Рішення

від 30.03.2009 по справі 31/76

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

31/76

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б     тел.230-31-34

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа №  31/76

30.03.09

За позовом          Товариства з обмеженою відповідальністю "Тесис", м. Київ

До          Державного підприємства "Дослідне

          конструкторсько-технологічне бюро інституту електрозварювання

          ім. Є.О. Патона", м. Київ  

про                         стягнення 73 667,46 грн.

Суддя    Качан Н.І.

Представники:  

Від позивача          Мога М.В. - пред. по довір.

Від відповідача          Перепилиця А.І. –пред. по довір.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позивач звернувся з позовом про стягнення заборгованості, пені, 3% та інфляційних у розмірі 73 667,46 грн. за Договором № 124 від 29.11.2007р. про виконання робіт, посилаючись на порушення відповідачем, як замовником, умов щодо оплати.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 06.02.2009р. порушено провадження у справі та призначено судове засідання на 12.03.2009р.

Представник позивача в судовому засіданні 12.03.2009р. надав клопотання про зменшення позовних вимог та просив суд стягнути з відповідача заборгованість у розмірі 40 133,48 грн., пеню у розмірі 8 592,20 грн., інфляційні втрати у розмірі 8 616,35 грн. та три відсотки річних у розмірі 2 151,45 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 12.03.2009р., розгляд справи було відкладено на 25.03.2009р., у зв'язку з задоволенням клопотання відповідача про відкладення.

В судовому засіданні 25.03.2009р. було оголошено перерву до 30.03.2009р., відповідно до ст. 77 ГПК України.

В судовому засіданні представник позивача заявив клопотання про зменшення позовних вимог та просив суд стягнути з відповідача заборгованість у розмірі 37 713,48 грн., пеню у розмірі 8 592,20 грн., інфляційні втрати у розмірі 8 616,35 грн. та три відсотки річних у розмірі 2 151,45 грн.

Представник відповідача в судовому засіданні надав пояснення по справі та повідомив суд, що заборгованість є меншою ніж заявлено позивачем в позовній заяві.

Судом, у відповідності до вимог ст. 81-1 ГПК України, складалися протоколи судових засідань, які долучені до матеріалів справи.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, заслухавши пояснення представників сторін, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

29 листопада 2007 року між сторонами було укладено Договір № 124 про виконання робіт, відповідно до умов якого позивач, як виконавець, зобов'язувався, за завданням відповідача, як замовника, виконати роботи по виготовленню деталей, а відповідач зобов'язувався прийняти та оплатити виконанні роботи. Номенклатура та кількість деталей, що доручалися до виготовлення, вартість робіт, підлягала визначанню сторонами у Додатках до Договору.

Відповідно до Додатку 1 від 29.11.2007р. та Додатку 2 від 05.12.2007р. до Договору (в редакції Додаткової угоди № 4 від 02.04.2008р.) виготовленню позивачем підлягало 10 найменувань деталей, загальною кількістю 79 одиниць, загальною вартістю 287 313,48 грн.

Порядок здійснення розрахунків (підпункт 3.1. Договору) передбачав оплату вартості деталей двома етапами: 50 відсотковий авансовий платіж протягом п'яти банківський днів з дня підписання сторонами відповідного додатку, та остаточний платіж, протягом п'яти банківський днів з дня приймання відповідачем виготовлених деталей.

11 квітня 2008 року позивачем було передано відповідачу всі деталі, що підлягали виготовленню на підставі Договору, що підтверджується Накладною     № 000319 від 11.04.2008р. та Довіреністю на отримання матеріальних цінностей серія ЯОР № 251149 від 10.04.2008р. Належним чином засвідчені копії вказаних документів долучені до матеріалів справи та приймаються судом, як належний доказ, що підтверджує факт виконання позивачем своїх договірних зобов'язань.

Відповідно до підпункту 3.1. Договору, остаточний платіж повинен був бути здійснений відповідачем не пізніше 18 квітня 2008 року.

Відповідач, на виконання умов Договору, перерахував на користь позивача: 29.11.2007р. - 28 800 грн.; 30.11.2007р. - 21 200 грн.; 11.12.2007р. - 29 000 грн.; 25.04.2008р. - 50 000 грн.; 19.05.2008р. - 24 000 грн.; 04.06.2008р. - 4 000 грн.; 10.06.2008р. - 10 000 грн.; 17.06.2008р. - 5 000 грн.; 08.07.2008р. - 29 500 грн.; 14.08.2008р. - 5 000 грн.; 27.08.2008р. - 1 200 грн.; 17.09.2008р. - 20 000 грн., 27.10.2008р. –5 000 грн.; 19.11.2008р. –3 000 грн.; 12.12.2008р. –1 500 грн.

Після порушення провадження у справі, відповідачем було перераховано на користь позивача грошові кошти, а саме: 09.02.2009р. –        10 000 грн., 25.03.2009р. –2 400 грн.

Всього відповідачем на користь позивача, на виконання умов Договору, було перераховано 249 600 грн.

Таким чином, заборгованість відповідача перед позивачем складає    37 713,48 грн.

Згідно ст. 173 ГК України один суб'єкт господарського зобов'язання повинен вчинити певну дію на користь іншого суб'єкта, а інший суб'єкт має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до ст. ст. 525, 526 ЦК України зобов'язання мають виконуватися належним чином, одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається.

          Порушення зобов'язань за договором тягне за собою застосування встановлених законом мір відповідальності. Позивач, відповідно до п. 6.1. Договору, нараховує пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочення, що складає 8 592 грн.

          Відповідно до ст. 549 ЦК України неустойкою є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

          Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст. 612 ЦК України).

          Також, на суму боргу позивач нараховує 3% річних у розмірі 2 151,45 грн. та інфляційні втрати у розмірі 8 616,35 грн.

          Згідно ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора повинен сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції та відсотків річних за весь час прострочення.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна із сторін повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підстави своїх вимог чи заперечень.

Відповідно до ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

За таких обставин, позов визнається судом доведеним, обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню за уточненим розрахунком позивача.

Враховуючи, що відповідно до ст. 44 ГПК України позивачем понесені судові витрати, пов'язані з розглядом справи, зокрема витрати на оплату інформаційно-технічного забезпечення судового процесу та сплати державного мита, то зазначені витрати відшкодовуються за рахунок відповідача (ст. 49 ГПК України).

Керуючись ст. 173 ГК України, ст. ст. 44, 49, 82-85 ГПК України, Договором сторін, Господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

1.          Позов задовольнити.

2.          Стягнути з Державного підприємства "Дослідне конструкторсько-технологічне бюро Інституту електрозварювання ім. Є.О. Патона Національної академії наук України" (03150, м. Київ, вул. Боженка, 15, корпус 7, код ЄДРПОУ 05417457) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Тесис" (04136, м. Київ, вул. Північно-Сирецька, 3, код ЄДРПОУ 32960748), - з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення, заборгованість у розмірі 37 713 (тридцять сім тисяч сімсот тринадцять) грн. 48 коп., пеню у розмірі 8 785 (вісім тисяч сімсот вісімдесят п'ять) грн. 20 коп., інфляційні втрати в розмірі 8 616 (вісім тисяч шістсот шістнадцять) грн. 35 коп., три відсотки річних у розмірі 2 151 (дві тисячі сто п'ятдесят одна) грн. 45 коп., 635 (шістсот тридцять п'ять) грн.. - державного мита та 118 (сто вісімнадцять) грн. - витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3.          Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення 10-денного строку з дня його підписання.

Суддя                                                                                                    Н. І. Качан

Дата підписання рішення 08 квітня 2009 року.