Рішення

від 21.11.2006 по справі 3/497

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

3/497

ГОСПОДАРСЬКИЙ

СУД

Луганської області

91016, м.Луганськ

пл.Героїв ВВВ 3а

тел.55-17-32

ХОЗЯЙСТВЕННЫЙ

СУД

Луганской области

91016, г.Луганск

пл.Героев ВОВ 3а

тел.55-17-32

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21.11.06                                                                                 Справа № 3/497

Суддя Доманська М.Л., розглянувши матеріали справи за позовом

Приватного виробничо-комерційного підприємства "СТ.Е.С", м. Алчевськ Луганської області

до Державного підприємства "Луганськвугілля" в особі відокремленого підрозділу "Шахта "Фащівська", м. Луганськ

про стягнення 47298 грн. 51 коп.

за участю представників сторін:

від позивача –Тараненко О.Г. (дов. від 31.10.06 № 95),

від відповідача –Батюшина Т.С.,

в с т а н о в и в:

Суть спору: заявлено вимогу про стягнення з відповідача на користь позивача               заборгованості з урахуванням інфляції та річних за прострочення грошового зобов'язання на загальну суму 47298 грн. 51 коп..   

Представниками сторін подано клопотання про відмову від здійснення технічної фіксації судового процесу, яке судом задовольняється.

Відповідно до ст.77 ГПК України у судовому засіданні оголошувалась перерва з 14.11.06 до 21.11.06.                               

          Заявою, зданою до суду 21.11.06, позивач уточнив позовні вимоги, зазначивши, що сума позову 47298 грн. 51 коп. складається  з основного боргу у сумі 34118 грн. 65 коп., інфляційних нарахувань –10133 грн. 79 коп., 3% річних –3046 грн. 07 коп., та заявив про зменшення розміру позовних вимог в частині стягнення інфляційних нарахувань та просить  стягнути з відповідача:

-          заборгованість за договором від 24.07.03 № 8-13 в сумі 34118 грн. 65 коп.;

-          інфляційні нарахування в сумі 9576 грн. 03 коп.;

-          3% річних за прострочення грошового зобов'язання в сумі 3046 грн. 07 коп..

Відповідач відзивом на позов, зданим до суду14.11.06 визнав позовні вимоги у сумі основного боргу - 34118 грн. 65 коп. та 3% річних - 3046 грн. 07 коп; доповненням до відзиву, зданим до суду 21.11.06, відповідач заперечує проти позову в частині стягнення інфляційних нарахувань та 3% річних, посилаючись на відсутність вимоги позивача щодо стягнення цих сум до пред'явлення позову.

Позивач заявою, зданою до суду 21.11.06, порядку ст.22 ГПК України зменшив позовні вимоги в частині стягнення інфляційних нарахувань . Вказана заява прийнята судом, позовними вимогами слід вважати вимоги про стягнення з відповідача заборгованості за договором від 24.07.03 № 8-13 в сумі 34118 грн. 65 коп., інфляційних нарахувань в сумі 9576 грн. 03 коп., 3% річних за прострочення грошового зобов'язання в сумі 3046 грн. 07 коп..

Запереченням на доповнення до відзиву, зданим до суду 21.11.06, позивач наполягає на задоволені позову, посилаючись на те, що  позов є вимогою про стягнення основного боргу по сплаті за виконані роботи з урахуванням індексу інфляції та 3% річних, як це передбачено ст. 625 ЦК України, тобто про захист порушеного права.

          Дослідивши матеріали справи, додатково надані  матеріали, вислухавши представників сторін, суд прийшов до наступного.

Між позивачем у справі та ДВАТ шахта „Фащевська” ДП ДХК „Луганськвугілля” (правонаступником якого є відповідач у справі)  укладений договір від  24.07.03 № 8-13 (а.с.8-10), за умовами  якого “Виконавець” (позивач у справі) прийняв на себе зобов'язання виконати за завданням “Замовника” (ДВАТ шахта „Фащевська” ДП ДХК „Луганськвугілля”) з використанням своїх матеріалів, матеріалів третіх осіб чи матеріалів “Замовника” роботу відповідно до умов договору ,  а “Замовник”–прийняти виконані роботи у встановленому порядку та здійснити розрахунок згідно з кошторисом відповідно до умов договору.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач  виконав свої зобов'язання за вказаним договором та виконав роботи  у вересні 2003 відповідно до умов договору, про що сторонами підписаний акт  прийняття виконаних робіт № 8-13 форми № 2 (а.с.13).

Відповідач за виконані позивачем за договором роботи у повному обсязі не розрахувався, у зв'язку з чим за ним утворився борг у сумі 34118 грн. 65 коп., який позивач просить стягнути з відповідача на свою користь.

Крім того, позивач просить стягнути з відповідача на свою користь інфляційні нарахування в сумі 9576 грн. 03 коп. та  3% річних за прострочення грошового зобов'язання в сумі 3046 грн. 07 коп..

Відповідач визнав позов у сумі основного боргу - 34118 грн. 65 коп..

Згідно ч. 5 ст. 78 ГПК України у разі визнання відповідачем позову господарський суд приймає рішення  про задоволення позову за умови, що дії відповідача не суперечать законодавству або не порушують прав і охоронюваних законом інтересів інших осіб.

            Судом встановлено, що дії відповідача у справі не суперечать законодавству та не порушують прав і охоронюваних законом інтересів інших осіб.

Оцінивши доводи сторін, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають до задоволення частково , у сумі основного боргу - 18420 грн. 96 коп., з огляду на наступне .

Несвоєчасне виконання відповідачем зобов'язань щодо сплати боргу за виконані позивачем за договором роботи  підтверджено матеріалами справи, у тому числі  підписаними сторонами без доповнень та зауважень актом прийняття виконаних  робіт (а.с.13), рахунком позивача (а.с.15), розрахунком боргу (а.с.16) та визнано відповідачем.

Інфляційні нарахування в сумі 9576 грн. 03 коп. та  3% річних за прострочення грошового зобов'язання в сумі 3046 грн. 07 коп. нараховані позивачем обґрунтовано, відповідно до ст.625 ЦК України.

За вказаних обставин, вимоги позивача за позовом щодо стягнення основного боргу у сумі  34118 грн. 65 коп., інфляційних нарахувань в сумі 9576 грн. 03 коп. та  3% річних за прострочення грошового зобов'язання в сумі 3046 грн. 07 коп. є обґрунтованими, відповідають фактичним обставинам справи, та задовольняються.

Заперечення відповідача за доповненням до відзиву відхиляються господарським судом за необґрунтованістю. У відповідності до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Позов є вимогою про стягнення основного боргу з урахуванням індексу інфляції та 3% річних, як це передбачено ст. 625 ЦК України.

Позивач  заявою, зданою до суду 21.11.06, в порядку ст.22 ГПК України зменшив розмір позовних вимог. Згідно з ч. 3 п.38 Інструкції про порядок обчислення та справляння державного мита, затвердженої наказом Головної державної податкової інспекції України від 22.04.1993 № 15, при зменшенні позовних вимог внесене мито не повертається.                    

Відповідно до ст.44, 49 ГПК України судові витрати покладаються на відповідача пропорційно розміру задоволених вимог.

          На підставі викладеного,  Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, ст. ст. 526, 625 ЦК України, керуючись ст.ст.44,49, ч.5 ст.78, ст.ст. 82, 84, 85 ГПК України,  суд

в и р і ш и в :

1.Позов задовольнити повністю.

           2.Стягнути з Державного підприємства "Луганськвугілля", м.Луганськ, вул..Лермонтова, 1-В, код 32473323, на користь Приватного виробничо-комерційного підприємства "СТ.Е.С", Луганська область, м. Алчевськ, вул..Горького,99 а, код 30421561,  борг у сумі 34118 грн. 65 коп., інфляційні нарахування в сумі 9576 грн. 03 коп. та  3% річних за прострочення грошового зобов'язання в сумі 3046 грн. 07 коп.,  витрати по державному миту –467 грн. 41 коп. та 116 грн. 60  коп. - витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, видати наказ позивачу після набрання рішенням законної сили.

          Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання, оформленого відповідно до ст. 84 ГПК України.

          Дата підписання рішення –24.11.06.

Суддя                                                                                         М.Л. Доманська