Вирок

від 10.08.2007 по справі 1-81/07

ЛЮБЕШІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Номер справи: 1-81/07

Номер справи: 1-81/07

Категорія

справ:

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10

серпня 2007 року                     Любешівський

районний суд Волинської області

під

головуванням - судді                                                Труша

В.О.

за

участю: секретаря                                                       Поліщук

І.І.

прокурора                                                                         Веніславського

С. В.

розглянувши

у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт.  Маневичі справу по обвинуваченню ОСОБА_1

ІНФОРМАЦІЯ_1народження,  уродженця та

жителя АДРЕСА_1українця,  громадянина

України,  з базовою загальною середньою

освітою,  неодруженого,  невійськовозобов'язаного,  раніше судимого:

8 жовтня

2001 року Луцьким міським місцевим судом Волинської області за ч.3  ст. 

142 КК України (в ред.

1960 року); ч.3  ст.  185; ч. 1 

ст.  222 КК України (в ред. 2001 року);  ст.  42

КК України (в ред. 1960

року) на 6 років 3 місяці позбавлення волі з конфіскацією всього належного йому

майна;

станом

на час обрання запобіжного заходу у вигляді взяття під варту,  тобто на 21 травня 2007 року,  в місцях позбавлення волі відбув календарних

5 років 9 місяців 4 дні,

у вчиненні

злочину,  передбаченому  ст. 

391 КК України,

ВСТАНОВИВ:

Підсудний

ОСОБА_1,  будучи засудженим за тяжкий

злочин і відбуваючи покарання в місцях позбавлення волі - виправно-трудовій

колонії № 42 смт.  Маневичі Волинської

області,  проявив себе як злісний

порушник встановленого режиму утримання та трудової дисципліни,  за що неодноразово піддавався дисциплінарним

стягненням,  в тому числі 28 грудня 2006

року він був поміщений в ДІЗО терміном на 15 діб за злісну непокору

представникам адміністрації установи приступати до роботи. При цьому ОСОБА_1

забезпечувався всім необхідним інвентарем та сировиною в повному об'ємі.

23 січня

2007 року він був переведений в ПКТ терміном на один місяць за систематичну

непокору законним вимогам представників адміністрації установи виходити на

роботу та приступати до її виконання. При цьому підсудний також забезпечувався

всім необхідним інвентарем,  робочим

одягом та сировиною в повному об'ємі.

Із

неодноразово проведених бесід виховного характеру,  а також прийнятих мір дисциплінарного

стягнення,  підсудний ОСОБА_1 належних

висновків для себе не зробив,  на шлях

виправлення вперто не бажає ставати і після відбуття стягнення в ПКТ

продовжував порушувати режим утримання та трудову дисципліну. За злісну

непокору  вимозі начальника відділення

приступати до роботи та виконувати норму виробітку,  що мало місце 13 березня 2007 року,  будучи при цьому забезпеченим всім необхідним

інвентарем та спецодягом,  йому 14

березня 2007 року було оголошено догану.

23

березня 2007 року за грубе порушення режиму утримання і невиконання вимоги

представників адміністрації установи стосовно утримання свого спального

місця,  ОСОБА_1 було оголошено сувору

догану.

10

квітня 2007 року на вимогу начальника відділення в неробочий час виконати

роботу по благоустрою установи,  будучи

при цьому забезпеченим усім необхідним інвентарем та спецодягом,  відмовився в категоричній формі,  за що його було поміщено в ДІЗО терміном на 7

діб.

Підсудний

ОСОБА_1 свою вину в інкримінованому йому злочині не визнав,  пояснив, 

що відбуває покарання у ВК-42 з 2001 року. В перші роки у нього стягнень

не було,  але після переведення у

відділення № 6 його почали карати та накладати на нього різного виду стягнення.

Порушення,  які вказані в обвинуваченні

він допускав по причині відсутності якісної сировини та поганого стану

здоров'я.

Незважаючи

на те,  що підсудний ОСОБА_1 своєї вини в

інкримінованому йому злочині не визнав, 

його вина повністю підтверджується зібраними по справі та дослідженими в

судовому засіданні доказами.

Так,  допитані в судовому засіданні в якості

свідків ОСОБА_2  ОСОБА_3,  ОСОБА_4,  ОСОБА_5, 

ОСОБА_6.,  ОСОБА_7,  ОСОБА_8, 

ОСОБА_9,  ОСОБА_10,  ОСОБА_11показали,  що підсудний на протязі багатьох місяців

працювати відмовляється,  будучи при

цьому повністю забезпечений усім необхідним для безпечного і повного виконання

плану,  за що йому неодноразово

оголошувались догани,  а 23 січня 2007

року був переведений в ПКТ терміном на 1 місяць. Своїм небажанням працювати

підсудний справляє негативний вплив на інших засуджених,  до яких ставиться зверхньо,  намагається відновити злодійські традиції.

Свідок

ОСОБА_10,  який працює на посаді в.о.

начальника медичної частини ВК-42,  крім

того,  показав,  що підсудного ОСОБА_1 він неодноразово

оглядав,  однак будь-яких протипоказів

щодо виконання фізичної праці у нього не виявив. За станом здоров'я ОСОБА_1 міг

виконувати доручену йому роботу.

Крім

показів свідків,  вина підсудного ОСОБА_1

у вчиненому підтверджується також іншими, 

наявними у справі матеріалами:

· довідкою

про заохочення та стягнення засудженого ОСОБА_1 від 20.04.2007 року,  в якій відображено 17 стягнень за час

відбуття покарання та 3 заохочення, 

причому з 14.07.2005 року заохочення відсутні (а.с.  156);

· довідкою

медичної комісії Маневицької ВК-42,  в

якій вказано,  що засуджений ОСОБА_1

здоровий та працездатний (а.с.  159);

· довідкою

Маневицької ВК-42 про стан виконання за місяці норм виробітку ОСОБА_1,  в якій вказано,  що підсудний з вересня 2006 року по квітень

2007 року жодного разу не виконав норми виробітку (а.с.  158);

· постановою

начальника Маневицької ВК-42 від 23.01.2007 року про переведення засудженого

ОСОБА_1 до ПКТ на термін 1 місяць (а.с. 

80);

- постановами начальника Маневицької ВК-42 про оголошення ОСОБА_1

суворих доган: від 01.12.2006 року (а.с. 

47),  від 20.02.2007 року

(а.с.  72),  від 20.03.2007

року (а.с.  119);

-      постановами начальника

Маневицької ВК-42 про поміщення засудженого ОСОБА_1 в ДІЗО: від 28.12.2006 року

(ах. 57),  від 23.02.2007 року (а.с.  101), 

від 11.04.2007 року

(а.с.  126).

Аналізуючи

зібрані та досліджені в судовому засіданні докази в їх сукупності,  суд вважає, 

що підсудний ОСОБА_1 вчинив злочин, 

передбачений  ст.  391 КК України,  оскільки відбуваючи покарання в місцях

позбавлення волі,  будучи засудженим за

особливо тяжкий злочин,  порушив вимоги

режиму відбуття покарання,  за що

протягом одного року піддавався стягненню у вигляді переведення до приміщення

камерного типу і продовжував вчиняти злісну непокору законним вимогам

адміністрації установи.

При

призначенні покарання,  суд враховує,  що підсудний ОСОБА_1 вчинив злочин,  що відноситься до злочинів середньої

тяжкості.

Разом з

тим,  суд приймає до уваги дані про особу

підсудного ОСОБА_1,  а саме: негативну

характеристику,  вчинення злочину особою

в місцях позбавлення волі,  що свідчить

про її небажання стати на шлях виправлення.

Обставин,  які б пом'якшували покарання підсудного

ОСОБА_1,  суд не вбачає.

До

обставин,  що обтяжують покарання

підсудного ОСОБА_1,  суд відносить

рецидив злочинів.

Виходячи

із наведеного суд вважає,  що виправлення

підсудного можливе лише шляхом обрання покарання у вигляді позбавлення волі в

межах санкції статті,  по якій він

притягується до кримінальної відповідальності, 

шляхом приєднання до даного покарання невідбуте покарання за попереднім

вироком.

Керуючись  ст. 

323,  324 КПК України,  суд,

ЗАСУДИВ:

ОСОБА_1визнати

винним у вчиненні злочину, 

передбаченого  ст.  391 КК України,  та призначити покарання у вигляді позбавлення

волі строком на З (три) роки.

На

підставі ч. 1  ст.  71 КК України за сукупністю вироків шляхом

повного приєднання до покарання, 

призначеного за даним вироком,  не

відбутого покарання за вироком Луцького міського місцевого суду Волинської

області від 8 жовтня 2001 року - 5 (п'ять) місяців 26 (двадцять шість) днів

позбавлення волі,  остаточно визначити

ОСОБА_1 покарання у вигляді позбавлення волі строком на 3 (три) роки 5 (п'ять)

місяців 26 (двадцять шість) днів з поміщенням до кримінально-виконавчої

установи.

Міру

запобіжного заходу засудженому ОСОБА_1 залишити попередню - тримання під

вартою.

Строк

відбуття покарання засудженому ОСОБА_1 рахувати з моменту обрання запобіжного

заходу у вигляді взяття під варту - 21 травня 2007 року.

На вирок

може бути подана апеляція до апеляційного суду Волинської області через

Любешівський районний суд на протязі 15 діб з моменту його проголошення,  а засудженим - з моменту вручення копії

вироку.