Рішення

від 11.06.2009 по справі 4/324

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

4/324

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б     тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа №  4/324

11.06.09

За позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «Перша Західно-Українська лізингова компанія»

До           Товариства з обмеженою відповідальністю «Комерційний банк «Даніель»

Провизнання договору недійсним

                                                                                       Суддя Борисенко І.І.

Представники:

Від позивача          повторно не з'явились    

Від відповідача          Трофімець С.С. –дов.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю “Перша Західно-Українська Лізингова компанія” звернулось до господарського суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю “Комерційного банку “Даніель” про визнання недійсним кредитного договору №52/2007 від 13.06.2007.

Позовні вимоги мотивовані тим, що Договір укладений не уповноваженою на те особою та з перевищенням повноважень Позивача, підлягає, в порядку ст. 215 ЦК України визнанню недійсним.

Відповідач проти позову заперечив, в силу того, що на дату підписання Договору діяла редакція Статуту, затвердженого протоколом №13/05-06 від 13.05.2006 зборів учасників ТОВ “Перша Західно-Українська Лізингова компанія”та зареєстрованого 23.05.2006 державним реєстратором Виконавчого комітету Львівської міської ради Львівської області.

Повноваження генерального директора Смогоринського О.В. на підписання кредитного договору підтверджується також Протоколом №24/05Даніель від 24.05.2007 зборів учасників товариства.

За твердженням відповідача, представник Позивача діяв у межах наданих йому повноважень.

Представник позивача в судове засідання не з'явився,  позивач належним  чином повідомлений про призначення справи  до розгляду, про  час  і  місце  його  проведення.

Про поважні причини неявки в судове засідання повноважного представника позивача суд не повідомлений. Клопотань про відкладення розгляду  справи від позивача  не  надходило

Таким чином, відповідно до ст. 75 ГПК України, суд розглядає спір за наявними матеріалами у справі

Розглянувши надані учасниками судового процесу документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги і заперечення проти позову, об'єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:  

13.06.2007 між Позивачем (Позичальник) та Відповідачем (Банк) укладено Договір, відповідно до п.1.1 якого, Банк надає Позичальнику кредит в сумі 584678 грн., а Позичальник зобов'язується повернути фактично отриманий кредит у термін до 11 червня 2009 року включно і щомісяця сплачувати відсотки за користування кредитними коштами у розмірі 19,5% річних, а за користування кредитними коштами з моменту, вказаному у пункті 5.2 цього Договору, сплачувати 39% річних до повного погашення заборгованості за кредитом, одноразово сплатити комісію у розмірі 150 (сто п'ятдесят) грн. за відкриття позичкового рахунку, в день підписання цього Договору, а також штрафи та пені у розмірах та у випадках, передбачених цим Договором.

Пунктом 1.2 Договору передбачено, що кредит надається Позичальнику на оплату по договору постачання №25 від 12.04.2007 укладеного між Позичальником, Товариством з обмеженою відповідальністю “Дніпро-металпром”(Україна, 49000, м. Дніпропетровськ, вул. Червоного козачества, 23, ідентифікаційний код 34589667) та Товариством з обмеженою відповідальністю “Екобуд” (Україна, 49051, м. Дніпропетровськ, вул.. Б.Хмельницького, буд. 4/202, код ЄДРПОУ 32608656).

Відповідно до п.2.1.1 Договору Позичальник підтверджує, що він, є юридичною особою, яка зареєстрована та діє згідно з чинним законодавством України і має повне право укладати договори, отримувати кредити та відповідати по своїх зобов'язаннях

Як слідує з матеріалів справи, спірний Договір підписаний заступником Голови Правління Відповідача –Уманською І.В., Генеральним директором Позивача –Смогоринським О.В. та скріплений печатками їх підприємств.

Як слідує з матеріалів справи, на дату підписання Договору діяла редакція Статуту, затвердженого Протоколом №13/05-06 від 13.05.2006 зборів учасників ТОВ “Перша Західно-Українська Лізингова компанія” та зареєстрованого 23.05.2006 державним реєстратором Виконавчого комітету Львівської міської ради Львівської області.

Повноваження Генерального директора Сморгинського О.В. на підписання Договору підтверджується також Протоколом №24/05Даніель від 24.05.2007, Протоколом №К/1901 від 19.01.2006, та Наказом №К19/01-06 від 19.01.2006, відповідно до яких з 19.01.2006 на посаду Генерального директора ТОВ “Перша Західно-Українська Лізингова компанія” призначений Смогоринський О.В.

Таким чином представник позивача діяв у межах наданих йому повноважень.

Статтею 202 ЦК України визначено, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності (ч. 2 ст. 203 ЦК України).

Відповідно до ч. 2 ст. 207 ЦК України правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства, та скріплюється печаткою.

Відповідно до ст. 239 ЦК України, правочин, вчинений представником, створює, змінює, припиняє цивільні права та обов'язки особи, яку він представляє.

Відповідно до статті 241 Цивільного кодексу України, правочин, вчинений представником з перевищенням повноважень, створює, змінює, припиняє цивільні права та обов'язки особи, яку він представляє, лише у разі наступного схвалення правочину цією особою.

Статтею 92 ЦК України передбачено, що юридична особа набуває цивільних прав та обов'язків і здійснює їх через свої органи, які діють відповідно до установчих документів та закону. Порядок створення органів юридичної особи встановлюється установчими документами та законом.

В п. 9.2 роз'яснення Вищого господарського суду України від 12.03.99 року N 02-5/111 “Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних з визнанням угод недійсними” визначено, що наступне схвалення юридичною особою угоди, укладеної від її імені представником, який не мав належних повноважень, робить її дійсною з моменту укладення. Доказами такого схвалення можуть бути відповідне письмове звернення до другої сторони угоди чи до її представника (лист, телеграма, телетайпограма тощо) або вчинення дій, які свідчать про схвалення угоди (прийняття її виконання, здійснення платежу другій стороні і т. ін.).

Пунктом 6 Оглядового листа Вищого арбітражного суду, від 31.01.2001, № 01-8/97 “Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних з укладанням і виконанням кредитних договорів (за матеріалами судової колегії Вищого арбітражного суду України по перегляду рішень, ухвал, постанов)”) передбачено, що наступне схвалення юридичною особою угоди, укладеної від її імені представником, який не мав належних повноважень, робить її дійсною з моменту укладення. Доказами такого схвалення можуть бути відповідне письмове звернення до другої сторони угоди чи до її представника (лист, телеграма, телетайпограма тощо) або вчинення дій, які свідчать про схвалення угоди (прийняття її виконання, здійснення платежу другій стороні і т. ін.). У такому випадку вимога про визнання угоди недійсною з мотивів відсутності належних повноважень представника на укладення угоди задоволенню не підлягає.

Сплата товариством відсотків за користування кредитним коштами є свідченням того, що відповідна угода схвалена товариством.           

Факт сплати відсотків Позивачем за наданим кредитом у відповідності до договору № 52/2007 від 13.06.2007 підтверджується виписками по рахунку Позивача, відкритого у Відповідача.          

Статтею 203 Цивільного кодексу України передбачено загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину, зокрема: зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства; особа, що вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

За статтею 215 Цивільного кодексу України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Обсяг цивільної дієздатності особи, що вчиняє правочин від імені юридичної особи, визначається відповідно до установчих документів юридичної особи та закону; вчинення дій, що свідчать про прийняття правочину до виконання, вважається схваленням правочину у разі вчинення правочину особою з перевищенням наданих їй повноважень.

За встановлених в судовому засіданні обставин, а також враховуючи положення  Договору, приписи чинного законодавства, зокрема ст. ст. 203, 205, 207, 208 позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю “Перша Західно-Українська Лізингова компанія” щодо здійснення укладення Договору не уповноваженою на те особою та з перевищення повноважень визнані судом необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.  

Відповідно до ст. ст. 43, 33, 34 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності, сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

В порушення ст. 33 Господарського процесуального кодексу України позивачем не доведено у спосіб встановлений ст. 34 цього ж Кодексу законних підстав для визнання недійсним кредитного договору  від 13.06.2007р. №52/2007, доводи, викладені у позовній заяві спростовані у відзиві на позовну заяву та доданими до нього документами.

Витрати по оплаті держмита та інформаційно-технічного забезпечення судового процесу згідно ст. 49 ГПК України покладаються на позивача.

Керуючись ст.ст. 49, 82-85 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

В задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку протягом 10 днів з дня його прийняття.

Суддя                                                                                                     І.І.Борисенко