14/144-09
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
РІШЕННЯ
30.04.09 Справа № 14/144-09.
за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю “РЕМ”
до відповідача: Сумської міської ради
про розірвання договору оренди земельної ділянки
Суддя Миропольський С.О.
Представники:
Від позивача: Романова К.М.
Від відповідача: не прибув
В судовому засіданні приймав участь секретар судового засідання Н.М.Котенко.
Суть спору: Позивач згідно позовних вимог просить суд розірвати договір оренди земельної ділянки за адресою: м. Суми, вул.. Козацький вал, 1 від 15.10.2004 року, укладеного між позивачем та відповідачем, засвідченого приватним нотаріусом Хоменко В.В. Сумського міського нотаріального округу за реєстровим № 5988, затвердженого рішенням Сумської міської ради від 29.12.2004 року № 984-МР, судові витрати покласти на позивача.
Представник відповідача в судове засідання не з'явився, письмового відзиву на позов не подав, але подав клопотання в якому зазначає, що станом на день розгляду справи ним не отримано в порушення ст. 56 Господарського процесуального кодексу України доданих документів до позовної заяви, що унеможливлює подання відзиву на позовну заяву, але суд не приймає зазначене клопотання до розгляду та не задовольняє його, оскільки вказане клопотання надійшло після судового засідання, тобто після оголошення рішення.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення повноважного представника пощивача, дослідивши наявні докази, які мають значення для вирішення справи по суті, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з наступного:
15 жовтня 2004р. між Сумською міською радою (орендодавець) і ТОВ «РЕМ» (орендар) було укладено нотаріально засвідчений договір оренди земельної ділянки за адресою: м. Суми вулиця Козацький вал, 1, в якому предметом договору є (п.1.1.) ділян ка площею 7/100 від 0,2501 га, що складає 175 кв.м.
Земельна ділянка надавалась під розміщення ательє строком на десять років зі сплатою орен дної плати в розмірі 1,5% від нормативної грошової оцінки землі.
Як зазначає позивач на земельній ділянці по вул. Козацький вал, 1 в м.Суми знаходиться будівля з не-житловими приміщеннями, які знаходяться у часткової власності, як юридичних, так і фізичних осіб.
Як вбачається зі спірного договору оренди земельної ділянки від 15.10.2004р. позивач був власником ідеальної частки площею 208 кв.м., яка складала 7/100.
Однак, при укладенні договору оренди розмір площі нежитлових приміщень, влас ником яких є позивач і частка земельної ділянки, яка припадає на них, було вказано помилково в дійсності позивач на момент укладення договору був власником не 208 кв.м., а 138,2 кв.м.
16 березня 2004р. між позивачем і громадянином Авер'яновим М.О. було укладено договір купівлі-продажу щодо відчуження на користь Авер'янова М.О. приміщення «26-2» площею 23,6 кв.м., що складає 11/10.0 частини ідеальної долі.
19 березня 2004р. позивач уклав з громадянкою Набівач С.Г. договір купівлі - продажу частини нежитлового приміщення, за яким Набівач С.Г. набула від позивача у власність частину нежитлового приміщення, а саме: частина приміщення «26-1» пло щею 46,2 кв.м., що складає 22/100 частини ідеальної долі.
Таким чином, після укладення договорів купівлі продажу ідеальна частка позивача значно зменшилась т.я. з 208 кв.м. було відчужено 69,8 кв.м., фактично ідеальна частка позивача складала 138,2кв.м.
22.04.2006р., як стало відомо позивачу, громадянка Набівач С.Г. за договором купівлі-продажу здійснила відчуження приміщення «26-1» площею 46,2 кв.м., що складає 22/100 частини ідеальної долі, на користь Аль Хатіб Мадж Абдульмаджід.
Відповідно до ч.2 ст. 120 Земельного кодексу України - якщо житловий будинок, і будівля або споруда розміщена на земельної ділянці, наданій у користування, то в разі їх відчуження переходить право користування тією частиною земельної ділянки, на якій вони розміщені, та частиною ділянки, яка необхідна для їх обслуговування.
Згідно пункту 4.2.3. договору купівлі - продажу від 19.03. 2004р. між позивачем і Набівач С.Г., покупець зобов'язався вирішити питання щодо користування земельною ділянкою, частиною 2 пункту 10 договору купівлі-продажу від 22.04.2006р. між Набівач С.Г. і Аль Хатіб Мадж Абдульмаджід, останній також прийняв на себе зобов'язання вирішити питання землекористування.
Відповідно до п.3.2.2. договору купівлі - продажу від 16.03.2004р. між позивачем і Авер'яновим М.О., покупець також повинен виріши ти питання землекористування, але до цього часу жоден з набувачів права власності на нежитлові приміщення не вирішив цього питання.
Таким чином, вже значний проміжок часу цими особами нехтуються інтереси позивача, який до цього часу сплачує орендну плату згідно договору оренди від 15.10.2004р.
У зв'язку з викладеним позивач звернувся листом до міського голо ви Мінаєва Г.М. для вирішення цього питання, відповіддю Управління земельних ресурсів Сумської міської ради від 04.03.2009р. № 928/05-06 відповідач вимогу ТОВ «РЕМ» про розірвання договору оренди земельної ділянки від 15 жовтня 2004р. залишив без задоволення.
Статтею 188 Господарського кодексу України передбачено, що зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускається, якщо інше не передбачено законом або договором. Сторона договору, яка вважає за необхідне змінити або розірвати договір, повинна надіслати пропозиції про це другій стороні за договором.
Сторона договору, яка одержала пропозицію про зміну чи розірвання договору, у двадцятиденний строк після одержання пропозиції повідомляє другу сторону про результа ти її розгляду. У разі якщо сторони не досягли згоди щодо зміни (розірвання) договору у разі неодержання відповіді у встановлений строк з урахуванням поштового обігу, заінте ресована сторона має право передати спір на вирішення суду.
Частинами 2, 3 ст. 202 Господарського кодексу України передбачено, що господар ське зобов'язання припиняється також у разі його розірвання або визнання недійсним за рішенням суду. До відносин щодо припинення господарських зобов'язань застосовують ся відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, пе редбачених ГК України.
Відповідно до ст. 651 ЦК України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може
бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного
порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором
або законом.
Частиною 3 ст. 653 ЦК України встановлено, що у разі зміни або розірвання договору зобов'язання змінюється або припиняється з моменту досягнення домовленості про зміну або розірвання договору, якщо інше не встановлено договором чи не обумовлено
характером його зміни. Якщо договір змінюється або розривається у судовому порядку,
зобов'язання змінюється або припиняється з моменту набрання рішенням суду про змі ну або розірвання договору законної сили.
Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, –
ВИРІШИВ :
1. Позов задовольнити.
2. Розірвати договір оренди земельної ділянки за адресою: м. Суми, вул.. Козацький вал, 1 від 15.10.2004 року, укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю «РЕМ» (40030, м. Суми. вул. Козацький вал, 1, код 21126389) та Сумською міською радою (м. Суми, майдан Незалежності, 2, 23823253 ), засвідченого приватним нотаріусом Хоменко В.В. Сумського міського нотаріального округу за реєстровим № 5988, затвердженого рішенням Сумської міської ради від 29.12.2004 року № 984-МР.
3. Копію рішення направити сторонам по справі.
Суд | Господарський суд Сумської області |
Дата ухвалення рішення | 30.04.2009 |
Оприлюднено | 20.05.2009 |
Номер документу | 3598562 |
Судочинство | Господарське |
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні