Ухвала

від 18.12.2014 по справі 51/227

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

УХВАЛА

Справа № 51/227 18.12.14

за позовом Заступника прокурора міста Києва в інтересах держави в особі:

1. Фонду державного майна України

2. Міністерства охорони здоров'я України

До 1. Закритого акціонерного товариства «Лікувально-оздоровчих закладів профспілок України "Укрпрофоздоровниця"

2. Товариства з обмеженою відповідальністю "Кармен-Інвест"

3. Товариства з обмеженою відповідальністю "Патра"

4. Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробнича фірма "Укрсервісбуд"

Треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні

відповідачів:

1.Федерація профспілок України

2. Дочірнє підприємство "Санаторій імені Першого Травня" Закритого акціонерного товариства "Лікувально-оздоровчих закладів профспілок України "Укрпрофоздоровниця"

Про визнання недійсним договору, витребування майна та визнати право власності

Головуючий суддя Полякова К.В.

Суддя Балац С.В.

Суддя Паламар П.І.

Представники сторін:

Від прокуратури: Вакулюк Д.

Від позивача1: Сіднєнко О.Л. (дов. № 252 від 17.09.2014),

Від позивача2: Мовіле О.С. (дов. № 14.02/08 від 05.03.2014),

Від відповідача1: не з'явився,

Від відповідача2: не з'явився,

Від відповідача3: не з'явився,

Від відповідача4: Шоха С.І. (дов. б/н від 17.12.2014).

Від третьої особи1: не з'явився,

Від третьої особи2: не з'явився,

СУТЬ СПОРУ:

Заступник прокурора міста Києва у червні 2011 року звернувсь до Господарського суду міста Києва з позовом в інтересах держави в особі Фонду державного майна України та Міністерства охорони здоров'я України до Закритого акціонерного товариства лікувально-оздоровчих закладів профспілок України "Укрпрофоздоровниця", правонаступником якого є Приватне акціонерне товариство лікувально-оздоровчих закладів профспілок України "Укрпрофоздоровниця", Товариства з обмеженою відповідальністю "Кармен-Інвест", Товариства з обмеженою відповідальністю "Патра", Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробнича фірма "Укрсервісбуд", з урахуванням змін до позовних вимог просив: визнати право власності держави в особі Фонду державного майна України на нерухоме майно за адресою: м. Київ, вул. Юнкерова, 37, загальною площею 683,70 кв. м, вартістю 820000,00 грн., а саме на: адмінбудівлю, двоповерхову, літ. А, загальною площею 412,00 кв. м; будівлю гаражу, літ. В, загальною площею 149,50 кв. м; будівлю столярної майстерні, літ. Д, загальною площею 122,20 кв. м; визнати право власності держави в особі Фонду державного майна України на нерухоме майно за адресою: м. Київ, вул. Юнкерова, 37, загальною площею 1031,20 кв. м, вартістю 1525000,00 грн., а саме на: будівлю складу, літ. И, загальною площею 12,00 кв. м; будівлю складу (запчастин), літ. З, загальною площею 165,70 кв. м; літній павільйон-майстерню, літ. Г, Ґ, загальною площею 287,80 кв. м; адмінбудівлю № 2, літ. Б, загальною площею 139,30 кв. м; будівлю ангару, літ. Ж, загальною площею 426,40 кв. м; визнати недійсним з моменту укладення договір купівлі-продажу майнового комплексу від 25.05.2004 № 8000109/2004-19, укладений між ЗАТ ЛОЗПУ "Укрпрофоздоровниця" та ТОВ "Кармен-Інвест", загальною площею 1714, 90 кв. м, за адресою: місто Київ, вул. Юнкерова, 37; витребувати у державну власність в особі Фонду державного майна України з незаконного володіння ТОВ "Патра" нерухоме майно, за адресою: місто Київ, вул. Юнкерова, 37, загальною площею 683,70 кв. м, вартістю 820000,00 грн., а саме: адмінбудівлю, двоповерхову, літ. А, загальною площею 412,00 кв. м; будівлю гаражу, літ. В, загальною площею 149,50 кв. м; будівлю столярної майстерні, літ. Д, загальною площею 122,20 кв. м; витребувати у державну власність в особі Фонду державного майна України з незаконного володіння ТОВ НВФ "Укрсервісбуд" нерухоме майно за адресою: місто Київ, вул. Юнкерова, 37, загальною площею 1031,20 кв. м, вартістю 1525000,00 грн., а саме: будівлю складу, літ. И, загальною площею 12,00 кв. м; будівлю складу (запчастин), літ. З, загальною площею 165,70 кв. м; літній павільйон-майстерню, літ. Г, Ґ, загальною площею 287,80 кв. м; адмінбудівлю № 2, літ. Б, загальною площею 139,30 кв. м; будівлю ангару, літ. Ж, загальною площею 426,40 кв. м.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що спірне майно є державною власністю, його відчуження відбулось без згоди державного органу, уповноваженого здійснювати від імені держави повноваження власника державного майна, а теперішні власники не визнають право власності держави на спірне майно та оспорюють його.

Справа розглядалась судами неодноразово.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 25.02.2013, залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 25.04.2013, у задоволенні позову відмовлено.

Постановою Вищого господарського суду України від 22.07.2013 постанову Київського апеляційного господарського суду від 25.04.2013 залишено без змін.

При цьому, суд касаційної інстанції погодився з висновками судів про відсутність правових підстав для задоволення позовних вимог через недоведеність належності майна, яке є предметом спору у цій справі, до державної власності. Суд касаційної інстанції виходив з того, що відповідно до постанов Верховної Ради України, майно загальносоюзних організацій колишнього Союзу РСР, розташоване на території України, тимчасово, до законодавчого зазначення суб'єктів права власності, є загальнодержавною власністю. Проте профспілкові організації Федерації професійних спілок України до прийняття зазначених постанов вийшли зі складу загальносоюзної громадської організації, то спірне майно правомірно було передано у власність ЗАТ ЛОЗПУ "Укрпрофоздоровниця" при його створенні.

Постановою Верховного Суду України від 16.09.2014 постанову Вищого господарського суду України від 22.07.2013 у справі № 51/227 скасовано, а справу передано на новий розгляд до суду касаційної інстанції, оскільки дійшов до висновку, що на момент створення ЗАТ "Укрпрофоздоровниця" спірне майно перебувало у державній власності, а тому могло бути відчужене виключно за згодою власника.

Постановою Вищого господарського суду України від 04.11.2014 скасовано рішення Господарського суду міста Києва від 25.02.2013 та постанову Київського апеляційного господарського суду від 25.04.2013 у справі № 51/227, а справу передано на новий розгляд до Господарського суду міста Києва.

Розпорядженням Заступника голови Господарського суду міста Києва від 14.11.2014 у задоволення заяви Головуючого судді Полякової К.В., призначено склад колегії суддів: Балац С.В. та Паламар П.І..

Ухвалою суду від 14.11.2014 справу №51/227 прийнято до свого провадження вищезазначеною колегією суддів та призначено її до розгляду на 18.12.2014 року.

До судового засідання 18.12.2014 відповідач1, відповідач2, відповідач3, третя особа1 та третя особа2 до судового засідання не з'явились, про дату, час та місце проведення судового засідання повідомлені належним чином, причини неявки суду не повідомили. Заслухавши думку представників сторін, що з'явились до судового засідання, суд дійшов висновку, що неявка вказаних сторін не є перешкодою розгляду справи на даному етапі судового процесу.

Під час судового засідання 18.12.2014, заслухавши пояснення представника прокуратури та представника відповідача4 суд дійшов висновку про реальну необхідність вжиття заходів забезпечення позову.

Так, Нормами статті 66 ГПК України передбачено право господарського суду за заявою сторони, прокурора чи його заступника, який подав позов, або з своєї власної ініціативи вжити, передбачених статтею 67 цього Кодексу, заходів до забезпечення позову. Забезпечення позову допускається в будь-якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.

Статтею 67 ГПК України визначені заходи забезпечення позову, якими безпосередньо є: накладання арешту на майно або грошові суми, що належать відповідачеві; забороно відповідачеві вчиняти певні дії; забороно іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору; зупинення стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку; зупинення продажу арештованого майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту.

Відповідно до п. 3 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 16 від 26.12.2011 «Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову» умовою застосування заходів до забезпечення позову за вимогами майнового характеру є достатньо обґрунтоване припущення, що майно (в тому числі грошові суми, цінні папери тощо), яке є у відповідача на момент пред'явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення. Отже, найдоцільніше вирішувати питання забезпечення позову на стадії попередньої підготовки справи до розгляду (стаття 65 ГПК).

Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов'язання після пред'явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов'язання тощо). Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.

Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків заборони відповідачеві вчиняти певні дії.

У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням, зокрема, наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову та імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів.

Таким чином, враховуючи, що нерухоме майно, яке є предметом розгляду даної справи неодноразово відчужувалось, суд дійшов висновку про доцільність накладення арешту на нерухоме майно що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Юнкерова, 37 загальною площею 683, 70 кв.м., а саме: адмінбудівлю 2-х поверхову під літерою "А" загальною площею 412, 00 кв.м., будівлю гаражу під літерою "В" загальною площею 149, 50 кв.м., будівлю столярної майстерні під літерою "Д"загальною площею 122, 20 кв.м.; накласти арешт на нерухоме майно, що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Юнкерова, 37, загальною площею 1 031, 20 кв.м., а саме: будівлю складу під літерою "И" загальною площею 12, 00 кв.м., будівлю складу (запчастин) під літерою "З" загальною площею 165, 70 кв.м., літній павільйон-майстерня під літерами "Г,Г" загальною площею 287, 80 кв.м., адмінбудівлю № 2 під літерою "Б" загальною площею 139, 30 кв.м., будівлю ангару під літерою "Ж" загальною площею 426, 40 кв.м.

Разом з тим суд відзначає, що умови та порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що підлягають примусовому виконанню в разі невиконання їх у добровільному порядку визначаються Інструкцією про проведення виконавчих дій, затвердженою наказом Міністерства юстиції України №512/5 від 02.04.2012, відповідно до п 4.2. опис та арешт майна боржника здійснюються у певній послідовності, зокрема, відповідно до пп. 4.2.1., після виявлення майна боржника державний виконавець проводить опис та арешт цього майна, про що складає акт.

Якщо опис і арешт майна здійснюються на виконання рішення про забезпечення позову, державний виконавець передає арештоване майно на зберігання боржнику або його представнику. Іншій особі майно на зберігання може бути передано лише у випадку відсутності боржника чи його відмови від прийняття майна на зберігання, а також у випадку, якщо судовим рішенням визначено іншу особу, якій необхідно передати майно на зберігання (пп. 4. 2.3 Інструкції).

До того ж, суд вважає за необхідне зауважити, що згідно з приписами статті 67 Господарського процесуального кодексу України, арешт може накладатись на майно, що належить тільки відповідачеві, у той час як заборона вчиняти дії, у тому числі й щодо відчуження майна, може стосуватися лише предмета спору та розповсюджуватись на будь-яких осіб.

У п. 9 постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову" від 26 грудня 2011 року № 16 зазначається, що виносячи ухвалу про заборону відповідачеві вчиняти певні дії, господарський суд повинен точно визначити, які саме дії забороняється вчиняти. Такі правила повинні застосовуватись і до інших осіб, яким на підставі статті 67 ГПК забороняється вчинення дій щодо предмета спору.

Таким чином, з огляду на викладене, а також враховуючи, що предметом розгляду у даній справі є вимоги про визнання недійсним з моменту укладення договору купівлі-продажу майнового комплексу, про визнання права власності та про витребування майна, суд вважає захід до забезпечення позову у вигляді заборони будь-яким особам вчиняти дії, спрямовані на відчуження спірного майна співрозмірними та таким, що необхідно вчинити.

Крім того, суд зазначає, що обтяження нерухомого майна шляхом накладання арешту на останнє, підлягає внесенню у електронну базу - Єдиний реєстр заборон відчуження об'єктів нерухомого майна, як визначено Положенням про Єдиний реєстр заборон відчуження об'єктів нерухомого майна, затвердженого Наказом Міністерства юстиції України № 31/5 від 09.06.1999 року.

Керуючись ст. ст. 66, 67, 86 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва,-

УХВАЛИВ:

З метою забезпечення позову у справі № 51/227 позовом Заступника прокурора міста Києва в інтересах держави в особі 1.Фонду державного майна України, 2. Міністерства охорони здоров'я України до 1. Закритого акціонерного товариства «Лікувально-оздоровчих закладів профспілок України "Укрпрофоздоровниця", 2. Товариства з обмеженою відповідальністю "Кармен-Інвест", 3. Товариства з обмеженою відповідальністю "Патра", 4. Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробнича фірма "Укрсервісбуд" за участі третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів 1.Федерація профспілок України, 2. Дочірнє підприємство "Санаторій імені Першого Травня" Закритого акціонерного товариства "Лікувально-оздоровчих закладів профспілок України "Укрпрофоздоровниця" про визнання недійсним договору, витребування майна та визнати право власності:

- накласти арешт на нерухоме майно що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Юнкерова, 37 загальною площею 683,70 кв.м., а саме: адмінбудівлю 2-х поверхову під літерою "А" загальною площею 412,00 кв.м., будівлю гаражу під літерою "В" загальною площею 149,50 кв.м., будівлю столярної майстерні під літерою "Д" загальною площею 122,20 кв.м., що належить Товариству з обмеженою відповідальністю «Патра» (04210, місто Київ, вулиця Тимошенка, 19; ідентифікаційний код 23154071) на праві власності.

- накласти арешт на нерухоме майно, що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Юнкерова, 37, загальною площею 1 031,20 кв.м., а саме: будівлю складу під літерою "И" загальною площею 12, 00 кв.м., будівлю складу (запчастин) під літерою "З" загальною площею 165,70 кв.м., літній павільйон-майстерня під літерами "Г,Г" загальною площею 287,80 кв.м., адмінбудівлю № 2 під літерою "Б" загальною площею 139,30 кв.м., будівлю ангару під літерою "Ж" загальною площею 426,40 кв.м., що належить Товариству з обмеженою відповідальністю Науково-виробнича фірма "Укрсервісбуд" (03150, місто Київ, вулиця Червоноармійська, 72; ідентифікаційний код 32244976) на праві власності;

- заборонити будь-яким особам вчиняти дії щодо відчуження нерухомого майна , що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Юнкерова, 37 загальною площею 683,70 кв.м., а саме: адмінбудівлю 2-х поверхову під літерою "А" загальною площею 412,00 кв.м., будівлю гаражу під літерою "В" загальною площею 149,50 кв.м., будівлю столярної майстерні під літерою "Д" загальною площею 122,20 кв.м.;

- заборонити будь-яким особам вчиняти дії щодо відчуження нерухомого майна, що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Юнкерова, 37, загальною площею 1 031,20 кв.м., а саме: будівлю складу під літерою "И" загальною площею 12, 00 кв.м., будівлю складу (запчастин) під літерою "З" загальною площею 165,70 кв.м., літній павільйон-майстерня під літерами "Г,Г" загальною площею 287,80 кв.м., адмінбудівлю № 2 під літерою "Б" загальною площею 139,30 кв.м., будівлю ангару під літерою "Ж" загальною площею 426,40 кв.м.

Ухвала підлягає негайному виконанню у порядку, встановленому для виконання судових рішень та її оскарження не зупиняє її виконання.

Дана ухвала набирає законної сили з моменту її прийняття і дійсна для пред'явлення до виконання до 18.12.2015 року.

Стягувачем за даною ухвалою є Фонд державного майна України (01601, місто Київ, вулиця Кутузова 18/9; ідентифікаційний код 00032945).

Боржником за даною ухвалою є:

- Товариству з обмеженою відповідальністю «Патра» (04210, місто Київ, вулиця Тимошенка, 19; ідентифікаційний код 23154071);

- Товариству з обмеженою відповідальністю Науково-виробнича фірма "Укрсервісбуд" (03150, місто Київ, вулиця Червоноармійська, 72; ідентифікаційний код 32244976).

Копію ухвали направити сторонам у справі у порядку статті 87 ГПК України.

Ухвала підлягає оскарженню у порядку передбаченому Господарським процесуальним кодексом України.

Головуючий суддя К.В. Полякова

Суддя С.В. Балац

Суддя П.І. Паламар