходи до забезпечення позову застосовуються господарським судом за заявою сторони, прокурора чи його заступника, який  подав позов, або з ініціативи господарського суду як гарантія реального виконання рішення суду.

За приписом ст.67 Господарського процесуального кодексу України позов забезпечується накладанням арешту на майно або грошові суми, що належать відповідачеві та забороною відповідачеві вчиняти певні дії тощо.

При цьому, умовою застосування заходів до забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що існує реальна загроза порушення прав та інтересів заявника.

Однак, позивач не надав доказів, у розумінні ст.66 Господарського процесуального кодексу України, а саме: обґрунтованого припущення, що існує реальна загроза порушення прав та інтересів заявника.

Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України, державне мито та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються судом  на відповідача, оскільки саме з вини останнього виник спір.

На підставі ст.ст. 525, 615, 625, 762 Цивільного кодексу України, керуючись ст.ст.4-2,  4-3, 22, 32, 33, 34, 38, 43, 49, 66, 67, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд –

                                                              В И Р I Ш И В :

Позовні вимоги Відкритого акціонерного товариства „Точмаш” м.Донецьк до Товариства з обмеженою відповідальністю „Фонд нерухомості” м.Донецьк про стягнення суми основного боргу в розмірі 614945,02грн., суми 3% річних в розмірі 9223,40грн. – задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Фонд нерухомості” м.Донецьк (вул.Жмури, 1, м.Донецьк, 83007; код 33967393) на користь Відкритого акціонерного товариства „Точмаш” м.Донецьк (вул.Жмури, 1, м.Донецьк, 83007; код 14300579) суму основного боргу в розмірі 614945,02грн., суму 3% річних в розмірі 9223,40грн.;  витрати по сплаті державного мита в сумі 6241,68грн., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 118,00грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

У судовому засіданні, за згодою сторін, оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.

Рішення підписане 17.03.2009р.

               Головуючий суддя                                                                                                            Манжур В.В.                               

Суддя                                                                                           О.В.Овсяннікова

Суддя                                                                                           Л.Ф.Чернота

Надруковано 3 примірники

Сторонам 2,  

У справу № 16/263

Вик. Єрохіна В.В.