Ухвала

від 23.07.2013 по справі 30/234

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

УХВАЛА

Справа № 30/234 23.07.13

За позовом Комунального підприємства «Київжитлоспецексплуатація»

До Дирекції пересувних циркових колективів України

Про виселення

Суддя Сівакова В.В .

Представники сторін :

Від позивача не з'явився

Від відповідача Павленко В.Б. - по дов. № 3 від 02.01.2013

СУТЬ СПОРУ :

На розгляд Господарського суду міста Києва передані вимоги Комунального підприємства «Київжитлоспецексплуатація» про виселення Дирекції пересувних циркових колективів України з нежитлового приміщення загальною площею 282,60 кв. м., що знаходяться в будинку № 4-Б по вул. В. Житомирській у м. Києві, в зв'язку із закінченням строку дії договору оренди № 6/1851 від 05.07.2001.

Відповідач у поданому 26.10.2004 відзиві проти позову заперечує, оскільки рішенням Київського міськвиконкому № 630 від 10.07.1984 Дирекції передані в орендне користування два нежилих будинки № 4-а та № 4-Б по вул. В.Житомирська і дозволено користуватися ними до їх знесення. У відповідності з рішенням - виданий ордер № 14258 від 22.09.1985, в якому відзначено, що будівлі надані у користування Дирекції до їх знесення. Цим же документом Дирекція зобов'язана провести реконструкцію будівель та переобладнання приміщень з урахуванням потреб специфіки, що і було здійснено протягом 1984-85р.р. Не зважаючи на те, що Дирекція за власні кошти відселила із вказаних будівель 10 сімей мешканців будівель і власними силами провела капітальний ремонт та переобладнання приміщень, тобто фактично викупила їх, позивач змусив заключити договір оренди, а не передав їх на баланс Дирекції, як це було необхідно зробити в 1987 році, коли постановою Ради Міністрів України усі приміщення установ системи Мінкультури України були передані на баланс цих установ. Не дивлячись на неодноразові звернення Мінкультури та Дирекції і згоду Фонду державного майна України щодо передачі вказаних будівель на баланс Дирекції, Київська міська рада та позивач цього не зробили. На протязі 20 років Дирекція справно і в повному обсязі сплачує щомісячну оренду, позивач же в позовній заяві заявляє, що договір оренди заключний лише з 05.07.2001, скриваючи, що договір повинен укладатись до знесення будівель. Будучи ініціатором укладення договору оренди, позивач, замість укладення договору оренди, пред'явив в суд позов про виселення. Крім того, зазначає, що у відповідності з п. 5 Інструктивного листа Фонду державного майна України № 10-16-1962 від 13.02.2004, КП «Київжитлоспецексплуатація» не може бути позивачем по даному позову, оскільки орендодавцем цілісних комплексів можуть бути тільки Фонд державного майна України і його регіональні відділення. Враховуючи вказаний лист, Дирекція 08.04.2004 завчасно звернулася з відповідним листом про продовження договору оренди в Головне Управління комунальної власності. До цього часу, не з вини Дирекції, це питання ще не вирішене. У відповідності з листом Київської міської державної адміністрації № 013-1413 від 18.10.2004 на сьогодні ведеться робота по пошуку приміщень для переїзду Дирекції. Крім того, зазначає, що постановою Верховної Ради України № 88/95-ВР від 03.03.1995 затверджений перелік об'єктів, які не підлягають приватизації у зв'язку з їх загальнодержавним значенням, в який включена і Дирекція.

Судом в судовому засіданні 29.06.2005 встановлено, що 18.03.2005 Дирекція пересувних циркових колективів України звернулась до Господарського суду міста Києва з позовом до Київської міської Ради про спонукання укласти договір оренди приміщень по вул. В. Житомирській, 4-А та 4-Б у м. Києві та визнання недійсним рішення Київської міської Ради про надання в оренду зазначених приміщень ТОВ «Болеро» та ТОВ «Бона».

Розглянувши позовну заяву суддя Ярмак О.М. визнала подані матеріали достатніми для прийняття вказаної позовної заяви до розгляду а тому ухвалою Господарського суду міста Києва від 03.06.2005 порушено провадження у справі № 16/407 та призначено до розгляду на 29.06.2005.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 29.06.2005 було зупинено провадження у справі № 30/234 до вирішення спору по суті у справі № 16/407.

За даними комп'ютерної програми «Діловодство спеціалізованого суду» ухвалою Господарського суду міста Києва від 17.04.2012 провадження у справі № 16/407-А закрито на підставі п. 2 ч. 1 ст. 157 Кодексу адміністративного судочинства України.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 16.07.2013, у зв'язку з відсутністю обставини, що зумовили зупинення провадження у справі, провадження у справі № 30/234 було поновлено та призначено до розгляду на 23.07.2013.

Позивач в судове засідання 23.07.2013 не з'явився, вимог ухвали суду від 16.07.2013 не виконав.

Позивач належним чином повідомлений про призначення справи до розгляду в засіданні господарського суду, про час і місце його проведення, оскільки ухвалу від 16.07.2013 надіслано у відповідності до вимог, встановлених п. 3.9.1. постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції».

Відповідачем 23.07.2013 до відділу діловодства суду подано заяву про зупинення провадження у справі.

Розглянувши подану заяву суд відзначає наступне

Стаття 79 Господарського процесуального кодексу України містить вичерпний перелік підстав з яких провадження у справі підлягає зупиненню, зокрема:

господарський суд зупиняє провадження у справі в разі неможливості розгляду даної справи до вирішення пов'язаної з нею іншої справи, що розглядається іншим судом;

господарський суд має право зупинити провадження у справі за клопотанням сторони, прокурора, який бере участь в судовому процесі, або за своєю ініціативою у випадках:

1) призначення господарським судом судової експертизи;

2) надсилання господарським судом матеріалів до слідчих органів;

3) заміни однієї з сторін її правонаступником внаслідок реорганізації підприємства, організації.

Заявником не наведено жодної із перелічених обставини для зупинення провадження у справі в розумінні ст. 79 ГПК України, а тому клопотання відповідача задоволенню не підлягає.

Відповідно до п. 5 ст. 81 Господарського процесуального кодексу України господарський суд залишає позов без розгляду, якщо позивач без поважних причин не подав витребуванні господарським судом матеріали, необхідні для вирішення спору, або представник позивача не з'явився на виклик у засідання господарського суду і його нез'явлення перешкоджає вирішенню спору.

Відповідно до п. 2 ст. 104 Цивільного кодексу України юридична особа є такою, що припинилася, з дня внесення до єдиного державного реєстру запису про її припинення.

Стаття 4 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців» визначає, що державна реєстрація юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців це - засвідчення факту створення або припинення юридичної особи, засвідчення факту набуття або позбавлення статусу підприємця фізичною особою, а також вчинення інших реєстраційних дій, які передбачені цим Законом, шляхом внесення відповідних записів до Єдиного державного реєстру.

Згідно п. 7 ст. 21 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців» виписка з Єдиного державного реєстру є чинною протягом тридцяти календарних днів з дати її видачі.

Згідно ст. 21 Господарського процесуального кодексу України сторонами в судовому процесі - позивачами і відповідачами - можуть бути підприємства та організації, зазначені у статті 1 цього Кодексу.

Відповідно до статті 1 Господарського процесуального кодексу України підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності (далі - підприємства та організації), мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

У випадках, передбачених законодавчими актами України, до господарського суду мають право також звертатися державні та інші органи, фізичні особи, що не є суб'єктами підприємницької діяльності.

Позивачем виписки про внесення позивача і відповідача до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців станом на день вирішення спору для з'ясування чи значаться вони в єдиному державному реєстрі як юридичні особи, не надано.

Поважними, з урахуванням конкретних обставин справи, вважаються причини, які за об'єктивних, тобто не залежних від позивача, обставин унеможливлювали або істотно утруднювали вчинення ним відповідних процесуальних дій.

Враховуючи те, що позивач без поважних причин не з'явився в судове засідання та не виконав вимог суду викладених в ухвалі від 16.07.2013, що перешкоджає вирішенню спору по суті, суд вважає, що позов Комунального підприємства «Київжитлоспецексплуатація» підлягає залишенню без розгляду.

При залишенні позову без розгляду, суд приймає до уваги і те, що :

Позивачем не було подано заяви щодо підтримання позовних вимог або про розгляд справи без участі представника позивача. Також позивачем не подано письмової заяви із зазначенням поважних причин невиконання вимог ухвал суду. Позивач в разі неможливості з'явитись в судові засідання не виконав вимоги суду шляхом надіслання витребуваних документів поштою.

Судові витрати за розгляд даного позову покладається на позивача.

Після усунення обставин, що зумовили залишення позову без розгляду, позивач має право знову звернутись з позовною заявою до господарського суду в загальному порядку.

Керуючись ст. 49, п. 5 ст. 81, ст. 86 ГПК України, -

У Х В А Л И В:

Позов залишити без розгляду.

СуддяВ.В.Сівакова