Постанова
від 18.08.2008 по справі 26/79
КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

26/79

      КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД       

01025, м.Київ, пров. Рильський, 8                                                            т. (044) 278-46-14

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

 18.08.2008                                                                                           № 26/79

 Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

 головуючого:          Корсака В.А.

 суддів:             

             

 За участю представників:

 від позивача – Цветінський С.А., представник за довіреністю;

від відповідача – не з'явився;

 

 розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельно-ремонтне комунальне підприємство"

 на рішення Господарського суду м.Києва від 24.04.2008

 у справі № 26/79  

 за позовом                               Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельно-ремонтне комунальне підприємство"

 до                                                   Приватного підприємства "Сайкад"

              

             

 про                                                  стягнення 104000 грн.

 

ВСТАНОВИВ:

 Товариство з обмеженою відповідальністю „Будівельно – ремонтне комунальне підприємство”  звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Приватного підприємства „Сайкад” про стягнення 104 000грн. 00коп. боргу за Договором найму транспортних засобів укладеного між позивачем та відповідачем 20.09.2007р. та стягнення судових витрат.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 24.04.2008р. позов задоволено частково, з відповідача стягнуто основний борг у розмірі 27 200грн. 00коп. та судові витрати пропорційно задоволеним вимогам.

Не погоджуючись з рішенням місцевого суду, позивач звернувся з апеляційною скаргою в якій просить оскаржуване рішення змінити та задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

Апеляційна скарга обґрунтована тим, що суд першої інстанції безпідставно дійшов до висновку, що на підставі усних переговорів сторони розірвали  договір   найму транспортних засобів 30.10.2007 р. За посиланням апелянта, суд першої інстанції не врахував, що фактично договір було розірвано з 01.12. 2007 року на підставі листа позивача від 22.11.2007 р., а плата за оренду автомобілів повинна бути стягнута по день їх фактичного повернення позивачу.

Розглянувши доводи викладені в апеляційній скарзі та додатково надані документи, дослідивши докази, що містяться в матеріалах справи а також заслухавши наявних представників сторін, колегія суддів апеляційного господарського суду дійшла наступних висновків:

20.09.2007р. між позивачем та відповідачем був укладений договір найму транспортних засобів. Відповідно до умов п.1.1 цього договору позивач (наймодавець) передав відповідачу (наймачу) 4 автомобілі марки МАN з напівпричепами.

Факт передачі наймачу зазначених транспортних засобів підтверджується відповідними актами прийому-передачі від 20.09.2007р., 26.09.2007р. та 11.10.2007р., копії яких наявні в матеріалах справи.

Відповідно до умов п.1.3 того ж договору наймач проводить оплату за найом  переданих йому транспортних засобів, щомісячно не пізніше 10 числа.

Відповідно до п.4.1 договору найму транспортних засобів відповідач проводить оплату шляхом переведення коштів на рахунок позивача на підставі рахунка-фактури.

Відповідно до п.4.2 договору рахунок-фактура складається наймодавцем (позивачем) за розрахунковий період, в якому виконувалися роботи. Рахунок-фактура підтверджується Актом здавання-приймання наданих послуг, підписаними представниками сторін

В своїй апеляційній скарзі апелянт зазначає, що суд першої інстанції помилково дійшов до висновку, що відповідач користувався транспортними засобами позивача до 30.10.2007р. (повернення першої машини), що підтверджується актом здавання-приймання робіт, а тому задовольнив позовні вимоги лише в сумі 27 200 грн.

Позивач стверджує про те, що відповідач  користувався транспортними засобами після 30.10.2007р.

Зазначені доводи позивача підтверджуються відповідними доказами, тому апеляційна скарга підлягає задоволенню.  

Сторонами були підписані акти здачі-прийняття робіт (надання послуг), які скріплені печатками підприємств, зокрема:

-  № ОУ -0930/1С від З0 вересня 2007 року на суму 12 800 грн.;

-  № 0У-1007/1С від 15 жовтня 2007 року на суму 27 200 грн.

На підставі цих актів виставлено для оплати рахунок-фактуру від 30.09.2007 № СФ-0830/1 на суму 12 800 грн. та рахунок-фактуру від 15.10.2007 № СФ-1015/1 на суму 27 800 грн.

За надані послуги по оренді автомобілів:

у  період  з  16.10.2007  по  30.10.2007  складено  акт  здачі-приймання робіт (надання послуг) № 1007/2С на суму 48 000 грн.

у період з 31.10.2007 по 11.11.2007 складено акт здачі-приймання робіт (надання послуг) № СФ 1107/2 на суму 28 800 грн.

Ці акти разом з рахунками-фактурами № СФ-1007/2С від 31 жовтня 2007 року та № СФ-1107/2С від 12 листопада 2007 року направлено рекомендованими листами на адресу керівника ПП «Сайкад» Яцика В.В. Останній від підписання актів відмовився та оплату на підставі рахунків-фактур не провів.

В подальшому на підставі актів здавання - приймання робіт (надання послуг) за №№ 1007/2С та СФ 1107/2 складено узагальнений акт здавання приймання робіт (надання послуг) від 11.11.2007р. за № ОУ -10/1107 на загальну суму 76 800 грн., який разом з рахунком-фактурою № СФ-1107 та податковою накладною 26.12.2007р. за № 299 направлено на адресу керівника ПП «Сайкад». Документи отримані адресатом 9.01.2008р., що підтверджено повідомленням про вручення поштового відправлення.

Таким чином, ТОВ «Будівельно-ремонтне комунальне підприємство» надало послуги ПП «Сайкад» по оренді транспортних засобів на загальну суму 116 800 грн..

В свою чергу за найом (оренду) автомобілів ПП «Сайкад» 21.12.2007р. та 18.01.2008р. перерахувало на розрахунковий рахунок ТОВ «Будівельно-ремонтне комунальне підприємство» 12 800 грн. , що підтверджується виписками з банківського рахунку. Доказів проплати повної суми відповідач не надав.

Заборгованість ПП «Сайкад» перед ТОВ «Будівельно-ремонтне комунальне підприємство» станом на 01.01.2008р. склала 104 000, 00 грн.

Відповідно до ч.1 ст.193 Господарського кодексу України Суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським Кодексом.

Враховуючи те, що Договір найму транспортних засобів було підписано 20.09.2007р. і в супереч усім строкам розрахунків, передбаченим у ньому, відповідач розрахувався лише частково в сумі 12 800 грн. ,  Позивач   прийняв рішення про розірвання договору в односторонньому порядку. Про що повідомив відповідача листом від 22.11.2007р. вих.№247, датою припинення зобов'язання було визначено 1.12.2007р., про що також завчасно було повідомлено відповідача та запропоновано провести остаточні розрахунки. На даний лист, позивач також не отримав відповіді.

На вимогу господарського суду про проведення взаєморозрахунків та складання акту звірки, відповідачем було визнано заборгованість у сумі               27 200 грн., що підтверджується Актом звірки взаємних розрахунків між позивачем та відповідачем станом на 10.04.2008 р.   

Задовольняючи частково позовні вимоги, суд першої інстанції не врахував докази того, що сума заборгованості в розмірі 27 200 грн., яку визнав сам відповідач та яка визначена Актом здавання-приймання робіт (надання послуг) була  станом на 15.10.2007р.

В той же час колегією встановлено, що  відповідач користувався автомобілями після 15.10.2007р.

Так, суду були надані докази про те, що відповідач користувався автомобілями позивача і після 15.10.2007, а саме:

-  автомобілем МАН № СА 9775 АЕ з 16.10.2007 по 30.10.2007, що складає 15 днів;

-  автомобілем МАН № СА 9774 АЕ з 16.10.2007 по 11.11.2007, що складає 2 7 днів;

-  автомобілем МАН № СА 9773 АЕ з 16.10.2007 по 11.11.2007, що складає 2 7 днів;

-  автомобілем МАН № СА 9305 АЕ з 16.10.2007 по 11.11.2007, що складає 27 днів.

Крім того,  факт користування відповідачем транспортними засобами підтверджується Актами прийому-передачі автомобілів від ПП «Сайкад» до ТОВ «Будівельно-ремонтне комунальне підприємство», які підписані керівниками підприємств та завірені їх печатками. (а.с.51,52)

          Колегія вважає, що посилання суду першої інстанції на те, що позивач не надав суду обґрунтованих доказів того, що заборгованість відповідача перед позивачем складає 104 000 грн. є помилковими, оскільки позивачем було надано акти приймання-передачі машин від ПП « Сайкад» та лист про розірвання договору за ініціативою позивача. Проаналізувавши сукупність зазначених доказів колегія приходить до висновку, що у даному випадку, виходячи із змісту договору та фактичних обставин справи, плата за найом автомобілів підлягає стягненню за весь час фактичного користування цими автомобілями відповідачем до моменту повернення їх орендодавцю.

          Відповідно до п.1 ч.2. ст.11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори.

Відповідно до ч.1 ст.509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Згідно ст.526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Таким чином колегія суддів апеляційного суду вважає, що позовні вимоги позивача до Приватного підприємства „Сайкад” цілком правомірні і підлягають задоволенню у повному обсязі.  

Керуючись ст.49 ГПК України, судові витрати  підлягають стягненню  з відповідача на користь позивача.  

Таким чином, враховуючи вищенаведене та керуючись ст.49, 99, 101, 102, ч.4 ст.103 та 105 Господарського процесуального кодексу Країни, суд –

ПОСТАНОВИВ:

 1.Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю „Будівельно – ремонтне комунальне підприємство” задовольнити повністю.

2.Рішення Господарського суду міста Києва від 24.04.2008р. у справі №26/79 – змінити, резолютивну частину викласти в наступній редакції:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Приватного підприємства „Сайкад” (код ЄДРПОУ 34426427, юридична адреса: 02092, м. Київ, вул.Алма-Атинська, буд.109-А, кв.4, фактична адреса: 02093, м.Київ, вул.Бориспільська, буд.181; р/р 26008136894200 в АКІБ „Укрсиббанк” м.Харків, МФО 351005, ІПН 344264226536) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Будівельно – ремонтне комунальне підприємство” (код ЄДРПОУ 24355328, юридична адреса: 04071, м.Київ, вул.Введенська, 29/58, оф.69; р/р 26002103953200 в АКІБ „Укрсиббанк”, МФО 351005; фактична адреса: м. Київ , вул.. Фрунзе,160-а, офіс 10 (3 поверх), р/р 26004700880801 в КМФ АКБ „Укрсоцбанк” м. Київ, МФО 322012) 104 000 (сто чотири тисячі) гривень 00коп. боргу, 1 040 (одна тисяча сорок) гривень 00коп. державного мита та 118 (сто вісімнадцять) гривень 00коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ.

3.Стягнути з Приватного підприємства „Сайкад” (код ЄДРПОУ 34426427, юридична адреса: 02092, м.Київ, вул.Алма-Атинська, буд.109-А, кв.4, фактична адреса: 02093, м.Київ, вул.Бориспільська, буд.181; р/р 26008136894200 в АКБ „Укрсиббанк” м.Харків, МФО 351005, ІПН 344264226536) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Будівельно – ремонтне комунальне підприємство” (код ЄДРПОУ 24355328, юридична адреса: 04071, м.Київ, вул.Введенська, 29/58, оф.69; р/р 26002103953200 в АКІБ „Укрсиббанк”, МФО 351005; фактична адреса: м. Київ , вул.. Фрунзе,160-а, офіс 10 (3 поверх), р/р 26004700880801 в КМФ АКБ „Укрсоцбанк” м. Київ, МФО 322012) 384 (триста вісімдесят чотири) гривні 00 коп. державного мита за розгляд апеляційної скарги.

Видати наказ.

4. Видачу наказів доручити Господарському суду міста Києва.

5.Матеріали справи №26/79 повернути до Господарського суду міста Києва.

 Головуючий суддя                                                                      

 Судді                                                                                          

  

СудКиївський апеляційний господарський суд
Дата ухвалення рішення18.08.2008
Оприлюднено28.05.2009
Номер документу3677826
СудочинствоГосподарське

Судовий реєстр по справі —26/79

Ухвала від 14.07.2022

Господарське

Західний апеляційний господарський суд

Галушко Наталія Анатоліївна

Ухвала від 13.07.2022

Господарське

Господарський суд Львівської області

Долінська О.З.

Ухвала від 22.06.2022

Господарське

Господарський суд Львівської області

Запотічняк О.Д.

Ухвала від 21.05.2019

Господарське

Господарський суд Львівської області

Мороз Н.В.

Ухвала від 10.05.2019

Господарське

Господарський суд Львівської області

Мороз Н.В.

Ухвала від 12.10.2017

Господарське

Господарський суд Львівської області

Мороз Н.В.

Ухвала від 19.09.2017

Господарське

Господарський суд Львівської області

Мороз Н.В.

Ухвала від 01.09.2017

Господарське

Господарський суд Львівської області

Мороз Н.В.

Ухвала від 27.03.2012

Господарське

Господарський суд Львівської області

Мороз Н.В.

Ухвала від 07.02.2012

Господарське

Господарський суд Львівської області

Мороз Н.В.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2023Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні