Рішення

від 23.07.2013 по справі 2-21/11

РУБІЖАНСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23.07.2013 року 2/425/3/13

2-21/11

місто Рубіжне Луганської області

Рубіжанський міський суд Луганської області у складі

головуючого судді Мирошникової О.Ш.,

при секретарі Варикаші М.Л.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, Відділу міського комунального майна Рубіжанської міської ради про визнання недійсними розпорядження про приватизацію та свідоцтва про право власності, про визнання права власності на майно, -

встановив:

18 січня 2010 року ОСОБА_1 звернулася до Рубіжанського міського суду Луганської області з позовом до ОСОБА_2, треті особи Відділ міського комунального майна Рубіжанської міської ради, Комунальне підприємство «Бюро технічної інвентаризації» про визнання недійсними: розпорядження про приватизацію від 07.04.2008 року № 178; свідоцтва про право власності від 10.04.2008 року в частині права власності на ? частку квартири АДРЕСА_1 за ОСОБА_2; рішення про реєстрацію права власності на квартиру від 27.05.2008 року № 18969391; та визнати право власності на ? частку квартири за ОСОБА_1.

Позивач неодноразово уточнювала свої позовні вимоги, 09.07.2013 року подала заяву про уточнення позовних вимог, відповідно до якої просить суд визнати розпорядження Відділу комунального майна Рубіжанської міської ради від 07.04.2008 року № 178 недійсним, визнати свідоцтво про право власності від 10.04.2008 року недійсним, визнати право власності на квартиру АДРЕСА_1 за позивачем. Свої вимоги, ОСОБА_1 мотивує тим, що з 21.02.1986 року позивачка перебувала у зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_2, на підставі рішення Рубіжанської міської ради від 13.09.1989 року № 490 їх родина отримала двокімнатну квартиру АДРЕСА_1. 08.04.1999 році відповідач ОСОБА_2 та їх спільна дочка ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, знялися з реєстрації за вказаною адресою з метою оформлення документів для набуття громадянства Російської Федерації та протягом з 1999 року по 2007 рік позивач була єдиним наймачем зазначеної квартири. 20.03.2007 року ОСОБА_2 знову був зареєстрований у вказаній квартирі, втім постановою Луганського окружного адміністративного суду від 09.09.2010 року реєстрація ОСОБА_2 в спірній квартирі була визнана недійсною, ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 02.02.2011 року зазначена постанова від 09.09.2010 року залишена без змін.

Також, в позові ОСОБА_1 зазначає. що 08.06.2007 року Рубіжанським міським судом Луганської області ухвалено заочне рішення по цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про позбавлення ОСОБА_1 права користування спірною квартирою, яким позов задоволено, ухвалою цього ж суду від 11.09.2007 року зазначене заочне рішення було скасовано, ухвалою від 01.04.2013 року заява ОСОБА_2 залишена без розгляду. Під час знаходження на реєстраційному обліку у спірній квартирі відповідач ОСОБА_2 здійснив її приватизацію та отримав свідоцтво про право власності на своє ім'я на квартиру АДРЕСА_1.

За таких обставин щодо визнання реєстрації ОСОБА_2 у спірній квартирі недійсною, скасування заочного рішення про позбавлення ОСОБА_1 права користування квартирою, позивач ОСОБА_1 вважає, що має право на приватизацію спірної квартири як особа, яка є наймачем квартири.

Ухвалою Рубіжанського міського суду Луганської області від 26.08.2010 року провадження у даній цивільній справі було зупинено на час розгляду справи за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про визнання її такою, що втратила право користування житлом.

Ухвалою Рубіжанського міського суду Луганської області від 19.04.2013 року провадження у даній справі було відновлено та справу призначено до розгляду.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримує, просить суд їх задовольнити.

Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з'явився, причини неявки суду не повідомив, свого представника до суду не направив, про дату, час та місце розгляду справи відповідач був повідомлений належним чином. Виклик відповідача в судове засідання на 23 липня 2013 року було опубліковано у засобах масової інформації «Наша газета» № 98 від 12.07.2013 року (а.с. 127,128).

Відповідно до ч. 9 ст. 74 ЦПК України з опублікуванням оголошення про виклик відповідач вважається повідомленим про час і місце розгляду справи.

Представник відповідача Відділу міського комунального майна Рубіжанської міської ради в судове засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи відповідач був повідомлений належним чином. В судовому засіданні 05.06.2013 року представник відповідача надав суду заперечення проти позову, відповідно до яких зазначає, що у випадку задоволення позовних вимог позивача у частині визнання розпорядження про приватизацію від 07.04.2008 року недійсним, визнання свідоцтва про право власності на квартиру недійсним, право власності на спірну квартиру за ОСОБА_1 не може бути визнано недійсним, оскільки передача у власність громадян квартир здійснюється на підставі Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду», також просить слухати справу за відсутності представника Відділу міського комунального майна Рубіжанської міської ради (а.с. 97-102).

Суд, вислухавши пояснення представника позивача та Відділу міського комунального майна Рубіжанської міської ради, розглянувши матеріали цивільної справи, повно і всебічно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що відповідно до розпорядження № 178 від 07.04.2008 року Відділу міського комунального майна Рубіжанської міської ради від ОСОБА_2 надійшла заява на приватизацію квартири АДРЕСА_1, яка була задоволена та передано у власність ОСОБА_2 зазначену квартиру, КП «Бюро технічної інвентаризації» Рубіжанської міської ради оформити свідоцтво про власність на житло (а.с. 7).

10.04.2008 року ОСОБА_2 було видано свідоцтво про право власності на нерухоме майно Відділом міського комунального майна Рубіжанської міської ради на квартиру АДРЕСА_1, право власності на квартиру було зареєстровано КП «Бюро технічної інвентаризації» Рубіжанської міської ради 27.05.2008 року (а.с. 8, 9).

Відповідно до листа КП «Бюро технічної інвентаризації» Рубіжанської міської ради № 176 від 22.05.2013 року та Інформаційної довідки з Реєстру прав власності на нерухоме майно від 22.05.2013 року, квартира АДРЕСА_1 на підставі свідоцтва про право власності зареєстрована за ОСОБА_2 (а.с. 78, 79).

Заочним рішенням Рубіжанського міського суду Луганської області від 08.06.2007 року по цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про визнання її такою, що втратила право користування житлом, позовні вимоги ОСОБА_2 задоволено та визнано ОСОБА_1 такою, що втратила право користування квартирою АДРЕСА_1. Ухвалою Рубіжанського міського суду Луганської області від 11.09.2009 року заява ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення від 08.06.2007 року задоволена та скасовано зазначене заочне рішення. Ухвалою Рубіжанського міського суду Луганської області від 01.04.2013 року позовна заява ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про визнання її такою, що втратила право користування житлом, залишена без розгляду, ухвала набрала законної сили (а.с. 10, 11, 45).

Таким чином, ОСОБА_1 не визнана особою, що втратила право користування квартирою АДРЕСА_1, а тому її незаконно було знято з обліку реєстрації місця проживання ОСОБА_2.

Відповідно до довідки ПП «Ромалекс» від 10.06.2013 року у квартирі АДРЕСА_1 зареєстровані: наймач ОСОБА_1 з 19.10.1989 року та власник ОСОБА_2 з 12.03.2007 року (а.с. 118).

Постановою Луганського окружного адміністративного суду від 09.09.2010 року по адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Сектору громадянства, іміграції та реєстрації фізичних осіб Рубіжанського МВ УМВС України в Луганській області про визнання дій незаконними, визнання недійсною реєстрації місця проживання ОСОБА_2, задоволено уточнені позовні вимоги ОСОБА_1 та визнано дії посадових осіб Сектору громадянства, імміграції та реєстрації фізичних осіб Рубіжанського МВ УСВС України в Луганській області щодо реєстрації місця проживання громадянина ОСОБА_2 від 20.03.2007 року за адресою: АДРЕСА_1, протиправними; зобов'язано Сектор громадянства, імміграції та реєстрації фізичних осіб Рубіжанського МВ УСВС України в Луганській області зняти ОСОБА_2 з вказаного місця проживання. Ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 02.02.2011 року постанову Луганського окружного адміністративного суду від 09.09.2010 року залишено без змін (а.с. 66-73).

При розгляді справи Луганським окружним адміністративним судом було встановлено, що при реєстрації ОСОБА_2 за адресою: АДРЕСА_1 згода наймача ОСОБА_1 отримана не була та судом було встановлено, що Сектором громадянства, імміграції та реєстрації фізичних осіб Рубіжанського МВ УСВС України в Луганській області порушено порядок проведення реєстрації ОСОБА_2 у вказаній квартирі, а тому судом було визнано недійсною його реєстрацію у спірній квартирі.

Відповідно до положень ст. 61 ЦПК України обставини, встановлені судовим рішенням у цивільній, господарській або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Таким чином, обставини щодо недійсної реєстрації відповідача ОСОБА_2 у квартирі АДРЕСА_1 не доказуються при розгляді цієї цивільної справи.

Відповідно до ст. 47 Конституції України кожен має право на житло. Держава створює умови, за яких кожний громадянин матиме змогу побудувати житло, придбати його у власність або взяти в оренду.

Відповідно до ч. 3, 4 ст. 9 Житлового кодексу України громадяни мають право на приватизацію квартир (будинків) державного житлового фонду, житлових приміщень у гуртожитках, які перебувають у власності територіальних громад, або придбання їх у житлових кооперативах, на біржових торгах, шляхом індивідуального житлового будівництва чи одержання у власність на інших підставах, передбачених законом. Ніхто не може бути виселений із займаного жилого приміщення або обмежений у праві користуватися жилим приміщенням інакше як з підстав і в порядку, передбачених законом.

У відповідності до ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах визначених законом.

Згідно ст. 1 Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду», приватизація державного житлового фонду - це відчуження квартир (будинків), житлових приміщень у гуртожитках, призначених для проживання сімей та одиноких осіб, кімнат у квартирах та одноквартирних будинках, де мешкають два і більше наймачів, та належать до них господарських споруд і приміщень (підвалів, сараїв і т.ін.) державного житлового фонду на користь громадян України.

Відповідно до ст. 5 Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду» передача квартир у власність громадян оформляється свідоцтвом про право власності на квартиру, яке реєструється в органах приватизації і не потребує нотаріального посвідчення.

Відповідно до частин 2 - 5 ст. 8 Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду» передача займаних квартир здійснюється у спільну сумісну або часткову власність за письмовою згодою всіх повнолітніх членів сім'ї, які постійно мешкають в даній квартирі, в тому числі тимчасово відсутніх, за якими зберігається право на житло, з обов'язковим визначенням уповноваженого власника квартири. Передача квартир у власність громадян виконується на підставі рішень відповідних органів приватизації, що приймаються не пізніше місяця з дня одержання заяви громадянина.

Отже, враховуючі те, що судове рішення від 08.06.2007 року, яким ОСОБА_1 було визнано особою, що втратила право користування спірною квартирою, було скасоване та те, що встановлено факт недійсності реєстрації місця проживання ОСОБА_2 від 20.03.2007 року, суд приходить до висновку, що приватизація цієї квартири відбулася з порушенням прав наймача квартири ОСОБА_1, іншими словами при приватизації квартири було порушено її право на участь у приватизації спірної квартири, оскільки як вбачається з довідки ПП «Ромалекс» від 10.06.2012 року ОСОБА_1 була зареєстрована у квартирі як її наймач з 19.10.1989 року та залишається зареєстрованою по теперішній час (а.с. 118).

Таким чином, суд приходить до висновку, що ОСОБА_2 незаконно здійснив 07.04.2008 року приватизацію квартири АДРЕСА_1, незаконно отримав свідоцтво про право власності та став власником вказаної квартири, оскільки якби не було ухвалено заочне рішення Рубіжанським міським судом Луганської області 08.06.2007 року, яке призвело до незаконного зняття з реєстраційного обліку ОСОБА_1, вона мала би право брати участь у приватизації спірної квартири, оскільки є наймачем цієї квартири з 19.10.1989 року.

Відповідно до п. 10 ч. 2 ст. 16 ЦК України способом захисту цивільних прав та інтересів можуть бути, зокрема, визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.

У відповідності до ч. 1 ст. 21 ЦК України суд визнає незаконним та скасовує правовий акт індивідуальної дії, виданий органом державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим або органом місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси.

Таким чином, суд приходить до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 в частині визнання недійсним розпорядження Відділу міського комунального майна Рубіжанської міської ради № 178 від 07.04.2008 року та визнання недійсним свідоцтва про право власності на нерухоме майно від 10.04.2008 року САВ № 807782, виданого Відділом міського комунального майна Рубіжанської міської ради, є доведеними та обґрунтованими, а тому підлягають задоволенню судом.

Щодо позовних вимог в частині визнання права власності на квартиру АДРЕСА_1 за позивачем ОСОБА_1, суд приходить до наступного.

В свої запереченнях Відділ міського комунального майна Рубіжанської міської ради пояснює, що передача у власність громадян квартир (будинків), жилих приміщень у гуртожитках, кімнат у комунальних квартирах житлового фонду здійснюється на підставі Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду», Положення про порядок передачі квартир (будинків), жилих приміщень у гуртожитках, затвердженого наказом Міністерства з питань житлово-комунального господарства України від 16.12.2009 року № 396, та відповідно до Порядку оформлення документів про передачу у власність громадян квартир (будинків), жилих приміщень у гуртожитках, кімнат у комунальних квартирах житлового фонду Рубіжанської міської ради та видачу та видачу дублікатів, який затверджений рішенням Рубіжанської міської ради від 28.02.2013 року № 30/20.

Відповідно до ч. 1 ст. 8 Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду» приватизація державного житлового фонду здійснюється уповноваженими на це органами, створеними місцевою державною адміністрацією, та органами місцевого самоврядування, державними підприємствами, організаціями, установами, у повному господарському віданні або оперативному управлінні яких знаходиться державний житловий фонд.

Отже, питання про передачу квартир у власність громадян в порядку приватизації вирішуються уповноваженими на це відповідними органами, до яких суд не належить.

Таким чином, суд не знаходить правових підстав для визнання за позивачкою ОСОБА_1 права власності на квартиру АДРЕСА_1, оскільки Законом України «Про приватизацію державного житлового фонду» встановлений спеціальний порядок набуття у власність квартир шляхом приватизації, а тому суд відмовляє в задоволенні позовних вимог в частині визнання права власності на спірну квартиру за позивачкою ОСОБА_1

Відповідно до ст. 88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею документально підтверджені судові витрати. Якщо позов задоволено частково, судові витрати присуджуються позивачеві пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, а відповідачеві - пропорційно до тієї частини позовних вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.

Зважаючи на те, що позов задоволено частково, а саме: задоволено дві вимоги з трьох заявлених, тобто на 66% (100 / 3 х 2 = 66). Суд вважає за необхідне стягнути судовий збір з відповідачів по 75,70 гривень з кожного відповідача на користь позивачки (229,40 х 66% / 2 = 75,70).

Керуючись ст.ст. 10, 11, 88, 205, 206, 209, 212-215, 218 ЦПК України, суд -

вирішив :

Позов задовольнити частково.

Визнати недійсним розпорядження органу приватизації Відділу міського комунального майна Рубіжанської міської ради № 178 від 07 квітня 2008 року.

Визнати недійсним свідоцтво про право власності на нерухоме майно САВ № 807782 на квартиру АДРЕСА_1, видане Відділом міського комунального майна Рубіжанської міської ради 10.04.2008 року ОСОБА_2.

Стягнути з ОСОБА_2, місце проживання: АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, на користь ОСОБА_1, місце проживання: АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_2, судовий збір у сумі 75,70 гривень (сімдесят п'ять гривень 70 копійок).

Стягнути з Відділу міського комунального майна Рубіжанської міської ради Луганської області, місцезнаходження: 93000, Луганська область, місто Рубіжне, площа Леніна, будинок 2, ідентифікаційний код юридичної особи 26522204, на користь ОСОБА_1, місце проживання: АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_2, судовий збір у сумі 75,70 гривень (сімдесят п'ять гривень 70).

В іншій частині в задоволені позову відмовити.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Луганської області через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення рішення.

Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя О.Ш. Мирошникова