32/60
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
07.04.09 Справа№ 32/60
Господарський суд Львівської області в складі судді Сухович Ю.О. при секретарі судових засідань Палюх Г.І. розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи
До відповідача Приватної агрофірми „Нове-Розточчя”, с.Лозина Яворівського району Львівської області.
Про стягнення 3 253,15 грн.
За участю представників сторін:
Від позивача: Панюра Н.Ф. –представник (довіреність б/н від 01.04.2008р.).
Від відповідача: не з'явився.
Права та обов'язки сторін передбачені ст.ст. 20, 22 ГПК України роз'яснено, заяви про відвід судді не поступали, клопотання про технічну фіксацію судового процесу не надходили.
Суть спору: Позовні вимоги заявлено Товариством з обмеженою відповідальністю „Агро-Лан”, смт.Куликів Жовківського району Львівської області до Приватної агрофірми „Нове-Розточчя”, с.Лозина Яворівського району Львівської області про стягнення 3 253,15 грн., з яких 2 500,00 грн. сума основного боргу, 253,15 грн. пеня, 500,00 грн. штраф.
Ухвалою суду від 16.03.2009р. порушено провадження у справі та призначено до судового розгляду на 07.04.2009р.
Рішення прийнято 07.04.2009р.
Представник позивача в судовому засіданні подав клопотання, яким просить суд не здійснювати технічну фіксацію судового процесу.
Представник позивача позовні вимоги підтримав повністю з підстав викладених у позовній заяві.
Відповідач явки повноважного представника в судове засідання не забезпечив, вимог ухвали суду не виконав, проти позовних вимог у встановленому порядку не заперечив, причин неявки не повідомив, хоча належним чином був повідомлений про дату, час та місце розгляду спору, що підтверджується повідомленням про вручення рекомендованого поштового відправлення № 4105984 від 19.03.2009р. –вручено 31.03.2009р.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши зібрані докази, суд вважає за можливе розглянути справу відповідно до ст. 75 ГПК України за наявними у ній матеріалами.
Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача, суд,-
встановив:
11.09.2008р. між Приватною агрофірмою „Нове-Розточчя” (замовник), в собі Єгерського А.М. та Товариством з обмеженою відповідальністю „Агро-Лан” (виконавець), в особі генерального директора Юника В.О. було укладено договір на виконання сільськогосподарських робіт № 24 (далі по тексту –договір), відповідно до якого виконавець своєю технікою проводить сількогосподарські роботи на площах замовника.
Згідно п.2.1.1 та п.2.1.2 договору виконавець зобов'язувався виконати на пальному замовника у відповідності з агротехнічними вимогами сільськогосподарські роботи на площах замовника в узгоджених сторонами обсягах: оранка, площею 50 га. Забезпечити максимально можливу тривалість роботи техніки протягом доби.
Відповідач (замовник) в свою чергу зобов'язувався згідно п.2.2.1., п.2.2.2. та п.2.2.3. договору забезпечити виконавця обсягом робіт, визначених п.2.1.1 договору, забезпечити за свій рахунок: своєчасну підготовку площ для виконання механізованих робіт; звільнення полів від каміння, металобрухту інших предметів, що можуть пошкодити техніку чи завадити технологічному процесові; виділення технологічного транспорту і пального –необхідного для забезпечення безперебійної роботи техніки виконавця; проживання , триразове харчування працівників виконавця; щоденний облік виконаних робіт у гектарах по кожній площі з наданням виконавцю відповідних документів; надання, при необхідності, допомоги в усуненні несправностей техніки, що виникли в процесі роботи; виконання вимог техніки безпеки, охорони праці та протипожежних заходів; збереження та охорону техніки виконавця, визначивши відповідне місце та відповідальних осіб. Визначити відповідальних осіб за приймання оброблювальних площ, підписати акт виконаних механізованих робіт протягом доби після завершення обробітку кожної площі.
Згідно п.3.1., п.3.2. та п.3.4. договору проведені виконавцем роботи оплачуються замовником грошовими коштами в таких розмірах: оранка площею 50 га, ціна 1 га з (ПДВ) – 150,00 грн. на загальну суму 7 500,00 грн. Виконавець приступає до механізованих робіт після 50% попередньої оплати замовником вартості послуг. Замовник проводить почасткову попередню оплату всіх наступних робіт не пізніше ніж за один день до початку робіт.
Як вбачається з матеріалів справи, позивач свої зобов'язання виконав повністю.
Факт виконання позивачем зобов'язань по договору підтверджується актом виконаних механізованих робіт №1 від 03.10.2008р., згідно якого роботи виконано в обсязі 50,0 га на загальну суму 7 500,00 грн., який підписаний повноважними представниками сторін та скріплений печатками (оригінал оглянутий в судовому засіданні).
Відповідач порушив свої зобов'язання, щодо оплати по розрахунку за виконані роботи, сплативши неповну суму вартості виконаних робіт, а саме 5 000,00 грн., що підтверджується банківською випискою за 16.09.2008р. на суму 5 000,00 грн. про поступлення на рахунок ТзОВ „Агро-Лан” коштів.
Відтак, основний борг відповідача перед позивачем за виконані механізовані роботи станом на день подання позову 07.04.2009р. становить 2 500,00 грн.
Позивач керуючись умовами договору, у зв'язку із простроченням оплати за виконані механізовані роботи нарахував відповідачу пеню, яка згідно поданого ним розрахунку становить 253,15 грн. та штраф 500,00 грн.
Загальна сума заборгованості становить 3 253,15 грн., з яких 2 500,00 грн. основний борг, 253,15 грн. пеня, 500,00 грн. штраф.
При прийнятті рішення суд виходить із наступного:
Згідно ст.11 Цивільного кодексу України, однією з підстав виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема є договори та інші правочини. Згідно ст.174 Господарського кодексу України однією з підстав виникнення господарського зобов'язання є господарський договір та інші угоди, передбачені законом, а також угоди не передбачені законом, але такі, які йому не суперечать.
У відповідності із ст.193 ГК України зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Аналогічно відповідно до ст.526 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно ст.530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
За умовами ст.612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання свого зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
З вищенаведеного, випливає, що вимоги позивача про стягнення з відповідача залишку боргу в сумі 2 500,00 грн. є обгрунтованими та підлягають задоволенню.
Щодо позовних вимог про стягнення пені за прострочення платежу, суд зазначає наступне:
Відповідно до ст.611 ЦК України, у разі порушення зобов»язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.
Статтею 549 ЦК України встановлено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов»язання. При цьому пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов»язання за кожен день прострочення виконання.
Зазначені норми Цивільного кодексу України кореспондуються із приписами, встановленими Господарським кодексом України.
Так у відповідності із ст.230 ГК України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Згідно п.6 ст.231 ГК України штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, які визначаються обліковою ставкою НБУ за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.
Відповідно до ч.6 ст.232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов»язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов»язання мало бути виконано.
У відповідності до п.4.5. договору за прострочку в оплаті виконаних робіт чи порушення умов розрахунків замовник відшкодовує виконавцю всі завдані, в тому числі і третіми особами, збитки та додатково сплачує пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожний день прострочки. Відтак, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню згідно поданого ним розрахунку 253,15 грн. пені.
Згідно ч.2 ст. 549 ЦК України штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.
У відповідності до п.4.5. договору якщо на протязі тридцяти днів з моменту підписання сторонами останнього за датою акту виконаних робіт замовник не розрахується з виконавцем, він сплачує виконавцеві, крім пені, штраф в розмірі 20% від суми заборгованості.
Відтак, з відповідача на користь позивача правомірно підлягає стягненню згідно поданого ним розрахунку 500,00 грн. штрафу.
В порядку ст. 43 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.
В порядку ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.
Відповідно до абзацу 2 ст. 34 ГПК України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими, підтверджуються матеріалами справи і підлягають до задоволення, а саме: 2 500,00 грн. основний борг, 253,15 грн. пеня, 500,00 грн. штраф.
Сплата судових витрат підтверджується платіжними дорученнями № 406 від 06.03.2009р. –102,00 грн. держмита і № 407 від 06.03.2009р. - 118,00 грн. вартості витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, які відповідно до ст.49 ГПК України підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.
Керуючись ст.ст.11, 526, 530, 549, 612 ЦК України, ст.ст.174, 193, 230-232 ГК України, ст.ст. 33, 43, 49, 75, 82-84,115,116 ГПК України, суд –
ВИРІШИВ:
1. Позов задоволити повністю.
2. Стягнути з Приватної агрофірми „Нове-Розточчя” (81080, Львівська область, Яворівський район. с.Лозина; п/р 2600600098914 в ВАТ „Банк Універсал”; МФО 032001; ЄДРПОУ 03763307) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Агро-Лан” (80362, Львівська область, Жовкіський район, смт.Куликів, вул.Шевченка, 65; п/р 2600201038433 в Першій Львівській філії ВАТ „Кредобанк” м.Львів; МФО 325365; ЄДРПОУ 32141207) основний борг в сумі 2 500,00 грн., пеню в сумі 253,15 грн., штраф в сумі 500,00 грн., держмито в сумі 102,00 грн. та 118,00 грн. вартості витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
3. Наказ видати після набрання судовим рішення в законної сили, в порядку ст.116 ГПК України.
4. Рішення набирає законної сили відповідно до ст.85 ГПК України, може бути оскаржене до Львівського апеляційного господарського суду в порядку і строки, передбачені ст.ст.91-93 ГПК України.
Суддя
Суд | Господарський суд Львівської області |
Дата ухвалення рішення | 07.04.2009 |
Оприлюднено | 18.04.2009 |
Номер документу | 3375068 |
Судочинство | Господарське |
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні