Рішення

від 23.06.2014 по справі 911/834/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Київської області

01032, м. Київ - 32, вул. С.Петлюри, 16тел. 239-72-81

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Р І Ш Е Н Н Я

"23" червня 2014 р. Справа № 911/834/14

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Елоімпекс», м. Бровари

до Публічного акціонерного товариства «Універсал банк», м. Київ

третя особа , яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Приватне акціонерне товариство «Люмен»

третя особа , яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача -Товариство з обмеженою відповідальністю «Група компаній «Елотек»

про визнання недійсними договорів іпотеки та усунення перешкод в користуванні майном

Суддя Щоткін О.В.

за участю представників:

позивач - Жуков М.О. - предст. дов. №2 від 13.04.2013р.;

відповідач - Василевський О.А. - предст. дов. б/н від 21.11.2013р.;

третя особа 1 - не з'явився;

третя особа 2 - не з'явився.

СУТЬ СПОРУ:

До господарського суду Київської області надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Елоімпекс» (далі - позивач) до Публічного акціонерного товариства «Універсал банк» (далі - відповідач), за участю третіх осіб які, не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Приватне акціонерне товариство «Люмен» та Товариство з обмеженою відповідальністю «Група компаній «Елотек» про визнання недійсними договорів іпотеки №1952 від 25.09.2008р., №4328 від 09.11.2009р., №2034 від 31.08.2010р. та усунення перешкод в користуванні майном шляхом виключення з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно записів про іпотеку та заборону відчуження, внесених на підставі вищевказаних договорів.

Ухвалою господарського суду Київської області від 17.03.2014р. було порушено провадження у справі, розгляд справи призначено на 14.04.2014р.

В судовому засіданні 14.04.2014р. оголошувалась перерва в порядку ст. 77 Господарського процесуального кодексу України на 05.05.2014р.

Через канцелярію суду 05.05.2014р. відповідачем було подано відзив, у якому він заперечує проти позову та просить відмовити у його задоволенні в повному обсязі. Зазначений відзив, залучений до матеріалів справи та прийнятий судом до розгляду.

Ухвалою господарського суду Київської області від 05.05.2014р. строк розгляд спору було продовжено в порядку, передбаченому ст. 69 Господарського процесуального кодексу України.

Ухвалою господарського суду Київської області від 05.05.2014р. розгляд справи було відкладено на 19.05.2014р.

В судовому засіданні 19.05.2014р. оголошувалась перерва в порядку ст. 77 Господарського процесуального кодексу України на 02.06.2014р.

Ухвалою господарського суду Київської області від 02.06.2014р. розгляд справи було відкладено на 12.06.2014р.

Ухвалою господарського суду Київської області від 12.06.2014р. розгляд справи було відкладено на 23.06.2014р.

Представник позивача в судовому засіданні 23.06.2014р. підтримав вимоги з підстав викладених у позові та додаткових письмових поясненнях, які були залучені судом до матеріалів справи.

Повноважні представники третіх осіб не зявились, хоча були повідомлені належним чином про дату та час судового засідання.

Відповідно до ч. 1 статі 85 ГПК України, прийняте рішення оголошується господарським судом у судовому засіданні після закінчення розгляду справи.

В судовому засіданні 23.06.2014р. оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, дослідивши докази та оцінивши їх в сукупності, суд, -

встановив:

25 вересня 2008р. між Товариством з обмеженою відповідальністю «Елоімпекс» та Відкритим акціонерним товариством «Універсал Банк», правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство «Універсал Банк», укладено іпотечний договір від 25.09.2008р. №1952, відповідно до умов якого, позивач передав відповідачеві в іпотеку гараж у м. Бровари, вул. Чкалова, 5, та земельну ділянку площею 0,4415 га (кадастровий номер 32 106 0000 0000 500 523), на якій знаходиться зазначений гараж, для забезпечення виконання зобов'язань Відкритого акціонерного товариства «Люмен» перед відповідачем за кредитним договором №181/08 від 05.09.2008р., та для забезпечення виконання зобов'язань Товариства з обмеженою відповідальністю «Елопро» за кредитним договором №182/08 від 05.09.2008р.

09 листопада 2009р. внесено зміни до іпотечного договору №1952, якими замінено Товариство з обмеженою відповідальність «Елопро» на нового боржника Товариство з обмеженою відповідальністю «Група компаній «Елотек» та внесено інші зміни відповідно до договору №1 від 09.11.2009р. про переведення боргу за кредитним договором №182/08 від 05.09.2008р. та внесення змін до кредитного договору №182/08 від 05.09.2008р.

09 листопада 2009р. між позивачем та відповідачем укладено договір іпотеки нерухомого майна-нежитлової нерухомості №4328, відповідно до умов якого, позивач передав відповідачеві в іпотеку гараж у м. Бровари, вул. Чкалова, 5, та земельну ділянку площею 0,4415 га (кадастровий номер 32 106 0000 0000 500 523), на якій знаходиться зазначений гараж, для забезпечення виконання зобов'язань ТОВ «Група компаній «Елотек» за кредитним договором №182/08 від 05.09.2008р.

31 серпня 2010р. між позивачем та відповідачем укладено договір іпотеки нерухомого майна-земельної ділянки №2034, відповідно до умов якого, позивач передав відповідачеві в іпотеку земельну ділянку в м. Бровари, вул. Чкалова, 5, площею 1,0765га (кадастровий номер 32 106 0000 0000 500 512) для забезпечення виконання зобов'язань ПрАТ «Люмен» перед відповідачем за кредитним договором №181/08 від 05.09.2008р., та для забезпечення виконання зобов'язань ТОВ «Група компаній «Елотек» за кредитним договором №182/08 від 05.09.2008р.

Договори іпотеки та зміни до них укладені директором позивача на підставі рішень загальних зборів учасників позивача - ПрАТ «Люмен» та ТОВ «Група компаній «Елотек», які оформлені протоколами №3 від 28.08.2008р., №3/2009 від 02.11.2009р. та №3-2010 від 03.08.2010р.

Згідно з п.2.1.1 іпотечного договору №1952, договору іпотеки нерухомого майна-нежитлової нерухомості №4328, договору іпотеки нерухомого майна-земельної ділянки №2034 у разі невиконання або неналежного виконання боржником зобов'язань за будь-яким із вищевказаних основних договорів, що обумовлюють основне зобов'язання, іпотекодержатель має право задовольнити свої вимоги за рахунок предмету іпотеки в повному обсязі переважно перед іншими кредиторами.

31.01.2013р. позивач отримав від відповідача вимогу № 0270/4ГО про погашення заборгованості ПрАТ «Люмен» та ТОВ «Група компаній «Елотек» за кредитними договорами.

07.05.2013р. позивач надіслав ПрАТ «Люмен» та ТОВ «Група компаній «Елотек» вимогу № 1/05 від про погашення заборгованості за кредитними договорами.

20.05.2013р. ТОВ «Група компаній «Елотек» листом № 10 надало відповідь на вимогу позивача, де вказало що воно як учасник позивача жодних рішень щодо передання майна позивача в іпотеку та рішень щодо надання повноважень керівнику на участь в загальних зборах позивача не приймало.

Як вбачається з матеріалів справи, рішення господарського суду Київської області від 17.09.2013р. у справі №911/2739/13, яке на даний час набрало законної сили, визнано недійсними рішення загальних зборів учасників позивача, три з яких прямо стосуються укладення кожного з договорів іпотеки: рішення, оформлене протоколом №3 від 28.08.2008р., рішення, оформлене протоколом №3/2009 від 02.11.2009р., рішення, оформлене протоколом №3-2010 від 03.08.2010р.

В судовому рішенні встановлено, що питання щодо управління діяльністю позивача, на момент прийняття рішень про передання майна в іпотеку, відносились до виключної компетенції загальних зборів учасників ТОВ «Група компаній «Елотек» як учасника позивача з часткою в розмірі 99% (п. к) ч.11.6 статуту ТОВ «Група компаній «Елотек» (в редакції на момент укладення договорів іпотеки).

У всіх загальних зборах учасників ТОВ «Елоімпекс» з питання про передання майна в іпотеку від імені ТОВ «Група компаній «Елотек» брав участь генеральний директор ТОВ «Група компаній «Елотек», який не був уповноважений від імені юридичної особи ТОВ «Група компаній «Елотек» приймати участь у загальних зборах учасників ТОВ «Елоімпекс», що свідчить про недійсність рішень загальних зборів учасників ТОВ «Елоімпекс» про передання майна в іпотеку з моменту їх прийняття.

До того ж, рішенням господарського суду Київської області від 18.06.2013р. у справі №911/1580/13, яке залишене без змін Постановою Київського апеляційного господарського суду від 29.01.2014р., визнано недійсним рішення загальних зборів ТОВ «Група компаній «Елотек», про вхід ТОВ «Група компаній «Елотек» до складу учасників ТОВ «Елоімпекс».

Відповідно до ч. 3 ст. 35 Господарського процесуального кодексу України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, крім встановлених рішенням третейського суду, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Відповідно до ч. 1 ст. 92 Цивільного кодексу України, юридична особа набуває цивільних прав та обов'язків і здійснює їх через свої органи, які діють відповідно до установчих документів та закону.

Згідно з ч. 3 ст.93 Цивільного кодексу України орган або особа, яка відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступає від її імені, зобов'язана діяти в інтересах юридичної особи, добросовісно і розумно та не перевищувати своїх повноважень.

Відповідно до ч. 1-2 ст. 98 Цивільного кодексу України, рішення загальних зборів приймаються простою більшістю від числа присутніх учасників, якщо інше не встановлено установчими документами або законом. Рішення про внесення змін до статуту товариства, відчуження майна товариства на суму, що становить п'ятдесят і більше відсотків майна товариства, та про ліквідацію товариства приймаються більшістю не менш як у 3/4 голосів, якщо інше не встановлено законом.

Вартість предметів іпотеки, що зафіксована в п.1.1 та 1.2.2. іпотечного договору №1952, п.1.2.1 та п.1.2.2. договору іпотеки нерухомого майна-нежитлової нерухомості №4328, п.1.2 договору іпотеки нерухомого майна-земельної ділянки №2034, становить п'ятдесят і більше відсотків майна позивача, на підтвердження чого позивачем надано фінансові звіти, баланси за роки укладення договорів іпотеки та бухгалтерську довідку №11/03 від 11 березня 2014р.

Враховуючи викладене суд прийшов до висновку, що укладення іпотечного договору №1952, договору іпотеки нерухомого майна-нежитлової нерухомості №4328, договору іпотеки нерухомого майна-земельної ділянки №2034 є компетенцією загальних зборів учасників позивача та рішення щодо договорів іпотеки повинно було прийматися більшістю не менш як у 3/4 голосів.

Відповідно до ч. 2 ст.203 Цивільного кодексу України, особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності.

В зв'язку з чим, суд вважає доведеним, що на момент укладення договорів іпотеки було відсутнє законне рішення загальних зборів учасників позивача та було відсутнє рішення загальних зборів учасників ТОВ «Група компаній «Елотек» як учасника позивача з часткою у статутному фонді позивача 99%, а керівник позивача діяв з перевищенням повноважень, що є порушенням статей 92, 98, 145 Цивільного кодексу України.

Припис абзацу першого частини третьої статті 92 ЦК України зобов'язує орган або особу, яка виступає від імені юридичної особи не перевищувати своїх повноважень. Водночас саме лише порушення даного обов'язку не є підставою для визнання недійсними правочинів, вчинених цими органами (особами) від імені юридичної особи з третіми особами, оскільки у відносинах із третіми особами обмеження повноважень щодо представництва юридичної особи не має юридичної сили, крім випадків, коли юридична особа доведе, що третя особа знала чи за всіма обставинами не могла не знати про такі обмеження (абзац другий частини третьої статті 92 ЦК України).

Дана правова позиція викладена в абз.6 п. 3.3. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 29.05.2013р. №11 «Про деякі питання визнання правочинів (господарських договорів) недійсними».

Твердження відповідача, про те, що він не був обізнаний про відсутність повноважень на укладання спірних іпотечних договорів спростовується матеріалами справи.

Зокрема, у преамбулах спірних договорів іпотеки, а також договору №000176897 про банківський рахунок від 08.12.2008р., який укладений між ТОВ «Група компаній «Елотек» та відповідачем, для відкриття якого надання статуту є обов'язковим відповідно до вимог п 2.1 Постанови НБУ «Про затвердження Правил про порядок відкриття розрахункових, поточних та бюджетних рахунків в установах банків» №117 від 31.12.93р., зазначено, що керівник діє на підставі Статуту.

Пунктом 11.6. Статуту «Групи компаній «Елотек» визначено, що збори учасників приймають рішення та затверджують договори (угоди), які укладаються на суму, що перевищує 20% статутного фонду, та договори про забезпечення виконання зобов'язань та кредитних договорів.

Якщо договір містить умову (пункт) про підписання його особою, яка діє на підставі статуту підприємства чи іншого документа, що встановлює повноваження зазначеної особи, то наведене свідчить про обізнаність іншої сторони даного договору з таким статутом (іншим документом) у частині яка стосується відповідних повноважень.

Аналогічна правова позиція викладена у Постанові Пленуму Вищого господарського суду України від 29.05.2013р. № 11«Про деякі питання визнання правочинів (господарських договорів) недійсними».

Також у матеріалах справи наявний акт прийому-передачі на зберігання документів від 09.11.2009р., згідно якого, відповідач отримав від ТОВ «Група компаній «Елотек» на зберігання оригінал статуту ТОВ «Група компаній «Елотек».

З врахуванням вищевикладеного, суд приходить до висновку, що відповідач як кредитор ТОВ «Група компаній «Елотек» мав в наявності всю необхідну інформацію щодо повноважень органів управління позивача та ТОВ «Група компаній «Елотек».

Окрім цього варто зазначити, що укладення спірних договорів суперечить статутним цілям товариства, оскільки п. 1.1. та п. 3.1. статуту позивача визначено, що метою його створення є діяльність по виробництву продукції, виконанню робіт, наданню послуг та заняття торгівлею з метою одержання прибутку.

Договорами іпотеки забезпечено виконання кредитних зобов'язань інших юридичних осіб, а не самого позивача, що у свою чергу позбавлено економічного сенсу, ставить під загрозу його діяльність та суперечить меті його створення.

Згідно з ч. 3 ст. 203 Цивільного кодексу України, волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі.

У зв'язку з чим, суд прийшов до висновку, що договори іпотеки укладені з порушенням вимог чинного законодавства України, зокрема, ч. 3 ст. 92 Цивільного кодексу України та ст. 79 Господарського кодексу України, а відтак в силу приписів ст. 203 та ст. 215 Цивільного кодексу України підлягають визнанню недійсними.

Позивачем також заявлена позовна вимога про усунення перешкод в користуванні майном шляхом виключення з Держаного реєстру речових прав на нерухоме майно записів про іпотеку та про заборони відчуження, що внесені на підставі іпотечного договору від 25.09.2008р. №1952; договору іпотеки від 09.11.2009р. №4328; договору іпотеки від 31.08.2010р. №2034.

Як було встановлено судом, на підставі іпотечного договору від 25.09.2008р. реєстр. № 1952: накладено заборону відчуження реєстр. № 1953 щодо гаражу, який знаходиться за адресою: Київська обл., М. Бровари, вул. Чкалова,5; накладено заборону відчуження реєстр. № 1954 щодо земельної ділянки площею 0,4415 га, яка знаходиться за адресою: Київська обл., М. Бровари, вул. Чкалова,5, кадастровий № 32 10600000000500523; зареєстровано обтяження нерухомого майна іпотекою.

На підставі договору іпотеки від 09.11.2009р. реєстр. № 4328: накладено заборону відчуження реєстр. № 4329 щодо гаражу, який знаходиться за адресою: Київська обл., М. Бровари, вул. Чкалова,5; накладено заборону відчуження реєстр. № 4330 щодо земельної ділянки площею 0,4415 га, яка знаходиться за адресою: Київська обл., М. Бровари, вул. Чкалова,5, кадастровий № 32 10600000000500523; зареєстровано обтяження нерухомого майна іпотекою.

На підставі договору іпотеки від 31.08.2010р. реєстр. № 2034: накладено заборону відчуження реєстр. № 2035 щодо земельної ділянки площею 1,07665 га, яка знаходиться за адресою: Київська обл., М. Бровари, вул. Чкалова,5, кадастровий № 32 10600000000500512; зареєстровано обтяження нерухомого майна іпотекою.

При вирішенні спору у частині позовних вимог про усунення перешкод у користуванні майном шляхом виключення з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно записів про іпотеку та заборону відчуження, які були внесені на підставі спірних іпотечних договорів, судом звертається увага на таке.

Відповідні записи про іпотеку та заборону відчуження були внесені нотаріусами у відповідні державні реєстри, порядок ведення яких регламентується Законом України «Про іпотеку», Законом України "Про нотаріат"

Статтею 4 Закону України «Про іпотеку» встановлено, що обтяження нерухомого майна іпотекою підлягає державній реєстрації в порядку, встановленому законодавством. Державна реєстрація здійснюється особою, на яку відповідно до законодавства покладені функції щодо державної реєстрації обтяжень нерухомого майна іпотекою, на підставі повідомлення іпотекодержателя.

Відповідно до ст. 9 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», державними реєстратором прав на нерухоме майно може бути громадянин України, який має вищу юридичну освіту, стаж юридичної роботи не менш як два роки. У випадку передбаченому цим Законом, державним реєстратором є нотаріус як спеціальний суб'єкт, на якого покладаються функції державного реєстратора.

Пунктом 9 ч. 1 ст. 34 Закону України «Про нотаріат» передбачено, що нотаріуси вчиняють такі нотаріальні дії: 9) накладають та знімають заборону щодо відчуження нерухомого майна (майнових прав на нерухоме майно) і транспортних засобів, що підлягають державній реєстрації.

У п. 24 Порядку ведення Державного реєстру обтяжень зазначено, що відомості про припинення обтяження реєструються на підставі заяви обтяжувача чи уповноваженої ним особи.

З огляду на наведені положення закону та зміст позовних вимог, враховуючи суб'єктний склад органів та посадових осіб, до компетенції яких належить вчинення дій, пов'язаних з державною реєстрацією речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, суд прийшов до висновку, що позивачем необгрунтовано заявлено до Публічного акціонерного товариства «Універсал Банк» позов про усунення перешкод в користуванні майном шляхом виключення з Держаного реєстру речових прав на нерухоме майно записів про іпотеку та про заборони відчуження, що внесені на підставі іпотечного договору від 25.09.2008р. №1952; договору іпотеки від 09.11.2009р. №4328; договору іпотеки від 31.08.2010р. №2034, оскільки відповідач не має повноважень щодо вчинення таких дій, а лише має право подати до державного реєстратора заяву про припинення обтяження предмету іпотеки.

Тобто позивач може лише вимагати від відповідача звернутись з відповідною заявою до державного реєстратора, а не вимагати від відповідача самостійно виключити записи з Державного реєстру.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає дану позовну вимогу необґрунтованою та такою, що не підлягає задоволенню.

Таким чином, суд позовні вимоги задовольняє частково, в частині визнання недійсними іпотечного договору від 25.09.2008р. №1952; договору іпотеки від 09.11.2009р. №4328; договору іпотеки від 31.08.2010р. №2034. В задоволенні позовної вимоги щодо усунення перешкод в користуванні майном шляхом виключення з Держаного реєстру речових прав на нерухоме майно записів про іпотеку та про заборони відчуження суд відмовляє.

Щодо розподілу судових витрат суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 49 ГПК України, судовий збір у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач, враховуючи правову позицію Вищого господарського суду України, яка викладена у п. 2.11 Постанови «Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України» від 21.02.2013р. № 7, сплатив 1218, 00 грн. за кожну немайнову вимогу. Загальний розмір судового збору, який сплачений позивачем на підставі платіжних доручень № 323, № 324, № 325, № 326 від 13.03.2014р. становить 4 872,00 грн.

Оскільки, судом задоволено лише 3 немайнові вимоги, то з відповідача на користь позивача, відповідно до приписів ст. 49 ГПК України підлягає до стягнення 3654,00 грн.

Враховуючи вищезазначене, керуючись статтею 124 Конституції України, статтями 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

вирішив:

1. Позов задовольнити частково.

2. Визнати недійсним іпотечний договір від 25.09.2008р. реєстровий № 1952 з наступними змінами і доповненнями, укладений між Публічним акціонерним товариством «Універсал Банк» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Елоімпекс», посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_5

3. Визнати недійсним договір іпотеки від 09.11.2009р. реєстровий № 4328 з наступними змінами і доповненнями, укладений між Публічним акціонерним товариством «Універсал Банк» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Елоімпекс», посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_6

4. Визнати недійсним договір іпотеки від 31.08.2010р. реєстровий № 2034 з наступними змінами і доповненнями, укладений між Публічним акціонерним товариством «Універсал Банк» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Елоімпекс», посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_6

5. В іншій частині позову відмовити.

6. Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Універсал Банк» (04114, м. Київ, вул. Автозаводська, 54/19, код ЄДРПОУ 21133352) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Елоімпекс» (07400, Київська область, м. Бровари, вул. Чкалова, 5, код ЄДРПОУ 31257045) - 3654 (три тисячі шістсот п'ятдесят чотири) грн. 00 коп. судового збору.

7. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Дата складання повного тексту рішення: 27.06.2014р.

Суддя Щоткін О.В.