Ухвала

від 23.09.2013 по справі 31/349

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

УХВАЛА

"23" вересня 2013 р. Справа №31/349

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Гончарова С.А.

суддів: Куксова В.В.

Яковлєва М.Л.

розглянувши апеляційну скаргу Міністерства оборони України

на ухвалу Господарського суду міста Києва від 25.04.2013 року

у справі № 31/349 (суддя - Жагорнікова Т.О.)

за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Діректлайн"

про заміну сторони правонаступником

у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Фірма "Мікон"

до відповідача: Міністерства оборони України

за участю третіх осіб без самостійних вимог на предмет спору:

1)Державне казначейство України

2)Військова частина А-1519

про зобов'язання вчинити певні дії

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 25.04.2013 року у справі №31/349 за заявою товариства з обмеженою відповідальністю "Діректлайн" до Міністерства оборони України, позивач - товариство з обмеженою відповідальністю "Фірма "Мікон", 3- особи Державне казначейство України та військова частина А-1519 про заміну сторони правонаступником задоволено та змінено стягувача товариство з обмеженою відповідальністю "Ріторно" на товариство з обмеженою відповідальністю "Діректлайн".

Не погоджуючись із зазначеною ухвалою Господарського суду міста Києва від 25.04.2013 року, Міністерство оборони України звернулось із апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу Господарського суду міста Києва від 25.04.2013 року по справі №31/349 та постановити нове рішення, яким у задоволенні заяви про заміну сторони правонаступником відмовити повністю. Вказану апеляційну скаргу було передано до органу поштового зв'язку 14.05.2013 року

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 17.06.2013 року апеляційну скаргу повернуто скаржнику на підставі п. 3 ст. 97 Господарського процесуального кодексу України.

06.08.2013 року апеляційна скарга Мінстерства оборони України надійшла до Київського апеляційного господарського суду повторно. При цьому, апеляційну скаргу було передано апелянтом до органу поштового зв'язку 01.07.2013 року

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 07.08.2013 року апеляційну скаргу повернуто скаржнику на підставі п. 4 ст. 97 Господарського процесуального кодексу України у зв'язку з тим, що апелянтом не було подано клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження ухвали.

27.08.2013 року Мінстерством оборони України втретє подано апеляційну скаргу на ухвалу Господарського суду міста Києва від 25.04.2013 року по справі №31/349.

Відповідно до автоматичного розподілу справ між суддями, апеляційну скаргу передано на розгляд судді Київського апеляційного господарського суду Гончарову С.А.

На підставі ст.ст.46, 69 Господарського процесуального кодексу України, п.3.1.7. Положення про автоматизовану систему документообігу суду, затвердженого рішенням Ради суддів України від 26.11.2010 р. № 30, згідно п.2.1. рішення зборів суддів Київського апеляційного господарського суду від 11.07.2012р., сформовано для розгляду даної апеляційної скарги колегію суддів у складі Гончаров С.А. (головуючий), Куксов В.В., Яковлєв М.Л.

Перевіривши матеріали апеляційної скарги, апеляційний господарський суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 93 ГПК України апеляційна скарга подається на рішення місцевого господарського суду протягом десяти днів, а на ухвалу місцевого господарського суду - протягом п'яти днів з дня їх оголошення місцевим господарським судом. У разі, якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення, зазначений строк обчислюється з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 цього Кодексу.

Згідно з ч. 1 ст. 53 ГПК України за заявою сторони, прокурора чи з своєї ініціативи господарський суд може визнати причину пропуску встановленого законом процесуального строку поважною і відновити пропущений строк.

Апеляційний суд, розглянувши матеріали апеляційної скарги, встановив наступне:

Виходячи зі змісту ст. 53 ГПК України, поважними визнаються лише ті обставини, які є об'єктивно непереборними і пов'язані з дійсними істотними труднощами для вчинення процесуальних дій.

Господарський процесуальний кодекс України не пов'язує право суду відновити пропущений строк з певним колом обставин, що спричинили пропуск строку. Отже, в кожному випадку суд з урахуванням конкретних обставин пропуску строку оцінює докази, що наведені в обґрунтування клопотання про його відновлення, та робить мотивований висновок щодо поважності чи не поважності причин пропуску строку.

Як вбачається з матеріалів справи, оскаржувану ухвалу оголошено 25.04.2013 року, отже, останнім днем строку на подання апеляційної скарги на вказану ухвалу, відповідно до вимог ст. 93 ГПК України, є 30.04.2013 року.

Як вбачається з матеріалів справи, зокрема, конверту, в якому було відправлено до суду первісно подану апеляційну скаргу, її було передано до органу поштового зв'язку 14.05.2013 року. Тобто, при первісному поданні апеляційної скарги апелянтом було пропущено строк апеляційного оскарження.

Повторно апеляційну скаргу передано апелянтом до органу поштового зв'язку 01.07.2013 року, тобто з пропуском встановленого строку на подання апеляційної скарги.

При повторному поданні апеляційної скарги з пропуском строку на апеляційне оскарження апелянтом не було заявлено клопотання про відновлення такого строку, у зв'язку з чим ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 07.08.2013 року апеляційну скаргу повернуто скаржнику на підставі п. 4 ст. 97 Господарського процесуального кодексу України.

Звертаючись втретє з апеляційною скаргою, яка передана до органу поштового зв'язку 22.08.2013 року, апелянтом заявлено клопотання, згідно якого апелянт просить суд визнати причину пропуску строку на подання апеляційної скарги поважною та відновити пропущений строк.

У Постанові Пленуму Вищого господарського суду України від 17.05.2011 № 7 "Про деякі питання практики застосування розділу XII Господарського процесуального кодексу України" зазначено, що клопотання про відновлення строку подання апеляційної скарги з огляду на приписи статті 53 ГПК повинно містити обґрунтування поважності причин пропуску такого строку (за необхідності - з посиланням на відповідні докази, які подаються апеляційному господарському суду на загальних підставах).

Подане апелянтом клопотання вмотивовано тим, що після винесення 25.04.2013 року оскаржуваної ухвали, відбувся перенос робочих днів у зв'язку із державними святами та робочими днями були 30.04.2013 року, 07.05.-08.05.2013 року. У зв'язку з викладеним, апелянт зазначає, що ним не був пропущений строк при первісному поданні апеляційної скарги.

Апелянт також стверджує, що ним не був пропущений строк і при повторному поданні апеляційної скарги, оскільки ухвалу про повернення первісно поданої апеляційної скарги було отримано ним 25.06.2013 року, з огляду на що апелянт вважає останнім днем на подання апеляційної скарги 30.06.2013 року, який був вихідним.

Тобто, заявлене клопотання про поновлення строку на подання апеляційної скарги вмотивовано тим, що такий строк не був пропущений ані при первісному, ані при повторному поданні апеляційної скарги.

Розглянувши дане клопотання, апеляційний суд вважає його таким, що підлягає відхиленню, з огляду на наступне.

Як зазначалось, останнім днем строку на подання апеляційної скарги на оскаржувану ухвалу було 30.04.2013 року. Наведений день був робочим. Первісно подану апеляційну скаргу було передано до органу поштового зв'язку 14.05.2013 року, тобто з пропуском встановленого строку.

Як зазначалось, апелянт стверджує, що при первісному поданні апеляційної скарги, ним не було порушено строк на апеляційне оскарження, посилаючись при цьому на перенесення робочих днів та на те, що робочими днями були лише 30.04.2013 року та 07.05-08.05.2013 року.

Проте, такі твердження спростовуються положеннями господарського процесуального законодавства України, яке не передбачає обчислення процесуальних строків, зокрема, на подання апеляційної скарги, робочими днями. Статтею 51 ГПК України лише передбачено, що у випадку, коли останній день строку припадає на неробочий день, днем закінчення строку вважається наступний за ним день.

Як зазначалось, останнім днем на подання апеляційної скарги було 30.04.2013 року, та такий день був робочим, проте, апеляційна скарга апелянтом в цей день подана не була.

Жодних причин, які б об'єктивно перешкоджали апелянту подати скаргу вчасно, окрім обставин того, що робочими днями були лише 30.04.2013 року та 07.05-08.05.2013 року, в клопотанні не наведено.

Апелянт стверджує також про відсутність факту пропуску строку на подання апеляційної скарги при повторному її поданні.

Так, на думку апелянта, строк для подання апеляційної скарги обчислюється п'ятьма днями з дати отримання ухвали суду, якою повернуто первісно подану апеляційну скаргу.

Проте, такі твердження суд спростовує, оскільки Господарський процесуальний кодекс передбачає обчислення строків на подання апеляційної скарги лише з урахуванням дати оголошення (прийняття) оскаржуваної ухвали. Обчислення строків на подання апеляційної скарги, починаючи з дня прийняття або отримання апелянтом іншого процесуального документа, ніж той, що підлягає оскарженню, процесуальним законодавством не передбачено.

При цьому, судом враховано, що відповідно до п. 4 Постанові Пленуму Вищого господарського суду України від 17.05.2011 № 7 "Про деякі питання практики застосування розділу XII Господарського процесуального кодексу України", своєчасне (у межах встановленого строку) подання первісної апеляційної скарги і невідкладне (одразу після одержання відповідної ухвали) усунення скаржником недоліків, які стали причиною повернення останньої, враховуються апеляційним господарським судом у вирішенні питання про відновлення строку подання апеляційної скарги разом з іншими обставинами, на які посилається скаржник у зазначеному клопотанні.

Проте, апелянтом не зазначено жодних поважних причин пропуску ним строку на подання апеляційної скарги при первісному її поданні.

Апелянт в поданому клопотанні взагалі не зазначає причин пропуску строку, а, замість цього, наводить свої міркування про те, що строк у даному випадку не пропущений.

Проте, такі міркування апелянта, з огляду на викладене вище, не відповідають положенням Господарського процесуального кодексу України, у звезу з чим не можуть бути прийняті судом до уваги.

У даному випадку можливість вчасного подання апеляційної скарги залежала виключно від волевиявлення самого скаржника, тобто мала суб'єктивний характер. Наведені ж скаржником причини пропуску строку на апеляційне оскарження не можуть бути визнані судом поважними з наведених вище обставин.

З урахуванням викладеного, клопотання Міністерства оборони України про поновлення строку на апеляційне оскарження підлягає відхиленню.

Згідно п. 4 ч. 1 ст. 97 ГПК України апеляційна скарга не приймається до розгляду та повертається апеляційним господарським судом, якщо скаргу подано після закінчення строку, встановленого для її подання, без клопотання про поновлення цього строку або таке клопотання відхилено.

Враховуючи вищевикладене, зважаючи на відхилення судом клопотання про поновлення строку для подання апеляційної скарги, апеляційна скарга не приймається до розгляду та підлягає поверненню скаржнику на підставі п. 4 ч. 1 ст. 97 ГПК України.

Згідно із п.2 ч. 1 ст.7 Закону України "Про судовий збір" сплачена сума судового збору повертається ухвалою суду в разі повернення заяви або скарги.

Таким чином, Міністерству оборони України слід повернути судовій збір у сумі 573,50 грн., сплачений платіжним дорученням від 29.04.2013 року № 248/207.

Керуючись ст. 86, п. 4 ч. 1 ст. 97 Господарського процесуального кодексу України, п.2 ч. 1 ст.7 Закону України "Про судовий збір", Київський апеляційний господарський суд,

УХВАЛИВ:

1. Клопотання Міністерства оборони України про відновлення пропущеного строку на подання апеляційної скарги - відхилити.

2. Апеляційну скаргу Міністерства оборони України на ухвалу Господарського суду міста Києва від 25.04.2013 року у справі № 31/349 та додані до неї матеріали повернути скаржнику.

3. Повернути з Державного бюджету України Міністерству оборони України (03168, м. Київ, пр.. Повітрофлотський, 6, ЄДРПОУ 00034022) судовий збір у сумі 573,50 грн., сплачений платіжним дорученням від 29.04.2013 року № 248/207.

4. Оригінал ухвали з гербовою печаткою суду надіслати скаржнику, а копію ухвали іншим учасникам процесу.

5. Матеріали справи № 31/349 повернути до Господарського суду міста Києва.

Головуючий суддя Гончаров С.А.

Судді Куксов В.В.

Яковлєв М.Л.