Рішення

від 30.01.2009 по справі 14/284

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ

СУД

Кіровоградської

області

ІМЕНЕМ

УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

 "30" січня 2009 р.

Справа №  14/284

Господарський суд Кіровоградської

області у складі судді Колодій С.Б.розглянув справу № 14/284

за позовом: фізичної особи -

підприємця ОСОБА_1, м. Харків 

до відповідача: товариства з

обмеженою відповідальністю "Інтерторг плюс", м. Кіровоград    

про стягнення 1 688,63 грн.  

ПРЕДСТАВНИКИ:

від позивача: участі не брав;

від відповідача: участі не брав.

У судовому засіданні 13.01.2009р.

оголошено перерву, на підставі статті 77 Господарського процесуального кодексу

України, до 30.01.2009р. до 11 год. 00 хв.

Подано позов про стягнення з

товариства з обмеженою відповідальністю "Інтерторг плюс" на користь

фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 заборгованості за Договором поставки

продукції б/н від 05.05.2008р. у розмірах: 12 651,96 грн. сума основного боргу,

173,96 грн. сума інфляційних втрат, 541,23 грн. - сума 21 % річних, 618,54 грн.

- сума пені, усього на суму 13 985,69 грн., а також покласти на відповідача

судові витрати.

30.01.2009р. до господарського суду

надійшло спочатку факсимільним зв'язком, а потім і поштою уточнення позовних

вимог, що фактично є зменшенням позовних вимог, відповідно до якого позивач

просить стягнути з відповідача на користь фізичної особи - підприємця ОСОБА_1

штрафні санкції за Договором поставки б/н від 05.05.2008р. у наступних

розмірах: 699,00 грн. інфляційних втрат, 461,83 грн. - 21% річних, 527,80 грн.

- пені, всього на загальну суму 1 688,63 грн.

Дане уточнення прийняте господарським

судом.

Відповідач відзив на позов не

надав, тому, відповідно до статті 77 Господарського процесуального кодексу

України, справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши наявні матеріали

справи, господарський суд

                                           ВСТАНОВИВ:

Між сторонами фізичною особою -

підприємцем ОСОБА_1 (Продавець) та товариством з обмеженою відповідальністю

"Інтерторг плюс" (Покупець) укладено договір поставки продукції (далі

- Договір) від 05.05.2008р., відповідно до якого позивач зобов'язується

передавати у власність відповідачу кондитерські вироби в кількості і в

асортименті, згідно видатковим накладним, що підписуються сторонами, а

відповідач зобов'язався приймати та оплачувати її в порядку, розмірі та у

строки, передбачені Договором.

Згідно пункту 10.1 Договору цей

договір вступає в законну силу з моменту підписання його сторонами і діє до

31.12.2008р., але у будь-якому випадку до повного розрахунку Покупця з

Продавцем.

Договір підписаний обома сторонами

та скріплений печатками.

Відповідно до статті 526 Цивільного

кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов

договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за

відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або

інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до статей 193, 265

Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники

господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним

чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутністю

конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних

умовах звичайно ставляться.

До виконання господарських

договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з

урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

За договором поставки одна сторона

- постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк)

другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти

вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

До відносин поставки, не

врегульованих цим Кодексом, застосовуються відповідні положення Цивільного

кодексу України про договір купівлі-продажу.

Відповідно до статті 655 Цивільного

кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає

або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні

(покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і

сплатити за нього певну грошову суму.

За нормою статті 692 цього Кодексу

покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття

товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного

законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Відповідно до пункту 2.2 Договору

розрахунок за поставлений товар проводиться шляхом перерахування грошових

коштів на поточний рахунок Продавця у розмірі 100% від вартості поставленого

товару. Оплата здійснюється протягом 14 календарних днів з моменту передачі

товару.

Відповідно до видаткової накладної

№ 802 від 04.09.2008р. позивач поставив продукцію на суму 5 139,76 грн. (строк

сплати 19.09.2008р.), а відповідно до видаткової накладної № 838 від

11.09.2008р. позивач поставив продукцію відповідачу на суму 11 356,80 грн.

(строк сплати 25.09.2008р.), про що свідчать вказані видаткові накладні (а.с.

10-11).

15.10.2008р. відповідач частково

сплатив борг і залишок суми становив 12 651,96 грн., який був також повністю

сплачений відповідачем 15.01.2009р., що підтверджується матеріалами справи.

Відповідно до пункту 2 статті 193

Господарського кодексу України кожна сторона повинна вжити усіх заходів,

необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої

сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань

є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом,

іншими законами або договором.

Згідно пункту 1 статті 229

Господарського кодексу України учасник господарських відносин у разі порушення

ним грошового зобов'язання не звільняється від відповідальності через

неможливість виконання і зобов'язаний відшкодувати збитки, завдані невиконанням

зобов'язання, а також сплатити штрафні санкції відповідно до вимог,

встановлених цим Кодексом та іншими законами.

Відповідно до пункту 4 статті 231

Господарського кодексу України у разі, якщо розмір штрафних санкцій законом не

визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором.

Стаття 625 Цивільного кодексу

України передбачає, що боржник не звільняється від відповідальності за

неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Боржник, який прострочив виконання

грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з

урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також

три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не

встановлений договором або законом.

Пунктом 6.1 Договору передбачено,

що у разі несплати поставленого товару Покупцем в зазначений за даною угодою

термін, Покупець виплачує пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діє

на момент виплати, за кожен день прострочення платежу, а також 21% річних від

суми заборгованості. Пеня нараховується з дня, наступного за розрахунковим, за

умовами цього договору, до терміну закінчення дії цього договору.

Отже, враховуючи дати сплати боргу

- порушено зазначені вимоги договору та чинного законодавства, тому, відповідно

до обгрунтованого розрахунку позивача пеня в розмірі 527,80 грн., 21 % річних в

розмірі 461,83 грн. та інфляційні втрати в розмірі 699 грн. підлягають

задоволенню господарським судом.

На підставі статті 49

Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на

відповідача.

Керуючись  статтями 49, 80, 82-85, 116, 117

Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з товариства з обмеженою

відповідальністю "Інтерторг плюс" (25015, м. Кіровоград, вул.

Маланюка, буд. 11А, оф. 205, ідентифікаційний код 35804160, р/р 26003171723900

в АКІБ УкрСиббанк, м. Кіровоград) на користь фізичної особи - підприємця

ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, р/р НОМЕР_2в

акціонерно-комерційному банку "Правекс-банк", м. Київ, МФО 321983)

699,00 грн. інфляційних втрат, 461,83 

грн. 21 % річних, 527,80 грн. пені, всього на суму 1 688,63 грн., а

також 102 грн. державного мита та 118 грн. витрат на інформаційно-технічне

забезпечення судового процесу.

Наказ видати після набрання

рішенням законної сили.

Згідно частини 3 статті 85

Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду

набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його

підписання.

Рішення може бути оскаржене

протягом десяти днів з дня його підписання до Дніпропетровського апеляційного

господарського суду через господарський суд Кіровоградської області.

Копії рішення направити сторонам.

Суддя