Рішення

від 06.08.2013 по справі 5011-64/13950-2012

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 5011-64/13950-2012 06.08.13 За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «Видавничо-книготорговельна компанія «АСТ-Україна»

до відповідача-1: Товариства з обмеженою відповідальністю «Новий обрій»

до відповідача-2: Державної служби інтелектуальної власності України

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору: Державна митна служба України

про захист прав інтелектуальної власності, визнання недійсним договору про передачу прав на свідоцтво на знак для товарів та послуг від 17.08.2011 року та зобов'язання вчинити дії

Головуючий суддя Зеленіна Н.І.,

Судді: Картавцева Ю.В., Головатюк Л.Д.,

при секретарі судового засідання Бутенко О.Г.,

за участю представників сторін:

від позивача: не з'явився,

від відповідача-1: Король О.В., дов. б/н від 20.07.2013 року,

від відповідача-2: не з'явився,

від третьої особи: не з'явився,

Суть спору:

08.10.2012 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Видавничо-книготорговельна компанія «АСТ-Україна» (далі - позивач) звернулось до господарського суду міста Києва із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Новий обрій» (далі -відповідач-1) та Державної служби інтелектуальної власності України (далі -відповідач-2), за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору: Державної митної служби України про захист прав інтелектуальної власності, визнання недійсним договору про передачу прав на свідоцтво на знак для товарів та послуг від 17.08.2011 року та зобов'язання вчинити дії.

Позовні вимоги мотивовані тим, що знак для товарів та послуг «АСТ», право власності на який належить позивачу за свідоцтвом № 59471, було передано відповідачу-1 згідно із договором від 17.08.2011 року, який позивачем не підписувався, в зв'язку із чим він просив суд визнати такий договір недійсним.

Разом із позовною заявою ТОВ Видавничо-книготорговельна компанія «АСТ-Україна» звернулось до суду із заявою про забезпечення позову, в якій просило суд вжити заходи забезпечення позову шляхом заборони Державній службі інтелектуальної власності України вносити зміни до Державного реєстру знаків для товарів та послуг стосовно найменування власника свідоцтва України № 59471 на знак для товарів та послуг АСТ; заборони Державній митній службі України вносити зміни до Митного реєстру об'єктів права інтелектуальної власності Державної митної служби України стосовно власника - ТОВ «Видавничо-книготорговельна компанія «АСТ-Україна», об'єктів інтелектуальної власності включених до Митного реєстру під №2 знак для товарів АСТ за свідоцтвом № 59471; заборони Товариству з обмеженою відповідальністю «Новий обрій» укладати договори передачі прав та/чи ліцензійні договори стосовно свідоцтва на знак для товарів та послуг № 59471.

Ухвалою суду від 10.10.2012 року порушено провадження у справі № 5011-64/13950-2012 та призначено її до розгляду на 31.10.2012 року.

Розпорядженням заступника голови господарського суду міста Києва від 31.10.2012 року, у зв'язку із тим, що суддя Зеленіна Н.І. знаходиться на лікарняному, справу було передано для розгляду судді Бондарчук В.В.

Ухвалою суду від 31.10.2012 року справу № 5011-64/13950-2012 було прийнято до провадження суддею Бондарчук В.В. та призначено її до розгляду на 23.11.2012 року.

Розпорядженням заступника голови господарського суду міста Києва від 19.11.2012 року справу передано для подальшого розгляду судді Зеленіній Н.І.

Згідно із розпорядженням заступника голови господарського суду міста Києва від 23.11.2012 року, у зв'язку із тим, що суддя Зеленіна Н.І. знаходиться на лікарняному, справу було передано для розгляду судді Головатюку Л.Д.

Ухвалою суду від 23.11.2012 року справу № 5011-64/13950-2012 було прийнято до провадження суддею Головатюком Л.Д. та призначено її до розгляду у судовому засіданні на 30.11.2012 року.

23.11.2012 року від представника відповідача-2 через відділ діловодства надійшли письмові пояснення по справі, в яких він зазначав, що внесення відомостей щодо передачі права власності на знак для товарів та послуг «АСТ» за свідоцтвом України № 59471 відбувалось в порядку, передбаченому діючим законодавством. Окрім того, до компетенції Державної служби не входить перевірка повноважень представників сторін договору на його підписання, за яким відбувається відчуження виключного права на знак, а також не входить перевірка справжності підписів та відтисків печаток сторін на договорі та перевірка ознак дійсності Договору у відповідності до норм ЦК України.

Розпорядженням заступника голови господарського суду міста Києва від 28.11.2012 року справу передано для подальшого розгляду судді Зеленіній Н.І.

30.11.2012 року від представника відповідача через відділ діловодства суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому він позов не визнав та просив суд відмовити у його задоволенні у зв'язку із необґрунтованістю.

У судовому засіданні 30.11.2012 року представник третьої особи надав письмові пояснення про справі.

У судовому засіданні 30.11.2012 року судом було оголошено перерву у розгляді справи до 25.12.2012 року в порядку ст. 77 ГПК України.

25.12.2012 року від представника відповідача через відділ діловодства суду надійшло клопотання про витребування доказів.

25.12.2012 року від представника позивача через відділ діловодства суду надійшло клопотання про опитування посадової особи позивача Смірнова В.О. про обставини підписання спірного договору.

Вивчивши вказане клопотання позивача, суд прийшов до висновку про відмову у його задоволенні у зв'язку із тим, що нормами діючого законодавства не передбачена така процесуальна дія, як опитування посадової особи учасників господарського спору.

У судовому засіданні 25.12.2012 року представник відповідача-1 надав клопотання про призначення у справі судової почеркознавчої експертизи та технічної експертизи документів. Подане клопотання мотивоване тим, що для дослідження питань, які мають значення для правильного вирішення спору необхідні спеціальні знання.

Окрім того, у судовому засіданні 25.12.2012 року представник відповідача-1 заявив клопотання про витребування доказів, в якому він просив суд, у зв'язку із неможливістю самостійно надати докази, витребувати у Оболонського РУ ГУМВС України в місті Києві документи, вилучені у ТОВ «Новий обрій» у зв'язку з проведенням досудового розслідування по кримінальному провадженні зареєстрованому в ЄРДР за номером № 12012110050000623. Також представник відповідача-1 просив суд зупинити провадження у справі та направити матеріали справи до слідчих органів.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 25.12.2012 року по справі № 5011-64/13950-2012 було призначено комплексну судову почеркознавчу та технічну експертизу документа, проведення якої доручено Київському науково-дослідному інституту судових експертиз.

Ухвалою суду від 25.12.2012 року провадження у справі 5011-64/13950-2012 було зупинено на підставі п. 1 ч. 2 ст. 79 ГПК України.

16.05.2013 року матеріали справи повернулись з Київського науково-дослідного інституту судових експертиз із повідомленням про неможливість дачі висновку у зв'язку із ненаданням експерту оригіналу договору про передачу прав власності на знак для товарів і послуг відносно всіх зазначених у свідоцтві товарів і послуг від 17.08.2011 року та вільних зразків підпису Смирнова В.О.

Ухвалою суду від 21.05.2013 року було поновлено провадження у даній справі та призначено її до розгляду у судовому засіданні на 30.05.2013 року.

Розпорядженням заступника голови господарського суду міста Києва від 30.05.2013 року, у зв'язку із тим, що суддя Зеленіна Н.І. знаходиться на лікарняному, справу було передано для розгляду судді Ярмак О.М.

Ухвалою суду від 30.05.2013 року справу № 5011-64/13950-2012 було прийнято до провадження суддею Ярмак О.М. та призначено її до розгляду на 19.06.2013 року.

Розпорядженням заступника голови господарського суду міста Києва від 10.06.2013 року справу передано для подальшого розгляду судді Зеленіній Н.І.

Ухвалою суду від 11.06.2013 року справу було прийнято до провадження суддею Зеленіною Н.І.

Ухвалою суду від 19.06.20134 року розгляд справи було відкладено на 17.07.2013 року у зв'язку із неявкою в судове засідання представника відповідача-1.

19.06.2013 року від представника відповідача-1 через відділ діловодства суду надійшло клопотання про здійснення розгляду справи колегією суддів. Клопотання мотивоване значною складністю господарського спору.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 17.07.2013 року вирішено здійснити розгляд справи № 5011-64/13950-2012 колегіально у складі трьох суддів.

Розпорядженням голови господарського суду міста Києва від 17.07.2013 року для здійснення колегіального розгляду справи № 5011-64/13950-2012 визначено наступних суддів: Зеленіна Н.І. (головуючий), Картавцевої Ю.В. та Головатюка Л.Д.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 22.07.2013 року справу № 5011-64/13950-2012 прийнято до провадження колегією суддів: Зеленіна Н.І. (головуючий), Картавцевої Ю.В. та Головатюка Л.Д. Розгляд справи призначено на 06.08.2013 року.

У судове засідання 06.08.2013 року представник позивача не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, про час і місце судового засідання повідомлявся належним чином.

У судовому засіданні 06.08.2013 року представник відповідача-1 позов не визнав та просив суд відмовити у його задоволенні з підстав, зазначених у відзиві на позовну заяву та письмових поясненнях по справі.

У судове засідання 06.08.2013 року представник відповідача-2 не з'явився, надав суду клопотання про відкладення розгляду справи у зв'язку із неможливістю забезпечити явку представника у судове засідання.

Вивчивши клопотання представника відповідача-2 про відкладення розгляду справи суд прийшов до висновку про відмову у його задоволенні з огляду на наступне.

Відповідно до ч.ч. 1 та 3 ст. 69 ГПК України спір має бути вирішено господарським судом у строк не більше двох місяців від дня одержання позовної заяви.

З метою уникнення порушення процесуальних строків та затягування розгляду справи, суд вважає за необхідне розглянути справу у даному судовому засіданні.

Згідно із ст. 22 ГПК України сторони зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами.

Як вбачається із матеріалів справи, відповідач-2 не скористався правом взяти участь у судовому засіданні 06.08.2013 року, оскільки не направив свого представника.

Крім того, законодавством не передбачено обмежень щодо надання керівником юридичної особи повноважень її представника у господарському процесі іншим особам, крім тих, що не мають можливості взяти участь у судовому засіданні, або представляти інтереси відповідача особисто.

У судове засідання 06.08.2013 року представник тртьої особи не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, про час і місце судового засідання повідомлявся належним чином.

У судовому засіданні 06.08.2013 року судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши докази та оцінивши їх в сукупності, суд встановив наступне.

15.02.2006 року Державним департаментом інтелектуальної власності видано ТОВ «ВКК «АСТ-Україна» свідоцтво України № 59471 на знак для товарів та послуг «АСТ» стосовно всіх товарів (Кл.16) і послуг (Кл.35) класів Міжнародної класифікації товарів і послуг для реєстрації знаків (далі -МКТП) та здійснено офіційну публікацію про це в офіційному бюлетені «Промислова власність»; дата подання заявки № № m200513620 - 11.11.2005 року.

03.07.2012 ТОВ «Новий обрій» подало до Державної служби інтелектуальної власності України заяву із проханням опублікувати в офіційному бюлетені «Промислова власність» та внести до Державного реєстру свідоцтв України на знаки для товарів і послуг відомості про передачу права власності на знак для товарів і послуг «АСТ» за свідоцтвом України № 59471 стосовно всіх товарів 16 і послуг 35 класів МКТП.

До заяви було додано нотаріально засвідчену копію Договору від 17.08.2011 року і документ про сплату збору в необхідному розмірі.

Відповідно до ч. 7 ст. 16 Закону України «Про охорону прав на знаки для товарів та послуг» власник свідоцтва може передавати будь-якій особі право власності на знак повністю або відносно частини зазначених у свідоцтві товарів і послуг, на підставі договору.

Згідно із ч. 2 ст. 1114 ЦК України факт передання виключних майнових прав інтелектуальної власності, які відповідно до цього Кодексу або іншого закону є чинними після їх державної реєстрації, підлягає державній реєстрації.

Також відповідно до п. 2.1. Інструкції про подання, розгляд, публікацію та внесення до реєстрів відомостей про передачу права власності на знак для товарів і послуг та видачу ліцензії на використання знака (міжнародного знака) для товарів і послуг, затвердженого наказом Міністерства освіти і науки України N 576 від 03.08.2001 року (далі - Інструкція) для публікації в бюлетені та внесення до реєстру відомостей про передачу права власності на знак та надання дозволу на використання знака до Державної служби подають такі документи:

1) заяву про публікацію та внесення до реєстру (реєстру договорів) відомостей;

2) договір (ліцензійний договір) або нотаріально засвідчений витяг з договору;

3) документ про сплату збору за опублікування відомостей;

4) довіреність, у випадку, якщо документи від імені сторони договору подає представник.

Згідно з умовами договору про передачу прав власності на знак для товарів і послуг відносно всіх зазначених у свідоцтві товарів і послуг від 17.08.2011 року:

- власник свідоцтва - ТОВ «ВКК «АСТ-Україна» в особі його директора Смірнова В.О. передає усі права, які випливають із свідоцтва України № 59471, заявка № m200513620 від 11.11.2005, стосовно товарів і послуг, вказаних у свідоцтві, відповідачу-1 - ТОВ «Новий обрій»;

- правонаступник - ТОВ «Новий обрій» сплачує власнику свідоцтва, юридичній особі ТОВ ВКК "АСТ-Україна" винагороду у сумі десять тисяч гривень. Розрахунок проводиться правонаступником протягом трьох років, починаючи із дати підписання Договору (пункт 1 розділу Договору «Умови, на підставі яких здійснюється передача права власності на знак для товарів і послуг»).

10.09.2012 року Державною службою інтелектуальної власності України прийнято рішення стосовно публікації в офіційному бюлетені «Промислова власність» та внесення до Державного реєстру свідоцтв України на знаки для товарів і послуг відомостей про передачу позивачем права власності на знак для товарів і послуг «АСТ» за свідоцтвом України № 594701 стосовно всіх товарів 16 і послуг 35 класів МКТП відповідачеві - ТОВ "Новий обрій".

Згідно із статтею 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Відповідно до ст. 203 ЦК України, зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Правочин може вчинятися усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом (ст. 205 ЦК України).

Відповідно до статті 207 ЦК України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). Правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства, та скріплюється печаткою.

Статтею 208 ЦК України визначено правочини, які належить вчиняти у письмовій формі, зокрема, письмовій формі належить вчиняти: правочини між юридичними особами; правочини між фізичною та юридичною особою, інші правочини, щодо яких законом встановлена письмова форма.

Відповідно до ч. 9 ст. 16 Закону України «Про охорону прав на знаки для товарів та послуг» договір про передачу права власності на знак вважається дійсним, якщо він укладений у письмовій формі і підписаний сторонами.

Наведене свідчить, що договір про передачу прав на знаки для товарів і послуг має бути вчинений лише в письмовій формі. При цьому, відповідно до статті 207 ЦК України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

В зв'язку із наявністю спору між сторонами господарський суд міста Києва неодноразово зобов'язував сторони надати оригінал спірного договору, втому числі і з метою проведення у справі судової експертизи. Проте, дані вимоги суду сторонами не були виконані.

Проте в матеріалах справи міститься довідка слідчого СВ Оболонського РУ ГУ МВС України в м. Києві, від 12.11.2012 року про те, що 02.11.2012 року по вул. Вербовій, 7-а, в м. Києві у Соловей Людмили Вікторівни (директора ТОВ «Новий обрій») було викрадено документи, а саме "нотаріально завірений статут ТОВ "Новий обрій", оригінал свідоцтва про державну реєстрацію ТОВ "Новий обрій" серії АОО № 124458, оригінал довідки серія АА № 190538 з Єдиного державного реєстру підприємств і організацій України (ЄДРПОУ), два оригінали договорів про передачу прав власності на знак для товарів і послуг відносно всіх зазначених у свідоцтві товарів, дві розписки про отримання коштів за передачу прав власності на знак для товарів і послуг відносно всіх зазначених у свідоцтві товарів і послуг від 17.08.2012 року стосовно знаку для товарів і послуг № 59470 і № 59471. По даному факту слідчим відділом Оболонського РУ ГУ МВС України в м. Києві порушена кримінальна справа № 05-28878 за ознаками складу злочину, передбаченого ч.1 ст. 185 КК України.

Окрім того, в обґрунтування позовних вимог, позивач посилався на те, що з боку ТОВ «ВКК «АСТ-Україна» спірний договір підписано не колишнім директором Смірновим В. О., а невідомою особою, яка не мала повноважень на укладання вищезазначеного договору.

Як вбачається з матеріалів справи позивачем не було надано на вимогу експерта при проведенні у справі судової експертизи оригіналу спірного договору та вільних зразків підпису Смірнова В.О., у зв'язку із чим проведення експертизи виявилось неможливим.

В матеріалах справи міститься нотаріальна заява Смірнова В.О. від 19.10.2012 року, в якій він зазначив, що під час виконання обов'язків генерального директора ТОВ «ВКК АСТ-Україна» право власності на знаки для товарів і послуг «АСТ» (свідоцтво № 59471) та «АСТРЕЛЬ» (свідоцтво № 59470) іншим особам не передавалось, ліцензійні договори не підписувались, довіреності на здійснення вказаних вище дій третім особам не передавались, зареєстрованої копії договору про передачу прав або ліцензійного договору не отримував.

В судовому засіданні 06.08.2013 року, відповідно до п. 9 ст. 20 Закону України «Про адвокатуру» адвокатом Король О. В., представником ТОВ «Новий обрій» були надані копії частини експертних висновків ХНДІ СЕ стосовно договору від 17.08.2011 року про передачу права власності на знак товарів і послуг «АСТ» відносно всіх зазначених у свідоцтві України № 59471 товарів і послуг, в яких чітко зазначено що виконання підпису, розташованого в рядку «Генеральний директор ТОВ «ВКК «АСТ Україна» здійснено Смірновим Віктором Вікторовичем.

Ця експертиза була проведена в рамках кримінального провадження № 12012110050000256 від 14.06.2013 року, і суд приймає даний доказ в якості допустимого.

Крім того, в судовому засіданні 06.08.2013 представник відповідача-1 надав копію нотаріально завіреної заяви від 01.07.2013 року Куруняна С.В., директора з комерції та розвитку ТОВ «Видавництво АСТ», в якій останній зазначив, що в телефонній розмові з Смірновим В.О. було підтверджено факт продажу прав на торгівельні марки «АСТ» та «Астрель» і ТОВ «Новий Обрій» є власниками прав на зазначені торгівельні марки.

Враховуючи вищезазначене, суд вважає за необхідне зазначити, що позивачем не надано належних доказів непідписання колишнім директором ТОВ «АСТ-Україна» Смірновим В. О. спірного договору.

При цьому наявність нотаріально завіреної копії договору від 17.08.2011 при відсутності інших доказів, крім заяви самого колишнього договору позивача, не дає підстави зробити висновок, що спірний договір не підписувався директором ТОВ «Видавничо-книготорговельна компанія «АСТ-Україна».

Відповідно до Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.10.2012 № 12 «Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних із захистом прав інтелектуальної власності» з огляду на приписи статті 33 ГПК щодо обов'язку доказування і подання доказів господарському суду у вирішенні питання про те, якій стороні належить доводити обставини, що мають значення для справи про захист авторського права чи суміжних прав, слід враховувати таке позивач повинен довести належність йому авторського права та/або суміжних прав чи права на їх захист, а також факт використання об'єктів даних прав відповідачем, а в разі заявлення вимог про відшкодування шкоди - розмір шкоди і причинно-наслідковий зв'язок між завданою шкодою та діями відповідача.

Окрім того, в обґрунтування позовних вимог позивач посилався на те, що спірний договір підлягає визнанню судом недійсним у зв'язку із тим, що він не був підписаний з боку позивача, а отже фактично є неукладеним.

Відповідно до абз. 1 та 3 п. 8 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними» від 6 листопада 2009 року N 9 відповідно до частини першої статті 215 ЦК підставою недійсності правочину є недодержання стороною (сторонами) вимог, які встановлені статтею 203 ЦК, саме на момент вчинення правочину. Не може бути визнаний недійсним правочин, який не вчинено. Встановивши ці обставини, суд відмовляє в задоволенні позову про визнання правочину недійсним. Наслідки недійсності правочину не застосовуються до правочину, який не вчинено.

Згідно з ч. 1 статті 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ч. 1 статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Враховуючи викладене, позивачем не доведено належними та допустимими доказами того, що договір про передачу прав власності на знак для товарів і послуг відносно всіх зазначених у свідоцтві товарів і послуг від 17.08.2011 року не був підписаний позивачем, а тому підлягає визнанню судом недійсним.

За таких обставин, суд приходить до висновку про відмову у задоволенні позову в повному обсязі.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 49 ГПК України судовий збір покладається: у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись статтею 124 Конституції України, статтями 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

В И Р І Ш И В :

1. В задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Видавничо-книготорговельна компанія «АСТ-Україна» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Новий обрій» та Державної служби інтелектуальної власності України, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору: Державної митної служби України про захист прав інтелектуальної власності, визнання недійсним договору про передачу прав на свідоцтво на знак для товарів та послуг від 17.08.2011 року та зобов'язання вчинити дії - відмовити повністю.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено: 07.08.2013 року.

Головуючий суддя Н.І. Зеленіна

Судді: Ю.В. Картавцева

Л.Д. Головатюк