Рішення

від 11.03.2009 по справі 14/284

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

14/284

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б     тел.230-31-34

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа №  

Господарський суд міста Києва у складі судді Нарольського М.М.,

розглянувши справу№ 14/284

за позовом Закритого акціонерного товариства «Сонат»

доТовариства з обмеженою відповідальністю «Реєстраційно-консалтингова фірма «Акціонер»

третя особа без самостійних вимогТовариство з обмеженою відповідальністю «Компанія «Реєстратор»

провизнання договору недійсним та визнання дій протиправними

за участю представників сторін:

від позивача-  Сороколетова Н.М., Шматуха В.О.

від відповідача-  Назаренко С.П.

третя особа-  не з'явились

ОБСТАВИНИ  СПРАВИ:

В грудні 2008 року Закрите акціонерне товариство «Сонат»(надалі –ЗАТ «Сонат») звернулось в господарський суд міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Реєстраційно-консалтингова фірма «Акціонер»(надалі –ТОВ «Реєстраційно-консалтингова фірма «Акціонер»), відповідно до якого просить: визнати протиправними дії ТОВ «Реєстраційно-консалтингова фірма «Акціонер»щодо надання послуг по веденню реєстру власників іменних цінних паперів ЗАТ «Сонат»; визнати недійсним з моменту укладення договір № 06-06/р про надання послуг по веденню реєстру власників іменних цінних паперів від 27.09.2006 р.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 08.12.2008 р. порушено провадження у справі, розгляд справи призначено у судовому засіданні, зобов'язано сторони виконати певні дії.

Ухвалами господарського суду міста Києва від 24.12.2008 р., від 04.02.2009 р., від 18.02.2009 р. розгляд справи в порядку ст. 77 ГПК України відкладався.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 04.02.2009 р. в порядку ст. 27 ГПК України залучено до участі у справі в якості третьої особи без самостійних вимог на предмет спору Товариство з обмеженою відповідальністю «Компанія «Реєстратор».

Відповідач 04.02.2009 р. подав до суду відзив на позовну заяву, відповідно до якого просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог із зазначених у відзиві підстав.

Представник третьої особи в судові засідання не з'явився, письмових пояснень по суті позовних вимог не надав.

Судом, у відповідності з вимогами ст. 81-1 ГПК України, складено протоколи судових засідань, які долучено до матеріалів справи.

Розглянувши надані документи і матеріали, заслухавши пояснення повноважних представників учасників судового процесу, всебічно та повно з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги і заперечення, об'єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

Як вбачається з матеріалів справи, 27.09.2006 р. між ЗАТ «Сонат»(емітент) та ТОВ «Реєстраційно-консалтингова фірма «Акціонер» (реєстратор) укладено договір № 06-06/р про надання послуг по веденню реєстру власників іменних цінних паперів (надалі –Договір).

Зі сторони ЗАТ «Сонат»Договір підписано Черновим Я.М. з посиланням на те, що він є головою правління товариства та діє на підставі його статуту.

Відповідно до п. 2.1 Договору емітент доручає, а реєстратор зобов'язується надати комплекс послуг по веденню реєстру власників іменних цінних паперів емітента у відповідності до умов цього договору та Положення про порядок ведення реєстрів власників іменних цінних паперів, затвердженого рішенням Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку від 26.05.1998 р. № 60 в редакції рішення від 19.06.2001 р. № 190, та чинного законодавства України.

Пунктами 2.4, 2.5 Договору передбачено, що емітент передає реєстратору всі документи, які необхідні для формування та ведення реєстру власників іменних цінних паперів. Послуги реєстратора по веденню реєстру власників іменних цінних паперів реалізуються за допомогою системи реєстру, яка включає: реєстр власників іменних цінних паперів; емісійний та особові рахунки емітента та зареєстрованих осіб; облікові регістри з ведення реєстру; документи, які є підставою для формування та внесення змін до системи реєстру; звіти реєстратора до Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку щодо ведення системи реєстрів.

Реєстратор зобов'язаний сформувати реєстр власників іменних цінних паперів на підставі документів, які надані емітентом (п. 3.1.1 Договору).

Відповідно до ч. 1 ст. 9 Закону України «Про Національну депозитарну систему та особливості електронного обігу цінних паперів в Україні»діяльність щодо ведення реєстру власників іменних цінних паперів здійснює емітент або реєстратор. Якщо кількість власників іменних цінних паперів емітента перевищує кількість, визначену Державною комісією з цінних паперів та фондового ринку як максимальну для організації самостійного ведення реєстру емітентом, емітент зобов'язаний доручити ведення реєстру реєстратору шляхом укладення відповідного договору.

Згідно ч. 2 ст. 9 Закону України «Про Національну депозитарну систему та особливості електронного обігу цінних паперів в Україні»рішення про передачу ведення реєстру власників іменних цінних паперів приймається виключно на загальних зборах акціонерів. Загальні збори акціонерів або спостережна рада акціонерного товариства затверджують умови договору на ведення реєстру власників іменних цінних паперів в порядку, визначеному статутом товариства. У разі неукладення договору протягом тридцяти календарних днів Державна комісія з цінних паперів та фондового ринку надсилає товариству розпорядження про необхідність його укладення, а у разі невиконання зазначеного розпорядження протягом п'ятнадцяти календарних днів притягує посадових осіб товариства до відповідальності відповідно до Закону України «Про державне регулювання ринку цінних паперів в Україні».

Відповідно до пункту 1.2 Положення про порядок ведення реєстрів власників іменних цінних паперів, яке затверджено рішенням Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку від 26 травня 1998 р. № 60, (чинного на момент укладення Договору), емітент іменних цінних паперів має право ведення системи реєстру власників випущених ним цінних паперів доручити реєстратору шляхом укладення договору на ведення реєстру власників іменних цінних паперів. Передача системи реєстру оформляється актом прийому-передачі. Вибір реєстроутримувача та рішення про передачу ведення реєстру власників іменних цінних паперів приймається загальними зборами емітента. Умови договору на ведення реєстру затверджуються загальними зборами або спостережною радою у порядку, визначеному статутом емітента. Забезпечення ведення реєстру новим реєстроутримувачем здійснюється відповідно до договору між ними. 

Згідно акту прийому-передачі документів від 25.07.2007 р. до Договору копія реєстру власників іменних цінних паперів не надавалась.

Матеріали справи свідчать про те, що ТОВ «Компанія «Реєстратор» до анулювання ліцензії на здійснення професійної діяльності на ринку цінних паперів (наказ Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку від 25.08.2004 р. № 760), здійснювало ведення реєстру власників іменних цінних паперів позивача.

Постановою № 18-КП від 20.01.2006 р. Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку визнано факт утрати системи реєстру власників іменних цінних паперів позивача без можливості її відновлення власними силами реєстроутримувача (ТОВ «Компанія «Реєстратор»).

Відповідно до пункту 9.1-9.4 розділу 9 Положення про порядок ведення реєстрів власників іменних цінних паперів, яке затверджено рішенням Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку від 26 травня 1998 р. № 60, (чинного на момент укладення Договору), утратою системи реєстру акціонерів акціонерного товариства без можливості її відновлення власними силами реєстроутримувача (далі - втрата реєстру) вважається реальна відсутність системи реєстру у реєстроутримувача та невідновлення її у терміни та/або в порядку, визначеному в п. 9.2 цього Положення. Факт утрати реєстру встановлює уповноважена особа Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку (далі - Комісія) під час розгляду справи про правопорушення на ринку цінних паперів. Після винесення уповноваженою особою Комісії постанови за наслідками розгляду справи про правопорушення, якою визначено факт утрати системи реєстру акціонерів без можливості його відновлення власними силами реєстроутримувача, цей реєстр втрачає чинність. Відновлення втраченого реєстру здійснює реєстроутримувач, призначений загальними зборами акціонерного товариства.

Якщо реєстроутримувача, який втратив реєстр, позбавлено права ведення реєстру (через припинення дії договору з емітентом, унаслідок анулювання дії ліцензії тощо), то для забезпечення можливості скликання загальних зборів, які призначатимуть нового реєстроутримувача, та забезпечення процесу відновлення реєстру Комісія призначає реєстратора, що має відповідну ліцензію на здійснення професійної діяльності на ринку цінних паперів щодо ведення реєстру власників іменних цінних паперів і який відновлює систему реєстру.

Позивач зазначає, що він неодноразово звертався до Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку з проханням призначити реєстратора, але протягом 2006 року Комісія не прийняла відповідного рішення.

Постановою господарського суду міста Києва від 07.06.2007 р. № 40/47-А за позовом ЗАТ «Сонат»до Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку визнано незаконною бездіяльність Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку щодо непризначення реєстратора ЗАТ «Сонат».

Як стверджує позивач, загальні збори акціонерів ЗАТ «Сонат»не уповноважували ТОВ «Реєстраційно-консалтингова фірма «Акціонер» здійснювати відновлення реєстру.

Відповідач, в свою чергу, посилається на протокол правління ЗАТ «Сонат»від 11.09.2006 р., пунктом 3 порядку денного якого передбачено передача ведення реєстру власників іменних цінних паперів ЗАТ «Сонат»тимчасовому реєстратору –ТОВ «Реєстраційно-консалтингова фірма «Акціонер».

Судом не приймається копія протоколу правління ЗАТ «Сонат»від 11.09.2006 р., надана відповідачем, як належний доказ прийняття рішення про передачу ведення реєстру власників іменних цінних паперів, оскільки Законом України «Про Національну депозитарну систему та особливості електронного обігу цінних паперів в Україні»встановлено, що рішення про передачу ведення реєстру власників іменних цінних паперів приймається виключно на загальних зборах акціонерів.

Доказів прийняття такого рішення загальними зборами акціонерів ЗАТ «Сонат»відповідач не надав.

При цьому, судом не приймається до уваги посилання відповідача на п. 1.2 Положення про порядок ведення реєстрів власників іменних цінних паперів, яке затверджено рішенням Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку від 26 травня 1998 р. № 60, (чинного на момент укладення Договору), згідно якого якщо у визначений термін рішення про передачу ведення реєстру новому реєстроутримувачу не може бути прийняте загальними зборами акціонерів, виконавчий орган емітента (правління) за погодженням із спостережною радою (за її наявності) приймає рішення про обрання тимчасового реєстроутримувача та передачу йому ведення реєстру на строк до прийняття рішення про обрання нового реєстроутримувача на найближчих загальних зборах, оскільки за актом прийому-передачі документів від 25.07.2007 р. не надавались документи, які б свідчили про неможливість прийняття відповідного рішення саме загальними зборами. Не подано відповідачем таких документів і в процесі розгляду справи.

Стаття 159 ЦК України визначає перелік повноважень, що належать до виключної компетенції загальних зборів акціонерів.

Одночасно у частині другій цієї статті передбачено, що до виключної компетенції загальних зборів статутом товариства і законом може бути віднесене вирішення й інших питань.

За таких обставин, укладення Договору відбулось із порушенням ст. 9 Закону України «Про Національну депозитарну систему та особливості електронного обігу цінних паперів в Україні».

Поряд з цим позивач стверджує, що оспорюваний Договір укладений від імені ЗАТ «Сонат»Черновим Я.М., який ніколи на посаду голови правління не призначався.

Відповідач на підтвердження обставин обрання Чернова Я.М. на посаду голови правління ЗАТ «Сонат»надав протокол загальних зборів акціонерів ЗАТ «Сонат»№ 1 від 23.01.2004 р.

Проте, судом не приймається протокол загальних зборів акціонерів ЗАТ «Сонат»№ 1 від 23.01.2004 р. у якості доказу наявності у Чернова Я.М. повноважень укладати оспорюваний Договір.

Пунктами 8.3, 8.3.6, 8.3.7, 8.3.8 статуту ЗАТ «Сонат»передбачено, що виконавчим органом товариства є правління на чолі з його головою. Правління здійснює керівництво поточною діяльністю, а голова керує його роботою. Право представляти товариство має голова правління. Всі інші особи діють на підставі доручення голови правління.

В матеріалах справи відсутні докази уповноваження Чернова Я.М. на укладання угод чи будь-які інші дії від імені ЗАТ «Сонат».

В процесі розгляду справи було надано постанову господарського суду міста Києва від 12.02.2007 р. у справі № 15/851-А, якою визнано недійсним свідоцтво про державну реєстрацію ЗАТ «Сонат»серії АОО № 599235 з моменту його видачі та скасовано реєстрацію статуту ЗАТ «Сонат»в новій редакції від 05.05.2004 р. за № 23493956, копії яких Чернов Я.М. надавав відповідачу.

Згідно з ч. 1 ст. 16 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб –підприємців»єдиний державний реєстр створюється з метою забезпечення органів державної влади, а також учасників цивільного обороту достовірною інформацією про юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців з Єдиного державного реєстру.

Відповідно до довідки Оболонської районної у місті Києві державної адміністрації № 24-848 від 27.10.2008 р. станом на 27.09.2006 р. (тобто на день укладення оспорюваного Договору) в Єдиному державному реєстрі керівником та особою, що мала право вчиняти дії від імені юридичної особи без довіреності ЗАТ «Сонат»значилась Сороколетова Н.М.

Також, до матеріалів додано рішення Оболонського районного суду м. Києва від 02.04.2003 р., яким задоволено позовні вимоги Сороколетової Н.М. та визнано недійсним рішення загальних зборів ЗАТ «Сонат»від 13.12.2002 р., відповідно до якого Сороколетова Н.М. була позбавлена права першого підпису на розпорядчих, фінансових ті договірних документах, права вирішення кадрових питань з найму та звільнення працівників. Також зобов'язано передати Сороколетовій Н.М. печатку ЗАТ «Сонат».

В подальшому, рішення Оболонського районного суду м. Києва від 02.04.2003 р. залишено без змін ухвалою Верховного Суду України від 16.06.2005 р.

Крім того слід зазначити, що відповідно до статті 48 Закону України «Про господарські товариства»голова правління акціонерного товариства вправі без довіреності здійснювати дії від імені товариства.

Виходячи з цього, право на представництво юридичної особи пов'язано не з конкретною фізичною особою, а з наявністю акта органу управління юридичної особи, котрим ця юридична особа наділяє посадову особу повноваженнями вчиняти певні юридичні дії.

Рішенням господарського суду міста Києва від 08.05.2008 р. у справі № 37/524 за позовом Сороколєтової Наталії Миколаївни та Растворової Галини Іванівни до Закритого акціонерного товариства «Сонат»про визнання недійсним рішення та протоколу № 1 від 23.01.2004 р. позачергових загальних зборів акціонерів Закритого акціонерного товариства «Сонат»- позов задоволено частково: визнано недійсним рішення позачергових загальних зборів акціонерів Закритого акціонерного товариства «Сонат», викладене в протоколі № 1 від 23.01.2004 р.; в іншій частині в позові відмовлено.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 28.10.2008 р. у справі № 37/524 рішення господарського суду міста Києва від 08.05.2008 р. змінено із викладенням резолютивної частині рішення у редакції, відповідно до якої позов задоволено: визнано недійсними рішення та протокол № 1 від 23.01.2004 р. позачергових загальних зборів акціонерів ЗАТ «Сонат».

Враховуючи викладене, оспорюваний Договір укладено та підписано від імені позивача неуповноваженою особою.

Як роз'яснив Пленум Верховного Суду України в пункті 2 постанови «Про судову практику в справах про визнання угод недійсними»від 28.04.1978 р. № 3, угода може бути визнана недійсною лише з підстав і з наслідками, передбаченими законом. При цьому суд повинен встановити наявність тих обставин, з якими закон пов'язує визнання угоди недійсною і настання певних юридичних наслідків.

В силу положень ст. 4 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ст. 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Правочини можуть бути односторонніми та дво- чи багатосторонніми (договори). Дво- чи багатостороннім правочином є погоджена дія двох або більше сторін.

Згідно положень ст. 92 ЦК України юридична особа набуває цивільних прав та обов'язків і здійснює їх через свої органи, які діють відповідно до установчих документів та закону. Орган або особа, яка відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступає від її імені, зобов'язана діяти в інтересах юридичної особи, добросовісно і розумно та не перевищувати своїх повноважень.

Відповідно до приписів ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). Правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства, та скріплюється печаткою.

В силу ст. ст. 33, 34 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Стаття 203 ЦК України встановлює загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину. Так, зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

В силу ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 241 ЦК України правочин, вчинений представником з перевищенням повноважень, створює, змінює, припиняє цивільні права та обов'язки особи, яку він представляє, лише у разі наступного схвалення правочину цією особою. Правочин вважається схваленим зокрема у разі, якщо особа, яку він представляє, вчинила дії, що свідчать про прийняття його до виконання. Наступне схвалення правочину особою, яку представляють, створює, змінює і припиняє цивільні права та обов'язки з моменту вчинення цього правочину.

В процесі розгляду справи сторонами в порядку ст. ст. 33, 34 ГПК України не надано належних доказів, які б свідчили про наступне схвалення позивачем оспорюваного Договору.

В свою чергу, матеріали справи свідчать про те, що схвалення Договору зі сторони позивача в особі його законно сформованих органів, які діють відповідно до установчих документів та закону, не відбулось.

За таких обставин, оспорюваний Договір підлягає визнанню недійсним на підставі ст. ст. 203, 215 ЦК України.

Нікчемний правочин або правочин, визнаний судом недійсним, є недійсним з моменту його вчинення (ч. 1 ст. 236 ЦК України).  

ТОВ «Реєстраційно-консалтингова фірма «Акціонер»в порядку ст. ст. 33, 34 ГПК України не спростовані обставини, на які посилається ЗАТ «Сонат»в обґрунтування своїх вимог і заперечень.

Враховуючи встановлені обставини справи та положення чинного законодавства, господарський суд дійшов висновку про законність та обґрунтованість позовних вимог в частині визнання Договору недійсним.

В свою чергу, позовні вимоги в частині визнання протиправними дій ТОВ «Реєстраційно-консалтингова фірма «Акціонер»щодо надання послуг по веденню реєстру власників іменних цінних паперів ЗАТ «Сонат»не можуть бути задоволені, оскільки вимоги в цій частині не відповідають встановленим чинним законодавством способам захисту порушеного права та інтересу (ст. 16 ЦК України, ст. 20 ГК України).

В даному випадку, позивач фактично звертається до суду з вимогою про встановлення певного факту, а саме – протиправності дій ТОВ «Реєстраційно-консалтингова фірма «Акціонер»щодо надання послуг по веденню реєстру власників іменних цінних паперів ЗАТ «Сонат».

Цей факт може встановлюватися господарським судом лише при існуванні та розгляді між сторонами спору про право.

При цьому, факт незаконності укладеного Договору встановлений судом як елемент оцінки фактичних обставин справи та обґрунтованості доказів у зв'язку з розглядом вимоги про визнання Договору недійсним.

Тому, в іншій частині в позові слід відмовити.

Відповідно до статті 49 ГПК України судові витрати покладаються судом на сторони пропорційно задоволеним вимогам.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 82-85 ГПК України, суд,

В И Р І Ш И В

1.   Позов задовольнити частково.

2.  Визнати недійсним з моменту укладення договір № 06-06/р про надання послуг по веденню реєстру власників іменних цінних паперів від 27.09.2006 р., укладений між Закритим акціонерним товариством «Сонат»та Товариством з обмеженою відповідальністю «Реєстраційно-консалтингова фірма «Акціонер».

3.  В іншій частині в позові відмовити.

4.  Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Реєстраційно-консалтингова фірма «Акціонер»(04209, м. Київ, вул. Героїв Дніпра, 41, ЄДРПОУ 23730267) на користь Закритого акціонерного товариства «Сонат»(04201, м. Київ, вул. Полярна 8, ЄДРПОУ 23493956) з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення, 42,50 грн. державного мита, 59 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

5.  Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.

СуддяМ.М. Нарольський

Дата підписання рішення:  23.03.2009 р.