Постанова

від 10.09.2013 по справі 911/27/25/13-г

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"10" вересня 2013 р. Справа№ 911/27/25/13-г

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Сухового В.Г.

суддів: Агрикової О.В.

Жук Г.А.

при секретарі судового засідання: Петренку В.А.

розглянувши апеляційну скаргу Приватного підприємства ,,Юридична фірма ,,Імператив Плюс", правонаступником якого є Товариство з обмеженою відповідальністю ,,Транс Індастрі"

на рішення господарського суду Київської області від 12.03.2013р.

у справі № 911/27/25/13-г (суддя Саванчук С.О.)

за позовом Приватного підприємства ,,Юридична фірма ,,Імператив Плюс", правонаступником якого є Товариство з обмеженою відповідальністю ,,Транс Індастрі"

до 1) Товариства з обмеженою відповідальністю ,,Термінал Бровари"

2) Товариства з обмеженою відповідальністю ,,Аїсі Бела"

про стягнення грошових коштів у розмірі 4 000 000,00 грн.

ВСТАНОВИВ:

Приватне підприємство ,,Юридична фірма ,,Імператив Плюс", правонаступником якого є Товариство з обмеженою відповідальністю ,,Транс Індастрі" (далі - позивач), звернулося в господарський суд Київської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю ,,Термінал Бровари" (далі - відповідач 1), Товариства з обмеженою відповідальністю ,,Аїсі Бела" (далі - відповідач 2) про стягнення солідарно грошових коштів у розмірі 4 000 000,00 грн., з яких: 2 000 000 грн. за невиконання умов договору про надання юридично-консультаційних послуг від 01.09.2011р., додаткових угод №№ 1,2 до договору та стягнення 2 000 000 грн. штрафу.

Рішенням господарського суду Київської області від 12.03.2013р у даній справі в задоволенні позову відмовлено повністю. Мотивуючи своє рішення, суд першої інстанції дійшов висновку про недоведеність позивачем факту надання послуг за договором та, у зв'язку з цим, відсутність підстав для задоволення вимог у даній справі.

Не погодившись з даним рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, у якій просить рішення господарського суду Київської області від 12.03.2013р. у справі № 911/27/25/13-г скасувати, прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити в повному обсязі. Також в апеляційній скарзі було викладено заяву про забезпечення позову. В обґрунтування доводів апеляційної скарги позивач посилається на те, що оскаржуване рішення не є законним, оскільки прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права. На думку скаржника, судом неповно з'ясовано обставини, що мають значення для справи, а обставини, які суд визнав встановленими, не доведені належними доказами. Зокрема, скаржник зазначає, що в матеріалах справи міститься достатньо доказів належного виконання договірних зобов'язань позивачем та численні порушення з боку відповідачів своїх зобов'язань за договором, у зв'язку з чим скаржник вважає, що у суду першої інстанції були наявні законні підстави для задоволення позову, однак, на думку скаржника, суд не надав належної оцінки діям позивача, які були направлені на виконання договірних зобов'язань та відповідним доказам, наявним у матеріалах справи, дійшов помилкового висновку про відсутність підстав для задоволення позову.

У відзиві на апеляційну скаргу, який надійшов 07.06.2013р., відповідачі зазначають про необґрунтованість доводів апеляційної скарги, просять рішення суду першої інстанції залишити без змін.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 28.05.2013р. апеляційну скаргу прийнято до провадження та призначено її розгляд на 11.06.2013р.

05.06.2013р. через канцелярію суду надійшло клопотання позивача про заміну в порядку ст. 25 ГПК України позивача у справі № 911/27/25/13-г на Товариство з обмеженою відповідальністю ,,Транс Індастрі" у зв'язку з відступленням права вимоги (цесії).

07.06.2013р. через канцелярію суду надійшла заява Товариства з обмеженою відповідальністю ,,Транс Індастрі" про залучення до участі у справі правонаступника ТОВ ,,Транс Індастрі" замість позивача Приватного підприємства ,,Юридична фірма ,,Імператив Плюс" у зв'язку з укладенням 30.05.2013р. договору про відступлення права вимоги (цесії).

11.06.2013р. ухвалою суду у справі № 911/27/25/13-г було залучено до участі у справі № 911/27/25/13-г Товариство з обмеженою відповідальністю ,,Транс Індастрі" у якості правонаступника позивача у зобов'язанні за спірними правовідносинами замість Приватного підприємства ,,Юридична фірма ,,Імператив Плюс", заяву позивача про забезпечення позову задоволено частково, накладено арешт на грошові кошти, що належать відповідачам в межах ціни позову 4 000 000 грн. та судових витрат 99 650,25 грн., всього 4 099 650,25 грн. Розгляд апеляційної скарги у справі № 911/27/25/13-г відкладено на 03.07.2013р.

03.07.2013р. через канцелярію суду надійшло клопотання позивача ТОВ ,,Транс Індастрі" про відкладення розгляду справи.

03.07.2013р. ухвалою суду у справі № 911/27/25/13-г у зв'язку із неявкою представника позивача та його клопотанням про відкладення, розгляд скарги відкладено на 17.07.2013 р.

16.07.2013р. через канцелярію суду надійшло клопотання представника відповідачів ТОВ ,,Термінал Бровари", ТОВ ,,Аїсі Бела" про відкладення розгляду справи.

Ухвалою суду від 17.07.2013р. розгляд апеляційної скарги у справі № 911/27/25/13-г було відкладено до 24.07.2013р. в зв'язку з неявкою сторін та клопотанням представника відповідачів про відкладення розгляду справи.

Ухвалою суду від 24.07.2013р. розгляд апеляційної скарги у справі № 911/27/25/13-г було відкладено на 14.08.2013р. на підставі ст. 77 ГПК України, в зв'язку з неявкою представника позивача.

Ухвалою суду від 14.08.2013р. розгляд апеляційної скарги у справі № 911/27/25/13-г було відкладено до 10.09.2013 р. в зв'язку з неявкою представника позивача.

У судовому засіданні 10.09.2013р. представник позивача апеляційну скаргу підтримав, представники відповідачів не з'явились, 09.09.2013р. через канцелярію суду надійшло клопотання представника відповідачів Гребенченка О.А. про відкладення розгляду справи у зв'язку з його зайнятістю в іншому судовому засіданні.

Представник позивача заперечив проти клопотання представника відповідачів та просив суд розглянути справу за наявними матеріалами.

Колегія суддів вважає, що клопотання про відкладення розгляду справи слід відхилити, оскільки закон, а саме ст. 77 ГПК України не пов'язує обов'язок суду відкласти розгляд справи з неможливістю одного з представників представляти інтереси свого довірителя, за наявності в матеріалах справи довіреностей, якими декількох осіб уповноважено виконувати всі необхідні дії, пов'язані з представництвом інтересів.

Відповідно до матеріалів справи, представляти інтереси відповідачів ТОВ ,,Термінал Бровари", згідно з довіреністю від 22.05.2013р. та ТОВ ,,Аїсі Бела" згідно з довіреністю від 18.01.2013р. уповноважено п'ять представників.

При цьому, оскільки суд неодноразово відкладав розгляд справи за клопотаннями представників як позивача, так і відповідача, надаючи можливість учасникам судового процесу реалізувати свої процесуальні права на представництво інтересів у суді, суд, враховуючи процесуальні строки розгляду спору, встановлені ст. 69 ГПК України, вважає за можливе розглянути справу за наявними матеріалами.

09.09.2013р. через канцелярію суду надійшло клопотання представника позивача про залучення до матеріалів справи додаткових доказів, а саме: копій судових рішень, заяви від 21.01.2013р. про вчинення злочину, довідки від 23.01.2013р. про прийняття і реєстрацію заяви на підтвердження обставин щодо безпідставності підписання Намічеішвілі А.З акту приймання - передачі виконаних робіт.

Однак, зазначені додаткові докази колегією суддів не можуть бути прийняті у якості доказів з огляду на те, що: по-перше, ці докази в суд першої інстанції не подавались, обґрунтування неможливості їх подання в суді першої інстанції позивач не зазначив, по-друге, надані судові рішення були винесені вже після прийняття рішення у даній справі, тобто після 12.03.2013р., інші надані докази на підтвердження своїх заперечень подані лише в суді апеляційної інстанції.

Приписами ст. 99 ГПК України визначено, що в апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції з урахуванням особливостей, передбачених у цьому розділі. Апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції.

Відповідно до ч. 1 ст. 101 ГПК України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Частиною 2 статті 101 ГПК України передбачено, що апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги та перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Колегія суддів, розглянувши матеріали апеляційної скарги, дослідивши наявні докази у справі, заслухавши пояснення представників сторін, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню у зв'язку з таким.

Як вбачається з матеріалів справи, між Приватним підприємством ,,Юридична фірма ,,Імператив плюс" (виконавець) з однієї сторони, а також Товариством з обмеженою відповідальністю ,,Термінал Бровари" (замовник 1) та Товариством з обмеженою відповідальністю ,,Аїсі Бела" (замовник 2) (разом - замовники), з другої сторони, укладено договір про надання юридично -консультативних послуг від 01.09.2011р.(договір), у відповідності до п. 1 якого виконавець зобов'язується за завданням замовників надати послуги, які споживаються в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначені послуги, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до п.п. 1.1 договору замовники доручили виконавцю проведення правового консалтингу та правового супроводження комплексу господарських справ у спорах з Закритим акціонерним товариством ,,Українські вантажні кур'єри" з приводу наступних договорів:

- попереднього договору оренди від 02.07.2008, укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю ,,Термінал Бровари" та Закритим акціонерним товариством ,,Українські вантажні кур'єри", посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Каплуном Ю.В., за реєстровим номером №21050 (попередній договір оренди від 02.07.2008);

- договору про штрафні санкції, укладеного 30.07.2009 між Товариством з обмеженою відповідальністю ,,Термінал Бровари" та Закритим акціонерним товариством ,,Українські вантажні кур'єри" за участю Товариства з обмеженою відповідальністю ,,Аїсі Бела", посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Каплуном Ю.В., за реєстровим номером №10495,10496 (договір від 30.07.2009);

- іпотечного договору від 09.09.2009, укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю ,,Аїсі Бела" та Закритим акціонерним товариством ,,Українські вантажні кур'єри", посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Луканіним Ф.Ф., запис у реєстрі №1167 (іпотечний договір від 09.09.2009);

- іпотечного договору від 14.10.2009, укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю ,,Аїсі Бела" та Закритим акціонерним товариством ,,Українські вантажні кур'єри", посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Чорнєй В.В., запис у реєстрі №1851 (іпотечний договір від 14.10.2009).

Суть завдання замовників, згідно з п.п. 1.2 договору, полягає у захисті законних інтересів ТОВ ,,Термінал Бровари" та ТОВ ,,Аїсі Бела" від будь - яких претензій/вимог, у тому числі, і насамперед, матеріальних зі сторони Закритого акціонерного товариства ,,Українські вантажні кур'єри" за договорами, вказаними у пункті 1.1 договору; у визнанні в судовому порядку недійсними - договору від 30.07.2009, іпотечних договорів від 09.09.2009 та від 14.10.2009; скасуванні чи неможливості застосування будь-яких штрафних санкцій за договорами, вказаними у пункті 1.1. договору; по можливості, у поверненні коштів ТОВ ,,Термінал Бровари" вже сплачених на користь ЗАТ ,,Українські вантажні кур'єри"; по можливості, у забезпеченні повного чи часткового перегляду та скасування судових рішень у господарській справі № 10/146-10; звільненні з під іпотеки, арешту, заборони відчуження земельних ділянок, що належать ТОВ ,,Аїсі Бела" та щодо яких укладені іпотечні договори від 09.09.2009 та від 14.10.2009.

Згідно з пунктом 1.3 договору позитивним для замовників вважатиметься і будь-який інший результат, який влаштовуватиме замовників.

01.09.2011 між замовниками та виконавцем укладено додаткову угоду № 1 до договору (додаткова угода № 1). Даною угодою сторони передбачили умови оплати послуг виконавця.

Відповідно до пункту 1 додаткової угоди № 1 за надані послуги замовники зобов'язались сплатити виконавцю гарантований платіж та бонусний платіж за повне виконання завдань замовників відповідно до предмету договору у розмірі, визначеному сторонами.

Згідно з пунктом 2 додаткової угоди № 1 розмір гарантованого платежу встановлено сторонами у сумі 820 000,00 грн., яка сплачується замовниками виконавцю порівну.

Відповідно до пункту 3 додаткової угоди №1 розмір бонусного платежу за повне виконання виконавцем завдання замовників згідно пунктів 1.2, 5.3 договору визначено у розмірі 2 400 000,00 грн., який сплачується порівну замовниками виконавцю у випадку успішного виконання завдання замовників згідно з пунктами 1.2, 5.3 договору.

13.03.2012 між замовниками та виконавцем укладено додаткову угоду № 2 до договору (додаткова угода № 2). Даною угодою сторони передбачили додаткові гарантії по отриманню бонусного платежу.

Відповідно до пункту 1 додаткової угоди № 2 сторони погодили викласти пункт 1.2 договору у новій редакції, а саме : ,,1.2 Суть завдання замовників полягає у захисті законних інтересів Товариства з обмеженою відповідальністю ,,Термінал Бровари" та Товариства з обмеженою відповідальністю ,,Аїсі Бела" від будь - яких претензій/вимог, у тому числі, і насамперед, матеріальних зі сторони Закритого акціонерного товариства ,,Українські вантажні кур'єри" за договорами, вказаними у пункті 1.1 цього договору; у визнанні в судовому порядку недійсними - договору від 30.07.2009, іпотечних договорів від 09.09.2009 та від 14.10.2009, захист інтересів замовників у судовій справі № 18/002-12; скасуванні чи неможливості застосування будь-яких штрафних санкцій за договорами, вказаними у пункті 1.1 договору; по можливості, у поверненні коштів Товариства з обмеженою відповідальністю ,,Термінал Бровари" вже сплачених на користь Закритого акціонерного товариства ,,Українські вантажні кур'єри"; по можливості, у забезпеченні повного чи часткового перегляду судових рішень у господарській справі № 10/146-10; звільненні з під іпотеки, арешту, заборони відчуження земельних ділянок, що належать Товариству з обмеженою відповідальністю ,,Аїсі Бела" та щодо яких укладені іпотечні договори від 09.09.2009 та від 14.10.2009, а також оскарження будь-яких незаконних дій/бездіяльності нотаріусів (у тому числі, захист інтересів замовників у судовій справі № 10/094-11), органів державної виконавчої служби або будь-яких інших осіб по відношенню до вищезазначених ,,Земельних ділянок".

Відповідно до пункту 2 додаткової угоди № 2 у новій редакції також викладено пункт 1.3 договору, а саме: ,,Позитивним для замовників також вважається і будь-який інший результат, який влаштовуватиме замовників, у тому числі, але не обмежуючись, який полягатиме в укладанні у позасудовому і судовому порядку мирових угод, інших угод, які фіксуватимуть компромісні домовленості, припинення з будь-яких причин судових справ по предмету договору".

У відповідності до п. 3 додаткової угоди № 2 змінено і редакцію пункту 3 додаткової угоди № 1, яку викладено таким чином: ,, 3.1 Розмір бонусного платежу за досягнення всіх цілей та виконання завдання, що були визначені замовниками для виконавця у відповідності з пунктами 1.2, 5.3 договору встановлюється у сумі 2 400 000,00 грн.".

Пунктом 5 додаткової угоди № 2 визначено, що до настання обставин, при яких замовники мають сплатити виконавцю бонусний платіж згідно з пунктом 3 додаткової угоди № 1 (в редакції пункту 3 додаткової угоди № 2), замовник 2 авансом сплатить Виконавцю частину бонусного платежу у розмірі 200 000,00 грн. до 15.03.2012.

Відповідно до пункту 6 додаткової угоди № 2 передбачено, що у випадку вирішення спору у справі № 18/002-12 у суді першої інстанції на користь замовників та отримання замовниками рішення господарського суду Київської області у справі № 18/002-12, згідно з яким позов замовників буде задоволено в повному обсязі або в тій частині, що влаштовує замовників, замовник 2 зобов'язується сплатити виконавцю 200 000,00 грн. в рахунок бонусного платежу відповідно до пункту 3 додаткової угоди № 1 (в редакції пункту 3 додаткової угоди № 2).

Відповідно до п.п. 4.3 договору надання послуг виконавцем замовникам та виконання виконавцем завдання замовників за цим договором підтверджується Актом приймання-передання послуг, який підписується між виконавцем та замовниками та є підставою оплати цих послуг.

Згідно з п.7 додаткової угоди № 2 сума бонусного платежу, що передбачений п.3 додаткової угоди № 1 від 01.09.2011р. до договору (в редакції п.3 цієї додаткової угоди), за вирахуванням платежів згідно пунктів 5 та 6 цієї додаткової угоди, має бути сплачена замовниками виконавцю протягом чотирнадцяти робочих днів після настання обставин, передбачених п.3 додаткової угоди № 1 від 01.09.2011р.до договору (в редакції п.3 цієї додаткової угоди).

На виконання зазначених договірних зобов'язань, замовниками на рахунок виконавця перераховано 1 220 000,00 грн., в тому числі в рахунок бонусного платежу 400 000 грн., що підтверджується наявними в матеріалах справи платіжними дорученнями: від 26.03.2012 № 68 на суму 200 000,00 грн., від 13.03.2012 № 63 на суму 200 000,00 грн., від 03.02.2012 № 48 на суму 160 000,00 грн., від 08.02.2012 № 49 на суму 90 000,00 грн., від 03.01.2012 № 35 на суму 160 000,00 грн., від 05.09.2011 № 2421 на суму 410 000,00 грн.

Позовні вимоги у даній справі обґрунтовано неналежним, на думку позивача, виконанням відповідачами договірних зобов'язань щодо здійснення розрахунку (оплати) за послуги, що надані позивачем згідно з умовами договору про надання юридично-консультативних послуг від 01.09.2011. Зокрема, позивач вказує на те, що відповідачі, які є замовниками за названим договором, не сплатили залишку бонусного платежу у розмірі 2 000 000 грн. відповідно до пункту 3 додаткової угоди № 2, а також штрафу у розмірі 2 000 000 грн. за порушення строків виконання вказаного грошового зобов'язання. Крім того, позивач вважає, що надання послуг позивачем за договором підтверджується, в тому числі підписаним між сторонами актом приймання-передачі виконаних робіт по договору від 31.07.2012 на суму 2 000 000 грн.

Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції, пославшись, зокрема, на положення Статутів відповідачів та ст.ст. 33, 34 ГПК України, дійшов висновку, що акт приймання-передачі виконаних робіт від 31.07.2012 підписаний з боку відповідачів лише директором - Намічешвілі Андро Зурабовичем, не містить підписів уповноважених осіб з боку замовників, а тому він є неналежним доказом надання позивачем тих послуг, за які договором передбачено сплату бонусного платежу, а також прийняття вказаних послуг уповноваженими особами замовників.

Колегія суддів, з огляду на встановлені у даній справі обставини та наявні у справі докази, не може погодитися з такими висновками суду першої інстанції та вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з огляду на таке.

За своєю правовою природою укладений між сторонами договір є договором про надання послуг.

Згідно зі ст. 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Договір про надання послуг характеризується особливим об'єктом, який, по-перше, має нематеріальний характер, по-друге, нероздільно пов'язаний з особистістю послугонадавача. Тобто, у зобов'язаннях про надання послуг результат діяльності виконавця не має матеріального змісту, як це має місце при виконанні роботи, а полягає у самому процесі надання послуги.

З урахуванням наведених особливостей слід зазначати, що стаття 177 Цивільного кодексу України серед переліку об'єктів цивільних прав розглядає послугу як самостійний об'єкт, при цьому її характерною особливістю, на відміну від результатів робіт, є те, що послуга споживається замовником у процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності виконавцем. Тобто характерною ознакою послуги є відсутність результату майнового характеру, невіддільність від джерела або від одержувача та синхронність надання й одержання послуги.

Частиною 1 ст.903 Цивільного кодексу України закріплено обов'язок замовника оплатити надану йому послугу у розмірі, у строки та у порядку, що встановлені договором.

Як вбачається з матеріалів справи (т.1), позивачем з вересня 2011 року по липень 2012 року надавались юридично - консультативні послуги згідно з договором від 01.09.2011р., в тому числі проведення правового консалтингу та правового супроводження комплексу господарських справ у спорах з ЗАТ ,,Українські вантажні кур'єри" шляхом захисту (представлення) позивачем (його працівниками) законних інтересів, в тому числі в судах, ТОВ ,,Термінал Бровари" та ТОВ ,,Аїсі Бела", що підтверджується копіями судових рішень та складених договорів (т.1, а.с. 72-300), проти чого відповідачі не заперечують.

Відповідно до матеріалів справи, окрім доданого позивачем акту приймання-передачі виконаних робіт від 31.07.2012 року (т.1, а.с. 69), підписаного керівником відповідачів, матеріали справи містять копію договору про врегулювання спірних взаємовідносин (мирової угоди), укладеного 31.07.2012 року між Закритим акціонерним товариством ,,Українські вантажні кур'єри", Приватним акціонерним товариством ,,УВК" та відповідачами, посвідченого нотаріально (т.1, а.с. 232-244), що свідчить про досягнення всіх цілей та виконання завдання, що були визначені замовниками для виконавця у відповідності з пунктами 1.2, 5.3 договору (з урахуванням додаткових угод до нього).

Стосовно посилань відповідачів на те, що Акт приймання-передачі виконаних робіт від 31.07.2012р. за договором не був підписаний у відповідності до Статутів спільно директором товариства або будь-якою особою, уповноваженою директором відповідачів шляхом видачі відповідної довіреності та уповноваженими представниками відповідачів, з якими погодився суд першої інстанції, колегія суддів зазначає таке.

Частина 1 статті 202 ЦК України передбачає, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно ч. 1 статті 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Тобто, слід дійти висновку, що обов'язок виконавця (позивача) надати відповідну послугу кореспондується з обов'язком замовника (відповідачів) вказану послугу оплатити.

Відповідно до ч. 2 статті 509 ЦК України зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно п.1 ч. 2 статті 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

В даному випадку, виходячи зі змісту наведених норм закону, Акт приймання-передачі виконаних робіт від 31.07.2012р. не є зобов'язанням в розумінні ст. 509 ЦК України, оскільки підставою для виникнення взаємних прав і обов'язків і, відповідно, зобов'язань, згідно зі ст. 11 ЦК України, є саме Договір.

Відтак, на думку колегії суддів, відповідач, з яким погодився суд першої інстанції, помилково ототожнює Акт приймання-передачі виконаних робіт з господарським зобов'язанням.

При цьому, положення закону, які регулюють відносини за договором про надання послуг, пов'язують обов'язок замовника оплатити послуги за фактом їх надання виконавцем, а не за фактом передачі послуг на підставі акту. Крім того, зазначений обов'язок оплатити послуги закон пов'язує з особою замовника, а не підписанта Акту про приймання - передачі робіт (послуг), оскільки сторонами договору про надання послуг, відповідно до ст. 901 ЦК України є саме Замовник і Виконавець.

При цьому, зазначені ознаки договору про надання послуг відрізняють такий договір від договору підряду, який регулюється гл. 61 ЦК України та пов'язує обов'язок замовника сплатити за виконані підрядні роботи за наявності доказів їх передачі виконавцем та прийняття замовником за відповідним актом (КБ-2в).

Виходячи з системного аналізу наведених норм ЦК України та умов Договору, колегія суддів вважає, що у даному випадку, Акт приймання-передачі послуг (пп. 4.3 Договору) не є єдиною підставою для оплати згідно з Договором.

Посилання відповідачів на те, що акт приймання - передачі виконаних робіт від 31.07.2012р., як вважають відповідачі, підписано Намічешвілі А.З. фактично пізніше, тобто після звільнення останнього з посади керівника, колегія суддів не може вважати обґрунтованими за відсутності належних та допустимих доказів на підтвердження зазначених обставин.

Відповідно до статті 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно зі статтями 525, 526 ЦК України, статтею 193 ГК України зобов'язання мають виконуватися належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається.

Як вбачається з викладеного вище, позивачем належним чином доведено факт виконання своїх обов'язків за договором, в тому числі досягнення всіх цілей та виконання завдання, що були визначені замовниками для виконавця у п.п. 1.2, 5.3 договору, а саме факт укладення договору про врегулювання спірних взаємовідносин (мирової угоди) від 31.07.2012р. між замовниками та ЗАТ ,,Українські вантажні кур'єри", що згідно з умовами п.п. 3.1 та 7 додаткової угоди № 2 є підставою для сплати виконавцю бонусного платежу замовниками.

Посилання відповідачів на те, що договір про врегулювання спірних правовідносин (мирова угода) від 31.07.2012р. складено та підписано без участі виконавця (позивача) суд вважає необґрунтованим, оскільки докази того, що станом на 31.07.2012р. відповідачі відмовились від договору про надання послуг від 01.09.2011р. або договір було розірвано, в матеріалах справи відсутні та відповідачами в суд не надано. Водночас, в матеріалах справи наявні проекти договору (мирової угоди), підготовлені виконавцем (позивачем) (т.1, а.с. 245-274).

Виходячи з наведеного, позовні вимоги про стягнення з відповідачів солідарно 2 000 000 грн. бонусного платежу за договором підлягають задоволенню.

Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

У відповідності до ст. 230 ГК України порушення зобов'язання є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим кодексом (неустойка, штраф, пеня), іншими законами або договором.

Згідно зі ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.

Як передбачено п. 7.1 додаткової угоди №2, якщо належна сума бонусного платежу не буде вчасно сплачена замовниками, то замовники будуть зобов'язані сплатити виконавцю штраф у розмірі 100 (сто) відсотків від простроченої суми.

Колегія суддів, враховуючи те, що договір про врегулювання спірних взаємовідносин (мирова угода) підписано 31.07.2012р. (т.1, а.с. 232), перевіривши розрахунок суми штрафу в розмірі 2 000 000 грн., вважає його арифметично правильним, обґрунтованим, а вимогу про стягнення штрафу в сумі 2 000 000 грн. такою, що підлягає задоволенню.

Відповідно до ч. 1 статті 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. При цьому, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи, як встановлено статтею 34 ГПК України. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

За таких обставин позовні вимоги у даній справі є обґрунтованими, а тому підлягають задоволенню.

Суд першої інстанції наведеного вище не врахував і дійшов помилкового висновку про відсутність підстав для задоволення позову, оскільки неповно встановив обставини, що мають значення для вирішення даної справи та неправильно застосував норми матеріального права до спірних правовідносин, що призвело до прийняття неправильного рішення. Зазначене, відповідно до ст. 104 ГПК України, є підставою для скасування рішення господарського суду Київської області від 12.03.2013р. у справі № 911/27/25/13-г та прийняття нового рішення про задоволення позовних вимог повністю. У зв'язку з цим апеляційна скарга підлягає задоволенню.

Судові витрати за подання позовної заяви та апеляційної скарги у даній справі відповідно до ст. 49 ГПК України покладаються на відповідачів.

Керуючись ст. ст. 33, 34, 43, 49, 99, 101, 103-105 ГПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Приватного підприємства ,,Юридична фірма ,,Імператив Плюс", правонаступником якого є Товариство з обмеженою відповідальністю ,,Транс Індастрі" задовольнити.

2. Рішення господарського суду Київської області від 12.03.2013р. у справі № 911/27/25/13-г скасувати повністю.

3. Прийняти нове рішення, яким позов Приватного підприємства ,,Юридична фірма ,,Імператив Плюс", правонаступником якого є Товариство з обмеженою відповідальністю ,,Транс Індастрі" задовольнити повністю.

4. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю ,,Термінал Бровари" (код 33584049) та Товариства з обмеженою відповідальністю ,,Аїсі Бела" (код 35059393) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю ,,Транс Індастрі" (код 36102952) солідарно 2 000 000 грн. основного боргу, 2 000 000 грн. штрафу, 64 380 грн. судових витрат з оплати судового збору за подання позову до господарського суду.

5. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю ,,Термінал Бровари" (код 33584049) та Товариства з обмеженою відповідальністю ,,Аїсі Бела" (код 35059393) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю ,,Транс Індастрі" (код 36102952) солідарно 34 410 грн. судового збору з оплати за подання апеляційної скарги та 860,25 грн. судового збору за подання заяви про забезпечення позову.

6. Доручити господарському суду Київської області видати відповідні накази.

7. Матеріали справи № 911/27/25/13-г повернути до господарського суду Київської області.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.

Головуючий суддя Суховий В.Г.

Судді Агрикова О.В.

Жук Г.А.

Повний текст складено та підписано 12.09.2013р.