Постанова

від 20.12.2006 по справі 2/243

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

2/243

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

                                          ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

  "20" грудня 2006 р.                                                                   Справа № 2/243

Суддя господарського суду Чернівецької області Скрипничук Iван Васильович

розглядаючи справу

за позовом   Сільськогосподарського кооперативу "Новоселицький"

до відповідача Новоселицької міжрайонної державної податкової інспекція

про скасування податкового повідомлення-рішення № 634/24 від 11.04.06р.

за участю представників:

позивача:  – Дармопук В.І. – голова, Криган В.В. – представник за довіреністю № 5 від 05.01.2006р.

відповідача:  – Робуляк І.Я. – представник за довіреністю № 709/9/10-007 від 20.02.2006р.

прокурора   

ВСТАНОВИВ:

Сільськогосподарський кооператив “Новоселицький” м.Новоселиця звернувся з позовом до Новоселицької міжрайонної державної податкової інспекції м.Новоселиця про скасування податкового повідомлення-рішення № 634/24 від 11.04.2006р. про накладення штрафу в сумі 37177,20грн. на підставі акту перевірки № 196/23 від 05.04.2006р.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідачем, згідно ст. 8 Закону України “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” (надалі Закон України 2181) було внесено в реєстр застав:

- 20.02.2003р. за № 1191-451 все нерухоме майно позивача;

- 19.05.2003р. за № 1191-660 все нерухоме майно позивача.

Згідно Рішення № 2-р/п/2005 від 24.03.2005р. Конституційного Суду України положення ст. 8 Закону України 2181 втратило чинність у частині поширення податкової застави на все майно підприємства – боржника. Конституційний Суд України зазначив необхідність визначення конкретного майна, яке перебуває у податковій заставі, з урахуванням суми податкового боргу, оскільки “Поширення права податкової застави на будь-які види актів платника податків, яка перевищує суму податкового зобов'язання чи податкового боргу, може призвести до позбавлення такого платника не тільки прибутків, а й інших активів, ставлячи під загрозу його подальшу підприємницьку діяльність аж до її припинення”.

З урахуванням зазначеного рішення Конституційного Суду України, згідно п. 8.3 Закону України 2181 та подальших Роз'яснень ДПА України, відповідач зобов'язаний був на виконання рішення Конституційного Суду України, внести зміни в реєстр застав, визначивши конкретне майно у розмірі, який не перевищує двократного розміру податкового боргу позивача та повідомити про це позивача. Вказане відповідач не виконав.

Станом на 01.04.2005р. сума податкового боргу позивача становила 193124,62грн., а залишкова вартість майна становила 2399893,00 грн. Таким чином вартість майна позивача у 12 разів перевищувала суму податкового боргу. З урахуванням рішення Конституційного Суду податкова застава могла бути поширена на майно вартість якого становить 386249,24грн. (193124,62 Х 2), але ніяк не на все наявне на той час майно.

Дробілка була реалізована позивачем у березні 2005 року. Відповідач не надав позивачу жодних документів, що із всього майна, саме дробілка була включена в перелік майна, яке перебувало на момент її відчуження у податковій заставі.

Оскільки вартість майна позивача становила 2399893,00грн. і перевищувала у 12 разів суму податкового боргу позивача, згідно рішення Конституційного Суду України вартість податкової застави не може становити більше 200% суми податкового боргу, а відповідачем не визначено конкретний перелік майна, яке перебувало в податковій заставі позивач вважає, що у податковій заставі перебувало інше майно на суму 386249,24грн. Враховуючи, що відсутні будь-які докази того, що саме дробілка перебувала в податковій заставі висновки відповідача про те, що реалізовуючи дробілку позивач реалізовував заставлене майно є неправомірними, оскільки суперечать фактичним обставинам справи.

Таким чином позивач міг без узгодження з відповідачем вільно розпоряджатися дробілкою, яка не була предметом податкової застави, а податкове повідомлення-рішення № 634/24 від 11.04.2006р. про накладення штрафу у сумі 37177,20грн. підлягає скасуванню, як незаконне.

Окрім того, відповідно до пп. 8.6.1 п. 8.6 ст. 8 Закону України “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” не підлягають узгодженню з ДПІ операції по відчуженню товарів. Відчужена позивачем дробілка була саме товаром, оскільки не вводилася Позивачем в експлуатацію та на її вартість не нараховувалася амортизація.

Відповідач вимоги позивача заперечує, посилаючись на наступне:

За період з 01.01.2005р. по 31.12.2005р. за СГК “Новоселицький” постійно значився податковий борг, який станом на 15.03.2005р. становив 193124,62грн., що підтверджується актом перевірки № 196/23-03575403 від 5.04.2006р.

У відповідності до п.п. 1.2, 1.3 ст. 1 Закону України “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” (із змінами та доповненнями), встановлено, що податкове зобов'язання – зобов'язання платника податків сплатити до бюджетів або державних цільових фондів відповідну суму коштів у порядку та у строки, визначені цим Законом або іншими законами України. Податковий борг (недоїмка) – це податкове зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгоджене платником податків або узгоджене в адміністративному чи судовому порядку, але не сплачене у встановлений строк, а також пеня, нарахована на суму такого податкового зобов'язання. У разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання у встановлені строки, податковий орган надсилає такому платнику податків податкові вимоги (п.п. 6.2.1 п. 6.2 ст. 6 Закону).

Так, в порядку ст. 6 Закону України 2181 кооперативу було надіслано першу податкову вимогу від 31 жовтня 2001 року № 1/29 (отримано платником податків 3 листопада 2001 року) та другу податкову вимогу від 27 листопада 2001 року № 2/209 (отримано платником податків 28 листопада 2001 року), якими попереджено про те, що на всі активи товариства виникло право податкової застави та про необхідність погашення податкового боргу і наслідки, які чекають платника податків у разі його непогашення.

У зв'язку з наявністю у СГК “Новоселицький” податкового боргу, у відповідності до вимог статті 8 Закону України “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” (із змінами та доповненнями), все рухоме і нерухоме майно боржника перебуває у податковій заставі, яку зареєстровано у Державному реєстрі обтяжень рухомого майна з 20 лютого 2003 року за № 1191-451 – все рухоме майно (запис про реєстрацію застави дійсний до 19 лютого 2008 року), та з 19 травня 2003 року за № 1191-660 – все нерухоме майно.

На адресу СГК “Новоселицький” було надіслано лист-застереження № 254/10/024-007 від 29.01.2004 року, в якому містились дані про наявність податкового боргу в сумі 122 тис.грн., а також надавався перелік операцій, що потребують обов'язкової згоди податкового органу, а саме: купівлі чи продажу, інших видів відчуження або оренди (лізингу) нерухомого та рухомого майна, майнових чи немайнових прав.

Однак, Сільськогосподарським кооперативом “Новоселицький” здійснено відчуження активів без згоди податкового боргу на суму 37177,20грн. За розглядом акту перевірки від 05.04.2006р. податковим повідомленням-рішенням Новоселицької міжрайонної державної податкової інспекції від 11 квітня 2006 року № 634/24 правомірно застосовано до сільськогосподарського кооперативу “Новоселицький” штрафні (фінансові) санкції у сумі 37177,20грн. за відчуження активів, що перебувають у податковій заставі та потребують обов'язкової попередньої згоди податкового органу на таке відчуження (у розмірі суми такого відчуження, визначеної за звичайними цінами).

Представникам сторін роз'яснено  права та обов'язки передбачені ст. ст. 49, 51 КАС України і задоволено клопотання про відмову від технічної фіксації процесу.

У засіданні суду оголошено перерву до 20.12.2006р.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, оцінивши докази суд встановив.

Актом від 05.04.2006р. за № 197/24 про проведення перевірки стану збереження активів платника податків (кооператив “Новоселицький”), які перебувають у податковій заставі встановлено, що відповідач, маючи податковий борг у сумі 193134,62грн. відповідно податкової накладної № 3 від 15.03.2005р. та протоколу засідання правління № 2 від 14.03.2005р. реалізував дробілку на суму 37177,20грн., яка значилась на рахунку № 152 “придбання основних засобів” фізичній особі без письмового узгодження з податковим органом.

На підставі акту перевірки, від 05.04.2006р. за № 196/23-0357403, податковим органом прийнято оспорюване податкове повідомлення рішення від 11 квітня 2006 року за № 634/24.

Оспорюване податкове повідомлення-рішення із застосуванням до позивача штрафних санкцій у розмірі 37177,20грн прийнято на підставі підпункту 17.1.8 п. 17.1 ст. 17 Закону України “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”, оскільки платник податків (позивач), активи якого перебували у податковій заставі, відчужив такі активи без попередньої згоди податкового органу.

Однак, суд вважає, що податкове повідомлення-рішення від 11.04.2006р. за № 634/24 підлягає скасуванню з урахуванням наступних підстав.

Так, відповідно до бухгалтерської довідки сільськогосподарського кооперативу “Новоселицький” від 14.12.2006р. за № 61 на придбану останнім у 2000 році дробілку марки КДМ-1200, яка була відчужена кооперативом у березні 2005 року, амортизація не нараховувалась, оскільки з моменту її придбання і до відчуження вона не була введена в експлуатацію і рахувалась у незавершеному виробництві.

Отже, відчужена позивачем дробілка була саме товаром, а тому відповідно до пп.8.6.1 п.8.6 ст.8 Закону України “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами, кооператив не позбавлений був права без узгодження даної операції із заставленими активами з податковим органом.

Окрім того, вартість майна позивача, яка перебуває у податковій заставі становила 2399893грн. і перевищувала у 12 разів суму податкового боргу.

З огляду на викладене, керуючись ст. 159, 160, 161, 162, 163, 167, 186 КАС України,   с у д –

П О С Т А Н О В И В:

1. Позов задовольнити.

2. Податкове повідомлення-рішення за № 634/24 від 11.04.2006р. про накладення на сільськогосподарський кооператив “Новоселицький” м.Новоселиця штраф у розмірі 37177грн. 20коп. скасувати.

3. Повернути сільськогосподарському кооперативу “Новоселицький”, вул. Кремльова, 24 м.Новоселиця, код 03575403, п/р 2600602719137 у Новоселицькому ТВБВ ВАТ “Укрексімбанк”, МФО 356271 державне мито у сумі 85 грн. з державного бюджету.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано.

Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк встановлений КАС України, постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення цього строку.

У разі подання апеляційної скарги, постанова набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи у апеляційній інстанції та залишенні даної постанови у силі.

Відповідно до ст. 185, ч.1-3, 5 ст. 186 Кодексу адміністративного судочинства України сторони, які беруть участь у справі, мають право оскаржити в апеляційному порядку дану постанову повністю або частково шляхом подання апеляційної заяви або апеляційної скарги, які подаються в апеляційну інстанцію через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржувану постанову.

Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу – з дня складення в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Суддя                                                             І.В. Скрипничук