Ухвала

від 05.08.2014 по справі 5011-52/1796-14/193-2012

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

УХВАЛА

Справа № 5011-52/1796-14/193-2012 05.08.14

За скаргою Приватного підприємства «Науково-медичний центр Ноу Хау Мед»

на дії Другого Київського відділу державної виконавчої служби Одеського міського управління юстиції під час виконання рішення господарського суду міста Києва від 19.09.2012 р. у справі № 5011-52/1796-14/193-2012

За позовом Фізичної особи - підприємця ОСОБА_2

до Приватного підприємства «Науково-медичний центр Ноу Хау Мед»

про стягнення 24 762, 20 грн.

Суддя Ломака В.С.

Представники учасників судового процесу:

від позивача: не з'явився;

від відповідача (скаржника): не з'явився;

від ВДВС: не з'явився.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Рішенням господарського суду міста Києва від 19.09.2012 р. позов задоволено частково; вирішено стягнути з Приватного підприємства «Науково-медичний центр Ноу Хау Мед» на користь Фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 16 988, 00 грн. відшкодування та 1 104, 19 грн. судового збору.

05.10.2012 р. на виконання рішення господарського суду міста Києва від 19.09.2012 р. було видано відповідний наказ № 5011-52/1796-14/193-2012.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 08.04.2013 р., яка залишена без змін постановою Вищого господарського суду України від 18.06.2013 р., рішення господарського суду міста Києва від 19.09.2012 р. залишено в силі.

Представником відповідача через відділ діловодства господарського суду міста Києва подано скаргу на дії та бездіяльність Другого Київського відділу державної виконавчої служби Одеського міського управління юстиції, відповідно до якої заявник просить суд визнати незаконною бездіяльність державного виконавця щодо ненадсилання постанови про відкриття виконавчого провадження відповідачу; визнати незаконними дії державного виконавця щодо примусового виконання рішення; визнати недійсною постанову про арешт коштів боржника від 10.01.2013 р. у виконавчому провадженні № 35483627.

Скарга була мотивована тим, що державним виконавцем в порушення приписів ст. 25 Закону України «Про виконавче провадження» не було направлено боржнику постанови про відкриття виконавчого провадження, чим порушено право останнього на добровільне виконання рішення суду та безпідставно накладено арешт на кошти, які знаходяться на рахунках відповідача. При цьому, скаржник також вказує на те, що в постанові про арешт коштів державний виконавець вказав найменування боржника як «Приватне підприємство «Науково-медичний центр НОУ» код ЄДРПОУ 35991721 адреса: м. Одеса, вул. Ак. Корольова, 51/1, кв. 10», проте як вказаний код ЄДРПОУ присвоєно юридичній особі з найменуванням: «Приватне підприємство «Науково-медичний центр Ноу Хау Мед».

09.08.2013 р. Фізичною особою - підприємцем ОСОБА_2 через відділ діловодства господарського суду міста Києва було подано заяву, відповідно до якої вона на підставі ст. 117 ГПК України просила суд виправити помилку в наказі господарського суду міста Києва № 5011-52/1796-14/193-2012 від 05.10.2012 р., а саме, внести зміни в найменування відповідача. Заяву обґрунтовано тим, що у наказі господарського суду міста Києва № 5011-52/1796-14/193-2012 від 05.10.2012 р. невірно вказано найменування відповідача, а саме: «Приватне підприємство «Науково-медичний центр НОУ», замість вірного: «Приватне підприємство «Науково-медичний центр Ноу Хау Мед».

Ухвалою господарського суду міста Києва від 20.08.2013 р. було виправлено допущену у вступній та резолютивній частині рішення господарського суду міста Києва від 19.09.2012 р. та у повному тексті рішення господарського суду міста Києва від 19.09.2012 р. у справі № 5011-52/1796-14/193-2012 описку та ухвалено вірним найменуванням відповідача вважати «Приватне підприємство «Науково-медичний центр Ноу Хау Мед»; задоволено заяву Фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 про виправлення помилки в наказі господарського суду міста Києва від 05.10.2012 р. № 5011-52/1796-14/193-2012, виправлено допущену в наказі господарського суду міста Києва від 05.10.2012 р. № 5011-52/1796-14/193-2012 помилку та ухвалено вірним найменуванням відповідача вважати «Приватне підприємство «Науково-медичний центр Ноу Хау Мед».

Ухвалою господарського суду міста Києва від 04.09.2013 р. було вирішено скаргу Приватного підприємства «Науково-медичний центр Ноу Хау Мед» на дії Другого Київського відділу державної виконавчої служби Одеського міського управління юстиції під час виконання рішення господарського суду міста Києва від 19.09.2012 р. у справі № 5011-52/1796-14/193-2012 - задовольнити частково; визнати незаконними дії Другого Київського відділу державної виконавчої служби Одеського міського управління юстиції під час виконання рішення господарського суду міста Києва від 19.09.2012 р. у справі № 5011-52/1796-14/193-2012 щодо винесення 10.01.2013 р. постанови про арешт коштів боржника ВП № 35483627; визнати недійсною постанову ВП № 35483627 від 10.01.2013 р. про арешт коштів боржника, винесену під час виконання Другим Київським відділом державної виконавчої служби Одеського міського управління юстиції рішення господарського суду міста Києва від 19.09.2012 р. у справі № 5011-52/1796-14/193-2012. В іншій частині скарги відмовлено.

04.06.2014 р. через відділ діловодства господарського суду міста Києва представником відповідача подано скаргу на дії та бездіяльність Другого Київського відділу державної виконавчої служби Одеського міського управління юстиції, відповідно до якої скаржник просить суд визнати дії Другого Київського відділу державної виконавчої служби Одеського міського управління юстиції, по винесенню постанови від 30.11.2012 р. «Про відкриття виконавчого провадження» незаконними; скасувати постанову Другого Київського відділу державної виконавчої служби Одеського міського управління юстиції від 30.11.2012 р. «Про відкриття виконавчого провадження»; визнати незаконною бездіяльність Другого Київського відділу державної виконавчої служби Одеського міського управління юстиції, яка виразилася у ненадсиланні копії постанови про відкриття виконавчого провадження по виконанню наказу господарського суду міста Києва № 5011-52/1796-14/193-2012 від 05.10.2012 р., визнати дії Другого Київського відділу державної виконавчої служби Одеського міського управління юстиції, по винесенню постанови від 29.08.2013 р. «Про заміну сторони виконавчого провадження» незаконними; скасувати постанову від 29.08.2013 р. «Про заміну сторони виконавчого провадження»; визнати дії Другого Київського відділу державної виконавчої служби Одеського міського управління юстиції, по винесенню постанови від 29.08.2013 р. «Про стягнення виконавчого збору» незаконними; скасувати постанову Київського відділу державної виконавчої служби Одеського міського управління юстиції від 29.08.2013р. «Про стягнення виконавчого збору»; визнати незаконною бездіяльність Другого Київського відділу державної виконавчої служби Одеського міського управління юстиції, яка полягає у невинесенні постанови про закінчення виконавчого провадження № 35483627; зобов'язати Другий Київський відділ державної виконавчої служби Одеського міського управління юстиції закінчити виконавче провадження № 35483627; зобов'язати Другий Київський відділ державної виконавчої служби Одеського міського управління юстиції винести постанову про закінчення виконавчого провадження № 35483627; заборонити Другому Київському відділу державної виконавчої служби Одеського міського управління юстиції стягувати виконавчий збір за проведення виконавчих дій з примусового виконання наказу господарського суду міста Києва № 5011-52/1796-14/193-2012 від 05.10.2012 р.; зобов'язати Другий Київський відділ державної виконавчої служби Одеського міського управління юстиції скасувати вжиті заходи примусового виконання рішення; зобов'язати Другий Київський відділ державної виконавчої служби Одеського міського управління юстиції скасувати арешт накладений на кошти, що знаходяться на розрахунковому рахунку НОМЕР_1 в публічному акціонерному товаристві акціонерний банк «Укргазбанк»; визнати дії Другого Київського відділу державної виконавчої служби Одеського міського управління юстиції, по винесенню постанови від 18.02.2014 р. «Про арешт коштів боржника» незаконними; скасувати постанову Другого Київського відділу державної виконавчої служби Одеського міського управління юстиції від 18.02.2014р. «Про арешт коштів боржника».

Скарга мотивована тим, що 22.05.2014 року скаржник звернувся до ВДВС з проханням вручити копію постанови про відкриття виконавчого провадження та реквізити для добровільного виконання рішення суду. 23.05.2014 р., згідно з твердженнями скаржника, державним виконавцем було надано йому копії постанов від 30.11.2012 р. про відкриття виконавчого провадження, від 29.08.2013 р. про заміну сторони виконавчого провадження та від 29.08.2013 р. про стягнення виконавчого збору. Таким чином, стверджує скаржник, він 22.05.2014 р. дізнався про винесення вказаних постанов. Крім того, як зазначає скаржник, державним виконавцем було надано йому реквізити для самостійного виконання рішення суду. 26.05.2014 р. за поясненнями скаржника він з Єдиного державного реєстру виконавчих проваджень дізнався про винесення постанови про відкладення виконавчих дій від 12.02.2013 р., мотивовану тим, що боржник невчасно отримав копії матеріалів виконавчого провадження. Враховуючи зазначене, скаржник просить визнати бездіяльність державного виконавця щодо не надсилання постанови про відкриття виконавчого провадження боржнику - протиправною. Крім того, скаржник звертає увагу на те, що в постанові про відкриття виконавчого провадження від 30.11.2013 р. вказано найменування боржника, як «Приватне підприємство «Науково-медичний центр НОУ», а отже, державний виконавець не пересвідчився у відповідності виконавчого документа встановленим чинним законодавством вимогам, у зв'язку з чим, на думку скаржника, дії щодо винесення такої постанови мають бути визначні незаконними, а сама постанова скасуванню. Також, скаржник вважає, що державний виконавець неправомірно виніс постанову від 29.08.2013 р. про заміну сторони виконавчого провадження, оскільки скаржник не змінював найменування і підстав, визначених ст. 8 Закону України «Про виконавче провадження» також не існувало. Крім того, скаржник вважає незаконною постанову державного виконавця від 29.08.2013 р. про стягнення виконавчого збору, оскільки постанова про відкриття виконавчого провадження саме на ім'я скаржника не виносилась, не надсилалась, а відповідно й йому не встановлювався строк для самостійного виконання рішення суду. З аналогічних підстав скаржник вказує на незаконність постанови про арешт коштів боржника від 18.02.2014 р. Відповідно до наведених у скарзі пояснень 23.05.2014 р. скаржник самостійно виконав виданий у даній справі наказ, однак державний виконавець не виніс постанову про закінчення виконавчого провадження в порядку п. 8 ч. 1 ст. 49 Закону України «Про виконавче провадження» та не скасував вжиті заходи з примусового виконання рішення суду, а саме: не скасував арешт коштів боржника.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 05.06.2014 р. скаргу Приватного підприємства «Науково-медичний центр Ноу Хау Мед» на дії Другого Київського відділу державної виконавчої служби Одеського міського управління юстиції під час виконання рішення господарського суду міста Києва від 19.09.2012 р. у справі № 5011-52/1796-14/193-2012, було призначено на 24.06.2014 р. Скаржника та ВДВС зобов'язано надати суду належним чином засвідчені матеріали виконавчого провадження з виконання наказу господарського суду міста Києва від 05.10.2012 р. № 5011-52/1796-14/193-2012

24.06.2014 р. через відділ діловодства господарського суду міста Києва від Другого Київського відділу державної виконавчої служби Одеського міського управління юстиції надійшла постанова про закінчення виконавчого провадження ВП № 35483627 від 30.05.2014 р., якою вирішено виконавче провадження з примусового виконання наказу господарського суду міста Києва від 05.10.2012 р. № 5011-52/1796-14/193-2012 про стягнення 18 092, 19 грн. закінчити; постанову про стягнення виконавчого збору з боржника від 29.08.2013 р. виділити (вивести) в окреме виконавче провадження.

Також, 24.06.2014 р. через відділ діловодства господарського суду міста Києва від позивача надійшло клопотання про розгляд скарги без його участі.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 24.06.2014 р. розгляд скарги Приватного підприємства «Науково-медичний центр Ноу Хау Мед» на дії Другого Київського відділу державної виконавчої служби Одеського міського управління юстиції під час виконання рішення господарського суду міста Києва від 19.09.2012 р. у справі № 5011-52/1796-14/193-2012, було відкладено на 15.07.2014 р.

10.07.2014 р. через відділ діловодства господарського суду міста Києва від скаржника надійшли копії матеріалів виконавчого провадження та клопотання про розгляд скарги без його участі.

Також, 10.07.2014 р. через відділ діловодства господарського суду міста Києва від Другого Київського відділу державної виконавчої служби Одеського міського управління юстиції надійшли копії матеріалів виконавчого провадження та відзив на скаргу боржника, в якому він звертає увагу на те, що виданий у даній справі наказ відповідав вимогам до виконавчого документа, у зв'язку з чим і було винесено постанову про відкриття виконавчого провадження. При цьому, вказана постанова була направлена на адресу, вказану у виконавчому документі, але вона отримана боржником не була, оскільки при відправленні ТОВ «Укркур'єр» встановлено, що підприємство за адресою: місто Одеса, вулиця Академіка Корольова, 51/1, квартира 10 відсутнє. 12.02.2013 р. представник боржника звертався до ВДВС з заявою про надання копій матеріалів виконавчого провадження і того ж дня її було задоволено та, при цьому, постановою від 12.02.2013 р. відкладено провадження виконавчих дій до 19.02.2013 р. 29.08.2013 р. ВДВС отримало ухвалу господарського суду міста Києва про виправлення допущеної у наказі від 05.10.2012 р. описки, у зв'язку з чим державним виконавцем винесено постанову про заміну сторони виконавчого провадження, оскільки іншим шляхом внести зміни до постанови про відкриття виконавчого провадження не передбачається за можливе. Також, у зв'язку з відсутністю відомостей про виконання боржником вимог виконавчого документу, 29.08.2013 р. державним виконавцем було винесено постанову про стягнення виконавчого збору. Крім того, з урахуванням вказаних обставин було винесено постанову про арешт коштів боржника від 30.08.2013 р. Оскільки боржник в подальшому сплатив кошти на виконання виданого у даній справі наказу, однак не сплатив виконавчого збору, 02.06.2014 р. державним виконавцем було винесено постанову про відкриття виконавчого провадження ВП № 43834292 з примусового виконання постанови ВП № 35483627 від 29.08.2013 р. про стягнення 1 809, 22 грн. виконавчого збору. При цьому, в ході проведення виконавчих дій боржником було сплачено 1 809, 22 грн., у зв'язку з чим 27.06.2014 р. винесено постанову про закінчення виконавчого провадження ВП № 43834292, якою також знято арешт з грошових коштів боржника.

Розпорядженням Голови господарського суду міста Києва від 15.07.2014 р., у зв'язку з перебуванням судді Ломаки В.С. на лікарняному, скаргу Приватного підприємства «Науково-медичний центр Ноу Хау Мед» на дії Другого Київського відділу державної виконавчої служби Одеського міського управління юстиції під час виконання рішення господарського суду міста Києва від 19.09.2012 р. у справі № 5011-52/1796-14/193-2012 передано для розгляду судді Васильченко Т.В.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 15.07.2014 р. суддею Васильченко Т.В. було прийнято до свого провадження скаргу Приватного підприємства «Науково-медичний центр Ноу Хау Мед» на дії Другого Київського відділу державної виконавчої служби Одеського міського управління юстиції під час виконання рішення господарського суду міста Києва від 19.09.2012 р. у справі № 5011-52/1796-14/193-2012, та призначено її до розгляду на 05.08.2014 р.

Розпорядженням Голови господарського суду міста Києва, у зв'язку з виходом судді Ломаки В.С. з лікарняного, скаргу Приватного підприємства «Науково-медичний центр Ноу Хау Мед» на дії Другого Київського відділу державної виконавчої служби Одеського міського управління юстиції під час виконання рішення господарського суду міста Києва від 19.09.2012 р. у справі № 5011-52/1796-14/193-2012 було передано для розгляду судді Ломаці В.С.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 22.07.2014 р. суддею Ломакою В.С. скаргу Приватного підприємства «Науково-медичний центр Ноу Хау Мед» на дії Другого Київського відділу державної виконавчої служби Одеського міського управління юстиції під час виконання рішення господарського суду міста Києва від 19.09.2012 р. у справі № 5011-52/1796-14/193-2012 було прийнято до свого провадження та призначено її до розгляду на 05.08.2014 р.

У судове засідання 05.08.2014 р. представники учасників судового процесу не з'явились, про час і місце проведення судового засідання повідомлені належним чином.

Так, згідно з п. 11 Інформаційного листа Вищого господарського суду України № 01-8/123 від 15.03.2007 р. «Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2006 році» відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи.

Відповідно до Інформаційного листа Вищого господарського суду України № 01-8/1228 від 02.06.2006 року «Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2005 році» до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому примірники повідомлень про вручення рекомендованої кореспонденції, повернуті органами зв'язку з позначками "адресат вибув", "адресат відсутній" і т.п., з урахуванням конкретних обставин справи можуть вважатися належними доказами виконання господарським судом обов'язку щодо повідомлення учасників судового процесу про вчинення цим судом певних процесуальних дій.

Слід зазначити, що законодавство України, в тому числі Господарський процесуальний кодекс України, не зобов'язує й сторону у справі, зокрема позивача, з'ясовувати фактичне місцезнаходження іншої сторони (сторін) у справі (якщо воно не співпадає з її місцезнаходженням, визначеним згідно зі статтею 93 Цивільного кодексу України) та зазначати таке фактичне місцезнаходження в позовній заяві чи інших процесуальних документах.

В разі коли фактичне місцезнаходження юридичної особи - учасника судового процесу з якихось причин не відповідає її місцезнаходженню, визначеному згідно з законом, і дана особа своєчасно не довела про це до відома господарського суду, інших учасників процесу, то всі процесуальні наслідки такої невідповідності покладаються на цю юридичну особу.

При цьому, судом враховано, що відповідно до п. 3.9. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 р. «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції», розпочинаючи судовий розгляд, суддя має встановити, чи повідомлені про час і місце цього розгляду особи, які беруть участь у справі, але не з'явилися у засідання.

Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК.

За змістом цієї норми, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Також, у відповідності до ч. 2 ст. 121-2 Господарського процесуального кодексу України, скарги на дії органів Державної виконавчої служби розглядаються господарським судом, про час і місце якого повідомляються ухвалою стягувач, боржник чи прокурор та орган виконання судових рішень. Неявка боржника, стягувача, прокурора чи представника органу Державної виконавчої служби в судове засідання не є перешкодою для розгляду скарги.

Розглянувши скаргу відповідача на дії Другого Київського відділу державної виконавчої служби Одеського міського управління юстиції під час виконання рішення господарського суду міста Києва від 19.09.2012 р. у справі № 5011-52/1796-14/193-2012, суд дійшов висновку, що вона не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Згідно із ст. 4-5 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) господарські суди здійснюють правосуддя шляхом прийняття обов'язкових до виконання на усій території України рішень, ухвал, постанов.

Відповідно до ст. 124 Конституції України судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України.

За приписами ст. 115 ГПК України рішення, ухвали, постанови господарського суду, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України і виконуються в порядку, встановленому Законом України "Про виконавче провадження".

При цьому, відповідно до ст. 116 ГПК України виконання рішення господарського суду провадиться на підставі виданого ним наказу, який є виконавчим документом. Наказ видається стягувачеві або надсилається йому після набрання судовим рішенням законної сили.

Згідно із ст. 2 Закону України "Про виконавче провадження" примусове виконання рішень в Україні покладається на Державну виконавчу службу, яка входить до системи органів Міністерства юстиції України. Інші органи, установи, організації і посадові особи провадять окремі виконавчі дії у випадках, передбачених законом, у тому числі відповідно до статті 5 цього Закону, на вимогу чи за дорученням державного виконавця.

Законом України "Про виконавче провадження" регламентовано порядок та особливості проведення кожної стадії (дії) виконавчого провадження і відповідних дій державних виконавців.

В силу ст. 1 Закону, виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, зазначених у цьому Законі, спрямованих на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які здійснюються на підставах, у спосіб та в межах повноважень, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, виданими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Відповідно до ст. 55 Конституції України, кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

Згідно зі ст. 6 Закону України "Про виконавче провадження" рішення, дії або бездіяльність державного виконавця можуть бути оскаржені в порядку, встановленому цим Законом.

Також, згідно з п. 2 постанови Пленуму Верховного суду України № 14 від 26.12.2003 р. «Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність органів і посадових осіб державної виконавчої служби та звернень учасників виконавчого провадження», стягувач, боржник або прокурор мають право оскаржити дії чи бездіяльність органів державної виконавчої служби щодо виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів тільки до господарського суду, який розглянув відповідну справу по першій інстанції.

Пунктом 13 постанови Пленуму Верховного Суду України № 14 від 26.12.2003 р. «Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність органів і посадових осіб державної виконавчої служби та звернень учасників виконавчого провадження» визначено, що у справах за скаргами на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи інших посадових осіб державної виконавчої служби предметом судового розгляду можуть бути рішення, дії або бездіяльність органів державної виконавчої служби щодо виконання рішень господарських судів.

Так, акт державного органу - це юридична форма рішень цього органу, які спрямовані на регулювання тих чи інших суспільних відносин, породжують певні правові наслідки і мають обов'язковий характер для суб'єктів цих відносин.

Згідно з положеннями Закону України «Про виконавче провадження», юридичним оформленням сукупності дій уповноваженої особи, направлених на виконання рішення суду є постанова державного виконавця.

Звертаючись до суду зі скаргою на дії ВДВС, скаржник просить суд:

- визнати дії Другого Київського відділу державної виконавчої служби Одеського міського управління юстиції, по винесенню постанови від 30.11.2012 р. «Про відкриття виконавчого провадження» незаконними та скасувати вказану постанову;

- визнати незаконною бездіяльність Другого Київського відділу державної виконавчої служби Одеського міського управління юстиції, яка виразилася у ненадсиланні копії постанови про відкриття виконавчого провадження по виконанню наказу господарського суду міста Києва № 5011-52/1796-14/193-2012 від 05.10.2012 р.;

- визнати дії Другого Київського відділу державної виконавчої служби Одеського міського управління юстиції, по винесенню постанови від 29.08.2013 р. «Про заміну сторони виконавчого провадження» незаконними та скасувати вказану постанову;

- визнати дії Другого Київського відділу державної виконавчої служби Одеського міського управління юстиції, по винесенню постанови від 29.08.2013 р. «Про стягнення виконавчого збору» незаконними та скасувати вказану постанову;

- визнати незаконною бездіяльність Другого Київського відділу державної виконавчої служби Одеського міського управління юстиції, яка полягає у невинесенні постанови про закінчення виконавчого провадження № 35483627;

- зобов'язати Другий Київський відділ державної виконавчої служби Одеського міського управління юстиції закінчити виконавче провадження № 35483627 та винести постанову про закінчення виконавчого провадження № 35483627;

- заборонити Другому Київському відділу державної виконавчої служби Одеського міського управління юстиції стягувати виконавчий збір за проведення виконавчих дій з примусового виконання наказу господарського суду міста Києва № 5011-52/1796-14/193-2012 від 05.10.2012 р.;

- зобов'язати Другий Київський відділ державної виконавчої служби Одеського міського управління юстиції скасувати вжиті заходи примусового виконання рішення;

- зобов'язати Другий Київський відділ державної виконавчої служби Одеського міського управління юстиції скасувати арешт накладений на кошти, що знаходяться на розрахунковому рахунку НОМЕР_1 в публічному акціонерному товаристві акціонерний банк «Укргазбанк»;

- визнати дії Другого Київського відділу державної виконавчої служби Одеського міського управління юстиції, по винесенню постанови від 18.02.2014 р. «Про арешт коштів боржника» незаконними та скасувати вказану постанову.

Розглядаючи вимогу про визнання дій ВДВС по винесенню постанови від 30.11.2012 р. про відкриття виконавчого провадження незаконними та скасування вказаної постанови, суд звертає увагу на наступне.

У відповідності із вимогами ст. 25 Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець зобов'язаний прийняти до виконання виконавчий документ і відкрити виконавче провадження, якщо не закінчився строк пред'явлення такого документа до виконання, він відповідає вимогам, передбаченим цим Законом, і пред'явлений до виконання до відповідного органу державної виконавчої служби.

Державний виконавець протягом трьох робочих днів з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження. У постанові державний виконавець вказує про необхідність боржнику самостійно виконати рішення у строк до семи днів з моменту винесення постанови (у разі виконання рішення про примусове виселення боржника - у строк до п'ятнадцяти днів) та зазначає, що у разі ненадання боржником документального підтвердження виконання рішення буде розпочате примусове виконання цього рішення із стягненням з боржника виконавчого збору і витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій, передбачених цим Законом.

Як вбачається з матеріалів виконавчого провадження ВП № 35483627, 28.11.2012 р. позивач звернувся до Другого Київського відділу державної виконавчої служби Одеського міського управління юстиції з заявою, згідно з якою просив відкрити виконавче провадження та примусово виконати рішення господарського суду міста Києва від 19.09.2012 р. у справі №5011-52/1796-14/193-2012.

Станом на 28.11.2012 р. строк пред'явлення до виконання наказу господарського суду міста Києва № 5011-52/1796-14/193-2012 від 05.10.2012 р. не закінчився.

При цьому, вбачається, що вказаний наказ відповідав вимогам, передбаченим ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження», а відповідно у державного виконавця були всі правові підстави для відкриття виконавчого провадження та винесення відповідної постанови.

Та обставина, що в оскаржуваній постанові було невірно зазначено назву боржника в силу допущеної помилки в наказі господарського суду міста Києва, в даному випадку не може слугувати підставою для скасування вказаної постанови про відкриття виконавчого провадження.

Так, за змістом приписів п. 1.8. Інструкції про проведення виконавчих дій, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 15 грудня 1999 року № 74/5, постанова державного виконавця про відкриття виконавчого провадження не може бути скасована лише з формальних підстав, передбачених пунктом 3 частини першої статті 19 Закону (стаття 18 в редакції Закону від 4 листопада 2010 року), які не перешкоджають подальшому провадженню виконавчих дій.

Аналогічні висновки зроблені Вищим господарським судом України в постанові від 16.12.2010 р. у справі № 14/114-09.

Таким чином, враховуючи те, що допущена в поставі про відкриття виконавчого провадження помилка в назві боржника не перешкоджає проведенню виконавчих дій і не перешкоджає боржнику виконати рішення суду, яке є обов'язковим до виконання, в добровільному порядку, слід дійти висновку про відмову у задоволенні скарги боржника на дії державного виконавця щодо винесення вказаної постанови та щодо вимог про її скасування.

При цьому, судом не приймаються до уваги доводи скаржника про те, що постанова про відкриття виконавчого провадження має бути скасована як така, що його не стосується, оскільки для ідентифікації юридичної особи, крім назви боржника, у виконавчому документі вказується юридична адреса та код ЄДРПОУ юридичної особи.

Розглядаючи вимоги про визнання незаконною бездіяльності Другого Київського відділу державної виконавчої служби Одеського міського управління юстиції, яка виразилася у ненадсиланні копії постанови про відкриття виконавчого провадження по виконанню наказу господарського суду міста Києва № 5011-52/1796-14/193-2012 від 05.10.2012 р., суд звертає увагу на те, що аналогічні вимоги вже заявлялись скаржником і ухвалою господарського суду міста Києва від 04.09.2013 р. в їх задоволенні було відмовлено, зокрема, з підстав підтвердження обставин того, що державним виконавцем було направлено на адресу відповідача відповідну постанову, проте з порушенням визначених Законом строків.

І хоча в даній скарзі наявні інші доводи скаржника, які зводяться до того, що постанову про відкриття виконавчого провадження ВП № 35483627 від 30.11.2012 р. не можна вважати законною, у зв'язку з чим, на його думку, відсутній факт надсилання на адресу боржника саме постанови, яка його стосується, - в силу помилковості відповідних доводів, вони також не можуть бути підставою для задоволення зазначених вимог.

Розглядаючи вимоги про визнання дій Другого Київського відділу державної виконавчої служби Одеського міського управління юстиції, по винесенню постанови від 29.08.2013 р. «Про заміну сторони виконавчого провадження» незаконними та скасування вказаної постанови, суд зазначає наступне.

Як зазначалось вище, ухвалою господарського суду міста Києва від 20.08.2013 р. було виправлено допущену у вступній та резолютивній частині рішення господарського суду міста Києва від 19.09.2012 р. та у повному тексті рішення господарського суду міста Києва від 19.09.2012 р. у справі № 5011-52/1796-14/193-2012 описку та ухвалено вірним найменуванням відповідача вважати «Приватне підприємство «Науково-медичний центр Ноу Хау Мед»; виправлено допущену в наказі господарського суду міста Києва від 05.10.2012 р. № 5011-52/1796-14/193-2012 помилку та ухвалено вірним найменуванням відповідача вважати «Приватне підприємство «Науково-медичний центр Ноу Хау Мед».

29.08.2013 р. державним виконавцем винесено постанову, якою вирішено змінити назву сторони - боржника у виконавчому провадженні з Приватне підприємство «Науково-медичний центр НОУ» код ЄДРПОУ 35991721, м. Одеса, вул. Ак. Корольова, 51/1, кв. 10 на Приватне підприємство «Науково-медичний центр Ноу Хау Мед» код ЄДРПОУ 35991721, м. Одеса, вул. Ак. Корольова, 51/1, кв. 10.

Вказана постанова мотивована тим, що ухвалою господарського суду міста Києва від 20.08.2013 р. у справі № 5011-52/1796-14/193-2012 було виправлено помилку в наказі від 05.10.2012 р. № 5011-52/1796-14/193-2012.

Досліджуючи питання щодо того, яким чином мав діяти державний виконавець з метою виправлення невірного найменування боржника у виконавчому провадженні, слід звернути увагу на те, що відповідно до пункту 1.8. Інструкції про проведення виконавчих дій, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 15 грудня 1999 року № 74/5, передбачено лише те, що керівник органу державної виконавчої служби з власної ініціативи або за заявою сторін виконавчого провадження може виправити допущені в процесуальних документах, винесених державним виконавцем, який йому безпосередньо підпорядкований, граматичні чи арифметичні помилки, про що виноситься постанова.

В даному випадку, при написанні найменування боржника у постанові про відкриття виконавчого провадження та подальших процесуальних документах граматичну помилку вчинено не державним виконавцем, оскільки ним лише зазначено найменування боржника у відповідності до виданого господарським судом міста Києва наказу, в якому саме судом було невірно вказано найменування боржника.

Оскільки суд виправив відповідну помилку в наказі, державний виконавець з метою приведення у відповідність з ним процесуальних документів виконавчого провадження, мав право винести постанову про зміну назви боржника.

Розглядаючи вимоги скаржника щодо визнання дій Другого Київського відділу державної виконавчої служби Одеського міського управління юстиції, по винесенню постанови від 29.08.2013 р. «Про стягнення виконавчого збору» незаконними та скасування вказаної постанови, суд звертає увагу на те, що за змістом матеріалів виконавчого провадження 12.02.2013 р. представник боржника ознайомився з матеріалами виконавчого провадження ВП № 35483627.

Того ж дня, 12.02.2013 р. головним державним виконавцем Другого Київського відділу державної виконавчої служби Одеського міського управління юстиції Кіптіковим І.О., зважаючи на несвоєчасне отримання боржником копій матеріалів виконавчого провадження, винесено постанову про відкладення провадження виконавчих дій до 19.02.2013 р.

У вказаний строк боржник добровільно прийняте у даній справі рішення суду не виконав.

Відповідно до ст. 28 Закону України «Про виконавче провадження» у разі невиконання боржником рішення майнового характеру у строк, встановлений частиною другою статті 25 цього Закону для самостійного його виконання, постановою державного виконавця з боржника стягується виконавчий збір у розмірі 10 відсотків суми, що підлягає стягненню, або вартості майна боржника, що підлягає передачі стягувачу за виконавчим документом.

29.08.2013 р. державним виконавцем винесено постанову про стягнення з боржника виконавчого збору у розмірі 1 809, 22 грн. Постанова мотивована тим, що боржником так і не виконано рішення суду, не зважаючи на те, що 12.02.2013 р. державним виконавцем було винесено постанову про відкладення виконавчих дій на строк до 19.02.2013 р.

За вказаних обставин суд вважає дії державного виконавця з винесення зазначеної постанови правомірними.

При цьому, з вказаних підстав суд також відхиляє вимоги скаржника про заборону Другому Київському відділу державної виконавчої служби Одеського міського управління юстиції стягувати виконавчий збір за проведення виконавчих дій з примусового виконання наказу господарського суду міста Києва № 5011-52/1796-14/193-2012 від 05.10.2012 р.

Розглядаючи вимоги про визнання дій Другого Київського відділу державної виконавчої служби Одеського міського управління юстиції, по винесенню постанови про арешт коштів боржника незаконними та скасування вказаної постанови, суд звертає увагу на те, що відповідно до ч. 4 ст. 52 Закону України «Про виконавче провадження» на кошти та інші цінності боржника, що знаходяться на рахунках, вкладах та на зберіганні у банках чи інших фінансових установах, накладається арешт.

Відповідно до ч. 1 ст. 57 Закону України «Про виконавче провадження» арешт майна боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення.

Оскільки боржник не виконав в добровільному порядку у строк, встановлений державним виконавцем у постанові про відкладення провадження виконавчих дій, на думку суду, державний виконавець правомірно приступив до примусового виконання рішення суду та відповідно до приписів вказаних норм наклав арешт на кошти боржника.

Що стосується вимог скаржника про:

- визнання незаконною бездіяльності Другого Київського відділу державної виконавчої служби Одеського міського управління юстиції, яка полягає у невинесенні постанови про закінчення виконавчого провадження № 35483627;

- зобов'язання Другого Київського відділу державної виконавчої служби Одеського міського управління юстиції закінчити виконавче провадження № 35483627 та винести постанову про закінчення виконавчого провадження № 35483627;

- зобов'язання Другого Київського відділу державної виконавчої служби Одеського міського управління юстиції скасувати вжиті заходи примусового виконання рішення;

- зобов'язання Другого Київського відділу державної виконавчої служби Одеського міського управління юстиції скасувати арешт накладений на кошти, що знаходяться на розрахунковому рахунку НОМЕР_1 в публічному акціонерному товаристві акціонерний банк «Укргазбанк»,

суд звертає увагу на наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, 23.05.2014 р. боржником було перераховано на рахунок ВДВС 18 092, 19 грн. на виконання виданого у даній справі наказу.

30.05.2014 р. державним виконавцем винесено постанову про закінчення виконавчого провадження ВП № 35483627, якою вирішено виконавче провадження з примусового виконання наказу господарського суду міста Києва від 05.10.2012 р. № 5011-52/1796-14/193-2012 про стягнення 18 092, 19 грн. закінчити; постанову про стягнення виконавчого збору з боржника від 29.08.2013 р. виділити (вивести) в окреме виконавче провадження.

Вказана постанова мотивована тим, що боржником вимоги виконавчого документа виконані у повному обсязі, однак виконавчий збір та витрати виконавчого провадження за постановою державного виконавця не сплачено.

02.06.2014 р. державним виконавцем було винесено постанову про відкриття виконавчого провадження ВП № 43834292 з примусового виконання постанови ВП № 35483627 від 29.08.2013 р. про стягнення 1 809, 22 грн. виконавчого збору.

25.06.2014 р. боржником перераховано ВДВС 1 900, 00 грн. в якості виконавчого збору та витрат виконавчого провадження.

27.06.2014 р. державним виконавцем винесено постанову про закінчення виконавчого провадження ВП № 43834292, якою також знято арешт з грошових коштів боржника.

Таким чином, станом на момент розгляду даної скарги предмет спору щодо вказаних вимог відсутній, у зв'язку з чим, слід у зазначеній частині провадження по розгляду скарги припинити на підставі п. 1-1 ч. 1 ст. 80 ГПК України.

Так, згідно з п. 3 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 26 грудня 2003 р. № 14 «Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність органів і посадових осіб державної виконавчої служби та звернень учасників виконавчого провадження» у разі відсутності спеціальної норми щодо вирішення певних питань, які виникають при розгляді скарг на рішення, дії або бездіяльність посадових осіб державної виконавчої служби, до заяв (скарг, подань) учасників виконавчого провадження мають застосовуватися положення ЦПК і ГПК, якими врегульовано аналогічні питання.

Відповідно до п. 9.13. Постанови Вищого господарського суду України № 9 від 17.10.2012 р. «Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України» за результатами розгляду скарги виноситься ухвала, в якій господарський суд або визнає доводи заявника правомірними і залежно від їх змісту визнає постанову державного виконавця щодо здійснення заходів виконавчого провадження недійсною , або визнає дії чи бездіяльність органу Державної виконавчої служби незаконними , чи визнає недійсними наслідки виконавчих дій, або зобов'язує орган державної виконавчої служби здійснити певні виконавчі дії, якщо він ухиляється від їх виконання без достатніх підстав, або визнає доводи скаржника неправомірними і скаргу відхиляє.

Керуючись п. 1-1 ч. 1 ст. 80, ст. ст. 86, 121-2 Господарського процесуального кодексу України, Законом України "Про виконавче провадження", господарський суд міста Києва, -

УХВАЛИВ:

1. Припинити провадження з розгляду скарги Приватного підприємства «Науково-медичний центр Ноу Хау Мед» на дії Другого Київського відділу державної виконавчої служби Одеського міського управління юстиції під час виконання рішення господарського суду міста Києва від 19.09.2012 р. у справі № 5011-52/1796-14/193-2012 в частині вимог про визнання незаконною бездіяльності, яка полягає у невинесенні постанови про закінчення виконавчого провадження № 35483627; зобов'язання закінчити виконавче провадження № 35483627 та винести постанову про закінчення виконавчого провадження №35483627, скасувати вжиті заходи примусового виконання рішення, скасувати арешт накладений на кошти, що знаходяться на розрахунковому рахунку НОМЕР_1 в Публічному акціонерному товаристві акціонерний банк «Укргазбанк».

2. В іншій частині скаргу Приватного підприємства «Науково-медичний центр Ноу Хау Мед» на дії Другого Київського відділу державної виконавчої служби Одеського міського управління юстиції під час виконання рішення господарського суду міста Києва від 19.09.2012 р. у справі № 5011-52/1796-14/193-2012 - залишити без задоволення.

3. Ухвалу може бути оскаржено в порядку, встановленому Господарським процесуальним кодексом України.

Суддя В.С. Ломака