Постанова

від 05.09.2013 по справі 23/423

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"05" вересня 2013 р. Справа№ 23/423

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Отрюха Б.В.

суддів: Тищенко А.І.

Михальської Ю.Б.

За участю представників:

Від позивача: Берьозкіна Ю.В. - представник

Від відповідача: Кондюріна Я.О. - адвокат

розглянувши апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства по розробці і виготовленню засобів механізації будівництва «Мехбуд»

на рішення Господарського суду міста Києва від 01.11.2011

у справі № 23/423

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Армада-Сталь» до Приватного акціонерного товариства по розробці і виготовленню засобів механізації будівництва «Мехбуд»

про спонукання до виконання умов договору

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду міста Києва від 01.11.2011 позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Армада-Сталь» до Приватного акціонерного товариства по розробці і виготовленню засобів механізації будівництва «Мехбуд» про спонукання до виконання умов договору задоволено повністю. Відповідно до прийнятого рішення зобов'язано Приватне акціонерне товариство по розробці і виготовленню засобів механізації будівництва «Мехбуд» виконати умови укладеного договору зберігання від 01.08.2007 року та повернути Товариству з обмеженою відповідальністю «Армада-Сталь» сталь в рулонах з покриттям 0,50 мм*1250 мм (9003) у кількості 19 044 тонн. Присуджено стягнути з Приватного акціонерного товариства по розробці і виготовленню засобів механізації будівництва «Мехбуд» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Армада-Сталь» 1568 грн. 00 коп. - витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Не погодившись з прийнятим рішенням, відповідач звернувся з апеляційною скаргою до Київського апеляційного господарського суду, в якій просить скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 01.11.2011, прийняти нове, яким в задоволенні позову відмовити.

В обґрунтування своїх вимог скаржник зазначав, що рішення Господарського суду міста Києва прийнято з неповним з'ясуванням обставин, що мають значення для справи, що призвело до порушення норм матеріального та процесуального права.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 25.11.2011 апеляційну скаргу прийнято до провадження.

В судове засідання, призначене на 13.12.2011, повноважні представники позивача не з'явилися.

12.12.2011 через відділ документального забезпечення Київського апеляційного господарського суду надійшло клопотання позивача про відкладення розгляду справи.

Також до суду надійшло клопотання відповідача про зупинення провадження у справі.

Обґрунтовуючи дане клопотання відповідач зазначив, що в Господарському суді міста Києва розглядається справа № 36/413 за позовом Приватного акціонерного товариства по розробці та виготовленню засобів механізації будівництва «Мехбуд» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Армада-Сталь» про визнання договору зберігання від 01.08.2007 недійсним.

У зв'язку з тим, що предметом розгляду Господарським судом міста Києва було визнання недійсним договору зберігання від 01.08.2007, саме відповідно до виконання якого позивач у даній справі просить спонукати Приватне акціонерне товариство по розробці і виготовленню засобів механізації будівництва «Мехбуд», колегія суддів визнала пов'язаність справи № 36/413 та справи № 23/423.

Відповідачем до заяви долучена копія позовної заяви Приватного акціонерного товариства по розробці та виготовленню засобів механізації будівництва «Мехбуд», а також копія ухвали Господарського суду міста Києва про порушення провадження у справі № 36/413 від 29.11.2011, відповідно до якої розгляд справи призначено на 19.12.2011.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 22.12.2011 зупинено провадження у справі № 23/423 до розгляду Господарським судом міста Києва справи № 36/413 за позовом Приватного акціонерного товариства по розробці та виготовленню засобів механізації будівництва «Мехбуд» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Армада-Сталь» про визнання договору зберігання від 01.08.2007 недійсним.

08.07.2013 через відділ документального забезпечення Київського апеляційного господарського суду від Товариства з обмеженою відповідальністю «Армада-Сталь» надійшов лист, в кому позивач повідомив, що 01.04.2013 рішенням Господарського суду міста Києва у справі № 36/413 позов Приватного акціонерного товариства по розробці і виготовленню засобів механізації будівництва «Мехбуд» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Армада-Сталь» задоволено. 17.06.2013 постановою Київського апеляційного господарського суду у справі № 36/413 рішення Господарського суду міста Києва від 01.04.2013 скасовано, Приватному акціонерному товариству по розробці і виготовленню засобів механізації будівництва «Мехбуд» у задоволені позову відмовлено.

В додатках до зазначеного листа містилася копія постанови Київського апеляційного господарського суду від 17.06.2013 у справі № 36/413.

На підставі статті 79 Господарського процесуального кодексу України ухвалою суду від 09.07.2013 поновлено провадження у даній справі.

19.07.2013 через відділ документального забезпечення Київського апеляційного господарського суду від Приватного акціонерного товариства по розробці і виготовленню засобів механізації будівництва «Мехбуд» надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

Зазначене клопотання мотивовано тим, що не погоджуючись з рішенням Київського апеляційного господарського суду Приватним акціонерним товариством по розробці і виготовленню засобів механізації будівництва «Мехбуд» подано касаційну скаргу до Вищого господарського суду України по справі № 36/413.

З огляду на те, що прийняття до розгляду касаційної скарги по справі № 36/413 про визнання договору зберігання від 01.08.2007 недійсним може прямо вплинути на винесення рішення по справі № 23/423 про спонукання до виконання договору зберігання від 01.08.2007, дійсність якого встановлюється на даний час, відповідач просив відкласти розгляд справи № 23/423.

Ухвалою суду від 23.07.2013 задоволено клопотання Приватного акціонерного товариства по розробці і виготовленню засобів механізації будівництва «Мехбуд», розгляд справи відкладено на 05.09.2013.

Представником позивача 05.09.2013 для долучення до матеріалів справи надана копія постанови Вищого господарського суду України від 01.08.2013 у справі № 36/413, відповідно до якої постанову Київського апеляційного господарського суду від 17.06.2013 у справі № 36/413 залишено без змін, касаційну скаргу Приватного акціонерного товариства по розробці і виготовленню засобів механізації будівництва «Мехбуд» залишено без задоволення.

Відповідно до статті 101 Господарського процесуального кодексу України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу, також апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення господарського суду у повному обсязі.

Розглянувши у судовому засіданні апеляційну скаргу, дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, колегією встановлено наступне:

01.08.2007 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Армада Сталь» (далі - позивач, поклажодавейць) та Відкритим акціонерним товариством «Мехбуд» (далі - відповідач, зберігач) укладено договір зберігання, відповідно до умов якого поклажодавець передає, а зберігач приймає на відповідальне зберігання ТМЦ (далі - майно) в кількості та в асортименті, вказаній в акті приймання-передачі.

Відповідно до частини 1 статті 936 Цивільного кодексу України за договором зберігання одна сторона (зберігач) зобов'язується зберігати річ, яка передана їй другою стороною (поклажодавцем), і повернути її поклажодавцеві у схоронності.

Як визначено пунктом 1.2 договору, право власності на майно до зберігача не переходить, воно не може бути задіяне в господарському обороті зберігача або бути передане ним третім особам.

10.09.2007 сторонами складено Акт прийому-передачі майна, відповідно до якого поклажодавець передає, а зберігач приймає на зберігання сталь в рулонах з покриттям 0,50 мм*1250 мм (9003) за видатковою накладною № РН-000005 від 04.09.2007 вартістю 156160,73 грн.

Згідно з пунктом 2.1.9 договору зберігач повертає майно поклажодавцю повністю у строк до 30.10.2009, якщо поклажодавцем не заявлені вимоги щодо отримання майна раніше визначеного строку.

В своїй позовній заяві Товариство з обмеженою відповідальністю «Армада Сталь» зазначило, що на адресу відповідача направлено претензію № 123 з вимогою повернути майно раніше передане по акту. 28.10.2009 позивачем отримано по факсу відповідь на претензію, в якій зазначено, що майно, належне Товариству з обмеженою відповідальністю «Армада Сталь», відповідач повернув 04.09.2007 згідно з актом повернення.

В матеріалах справи наявна копія акту повернення товарів № 00005 від 04.09.2007.

Факт повернення майна позивач не заперечує і підтверджує, що 04.09.2007 останньому дійсно було повернуто майно згідно акту повернення товарів № 00005 (сталь в рулонах з покриттям 0,50 мм*1250 мм (9003) у кількості 19,044 тон по 6833 грн. 33 коп. за тону, на загальну суму без ПДВ 130133 грн. 94 коп., ПДВ 26026 грн. 79 коп., всього з ПДВ 156160 грн. 73 коп.)

Підставою для позовних вимог, на думку Товариства з обмеженою відповідальністю «Армада-Сталь», є те, що твердження відповідача щодо повернення майна по акту повернення товарів № 00005 від 04 вересня 2007 року не стосується факту викладеного позивачем у претензії № 123 від 21 жовтня 2009 року, так як зазначені у претензії факти щодо передачі майна позивачем на зберігання відповідачу відбулися 10 вересня 2007 року. Станом на сьогоднішній день майно належне позивачу на праві приватної власності, а саме сталь рулонах з покриттям 0,50 мм*1250 мм (9003) у кількості 19,044 тон по 6 833 грн. 33 коп. за тону, на загальну суму без ПДВ 130133 грн. 94 коп., ПДВ 26026 грн. 79 коп., всього з ІІДВ 156160 грн. 73 коп. відповідачем не повернуте, умови договору порушено.

Частиною першою статті 193 Господарського кодексу України встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору.

Згідно статті 173 Господарського кодексу України один суб'єкт господарського зобов'язання повинен вчинити певну дію на користь іншого суб'єкта, а інший суб'єкт має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Статтями 525, 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Мотивуючи свою апеляційну скаргу, Приватне акціонерне товариство по розробці і виготовленню засобів механізації будівництва «Мехбуд» вказує на те, що судом не було взято до уваги, що скаржник протягом всього судового розгляду справи заперечував проти підписання договору відповідачем в особі голови правління Жиленковим Володимиром Івановичем, як й те, що згідно акта прийому - передачі продукції таке майно взагалі передавалося підприємству, наголошуючи на тому, що волевиявлення на укладення такого договору у скаржника (відповідача) було відсутнє, довіреність на представника підприємства не надавалася, що також підтверджує відсутність правових підстав для визнання доведеним факту прийняття продукції відповідачем.

Також відповідач зазначає, що господарським судом першої інстанції не взята до уваги претензія позивача, в якій сам позивач вказує на те, що акт приймання - передачі продукції від 10.09.2007 є додатком до договору зберігання від 01.08.2009 року, який нібито було укладено після передачі майна. Крім того, за твердженням апелянта, судом першої інстанції не взято до уваги наданий відповідачем договір зберігання № 02/09 від 19 вересня 2007 року, який справді укладався між позивачем та відповідачем, та останні аркуші яких є повністю ідентичними, що дає можливість зрозуміти, що третій аркуш договору зберігання від 01.08.2007 року був взятий позивачем з реального підписаного договору зберігання від 19.09.2007 року, в той час як перші 2 аркуші договору від 01.08.2007 року надруковані та підкріплені ним самостійно.

Як вбачається з тексту постанови Вищого господарського суду України від 01.08.2013 у справі № 36/413 за позовом Приватного акціонерного товариства по розробці і виготовленню засобів механізації будівництва «Мехбуд» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Армада-Сталь» про визнання договору недійсним, обґрунтовуючи свої вимоги позивач вказував на те, що оспорюваний договір зберігання від 01.08.2007 ним не укладався, директором не підписувався. Наголошував позивач і на тому, що акт прийому - передачі майна від 10.09.07, підписаний від його імені неуповноваженою особою, без довіреності. Постановою Вищого господарського суду України залишено без змін постанову Київського апеляційного господарського суду, якою відмовлено в задоволенні позовних вимог.

Відповідно до частин 1, 2 статті 35 Господарського процесуального кодексу України обставини, визнані господарським судом загальновідомими, не потребують доказування. Факти, встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори), за винятком встановлених рішенням третейського суду, під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.

Таким чином, посилання відповідача, зокрема в своїх поясненнях від 14.09.2010, на той факт, що договір зберігання від 01.08.2007 ніколи не укладався, а відповідно майно на зберігання у відповідності з ним ніколи не приймалося, є безпідставними.

Частина 1 статті 33 Господарського процесуального кодексу України передбачає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно з частиною 2 статті 34 Господарського процесуального кодексу України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Заперечення скаржника, викладені в апеляційній скарзі, не приймаються колегією суддів до уваги, оскільки не підтверджуються матеріалами справи та не спростовують висновків суду першої інстанції.

Враховуючи вище викладене, колегія суддів зазначає, що Приватним акціонерним товариством по розробці і виготовленню засобів механізації будівництва «Мехбуд» не надано належних та допустимих доказів на підтвердження своєї правової позиції, а також не наведено переконливих аргументів у відповідності з нормами чинного законодавства, які давали б підстави для задоволення апеляційної скарги.

Колегія суддів Київського апеляційного господарського суду, оцінивши наявні в матеріалах справи докази, приходить до висновку, що рішення Господарського суду міста Києва від 01.11.2011 у даній справі прийнято з додержанням норм матеріального та процесуального права, повним з'ясуванням обставин, що мають значення для справи та відповідністю висновків, викладених в рішенні, дійсним обставинам справи, тому рішення є законним та обґрунтованим. Підстав для скасування або зміни вказаного рішення та задоволення апеляційної скарги колегія суддів Київського апеляційного господарського суду не знаходить.

Керуючись статтями 99, 101, 102, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства по розробці і виготовленню засобів механізації будівництва «Мехбуд» залишити без задоволення.

Рішення Господарського суду міста Києва від 01.11.2011 у справі № 23/423 залишити без змін.

Матеріали справи № 23/423 повернути до Господарського суду міста Києва.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку.

Головуючий суддя Отрюх Б.В.

Судді Тищенко А.І.

Михальська Ю.Б.