Вирок

від 16.05.2014 по справі 2018/1-329/11

КИЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ХАРКОВА

Справа№ 2018/1-329/11

н/п 1/640/100/14

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16.05.2014 року Київський районний суд м. Харкова у складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

при секретарі - ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,

за участю прокурорів - ОСОБА_4 , ОСОБА_5 ,

захисників - адвокатів - ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Харкові кримінальну справу по обвинуваченню ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. В.Чураківка Убачанського району Кустанайської області, громадянина України, не одруженого, з вищою освітою, директора ПВКФ „Істок, в силу ст. 89 КК України не судимого, проживаючого за адресою:

АДРЕСА_1 , передбачених ч. 1 ст. 189 , ст. 15 ч. 2 ч. 2 ст. 189 , ч. 1 ст. 358, ч. 3 ст. 358, ч. 1 ст. 382 КК України, -

В С Т А Н О В И В :

Органом досудового розслідування ОСОБА_9 обвинувачується в тому, що він, мешкаючи в комунальній квартирі, розташованій за адресою: АДРЕСА_1 , будучи засновником та директором двох приватних фірм: Приватної виробничо-комерційної фірми «Істок» (ЕДРПОУ 22673395) і Приватної педагогічної - комерційної фірми «Істок» (ЕДРПОУ 32948139) які зареєстровані за адресою: АДРЕСА_1 , маючи намір здійснити будівництво офісної будівлі з суспільними туалетами у дворі вдома АДРЕСА_2 з подальшим оформленням і придбанням права власності на зведену будівлю на одну з очолюваних їм приватних фірм.

При цьому, перешкодою до здійснення ОСОБА_9 і очолюваними їм приватними фірмами «Істок» будівництва офісної будівлі з суспільними туалетами з подальшим отриманням на них права власності, було наявність на території вищезгаданого двору господарської споруди, що знаходиться в користуванні ОСОБА_10 1922 р.н., що мешкає в комунальній квартирі АДРЕСА_3 , на підставі договору на право користування господарською спорудою від 08.02.2005 року між ОСОБА_10 та КЖЕП № 1 Київського району м. Харкова.

ОСОБА_9 діючи умисно, з корисливих мотивів, переслідуючи мету у вигляді отримання матеріальних благ, бажаючи дістати можливість здійснити будівництво будівлі у дворі д. АДРЕСА_2 з подальшим оформленням права власності на зведену будівлю, на одну з очолюваних їм приватних фірм, зробив відносно ОСОБА_10 дії направлені на примушування її до здійснення дій майнового характеру, вимагаючи від неї відмовитися від користування господарською спорудою.

Свої неправомірні вимоги до ОСОБА_10 про здійснення останньою на користь ОСОБА_9 вищезгаданих дії майнового характеру, ОСОБА_9 висловлював неодноразово, систематично на протязі тривалого періоду часу, при цьому вимоги супроводжувалися висловами образливого змісту, супроводжувалися погрозами застосування насильства а також застосуванням фізичного насильства.

Так, з початку 2005 року, ОСОБА_9 діючи умисно, маючи намір шляхом спричинення ОСОБА_10 моральних та душевних страждань шляхом вислову в її адресу образи, лайки та погроз, довести свій намір, направлений на примушування ОСОБА_10 зробити дії майнового характеру, в результаті яких він би отримав матеріальні блага (будівництво і подальше оформлення права власності на зведену будівлю) став систематично, у дворі будинку АДРЕСА_2 і на території прилеглої до вказаного будинку, при особистих зустрічах з ОСОБА_10 ображав останню, висловлюючи в її адресу нецензурні лайки і погрози застосування насильства заподіюючи тим самим моральні страждання.

Крім того, 16 березня 2006 року приблизно в 09.00 години, ОСОБА_9 діючи умисно, маючи намір шляхом застосування відносно ОСОБА_10 фізичного насильства у вигляді ударів, спричинення фізичному болю і тілесних ушкоджень, довести свій намір, направлений на примушування ОСОБА_10 зробити дії майнового характеру, в наслідок яких він би отримав матеріальні блага (будівництво і подальше оформлення права власності на зведену будівлю), знаходячись у дворі буд. АДРЕСА_2 , завдав декілька ударів по голові і тілу ОСОБА_10 , внаслідок чого останній, згідно висновку судово-медичної експертизи № 662 від 29.01.2007 року, були заподіяні тілесні ушкодження - синці на обличчі і лівій руці, що відносяться до легких тілесних ушкоджень.

Вказані дії ОСОБА_9 органом досудового слідства кваліфіковані за ч.1 ст.189 КК України, як вимагання, тобто вимога вчинення будь-яких дій майнового характеру з погрозою насильства над потерпілим.

Крім того, 12 квітня 2006 року приблизно о 12.00 годині, ОСОБА_9 , діючи повторно, раніше зробивши відносно ОСОБА_10 вимагання, продовжуючи свої злочинні дії, діючи умисно, маючи намір шляхом застосування відносно ОСОБА_10 фізичного насильства у вигляді ударів, спричинення фізичного болю і тілесних ушкоджень, довести свій намір, направлений на примушування ОСОБА_10 зробити дії майнового характеру, в наслідок яких він би отримав матеріальні блага (будівництво та подальше оформлення права власності на зведену будівлю) знаходячись у дворі буд. АДРЕСА_2 , побачивши, що ОСОБА_10 спустилася в погріб господарської споруди, та ОСОБА_9 підійшов до господарської споруди і кинув дерев`яну дошку в голову ОСОБА_10 , внаслідок чого, останньою, згідно висновку судово-медичної експертизи № 8275 від 27.12.2006 року було заподіяно тілесне ушкодження - садно на обличчі, що відноситься до легких тілесних ушкодженням.

Таким чином, ОСОБА_9 діючи повторно, умисно, з корисливих мотивів, бажаючи отримати матеріальні блага: можливість здійснити будівництво, а потім оформити право власності на зведену будівлю на одну із фірм засновником і керівником яких він є, бажаючи примусити ОСОБА_10 зробити дії майнового характеру - відмовитися від права користування господарською спорудою розташованою у дворі дому АДРЕСА_2 , усунувши тим самим перешкоду до будівництва офісної будівлі із суспільними туалетами, впродовж тривалого періоду часу систематично заподіював ОСОБА_10 моральні і душевні страждання, у вигляді образ і лайки, а 12 березня 2006 року і 14 квітня 2006 року зробив дії безпосередньо направлені на досягнення злочинного результату, а саме: застосував відносно ОСОБА_10 насильство безпечне для життя що виразилося в завданні ударів, внаслідок чого їй були заподіяні тілесні ушкодження легкого ступеня тяжкості.

Проте довести свій намір, направлений на вимагання відносно ОСОБА_10 , і отримання матеріальних благ, ОСОБА_9 до кінця не довів, по незалежних від нього причинах.

Вказані дії ОСОБА_9 органом досудового слідства кваліфіковані за ч.2 ст. 15, ч.2 ст.189 КК України, як закінчений замах на вимагання, тобто вимога здійснення будь-яких дій майнового характеру з погрозою насильства над потерпілим, вчинене повторно.

Крім того, ОСОБА_9 , будучи засновником та директором приватної фірми: Приватної виробничо-комерційної фірми „Істок (ЕДРПОУ 22673395), яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , на земельній ділянці за вказаною адресою звів тимчасовий продовольчий магазин, для експлуатації та обслуговування якого ОСОБА_9 , згідно рішення XIIV сесії Харківської міської ради IV скликання №257/05 від 23.12.2005 року зобов`язаний був скласти договір оренди земельної ділянки. ОСОБА_9 , маючи намір протиправним шляхом оформити технічну документацію по встановленню меж земельної ділянки для експлуатації та обслуговування вищевказаного тимчасового продовольчого магазина, в період часу з 23.12.2005 р. по 22.05.2006 р. виготовив підроблений документ - супровідний лист на ім`я начальника Харківського міського управління земельних ресурсів від імені директора ПВКФ «Істок» (ЕДРПОУ 21221923) ОСОБА_11 , виконавши підроблений підпис від імені ОСОБА_11 , та поставивши на листі відтиснення друку Приватної педагогічної - комерційної фірми «Істок»(ЕДРПОУ 32948139), єдиним засновником та директором якої є ОСОБА_9 .

Крім того, ОСОБА_9 , використовуючи засіб електрофотографічного друку з використанням кольорової копіювально-розмножувальної техніки, виготовив підроблену технічну документацію „По встановленню в натурі меж земельної ділянки ПВКФ „Істок для експлуатації і обслуговування тимчасового продовольчого магазина по АДРЕСА_2 , а саме змінив дату складання технічної документації, замінивши шляхом монтажу цифру „5 на цифру „6, інший зміст документації залишивши без змін. Таким чином, підроблені документи надали ОСОБА_9 право звернутися до Харківської регіональної філії Державного підприємства „Центр Державного земельного кадастру при Державному комітеті України із земельних ресурсів для подальшого оформлення правовстановлюючих документів.

Вказані дії ОСОБА_9 органом досудового слідства кваліфіковані за ч. 1 ст. 358 КК України, як підроблення документа, який видається установою, який надає права, з метою використання його особою, що підроблює документ.

Після чого 23.05.2006 р. ОСОБА_9 особисто супровідним листом від 22.05.2006 р. надав в Харківську регіональну філію Державного підприємства „Центр Державного земельного кадастру при Державному комітеті України із земельних ресурсів виготовлені ним підроблені документи, а саме: підроблений супровідний лист від імені директора ПКПФ „Істок (ЕДРПОУ 21221923) ОСОБА_11 , з підробленим підписом від імені ОСОБА_11 і відтиснення друку іншого підприємства - ПВКФ „Істок (ЕДРПОУ 32948139) і підроблену технічну документацію „По встановленню в натурі меж земельної ділянки ПВКФ „Істок для експлуатації і обслуговування тимчасового продовольчого магазина по АДРЕСА_2 , виготовлену способом електрофотографічного друку з використанням кольорової копіювально-розмножувальної техніки із зміненою датою складання.

Вказані дії ОСОБА_9 органом досудового слідства кваліфіковані за ч.3 ст.358 КК України, використання завідомо підробленого документа.

Крім того, ОСОБА_9 будучи засновником і директором двох приватних фірм: Приватної виробничо-комерційної фірми «Істок» (ЕДРПОУ 22673395) і Приватної педагогічної - комерційної фірми «Істок» (ЕДРПОУ 32948139), які зареєстровані за адресою: м. Харків вул. Скрипника буд. 16 кв. 4, достовірно знав, що Київським районним судом міста Харкова 22.06.2006 р. було винесено ухвалу, згідно якої ПВКФ «Істок» заборонено здійснювати будівельні роботи на земельній ділянці, розташованій за адресою м. Харків, вул. Скрипника, буд. 16, на виконання якого 29.06.2006 р. ВДВС в Київському районі м. Харкова було винесено ухвалу про відкриття виконавчого провадження, копія якої була направлена ПВКФ «Істок».

Крім того, ОСОБА_9 було достовірно відомо, що Київським районним судом міста Харкова 18.05.2007 р. було винесено ухвалу, згідно якої ПВКФ «Істок» і безпосередньо ОСОБА_9 , як фізичній особі, заборонено здійснювати будівельні роботи на земельній ділянці, розташованій за адресою м. Харків, вул. Скрипника, буд. 16 і АДРЕСА_4 , на виконання якого 29.08.2007 р. Київським ВДВС Харківського міського управління юстиції винесена ухвала про порушення виконавчого провадження, копія якої була направлена ПВКФ «Істок», а 30.08.2007 р. був здійснений виїзд державного виконавця на місце, зміст визначення суду доведений до зведення ОСОБА_9 і складений Акт державного виконавця.

При цьому, ОСОБА_12 будучи посадовою особою - директором, двох приватних фірм: Приватної виробничо-комерційної фірми «Істок» (ЕДРПОУ 22673395) і Приватної педагогічної - комерційної фірми «Істок» (ЕДРПОУ 32948139), маючи намір здійснити будівництво офісної будівлі з суспільними туалетами за адресою АДРЕСА_2 , достовірно знаючи про винесення Київським районним судом м. Харкова судових рішень - ухвал, про заборону ОСОБА_9 , і ПВКФ «Істок» здійснювати які або будівельні роботи за вказаною адресою, почав будівельні роботи.

Здійснюючи намір на невиконання вищезгаданих ухвал суду, ОСОБА_9 впродовж тривалого періоду часу придбав і розміщував на території двору будинку АДРЕСА_2 будівельні матеріали: цеглина, будівельну суміш цементу готуючи тим самим почав будівництво.

У подальшому, літом 2007 року, ОСОБА_9 на території двору будинку АДРЕСА_2 викопав траншею для фундаменту, здійснив заливку фундаменту і в період з 23 серпня 2007 року діючи самостійно почав зводити стіни будівлі з цеглини, скріпляючи їх будівельною сумішшю цементу.

Таким чином, ОСОБА_9 , будучи посадовою особою Приватної виробничо-комерційної фірми «Істок» (ЕДРПОУ 22673395) і Приватної педагогічної - комерційної фірми «Істок» (ЕДРПОУ 32948139), діючи умисне не виконав ухвалу Київського районного суду м. Харкова від 22 червня 2006 р. і ухвалу Київського районного суду м. Харкова від 18 травня 2007 р. про заборону виробництва будівельних робіт на земельній ділянці розташованій за адресою АДРЕСА_2 , про винесення яких йому було достовірно відомо.

Вказані дії ОСОБА_9 органом досудового слідства кваліфіковані за ч. 1 ст. 382 КК України, як умисне невиконання службовою особою ухвали суду, що набрала законної сили.

Представником потерпілої ОСОБА_10 ОСОБА_13 був заявлений цивільний позов про стягнення з ОСОБА_9 відшкодування завданої шкоди в розмірі 80000 грн. Відповідно до копії свідоцтва про смерть ОСОБА_10 померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , в зв`язку з чим провадження по цивільному позову підлягає закриттю.

Разом з тим, інкриміновані ОСОБА_9 злочини, передбачені ч. 1 ст. 189 , ст. 15 ч. 2 ч. 2 ст. 189, ч. 1 ст. 358, ч. 3 ст. 358, ч. 1 ст. 382 КК України, не знайшли свого підтвердження в ході судового слідства з таких підстав.

ОСОБА_9 винним в пред`явленому обвинуваченні себе не визнав та пояснив, що він не наносив своїй сусідці ОСОБА_10 тілесних ушкоджень, що підтверджується постановами міліції від 23.03.2006 року та від 14.04.2006 року про відмову в порушенні кримінальної справи відносно нього за заявами ОСОБА_10 по подіям 16.03.2006 року та 12.04.2006 року. Ніяких дій майнового характеру відносно будівлі-сараю ОСОБА_10 він не вчиняв.

Крім того, зазначивши, що відсутній предмет вимагання, оскільки власником сараю, що знаходиться у дворі будинку АДРЕСА_2 , потерпіла ОСОБА_10 не являється.

Крім того, пояснив, що він ніяких документів не підробляв. Відповідно до договору оренди земельної ділянки, який уклав з Харківською міською радою, йому була надана земельна ділянка площею 91 кв.м. по АДРЕСА_2 , де він побудував магазин, який було прийнято в експлуатацію. Після чого ним було укладено договір з підприємством „Спец на складання технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки. Зазначивши, що лист-заявку на технічне завдання на виконання технічної документації не виготовляв і нікуди не спрямовував і не погоджував, оскільки він є директором ПВКФ „Істок і є замовником по договору, тому вся юридична відповідальність по виконанню, погодженню землевпорядкованої роботи, землевпорядкованої документації покладається на виконавця підприємство „Спец. Вважає, що злочин по ст. 358 КК України вчинив не він, а вчинили виконавці по договору підприємство „Спец, яка має ліцензію на виготовлення землевпорядної документації. Пояснив, що документів в центр ДЗК він не здавав, оскільки посадові особи ДЗК без ліцензії не приймають будь-яких документів.

Також ОСОБА_9 вважає, що відсутні докази його вини в вчинені злочину, передбаченого ст. 382 ч. 1 КК України, оскільки він не порушував ухвал суду від 22.06.2006 р. та від 18.05.2007 р., самовільного будівництва на подвір`ї житлового будинку по АДРЕСА_2 не здійснював. Крім того, державним виконавцем ДВС у Київському районі м. Харкова ОСОБА_14 винесено Постанову від 14.07.2006 року, якою закінчено виконавче провадження з примусового виконання ухвали суду від 22.06.2006 року, у зв`язку з тим, що ухвалу суду виконано в повному обсязі, а ухвала суду від 18.05.2007 року скасована цим же судом.

Цивільний позов потерпілої ОСОБА_10 не визнав.

ОСОБА_9 просить суд ухвалити виправдувальний вирок.

Захисник підсудного вважає, що в діях ОСОБА_9 відсутній склад інкримінованих йому злочинів, тому просить його виправдати.

Допитана в судовому засіданні представник потерпілої ОСОБА_10 , Кромська пояснила, що ОСОБА_9 , який є сусідом по комунальній квартирі її матері ОСОБА_10 буд. АДРЕСА_2 намагався знести сарай, та всіляко руйнував його. Потерпіла зверталась в міліцію, за це ОСОБА_9 в квітні 2006 року побив ОСОБА_10 , коли потерпіла спускалась в погріб та підняла голову, то побачила ОСОБА_9 і їй у голову полетіли палки, ящики. Потерпіла звернулась до міліції, зняла побої. В березні 2006 року потерпіла підійшла до хвіртки, ОСОБА_9 ударив її кулаком, ОСОБА_10 , після чого вона звернулась до міліції та взяла направлення на експертизу. У потерпілої були встановлені тілесні ушкодження. Правовстановлюючі документи, які б підтверджували право власності на вищезазначений сарай у ОСОБА_10 відсутнє, є договір укладений між КЖЄП №1 Київського району м. Харкова та ОСОБА_10 на право користування господарською спорудою від 08.02.2005 року.

Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 пояснили, що ОСОБА_9 мешкає в будинку АДРЕСА_2 в якому також проживала жінка похилого віку ОСОБА_10 , у якої у дворі вказаного будинку є сарай, який заважав ОСОБА_9 будівництву його споруди в їх загальному дворі. З приводу цього сараю у них виник конфлікт, в ході якого він обзивав ОСОБА_10 нецензурними словами, іноді застосував до неї фізичну силу. Таким чином, він намагається змусити ОСОБА_10 зруйнувати сарай, щоб він не заважав його будівництву. Сарай ОСОБА_10 залишився у дворі один з 15 сараїв, які знаходилися в цьому дворі, і які ОСОБА_9 всі незаконно зніс, звільняючи собі місце у дворі. Він, в основному в нічний час, поки ніхто не бачить, окрім охорони магазина, віддирав по одній дошці від сараю ОСОБА_10 , намагаючись привести його в повну непридатність і знести його.

Відповідно до матеріалів справи мається копія договору на право тимчасового користування сараєм АДРЕСА_5 , укладеного між ОСОБА_10 та КЖЄП №1 Київського району м. Харкова 01.01.2000р. та від 08.02.2005 р. /т.2 а.с.51,286/, який Рішенням виконавчого комітету Київської районної ради м. Харкова № 248-21 від 19.10.1999 року був наданий у користування гр. ОСОБА_18 /т.18 а.с.221-226/.

Крім того, матеріали справи містять дві постанови ВДІМ Київського РВ ХМУ, зокрема постанову від 23.03.2006 року про відмову у порушенні кримінальної справи за ст.296 КК України в відношенні гр. ОСОБА_9 по заяві гр. ОСОБА_10 по подіям 16.03.2006 року та постанову від 14.04.2006 року про відмову у порушенні кримінальної справи за ст.296 КК України в відношенні гр. ОСОБА_9 по заяві гр. ОСОБА_10 по подіям 12.04.2006 року /т.7 а.с.212-229, т.18 а.с.233/, які ніким не оскаржені та набули чинності.

Відповідно до ст. 189 Кримінального кодексу передбачається відповідальність в разі пред`явлення вимоги передачі чужого майна чи права на майно або вчинення будь-яких дій майнового характеру з погрозою насильства над потерпілим чи йог близькими родичами, обмеження прав, свобод або законних інтересів цих осіб, пошкодження чи знищення їхнього майна або майна, що перебуває в їхньому віданні чи під охороною, або розголошення відомостей, які потерпілий чи його близькі родичі бажають зберегти в таємниці. Таким чином, метою суб`єкта вимагання є отримання чужого майна або права на нього у своє володіння або володіння іншої особи.

Таким чином, метою суб`єкта вимагання є отримання чужого майна або право на нього у своє володіння іншою особою.

Суд, вислухавши свідків, дослідивши матеріали справи, встановив, що ОСОБА_9 не вимагав від ОСОБА_10 передати йому право на цей сарай, а знести його. Зазначений сарай не є майном ОСОБА_10 , яке належить їй на праві власності, а належить органам місцевого самоврядування і перебував у тимчасовому користуванні потерпілої. Тобто ніяких прав по розпорядженню цим майном ОСОБА_10 відсутні.

Відповідно зі ст.275 КПК України /редакції 1960р/ розгляд справи провадиться тільки в межах пред`явленого обвинувачення.

Таким чином, суд вважає, що діях підсудного ОСОБА_9 відсутній склад інкримінованого йому злочину за ч. 1 ст. 189, ч. 2 ст. 15 ч. 2 ст. 189 КК України, у зв`язку з чим підсудного ОСОБА_9 необхідно виправдувати за вказаними нормами закону.

Судом встановлено, що ухвалою Київського районного суду м. Харкова від 22.06.2006 року по цивільній справі за адміністративним позовом ОСОБА_19 до Харківської міської ради, треті особи ПВКФ Істок та ОСОБА_9 про визнання рішення протиправним , ПВКФ Істок директором якої є ОСОБА_9 , заборонено було здійснювати будівельні роботи на земельній ділянці, розташованої за адресою АДРЕСА_2 . 29.06. 2006 р. ВДВС Київського району м. Харкова було винесено ухвалу про відкриття виконавчого провадження по виконанню ухвали суду.

Однак, в матеріалах справи /а.с.139 т.2 та а.с.135 т.17/ знаходиться постанова ВДВС Київського району м. Харкова від 14.07.2006 року про закриття вказаного виконавчого провадження, де зазначено, що ухвалу суду від 22.06 2006 року виконано в повному обсязі.

Судом також встановлено, що 18.05.2007року по цивільній справі за позовом ОСОБА_19 до ПФ Біла Лілія, треті особи ПВКФ „Істок, ОСОБА_9 в порядку забезпечення позову ПВКФ Істок, директором якої є ОСОБА_9 ,. було заборонено здійснювати самовільне будівництво на земельній ділянці, розташованої за адресою АДРЕСА_4 .

Ухвалою Київського районного суду м. Харкова від 11.09.2007 року вказаний позов залишено без розгляду. /т.1 а.с.167/.

Ухвалою Київського районного суду м. Харкова від 30.11.2007 року попередня ухвала суду від 18.05.2007 року скасована /т.7 а.с.27/, тобто на день підписання обвинувального висновку від 05.09.2008 року вказана ухвала суду була не чинна. Крім того, із матеріалів справи вбачається, що кримінальну справу за ч.1 ст.382 КК України порушено за заявою гр-ки ОСОБА_19 , яка є стороною по зазначеним справам, а не за поданням відповідних державних посадових осіб, уповноважених на таке звернення.

Таким чином, суд вважає, що обвинувачення є недоведеним, у зв`язку з чим в діях підсудного ОСОБА_9 відсутній склад інкримінованого йому злочину, кваліфікованого як умисне невиконання судового рішення, у зв`язку з чим підсудного ОСОБА_9 необхідно виправдувати за ч. 1 ст. 382 КК України.

Судом встановлено, що 16.06.2003 року між ПКПФ „Істок/ЕДРПОУ 21221923/ директором якої є ОСОБА_11 та ПВКФ Істок /ЕДРПОУ 22673395/ директором якої є ОСОБА_9 був укладений договір №1291 відповідно до якого ПКПФ „Істок /ЕДРПОУ 21221923/ взяло на себе обов`язок виконати проект відводу земельної ділянки для будівництва продовольчого магазину по АДРЕСА_2 . Даний проект відводу був виконаний та виданий замовнику для подальшого погодження в органах місцевої влади та місцевого самоврядування.

На підставі рішення Харківської міської ради від 23.12.2005 року №257/05 Приватній виробничо-комерційній фірмі „Істок в особі директора ОСОБА_9 була надана для експлуатації та обслуговування будівель і споруд земельна ділянка по АДРЕСА_2 в оренду до 01.06.2010року. /т.4 а.с.90-92/

Відповідно до Договору №02/3-341 від 19.01.2006 року укладеного між Замовником ПКПФ „Істок /ЕДРПОУ 21221923/, директором якої є ОСОБА_9 , та виконавцем якого є Підприємство СПЕЦ ХСВД-2 „Спецвузавтоматіка. Виконавець зобов`язався виконати з дотриманням вимог законодавства землевпорядні роботи з складанням технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки ПВКФІсток для експлуатації та обслуговування продовольчого магазину по АДРЕСА_2 до 19.12.2006 року. Відповідно до прибуткового касового ордеру від 1.11.2006 року ОСОБА_9 внесено за договором 509,18 грн. /т.4 а.с.47-52/.

Таким чином, з договору вбачається , що всі необхідні документи, в т.ч. технічну документацію готували працівники саме СПЕЦ ХСВД-2 „Спецвузавтоматіка.

Допитана в судовому засіданні свідок ОСОБА_11 пояснила, що вона очолює виробничокомерційну приватную фірму „Істок /ЕДРПОУ 21221923/ та лист-заявка на технічне завдання на виконання технічної документації по землеустрою щодо встановлення меж ділянки в натурі по АДРЕСА_2 для ПКПФ „Істок нею не виготовлялося та нікуди її не спрямовувало. Підпис від її імені на технічній заявці виконаний не нею, крім того на заявці замість відтиснення друку очолюваною нею фірми ПКПФ „Істок є відтиснення друку ПВКФ „Істок-замовника техдокументації. Ким був виготовлений вказаний лист їй не відомо.

Обвинувачення посилається як на доказлист директора ВКПФ „Істок ОСОБА_11 №02/239 на ім`я Начальника Харківського міського управління земельних ресурсів /т.4 а.с.22/, у якому зазначено, що лист-заявка на технічне завдання на виконання технічної документації по землеустрою щодо встановлення меж ділянки в натурі по АДРЕСА_2 для ПКПФ „Істок нею не виготовлялося та нікуди її не спрямовувало. Підпис від її імені на технічній заявці виконаний не нею, крім того на заявці замість відтиснення друку очолюваною нею фірми ПКПФ „Істок є відтиснення друку ПВКФ „Істок - замовника техдокументації. Даний лист не свідчить, що лист-заявка зроблено саме ОСОБА_9 .

Суд вважає, що посилання на вказаний доказ не може бути підтвердженням вини ОСОБА_9 в скоєні ним злочину, передбаченого ч.1 ст. 358, ч. 3 ст. 358 КК України, у даному листі ОСОБА_11 вказує, що саме нею лист-заявка не виготовлялась.

Як на доказ обвинувачення посилається на копію листа, що міститься в матеріалах справи /т.4 а.с.56/ на ім`я начальника Харківського міського управління земельних ресурсів від імені ОСОБА_11 про надання технічного завдання на виконання робіт по складанню технічної документації Договору на період експлуатації оренди земельної ділянки тимчасового продовольчого магазину, що знаходиться за адресою: м. Харків, вул. Скрипника, 16, на якому є відбиток друку ВКПФ «Істок» / ЕДРПОУ 32918139/(т.4 а.с.56)

Суд вважає, що вказаний доказ є таким, що не підтверджує вину підсудного ОСОБА_9 у скоєнні злочину, передбаченого ч.1 ст.358, ч.3 ст.358 КК України. Крім того, суд зазначає, що в матеріалах справи мається ксерокопія даного листа, де відбиток печатки підприємства взагалі заретушований чорнилом, та незрозуміло, які самі злочинні дії ОСОБА_9 підтверджує даний лист.

Крім того, обвинувачення посилається як на доказ на лист заступника начальника управління - начальника відділу землеустрою і землевпоряджувальної документації Харківського міського управління земельних ресурсів №4347 від 10.10.2006 p. на ім`я директора ВКПФ „ Істок ОСОБА_11 з якого як зазначено, вбачається, що на листі від імені директора ВКПФ « ОСОБА_20 (вх. №2805 від 12.04.2006 р.) виконано друк ПВКФ «Істок» директором і засновником якої є ОСОБА_9 (т.4 а.с.6).

У судовому засіданні при дослідженні даного листа /т.4 а.с.6/ встановлено, що це ксерокопія листа, у якому повідомлено директора ВКПФ „Істок ОСОБА_11 , що при візуальному вивченні замовлення про видачу технічного завдання на виконання техдокументації із землеустрою, виявлено, що на підпис директора ВКПФ „Істок ОСОБА_11 поставлена печатка іншої організації.

Суд вважає, що як даний лист заступника начальника управління - начальника відділу землеустрою і землевпоряджувальної документації Харківського міського управління земельних ресурсів №4347 від 10.10.2006 p. на ім`я директора ВКПФ „ Істок ОСОБА_11 так і лист ОСОБА_11 на адресу начальника Харківського міського управління земельних ресурсів, не можуть бути належними доказами на підтвердження вини підсудного ОСОБА_9 в скоєнні злочину, передбаченого ч. 1ст. 358, ч. 3 ст. 358 КК України. Дані листи є службовою перепискою.

Крім того, обвинувачення посилається як на доказ, яким є висновок судово-криміналістичної експертизи № 235 від 26.04.2007 р., згідно висновків якого машинописний текст копії листа на ім`я начальника Харківського міського управління земельних ресурсів від імені директора ВКПФ «Істок» ОСОБА_11 і машинописний текст листа на ім`я начальника Харківського міського управління земельних ресурсів від імені директора ПВКФ «Істок» ОСОБА_9 віддруковані на одній машинці. Друкарський текст на а.с. 35 технічної документації «по встановленню в натурі меж земельної ділянки ПВКФ « ІНФОРМАЦІЯ_3 », а також підписи, відтиски друку і штампу відтворені способом електрофотографічного друку з використанням кольорової копіювально-розмножувальної техніки. Печатний текст лист справи 36 технічної документації „по встановленню в натурі меж земельної ділянки ПВКФ „Істок..., підпис та відтиск печатки виконані способом електрофотографічного друку з використанням кольорової копіювально-розмножувальної техніки. Остання цифра дати складання технічної документації „по встановленню в натурі меж земельної ділянки ПВКФ „Істок... змінена на читаєму шляхом монтажу. Печатний текст „акта встановлення та погодження межі земельної ділянки від 25.06.2006 р. (а.с.47), а також рукописний текст, підписи, відтиски печатей (крім відтиску печатки №22673395 ЧПКФ „Исток) відтворені способом електрофотографічного друку з використанням кольорової копіювально-розмножувальної техніки. Відтиск круглої печатки №22673395 ЧПКФ „Исток, розташований в нижній частині „акту встановлення та погодження межі земельної ділянки від 25.06.2006 (а.с.47), нанесений за допомогою рельєфно еластичного фотополімеру (т.6 а.с.7-13).

Однак суд вважає, що з висновків експертизи не вбачаться, що саме ОСОБА_9 виготовив вищезазначені підроблені документи, як зазначено в обвинуваченні. Висновок експертизи про те, що машинописний текст копії листа на ім`я начальника Харківського міського управління земельних ресурсів від імені директора ВКПФ «Істок» ОСОБА_11 і машинописний текст листа на ім`я начальника Харківського міського управління земельних ресурсів від імені директора ПВКФ «Істок» ОСОБА_9 віддруковані на одній машинці, не може слугувати доказом, що саме ОСОБА_9 вони виготовлені.

Таким чином, суд вважає, що в матеріалах справи відсутні докази, які б свідчили, що саме підсудним ОСОБА_9 виготовлено та використано вищезазначені документи, що спростовується Договором № 02/3-341 від 19.01.2006 року укладеного між Замовником ПКПФ „Істок /ЕДРПОУ 21221923/, директором якої є ОСОБА_9 , та виконавцем якого є Підприємство СПЕЦ ХСВД-2 „Спецвузавтоматіка, з якого вбачається, що всю необхідну технічну документацію із землеустрою для експлуатації та обслуговування продовольчого магазину по вул.. Скрипника, 16 в м. Харкові для ПВКФ «Істок» готувала виконавець по договору Підприємство СПЕЦ ХСВД-2 „Спецвузавтоматіка.

Відповідно зі ст. 358 КК України предметом злочину є посвідчення або інший документ, який надає права або звільняє від обов`язків і який видається чи посвідчується підприємством, установою, організацією, громадянином-підприємцем, приватним нотаріусом, аудитором чи іншою особою, яка має право видавати чи посвідчувати; печатки, штампи чи бланки підприємств, установ чи організацій незалежно від форми власності; інші офіційні печатки, штампи чи бланки.

Іншими документами визнаються свідоцтва, атестати, дипломи, листки тимчасової непрацездатності, рецепти, рішення суду, виконавчі листи, ліцензії та інше. Ці документи повинні надавати права або звільняти від обов`язків.

Предметом розгляду злочину не є документи, які хоч і мають певне юридичне значення, але не надають конкретних прав або не звільняють від обов`язків.

Суб`єктивна сторона злочину характеризується прямим умислом і спеціальною метою використання підробленого документа, штампа печатки чи бланка за призначенням як самим підроблювачем так і іншою особою. Мета використання підробленого документа означає бажання винного набути певних суб`єктивних прав або звільнитися від юридичних обов`язків. Якщо мета інша, склад злочину відсутній.

Органом досудового слідства покладено в основу обвинувачення, за вказаною нормою закону, як предмет злочину, ксерокопію листа-заявки на ім`я Начальника Харківського міського управління земельних ресурсів ОСОБА_21 від імені директора ВКПФ «Істок» ОСОБА_11 (т. 4 а.с. 56) та супровідний лист по оформленню технічної документації по встановленню в натурі меж земельної ділянки ПВКФ «Істок» (т.5 а.с. 36).

Відповідно зі ст. 358 КК України, вищезазначений лист-заявка та супровідний лист не може бути предметом злочину та надавати права або звільняти від обов`язків.

Таким чином, в діях підсудного ОСОБА_9 відсутній склад злочину, передбачений ч. 1 ст. 358, ч. 3 ст. 358 КК України.

Відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини, ст.62 Конституції України, ч. 2 ст. 327 КПК України /в редакції 1960р./ кожна людина має право на справедливий розгляд справи, не може піддаватися кримінальному покаранню доки не буде визнана винною в законному порядку, обвинувачення не може ґрунтуватися на отриманих незаконним шляхом доказах або припущеннях, а обвинувальний вирок не може ґрунтуватися на припущеннях і ухвалюється лише за умови доведення у ході судового розгляду винуватості особи у вчиненні кримінального правопорушення, всі сумніви щодо доведеності вини трактуються на користь обвинуваченого.

В зв`язку з вищевикладеним, суд, оцінюючи зібрані докази, вважає, що пред`явлене обвинувачення не знайшло свого підтвердження в ході судового слідства, а в діях підсудного відсутній склад злочину, передбачений ч. 1 ст. 189, ст. 15 ч. 2 ч. 2 ст. 189, ч. 1 ст. 358, ч. 3 ст. 358, ч. 1 ст. 382 КК України, в зв`язку з цим підсудного необхідно виправдати.

Керуючись ст.ст. 323, 324, 327 КПК України (в ред. 1960 року), суд, -

У Х В А Л И В:

Виправдати ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та визнати невинуватим у вчиненні злочинів, передбачених ч. 1 ст. 189, ст. 15 ч. 2 ч. 2 ст. 189, ч. 1 ст. 358, ч. 3 ст. 358, ч. 1 ст. 382 КК України у зв`язку з відсутністю складу злочину.

Міру запобіжного заходу ОСОБА_9 у вигляді підписки про невиїзд з постійного місця проживання скасувати.

Вирок може бути оскаржено до апеляційного суду Харківської області через Київський районний суд м. Харкова протягом 15 діб шляхом подачі апеляційної скарги.

Суддя: ОСОБА_1