Ухвала

від 18.07.2014 по справі 5011-52/1796-14/193-2012

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

УХВАЛА

"18" липня 2014 р. Справа №5011-52/1796-14/193-2012

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Кропивної Л.В.

суддів: Руденко М.А.

Смірнової Л.Г.

Розглянувши апеляційну скаргу Приватного підприємства "Науково-медичний центр Ноу Хау Мед"

на ухвалу Господарського суду міста Києва від 04.09.2013 року

у справі № 5011-52/1796-14/193-2012 (суддя: Ломака В.С.)

за скаргою Приватного підприємства "Науково-медичний центр Ноу Хау Мед"

на дії Другого Київського відділу державної виконавчої служби Одеського міського управління юстиції

за позовом Фізичної особи - підприємця ОСОБА_3

до Приватного підприємства "Науково-медичний центр Ноу Хау Мед"

про стягнення 24 762, 20 грн.

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 04.09.2013 року у справі №5011-52/1796-14/193-2012 скаргу Приватного підприємства "Науково-медичний центр Ноу Хау Мед" на дії Другого Київського відділу державної виконавчої служби Одеського міського управління юстиції під час виконання рішення господарського суду міста Києва від 19.09.2012р. у справі № 5011-52/1796-14/193-2012 - задоволено частково. Визнано незаконними дії Другого Київського відділу державної виконавчої служби Одеського міського управління юстиції під час виконання рішення господарського суду міста Києва від 19.09.2012р. у справі № 5011-52/1796-14/193-2012 щодо винесення 10.01.2013 р. постанови про арешт коштів боржника ВП № 35483627. Визнано недійсною постанову ВП № 35483627 від 10.01.2013р. про арешт коштів боржника, винесену під час виконання Другим Київським відділом державної виконавчої служби Одеського міського управління юстиції рішення господарського суду міста Києва від 19.09.2012р. у справі № 5011-52/1796-14/193-2012. В іншій частині скарги відмовлено.

Не погодившись з винесеною ухвалою, Приватне підприємство "Науково-медичний центр Ноу Хау Мед" звернулось до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просило скасувати ухвалу Господарського суду міста Києва від 04.09.2013 року в частині відмови у задоволенні скарги Приватного підприємства "Науково-медичний центр Ноу Хау Мед" в повному обсязі та прийняти нове рішення, яким визнати незаконною бездіяльність державного виконавця Другого Київського відділу державної виконавчої служби Одеського міського управління юстиції, яка виразилась у не вчиненні дій, передбачених ч.5 ст.25 Закону України «Про виконавче провадження», щодо надіслання постанови про відкриття виконавчого провадження ПП «Науково-медичний центр Ноу Хау Мед».

Відповідно до автоматичного розподілу справ між суддями, апеляційну скаргу Приватного підприємства "Науково-медичний центр Ноу Хау Мед" передано на розгляд судді Київського апеляційного господарського суду Кропивній Л.В.

Розпорядженням Заступника Голови Київського апеляційного господарського від 18.07.2014р. сформовано для розгляду даної апеляційної скарги колегію суддів у складі: головуючого судді Кропивної Л.В., суддів: Руденко М.А., Смірнової Л.Г.

Розглянувши апеляційну скаргу та додані до неї документи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не може бути прийнята до розгляду і підлягає поверненню скаржнику з наступних підстав.

Як передбачено п. 3 ч. 1 ст. 97 Господарського процесуального кодексу України, апеляційна скарга (подання) не приймається до розгляду і повертається апеляційним господарським судом, якщо до скарги не додано документів, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.

Відповідно до частини 3 статті 94 ГПК України до скарги додаються докази сплати судового збору і надсилання копії скарги іншій стороні у справі.

Правові засади справляння судового збору об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначено Законом України "Про судовий збір", який набрав чинності 1 листопада 2011року.

Відповідно до частини 1 статті 4 вищезазначеного закону судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Згідно з частини 2 статті 4 Законом України "Про судовий збір" за подання до господарського суду апеляційної скарги на ухвалу суду справляється судовий збір у сумі 0,5 розміру мінімальної заробітної плати.

Відповідно до статті 12 Закону України "Про державний бюджет України на 2014 рік" розмір мінімальної заробітної плати на 01.01.2014 складає 1218,00грн.

Приватне підприємство "Науково-медичний центр Ноу Хау Мед" оскаржує ухвалу місцевого господарського суду №5011-52/1796-14/193-2012, а тому за подання апеляційної скарги повинен бути сплачений судовий збір у сумі 609,00грн.

Судовою колегією встановлено, що в матеріалах апеляційної скарги Приватного підприємства "Науково-медичний центр Ноу Хау Мед" відсутні докази сплати судового збору.

Крім того, Відповідно до частини 1 статті 91 Господарського процесуального кодексу (надалі - ГПК) України сторони у справі, прокурор, треті особи, особи, які не брали участь у справі, якщо господарський суд вирішив питання про їх права та обов'язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення місцевого господарського суду, яке не набрало законної сили.

Відповідно до частини 1 статті 93 ГПК України апеляційна скарга подається на рішення місцевого господарського суду протягом десяти днів, а на ухвалу місцевого господарського суду - протягом п'яти днів з дня їх оголошення місцевим господарським судом.

Апеляційний господарський суд постановляє ухвалу про повернення апеляційної скарги у випадках, якщо вона подана після закінчення строків, установлених цією статтею, і суд за заявою особи, яка її подала, не знайде підстав для поновлення строку.

У відповідності до статті 50 ГПК України процесуальні дії вчиняються у строки, встановлені цим Кодексом. У тих випадках, коли процесуальні строки не встановлено, вони призначаються господарським судом. Строки для вчинення процесуальних дій визначаються точною календарною датою, зазначенням події, що повинна неминуче настати, чи періодом часу. В останньому випадку дію може бути вчинено протягом всього періоду. Перебіг процесуального строку, обчислюваного роками, місяцями або днями, починається наступного дня після календарної дати або настання події, якими визначено його початок.

Згідно зі статтею 51 ГПК України строк, обчислюваний роками, закінчується у відповідний місяць і число останнього року строку. Строк, обчислюваний місяцями, закінчується у відповідне число останнього місяця строку. Якщо кінець строку, обчислюваного місяцями, припадає на такий місяць, що не має відповідного числа, строк закінчується в останній день цього місяця. У випадках, коли останній день строку припадає на неробочий день, днем закінчення строку вважається перший наступний за ним робочий день.

Як вбачається з матеріалів справи, 04.09.2013р. в судовому засіданні було винесено ухвалу Господарського суду міста Києва.

Отже, останнім днем строку на подання апеляційної скарги на вказану ухвалу, відповідно до вимог статті 93 ГПК України є 09.09.2013 року.

Суддею-доповідачем встановлено, що скаржник звернувся з апеляційною скаргою на ухвалу Господарського суду міста Києва від 04.09.2013 року - 02.07.2014р., що підтверджується відбитком штемпеля на поштовому конверті , в якому надійшла апеляційна скарга. Отже, апеляційна скарга подана з пропуском строку встановленого для її подання частиною 1 ст. 93 ГПК України.

Згідно з частиною 1 статті 53 ГПК України за заявою сторони, прокурора чи з своєї ініціативи господарський суд може визнати причину пропуску встановленого законом процесуального строку поважною і відновити пропущений строк.

У Постанові Пленуму Вищого господарського суду України від 17.05.2011 № 7 "Про деякі питання практики застосування розділу XII Господарського процесуального кодексу України" зазначено, що клопотання про відновлення строку подання апеляційної скарги з огляду на приписи статті 53 ГПК повинно містити обґрунтування поважності причин пропуску такого строку (за необхідності - з посиланням на відповідні докази, які подаються апеляційному господарському суду на загальних підставах).

У відповідності до статті 4-3 ГПК України, судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

Таким чином, закон встановлює рівні можливості для сторін і гарантує їм право на захист своїх інтересів. Принцип рівності учасників судового процесу перед законом і судом є важливим засобом захисту їх прав і законних інтересів, що унеможливлює ущемлення будь-чиїх процесуальних прав. Це дає змогу сторонам вчиняти передбачені законодавством процесуальні дії, реалізовувати надані їм законом права і виконувати покладені на них обов'язки. Особи, які беруть участь у справі, вправі вільно розпоряджатися своїми процесуальними правами, в тому числі подавати докази на підтвердження обставин, на які вони посилаються.

Господарський процесуальний кодекс України не пов'язує право суду відновити пропущений строк з певним колом обставин, що спричинили пропуск строку. Отже, в кожному випадку суд з урахуванням конкретних обставин пропуску строку оцінює докази, що наведені в обґрунтування клопотання про його відновлення, та робить мотивований висновок щодо поважності чи не поважності причин пропуску строку.

Розглянувши клопотання скаржника, суддя-доповідач вважає, що воно не містить обґрунтувань та посилань, які б свідчили про наявність обставин, які б перешкоджали вчасному поданню апеляційної скарги.

Суддя-доповідач зазначає, що посилання скаржника щодо причин пропуску строку на апеляційне оскарження ухвали Господарського суду міста Києва від 04.09.2013р. з зазначенням про те, що ним було отримано копію оскаржуваної ухвали лише 20.06.2014р. є необґрунтованим, оскільки в підтвердження даної обставини всупереч статтей 32, 33 ГПК України відповідачем не надано жодного доказу.

Між тим, суддею-доповідачем встановлено, що копії ухвали Господарського суду міста Києва від 04.09.2013р. були направлені сторонам у справі місцевим господарським судом - 09.09.2013р., що підтверджується штампом суду про відправлення, який міститься на звороті останньої сторінки оригіналу оскаржуваної ухвали (а.с. 88, т.1).

Відповідно до частини 1 статті 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких грунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Згідно статті 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

З огляду на ненадання відповідачем будь-яких доказів на підтвердження своїх тверджень, у судді-доповідача відсутні підстави вважати, що посилання апелянта про отримання копії оскаржуваної ухвали лише 20.06.2014р. є обґрунтованими.

Крім того, відповідно до статті 87 ГПК України повне рішення та ухвали надсилаються сторонам, прокурору, третім особам, які брали участь в судовому процесі, але не були присутні у судовому засіданні, рекомендованим листом з повідомленням про вручення не пізніше трьох днів з дня їх прийняття або за їх зверненням вручаються їм під розписку безпосередньо у суді.

Суддя-доповідач зазначає, що апелянт при подачі скарги Приватного підприємства "Науково-медичний центр Ноу Хау Мед" на дії Другого Київського відділу державної виконавчої служби Одеського міського управління юстиції до місцевого господарського суду не був позбавлений можливості звернутись до суду з заявою про отримання копії ухвали, так само, як і з клопотанням про ознайомлення з матеріалами справи.

Отже, скаржником не додано жодного належного та допустимого доказу того, що він не мав можливості вчасно здійснити відповідні процесуальні дії, оскільки можливість вчасного подання апеляційної скарги залежала виключно від волевиявлення самого скаржника, тобто мала суб'єктивний характер, а тому підстав для відновлення пропущеного процесуального строку у даному випадку не вбачається.

З огляду на викладене, судова колегія не знаходить у даному випадку підстав для поновлення строку на апеляційне оскарження ухвали Господарського суду міста Києва від 04.09.2013р. у справі №5011-52/1796-14/193-2012.

Відповідно до пункту 4 частини першої статті 97 ГПК України апеляційна скарга не приймається до розгляду і повертається апеляційним господарським судом, якщо скаргу подано після закінчення строку, встановленого для її подання, без клопотання про поновлення цього строку або таке клопотання відхилено.

Враховуючи вищевикладене та керуючись ст. 86, ст. 94, п.п. 3, 4 ч. 1 ст. 97 ГПК України, Київський апеляційний господарський суд -

УХВАЛИВ:

1.Апеляційну скаргу Приватного підприємства "Науково-медичний центр Ноу Хау Мед" на ухвалу Господарського суду міста Києва від 04.09.2013 року у справі №5011-52/1796-14/193-2012 з доданими до неї документами повернути скаржнику.

2.Справу №5011-52/1796-14/193-2012 повернути до Господарського суду міста Києва.

Головуючий суддя Л.В. Кропивна

Судді М.А. Руденко

Л.Г. Смірнова