Постанова

від 04.11.2014 по справі 51/227

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 листопада 2014 року Справа № 51/227

Вищий господарський суд України в складі колегії суддів:

Овечкіна В.Е. - головуючого, Корнілової Ж.О. - доповідача, Чернова Є.В., розглянувши касаційну скаргу заступника прокурора міста Києва на постанову Київського апеляційного господарського суду від 25.04.2013 у справі№ 51/227 Господарського суду міста Києва за позовомзаступника прокурора міста Києва в інтересах держави в особі 1. Фонду державного майна України, 2. Міністерства охорони здоров'я України, до 1.Закритого акціонерного товариства лікувально-оздоровчих закладів профспілок України "Укрпрофоздоровниця", 2.Товариства з обмеженою відповідальністю "Кармен-Інвест", 3. Товариства з обмеженою відповідальністю "Патра", 4.Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробнича фірма "Укрсервісбуд",

треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача 1.Федерація профспілок України, 2.Дочірнє підприємство "Санаторій імені Першого травня" 3.Закритого акціонерного товариства лікувально-оздоровчих закладів профспілок України "Укрпрофоздоровниця", про визнання недійсним договору, витребування майна та зобов'язання повернути майно, за участю представників сторін від Генеральної прокуратури України Гудименко Ю.В. (посвідчення № 014715 від 21.01.2013), від позивача 1: від позивача 2:Сіднєнко О.Л. (довіреність № 252 від 17.09.2014), Мовіле О.С. (довіреність № 14.02/08 від 05.03.2014), від відповідача 1: від відповідача 2: від відповідача 3: від відповідача 4:Котік О.С. (довіреність № б/н від 30.06.2014), не з'явились, не з'явились, Шоха С.І. (довіреність № б/н від 30.01.2013), від третьої особи 1: від третьої особи 2: від третьої особи 3: Хоменко А.В. (довіреність № 11/01-42/2049 від 25.12.2013), не з'явились, не з'явились,

ВСТАНОВИВ:

Заступник прокурора міста Києва у червні 2011 року звернувсь до Господарського суду міста Києва з позовом в інтересах держави в особі Фонду державного майна України та Міністерства охорони здоров'я України до Закритого акціонерного товариства лікувально-оздоровчих закладів профспілок України "Укрпрофоздоровниця", правонаступником якого є Приватне акціонерне товариство лікувально-оздоровчих закладів профспілок України "Укрпрофоздоровниця", Товариства з обмеженою відповідальністю "Кармен-Інвест", Товариства з обмеженою відповідальністю "Патра", Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробнича фірма "Укрсервісбуд", з урахуванням змін до позовних вимог просив: визнати право власності держави в особі Фонду державного майна України на нерухоме майно за адресою: м. Київ, вул. Юнкерова, 37, загальною площею 683,70 кв. м, вартістю 820000,00 грн., а саме на: адмінбудівлю, двоповерхову, літ. А, загальною площею 412,00 кв. м; будівлю гаражу, літ. В, загальною площею 149,50 кв. м; будівлю столярної майстерні, літ. Д, загальною площею 122,20 кв. м; визнати право власності держави в особі Фонду державного майна України на нерухоме майно за адресою: м. Київ, вул. Юнкерова, 37, загальною площею 1031,20 кв. м, вартістю 1525000,00 грн., а саме на: будівлю складу, літ. И, загальною площею 12,00 кв. м; будівлю складу (запчастин), літ. З, загальною площею 165,70 кв. м; літній павільйон-майстерню, літ. Г, Ґ, загальною площею 287,80 кв. м; адмінбудівлю № 2, літ. Б, загальною площею 139,30 кв. м; будівлю ангару, літ. Ж, загальною площею 426,40 кв. м; визнати недійсним з моменту укладення договір купівлі-продажу майнового комплексу від 25.05.2004 № 8000109/2004-19, укладений між ЗАТ ЛОЗПУ "Укрпрофоздоровниця" та ТОВ "Кармен-Інвест", загальною площею 1714, 90 кв. м, за адресою: місто Київ, вул. Юнкерова, 37; витребувати у державну власність в особі Фонду державного майна України з незаконного володіння ТОВ "Патра" нерухоме майно, за адресою: місто Київ, вул. Юнкерова, 37, загальною площею 683,70 кв. м, вартістю 820000,00 грн., а саме: адмінбудівлю, двоповерхову, літ. А, загальною площею 412,00 кв. м; будівлю гаражу, літ. В, загальною площею 149,50 кв. м; будівлю столярної майстерні, літ. Д, загальною площею 122,20 кв. м; витребувати у державну власність в особі Фонду державного майна України з незаконного володіння ТОВ НВФ "Укрсервісбуд" нерухоме майно за адресою: місто Київ, вул. Юнкерова, 37, загальною площею 1031,20 кв. м, вартістю 1525000,00 грн., а саме: будівлю складу, літ. И, загальною площею 12,00 кв. м; будівлю складу (запчастин), літ. З, загальною площею 165,70 кв. м; літній павільйон-майстерню, літ. Г, Ґ, загальною площею 287,80 кв. м; адмінбудівлю № 2, літ. Б, загальною площею 139,30 кв. м; будівлю ангару, літ. Ж, загальною площею 426,40 кв. м.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що спірне майно є державною власністю, його відчуження відбулось без згоди державного органу, уповноваженого здійснювати від імені держави повноваження власника державного майна, а теперішні власники не визнають право власності держави на спірне майно та оспорюють його.

Справа розглядалась судами неодноразово.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 25.02.2013, залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 25.04.2013, у задоволенні позову відмовлено.

Постановою Вищого господарського суду України від 22.07.2013 постанову Київського апеляційного господарського суду від 25.04.2013 залишено без змін.

При цьому, суд касаційної інстанції погодився з висновками судів про відсутність правових підстав для задоволення позовних вимог через недоведеність належності майна, яке є предметом спору у цій справі, до державної власності. Суд касаційної інстанції виходив з того, що відповідно до постанов Верховної Ради України, майно загальносоюзних організацій колишнього Союзу РСР, розташоване на території України, тимчасово, до законодавчого зазначення суб'єктів права власності, є загальнодержавною власністю. Проте профспілкові організації Федерації професійних спілок України до прийняття зазначених постанов вийшли зі складу загальносоюзної громадської організації, то спірне майно правомірно було передано у власність ЗАТ ЛОЗПУ "Укрпрофоздоровниця" при його створенні.

Постановою Верховного Суду України від 16.09.2014 постанову Вищого господарського суду України від 22.07.2013 у справі № 51/227 скасовано, а справу передано на новий розгляд до суду касаційної інстанції, оскільки дійшов до висновку, що на момент створення ЗАТ "Укрпрофоздоровниця" спірне майно перебувало у державній власності, а тому могло бути відчужене виключно за згодою власника.

Ухвалою Вищого господарського суду України від 09.10.2014 касаційну скаргу заступника прокурора міста Києва прийнято та призначено до розгляду на 28.10.2014.

Ухвалою Вищого господарського суду України від 28.10.2014 розгляд касаційної скарги заступника прокурора міста Києва відкладено на 04.11.2014.

Заслухавши суддю-доповідача Корнілову Ж.О., обговоривши доводи касаційної скарги, заслухавши представників сторін, перевіривши правильність застосування норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Судом першої та апеляційної інстанцій встановлено, що Головним управлінням комунальної власності міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) на підставі наказу "Про оформлення права власності на об'єкт нерухомого майна" від 22.12.2003 № 1475-В 23.12.2003 видано свідоцтво про право колективної власності Закритого акціонерного товариства лікувально-оздоровчих закладів профспілок України "Укрпрофоздоровниця" на майновий комплекс санаторія по вул. Юнкерова, 37 у місті Києві, загальною площею 1714,90 кв.м., серії МК № 010008031.

Між ЗАТ ЛОЗПУ "Укрпрофоздоровниця" та ТОВ "Кармен-Інвест" 25.05.2004 укладено договір купівлі-продажу майнового комплексу № 8000109/2004-19, за умовами якого ЗАТ ЛОЗПУ "Укрпрофоздоровниця" продало, а ТОВ "Кармен-Інвест" прийняло та оплатило об'єкт нерухомого майна - майновий комплекс - санаторій за адресою: місто Київ, вул. Юнкерова, 37, загальною площею 1714,90 кв. м, який складається з двоповерхової адмінбудівлі, літ. А, загальною площею 412,00 кв. м; будівлі складу, літ. И, загальною площею 12,00 кв. м; будівлі складу (запчастин), літ. З, загальною площею 165,70 кв. м; літнього павільйону майстерні літ. Г, Ґ, загальною площею 287,80 кв. м; будівлі столярної майстерні, літ. Д, загальною площею 122,20 кв. м; адмінбудівлі № 2, літ. Б, загальною площею 139,90 кв. м; будівлі гаражу, літ. В, загальною площею 149,50 кв. м; будівлі ангару літ. Ж, загальною площею 426,40 кв. м.

Між ТОВ "Кармен-Інвест" та ТОВ "Патра" 14.09.2004 укладено договір купівлі-продажу нежилих будівель, відповідно до якого ТОВ "Кармен-Інвест" передало ТОВ "Патра" у власність нежилі будівлі, (літ. А, В, Д), загальною площею 683,70 кв. м, за адресою: місто Київ, вул. Юнкерова, 37.

Між ТОВ "Кармен-Інвест" та ТОВ НВФ "Укрсервісбуд" 20.07.2006 укладено договір купівлі-продажу нежилих будівель, відповідно до якого ТОВ "Кармен-Інвест" продало ТОВ НВФ "Укрсервісбуд" у власність нежилі будівлі (літ. И, З, Г, Г', Б, Ж), загальною площею 1031,20 кв. м, за адресою: місто Київ, вул. Юнкерова, 37.

Суд першої інстанції дійшов до помилкового висновку про відмову у задоволенні позову, з висновком якого погодився суд апеляційної інстанції, з наступних підстав.

На виконання постанови Ради Міністрів охорони здоров'я УРСР від 23.04.1960 № 606 "Про передачу профспілкам санаторіїв і будинків відпочинку Міністерства охорони здоров'я УРСР" (далі - постанова № 606) всі діючі госпрозрахункові санаторії, будинки відпочинку та пансіонати Міністерство охорони здоров'я зобов'язане передати у строк до 01.05.1960 Українській республіканській раді профспілок з метою подальшого поліпшення організації відпочинку і санаторно-курортного обслуговування трудящих і підвищення ролі профспілок. Згідно з пунктом 2 постанови № 606, майно передавалось профспілковим органам у відання.

Згідно з додатком до постанови № 606, у переліку санаторіїв, що передавались Українській республіканській раді профспілок Міністерством охорони здоров'я УРСР, зазначено санаторій імені Першого травня.

Указом Президії Верховної Ради України від 30.08.1991 № 1452-XII "Про передачу підприємств, установ та організацій союзного підпорядкування, розташованих на території України, у власність держави" та Законом України від 10.09. 1991 № 1540-ХІІ "Про підприємства, установи та організації союзного підпорядкування, розташовані на території України" майно та фінансові ресурси підприємств, установ, організацій та інших об'єктів союзного підпорядкування, розташовані на території України, є державною власністю України.

Постановою Верховної Ради Української РСР "Про захист суверенних прав власності Української РСР" від 29.11.1990 № 506 введено мораторій на території республіки на будь-які зміни форми власності та власника державного майна до введення у дію Закону Української РСР про роздержавлення майна.

Зі змісту наведених положень законодавства вбачається, що передача майнових комплексів у відання Української республіканської Ради профспілок, правонаступником якої після розпаду Союзу РСР стала рада Федерації незалежних профспілок України, а у подальшому Федерація професійних спілок України, жодним чином не мала наслідком зміну форми власності переданого майна, яке так і залишилось державним.

Рішенням виконавчого комітету Ленінської районної Ради народних депутатів міста Києва від 23.12.1991 № 9971 зареєстровано ЗАТ "Укрпрофоздоровниця" як підприємство, що є правонаступником Української республіканської ради по управлінню курортами профспілок, оздоровниць і господарств, об'єднань санаторно-курортних закладів профспілок України і створене на майні засновників Федерації професійних спілок України та Фонду соціального страхування України з тимчасової втрати працездатності. При цьому, частка майна Федерації професійних спілок України, переданого у статутний фонд ЗАТ "Укрпрофоздоровниця", становить 92,92 % розміру статутного фонду.

У той же час профспілки діяли за загальним статутом профспілок СРСР та були загальносоюзною громадською організацією.

Таким чином, спірний об'єкт був майновим комплексом громадської організації колишнього Союзу РСР, розташованим на території України.

За таких обставин на момент створення ЗАТ "Укрпрофоздоровниця" спірне майно перебувало у державній власності, а тому могло бути відчужене виключно за згодою власника.

Постановою Верховної Ради України від 10.04.1992 "Про майнові комплекси та фінансові ресурси громадських організацій колишнього Союзу РСР, розташовані на території України" передбачено, що майно та фінансові ресурси, розташованих на території України підприємств, установ та об'єктів, що перебували у віданні центральних органів цих організацій, до визначення правонаступників загальносоюзних громадських організацій колишнього Союзу РСР, передані тимчасово Фонду державного майна України.

За змістом постанови Верховної Ради України від 04.02. 1994 "Про майно загальносоюзних громадських організацій колишнього Союзу РСР" тимчасово, до законодавчого визначення суб'єктів права власності майна загальносоюзних громадських організацій колишнього Союзу РСР, розташованого на території України, зазначене майно є загальнодержавною власністю.

Питання щодо суб'єктів права власності зазначеного майна на законодавчому рівні не врегульовано, майно колишніх профспілкових організацій на теперішній час залишається державною власністю, тому правових підстав для розпорядження Федерацією профспілок України майном загальносоюзних громадських організацій колишнього Союзу РСР (продажу, передачі до статутних фондів господарських товариств, відчуження у будь-який інший спосіб), не вбачається.

Судом першої та апеляційної інстанції не встановлено у чиїй власності перебувало спірне майно на момент створення ЗАТ "Укрпрофоздоровниця" та чи була згода власника на відчуження майна.

Відповідно до статті 111 7 Господарського процесуального кодексу України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

Таким чином, вказані рішення та постанова підлягають скасуванню, а справа - передачі на новий розгляд до суду першої інстанції.

Під час нового розгляду справи суду першої інстанції слід взяти до уваги викладене, вжити всіх передбачених законом заходів для всебічного, повного та об'єктивного встановлення обставин справи, прав та обов'язків сторін, і відповідно до вимог чинного законодавства вирішити спір.

Згідно з частиною 1 статті 111 12 Господарського процесуального кодексу України, вказівки, що містяться у постанові касаційної інстанції є обов'язковими для суду першої інстанції під час нового розгляду.

Керуючись статями 111 5 , 111 7 , 111 9 -111 12 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу заступника прокурора міста Києва на постанову Київського апеляційного господарського суду від 25.04.2013 у справі № 51/227 задовольнити.

Рішення Господарського суду міста Києва від 25.02.2013 та постанову Київського апеляційного господарського суду від 25.04.2013 у справі № 51/227 Господарського суду міста Києва скасувати, а справу передати на новий розгляд до Господарського суду міста Києва.

Головуючий суддяОвечкін В.Е. Судді:Корнілова Ж.О. Чернов Є.В.