Рішення

від 05.11.2014 по справі 2-735/13

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження №22-ц/790/7165/14 Головуючий 1 інст. - Золотарьов О.Ю.

Справа № 2-753/13 Доповідач - Кружиліна О.А. Категорія : захист честі та гідності

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

05 листопада 2014 року судова колегія судової палати у цивільних справах апеляційного суду Харківської області в складі:

головуючого судді - Кружиліної О.А.,

суддів колегії - Кіся П.В.,Макарова Г.О.,

при секретарі - Варюшичевій А.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Харкові цивільну справу

за апеляційною скаргою Приватного акціонерного товариства «Спорттовари», ОСОБА_3, ОСОБА_4

за апеляційною скаргою ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_18

на рішення Ленінського районного суду м.Луганська від 27 листопада 2013 року

по справі за позовом Приватного акціонерного товариства «Спорттовари», ОСОБА_3, ОСОБА_4 до ОСОБА_7, ОСОБА_12, ОСОБА_9, ОСОБА_6, ОСОБА_13, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_20, ОСОБА_5,ОСОБА_21, ОСОБА_8, ОСОБА_11, ОСОБА_22, ОСОБА_23, ОСОБА_10 про захист честі, гідності та ділової репутації та за зустрічним позовом ОСОБА_7, ОСОБА_12, ОСОБА_9, ОСОБА_6, ОСОБА_13, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_20, ОСОБА_5,ОСОБА_21, ОСОБА_8, ОСОБА_11, ОСОБА_22, ОСОБА_18, ОСОБА_10 про відшкодування моральної шкоди, -

в с т а н о в и л а:

18 грудня 2012 року Приватне акціонерне товариство «Спорттовари» (далі - ПрАТ «Спорттовари»), голова наглядової ради ПрАТ «Спорттовари» ОСОБА_3, генеральний директор ПрАТ «Спорттовари» ОСОБА_4 звернулися до суду з позовом до ОСОБА_7, ОСОБА_12, ОСОБА_9, ОСОБА_6, ОСОБА_13, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_20, ОСОБА_5, ОСОБА_8, ОСОБА_11, ОСОБА_22, ОСОБА_24, ОСОБА_10 про захист честі, гідності та ділової репутації. Просили суд визнати відомості, зазначені відповідачами в офіційному зверненні від 11 березня 2012 року до Першого заступника Голови Комітету з питань правосуддя Верховної Ради України, народного депутата ОСОБА_26, Голови підкомітету з питань кримінально-процесуального законодавства Комітету з питань правосуддя Верховної Ради України ОСОБА_27, Голови підкомітету з питань захисту прав, свобод, інтересів громадян та систематизації, адаптації законодавства України до міжнародно-правових стандартів у сфері правосуддя та статусу суддів, комітету з питань правосуддя Верховної Ради України ОСОБА_28, такими, що не відповідають дійсності та ганьблять честь, гідність та ділову репутацію Приватного акціонерного товариства «Спорттовари» та громадян ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ; зобов'язати відповідачів направити до Першого заступника Голови Комітету з питань правосуддя Верховної Ради України, народного депутата ОСОБА_26, Голови підкомітету з питань кримінально-процесуального законодавства Комітету з питань правосуддя Верховної Ради України ОСОБА_27, Голови підкомітету з питань захисту прав, свобод, інтересів громадян та систематизації, адаптації законодавства України до міжнародно-правових стандартів у сфері правосуддя та статусу суддів, комітету з питань правосуддя Верховної Ради України ОСОБА_28 спростування вищезазначених недостовірних відомостей і стягнення з них на користь ПрАТ «Спорттовари» в рахунок компенсації заподіяної діями відповідачів матеріальної шкоди по 247 638 гривень 29 копійок з кожного та на користь ПрАТ «Спорттовари» , ОСОБА_29, ОСОБА_4 в рахунок компенсації заподіяної діями відповідачів моральної шкоди по 150 000 гривень з кожного ( т. 1 а.с. 6 - 27).

21 січня 2013 року заперечуючи проти позову, акціонери ПрАТ «Спорттовари» ОСОБА_7, ОСОБА_12, ОСОБА_9, ОСОБА_6. ОСОБА_13, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_20, ОСОБА_5, ОСОБА_8, ОСОБА_11, ОСОБА_22, ОСОБА_23, ОСОБА_10 звернулися до суду із зустрічним позовом до ПрАТ «Спорттовари», голови наглядової ради ПрАТ «Спорттовари» ОСОБА_3, генерального директора ПрАТ «Спорттовари» ОСОБА_4 про відшкодування моральної шкоди. Просили суд стягнути з голови наглядової ради ПрАТ «Спорттовари» ОСОБА_3 та генерального директора ПрАТ «Спорттовари» ОСОБА_4 в рахунок компенсації заподіяної моральної шкоди по 40 000 гривень з кожного на користь кожного позивача за зустрічним позовом ( т. 2 а.с. 14 - 52).

Рішенням Ленінського районного суду м. Луганська від 27 листопада 2013 року позовні вимоги ПрАТ «Спорттовари», голови наглядової ради ПрАТ «Спорттовари» ОСОБА_3, генерального директора ПрАТ «Спорттовари» ОСОБА_4 задоволено частково:

Визнано відомості, зазначені відповідачами в офіційному зверненні від 11 березня 2012 року до Першого заступника Голови Комітету з питань правосуддя Верховної Ради України, народного депутата ОСОБА_26, Голови підкомітету з питань кримінально-процесуального законодавства Комітету з питань правосуддя Верховної Ради України ОСОБА_27, Голови підкомітету з питань захисту прав, свобод, інтересів громадян та систематизації, адаптації законодавства України до міжнародно-правових стандартів у сфері правосуддя та статусу суддів, комітету з питань правосуддя Верховної Ради України ОСОБА_28, а саме:

«...На протяжении многих лет на акционерном обществе «Спорттовары», расположенном по адресу: г. Луганск, ул. Оборонная, 109, происходит рейдерский захват, осуществляемый бывшим Председателем Правления акционерного общества «Спорттовары», а ныне Председателем Наблюдательного совета ОСОБА_3, который на сегодняшний день стал самым крупным акционером общества, а также его детьми - ОСОБА_30 и ОСОБА_31.

ОСОБА_3 целенаправленно приобретал акции у акционеров общества, минуя право преимущественной покупки других акционеров общества, что было предусмотрено Уставом общества и ч. 3 ст. 81 Хозяйственного кодекса Украины, которая была исключена из Хозяйственного кодекса Украины Законом Украины от 17 сентября 2008 года № 514. Ст. 7 Закона Украины «Об акционерных обществах» также предусматривает такое право в случае, если это предусмотрено в Уставе общества. Данное право акционеров общества предусмотрено и в действующем Уставе. Акционеры были лишены права преимущественной покупки акций общества, однако ОСОБА_3, а также его дети, которые, кстати, не были акционерами с момента создания акционерного общества, приобретали акции общества. Никому из акционеров не было предложено воспользоваться указанным правом как того требовало и требует законодательство...

Бывший Председатель Правления ОСОБА_3, воспользовавшись своим служебным положением, не уведомлял всех акционеров о намерении акционера продать принадлежащие ему акции, а предлагал продать либо «подарить» ему акции. Данные действия ОСОБА_3 рассматриваем как грубое нарушение закона, так как именно он возглавлял Правление общества...

Поэтому, мы можем утверждать, что указанный журнал является сфальсифицированным и составленным незадолго до судебного заседания, на котором он был предоставлен...

В связи с вышесказанным, мы можем утверждать, что указанный выше реестр, также является сфальсифицированным. ЧАО «Спорттовары» предоставляло в суд «доказательства» сфальсифицированные...

Таким образом, мы можем утверждать, что реестр отправки сфальсифицированный, и не предоставлялся в суд первой инстанции, потому что его, вообще, не было, он был «сделан» после вынесения Постановления Донецким апелляционным хозяйственным судом...

Также мы владеем информацией относительно того, что ОСОБА_3 обязывал работников, в обязанности которых входила отправка писем акционерам о проведении общего собрания, указывать на конвертах неверные адреса акционеров, которые были ему неугодны и «задавали много вопросов» относительно деятельности общества, на которые ОСОБА_3 не хотелось отвечать. Это делалось для того, чтобы указанные акционеры не присутствовали на общем собрании общества...

ОСОБА_3 в период пребывания на должности Председателя Правления распродавал имущество общества, также недвижимое, по заниженным ценам его близким родственникам. Его личные расходы, а также расходы его детей - Председателя Правления - ОСОБА_30 и члена Правления - ОСОБА_31 относятся на расходы общества, что в конечном итоге сказывается на итогах работы общества...

Почти вся территория базы вместе со складами сдана была в аренду за мизерную арендную плату, что дает основания полагать - реальная арендная плата значительно больше арендной платы, указанной в договорах аренды…

Таким образом, акционерам, обществу и государству нанесен ущерб: имущество общества продано значительно дешевле его реальной стоимости общество недополучило прибыль; акционеры общества не получили дивиденды; государству нанесен ущерб в результате того, что налог был оплачен не с реальной стоимости (1 650 000 гривен), а всего лишь с 114 386,01 гривен, и в связи с этим обществу будет необходимо доплатить налог...

Целенаправленные действия ОСОБА_3 привели к нанесению ущерба государству, акционерному обществу и акционерам...

Так, після реєстрації вказаних змін, на загальних зборах акціонерів, які відбулися 24 травня 1999 року, протокол загальних зборів акціонерів № 11 від 14 травня 1999 року було прийнято рішення про оформлення договору міни акцій в кількості 792 шт., що нібито належали ТОВ «Домінат», на сукупні валові активи З AT «Спорттовари», включаючи об'єкт нерухомості «прирельсовий склад» (склади 1, 9, 10). Однак ці акції на той час належали не ТОВ «Домінат», а ОСОБА_32, який подав на ці ж загальні збори, що відбулися 14 травня 1999 року, нотаріально завірену заяву про вихід з товариства, тому ТОВ «Домінат» на цих загальних зборах ще не було власником вказаних акцій в кількості 792 шт. На переоформлення права власності на акції потрібен був час. Доцільності обміну сукупних валових активів ЗАТ «Спорттовари», включаючи об'єкт нерухомості «прирельсовий склад» (склади 1.9, 10) на акції товариства в кількості 792 шт., для товариства не було ніякої. Товариство з цього тільки понесло збитки. А акції були розподілені між акціонерами-засновниками, виходячи з долі акцій в загальній кількості випущених акцій 4 750 штук. І це було вигідно ОСОБА_3, так як на той час він був одним із самих крупних акціонерів, якщо не самим крупним. Таким чином, вважаємо, що після реєстрації змін до Установчого договору 12 травня 1998 року, реєстраційний № 229/10273, було незаконно виведено майно зі Статутного фонду товариства... Таким образом, рейдерский захват выражался в совокупности вышеуказанных действий (деяний)»,

такими, що не відповідають дійсності та ганьблять честь, гідність та ділову репутацію ПрАТ «Спорттовари» та громадян ОСОБА_3 та ОСОБА_4

Зобов'язано ОСОБА_7, ОСОБА_12, ОСОБА_9 ОСОБА_33, ОСОБА_13, ОСОБА_34, ОСОБА_16, ОСОБА_20, ОСОБА_5, ОСОБА_8, ОСОБА_11. ОСОБА_22, ОСОБА_23, ОСОБА_10, направити до Першого заступника Голови Комітету з питань правосуддя Верховної Ради України, народного депутата ОСОБА_26, Голови підкомітету з питань кримінально-процесуального законодавства Комітету з питань правосуддя Верховної Ради України ОСОБА_27, Голови підкомітету з питань захисту прав, свобод, інтересів громадян та систематизації, адаптації законодавства України до міжнародно-правових стандартів у сфері правосуддя та статусу суддів, комітету з питань правосуддя Верховної Ради України ОСОБА_28, спростування вищезазначених недостовірних відомостей наступного змісту:

«Нами, як акціонерами ПрАТ «Спорттовари» було зазначено в офіційному зверненні від 11 березня 2012 року до Першого заступника Голови Комітету з питань правосуддя Верховної Ради України, народного депутата ОСОБА_26, Голови підкомітету з питань кримінально-процесуального законодавства Комітету з питань правосуддя Верховної Ради України ОСОБА_27, Голови підкомітету з питань захисту прав, свобод, інтересів громадян та систематизації, адаптації законодавства України до міжнародно-правових стандартів у сфері правосуддя та статусу суддів, комітету з питань правосуддя Верховної Ради України ОСОБА_28, недостовірні відомості відносно ПрАТ «Спорттовари», Голови Наглядової Ради ПрАТ «Спорттовари» ОСОБА_3, генерального директора ПрАТ «Спорттовари» ОСОБА_4, які не відповідають дійсності та ганьблять честь, гідність та ділову репутацію ПрАТ «Спорттовари» й громадян ОСОБА_3 і ОСОБА_4 У цьому зверненні безпідставно звинувачено у нібито скоєних злочинах з боку ОСОБА_3 та ОСОБА_4, які в дійсності ніколи не відбувалися».

Стягнуто з ОСОБА_7, ОСОБА_12, ОСОБА_9, ОСОБА_6, ОСОБА_13, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_20, ОСОБА_5, ОСОБА_8, ОСОБА_11, ОСОБА_22, ОСОБА_23, ОСОБА_10 на користь ПрАТ «Спорттовари» в рахунок компенсації заподіяної йому моральної шкоди по 5000 грн. з кожного.

Стягнуто з ОСОБА_7, ОСОБА_12, ОСОБА_9, ОСОБА_6, ОСОБА_13, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_20, ОСОБА_5, ОСОБА_8, ОСОБА_11, ОСОБА_22, ОСОБА_23, ОСОБА_10 на користь ОСОБА_3 в рахунок компенсації заподіяної йому моральної шкоди по 5 000 грн. з кожного.

Стягнуто з ОСОБА_7, ОСОБА_12, ОСОБА_9, ОСОБА_6, ОСОБА_13, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_20, ОСОБА_5, ОСОБА_8, ОСОБА_11, ОСОБА_22, ОСОБА_23, ОСОБА_10 на користь ОСОБА_4 в рахунок компенсації заподіяної йому моральної шкоди по 5 000 грн. з кожного.

У задоволенні решти позовних вимог ПрАТ «Спорттовари» , ОСОБА_3, ОСОБА_4 - відмовлено.

У задоволенні зустрічних позовних вимог акціонерів ПрАТ «Спорттовари» ОСОБА_7, ОСОБА_12, ОСОБА_9, ОСОБА_6, ОСОБА_13, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_20, ОСОБА_5, ОСОБА_8, ОСОБА_11, ОСОБА_22, ОСОБА_23, ОСОБА_10 до ПрАТ «Спорттовари», Голови наглядової ради ПрАТ «Спорттовари» ОСОБА_3, Генерального директора ПрАТ «Спорттовари» ОСОБА_4 про відшкодування моральної шкоди -відмовлено.

Скасовані заходи забезпечення позову, вжиті згідно з ухвалами Ленінського районного суду м. Луганська від 19 вересня 2013 року та від 30 жовтня 2013 року у вигляді арешту, накладеного на все рухоме й нерухоме майно у межах ціни позову, яке належить на праві власності ОСОБА_3 та ОСОБА_4

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_18 подана апеляційна скарга, в якій просить рішення суду скасувати і прийняти нове рішення, яким відмовити позивачам за первісним позовом у задоволенні вимог про захист честі, гідності та ділової репутації, стягнення моральної шкоди у повному обсязі з огляду на їх необґрунтованість та задовольнити вимоги позивачів за зустрічним позовом про відшкодування моральної шкоди у повному обсязі.

В обґрунтування доводів апеляційної скарги посилалися на неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, а також порушення і неправильне застосування судом норм матеріального та процесуального права.

ПрАТ «Спорттовари», ОСОБА_3, ОСОБА_4 також подано апеляційну скаргу, в якій просять змінити рішення суду першої інстанції і прийняти нове рішення, яким стягнути з відповідачів на їхню користь в рахунок компенсації завданої їм моральної шкоди по 150 000 гривень кожному.

В обґрунтування доводів апеляційної скарги посилалися на неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, а також порушення і неправильне застосування судом норм матеріального та процесуального права.

Ухвалою апеляційного суду Луганської області від 30 січня 2014 року рішення Ленінського районного суду м. Луганська від 27 листопада 2013 року скасовано, провадження у вказаній вище справі закрито у зв'язку з тим, що справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства. Сторонам роз'яснено їх право на звернення до господарського суду у встановленому законом порядку.

Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 18 червня 2014 року касаційну скаргу ОСОБА_3, ОСОБА_4 та приватного акціонерного товариства «Спорттовари» задоволено частково.

Ухвалу апеляційного суду Луганської області від 30 січня 2014 року скасовано.

Справу за позовом ПрАТ «Спорттовари», голови наглядової ради ПрАТ «Спорттовари» ОСОБА_3, генерального директора ПрАТ «Спорттовари» ОСОБА_4 до ОСОБА_7, ОСОБА_12, ОСОБА_9, ОСОБА_6, ОСОБА_13, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_20, ОСОБА_5, ОСОБА_8, ОСОБА_11, ОСОБА_22, ОСОБА_23, ОСОБА_10 про захист честі, гідності та ділової репутації, за зустрічним позовом акціонерів ПрАТ «Спорттовари» ОСОБА_7, ОСОБА_12, ОСОБА_9, ОСОБА_6, ОСОБА_13, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_20, ОСОБА_5, ОСОБА_8, ОСОБА_11, ОСОБА_22, ОСОБА_23, ОСОБА_10 до ПрАТ «Спорттовари», голови наглядової ради ПрАТ «Спорттовари» ОСОБА_3, генерального директора ПрАТ «Спорттовари» ОСОБА_4 про відшкодування моральної шкоди передано на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

Судова колегія, заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційних скарг, вважає що апеляційна скарга ПрАТ «Спорттовари», ОСОБА_3, ОСОБА_4 задоволенню не підлягає, а скарга позивачів за зустрічним позовом підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Відмовляючи ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_18 в задоволенні зустрічних позовних вимог про відшкодування моральної шкоди, суд першої інстанції обґрунтовано виходив з положень статей 10, 60 ЦПК України та тих обставин, по-перше, що доводи позивачів за зустрічним позовом відносно невиконання ОСОБА_3 як головою наглядової ради ПрАТ «Спорттовари» і ОСОБА_4 як генеральним директором ПрАТ «Спорттовари» зазначених рішень, не можуть перевірятись судом в рамках заявлених вимог, оскільки стосуються суто виконання цих рішень, і по-друге, позивачами не було представлено суду жодного належного та допустимого доказу протиправної поведінки відповідачів за зустрічним позовом, наявності шкоди, завданої позивачам та причинно-наслідкового зв'язку протиправної поведінки та шкоди .

З таким висновком суду, судова колегія погоджується і вважає , що рішення в цій частині є законним, постановленим згідно зібраних доказів, не спростовується сторонами та відповідає вимогам статті 213 ЦПК України.

Отже, судова колегія приходить до висновку, що позивачами за зустрічним позовом не надано суду достатніх доказів на підтвердження позовних вимог щодо стягнення з голови наглядової ради ПрАТ «Спорттовари» ОСОБА_3 та генерального директора ПрАТ «Спорттовари» ОСОБА_4 в рахунок компенсації заподіяної моральної шкоди по 40 000 гривень з кожного на користь кожного позивача .

Не надано таких доказів і в суді апеляційної інстанції.

Задовольняючи частково позовні вимоги ПрАТ «Спорттовари», голови наглядової ради ПрАТ «Спорттовари» ОСОБА_3, генерального директора ПрАТ «Спорттовари» ОСОБА_4 суд першої інстанції виходив з положень статті 32 Конституції України, частини 2 статті 47-1 Закону України « Про інформацію», статей 23, 1167 ЦК України з врахуванням роз'яснень, які містяться у постановах Пленуму Верховного Суду України № 1 від 27 лютого 2009 року « Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи» та № 4 від 31 березня 1995 року « Про судову практику в справах про відшкодування моральної ( немайнової) шкоди». Визнаючи поширену інформацію недостовірною, суд прийшов до висновку, що вона є твердженням, а не оціночним судженням, оскільки вона безпосередньо стосується характеристики позивачів як фізичних осіб та юридичної особи і містить висловлювання щодо конкретних дій позивачів. Суд вважав доведеним факт поширення інформації, яка не відповідає дійсності ,що порушує особові немайнові права, завдає шкоди відповідним особистим немайновим благам, перешкоджає особі повно і своєчасно здійснювати своє особисте немайнове право.

Судова колегія не погоджується з таким висновком суду першої інстанції і вважає, що в цій частині рішення суду необхідно змінити , оскільки судом неправильно застосовані закони, які підлягають застосуванню, та не враховані міжнародно-правові зобов'язання України в сфері свободи слова, свободи вираження поглядів, що є підставою для зміни рішення суду в цій частині з наступних підстав.

Конституція України визнає честь і гідність людини найвищою соціальною цінністю та що кожен має право на повагу до його гідності (ст. ст. 3, 28).

Разом із цим Конституцією України гарантується право на свободу думки і слова, на вільне вираження своїх поглядів і переконань.

Кожен має право вільно збирати, зберігати, використовувати і поширювати інформацію усно, письмово або в інший спосіб - на свій вибір.

Здійснення цих прав може бути обмежене законом в інтересах національної безпеки, територіальної цілісності або громадського порядку з метою запобігання заворушенням чи злочинам, для охорони здоров'я населення, для захисту репутації або прав інших людей, для запобігання розголошенню інформації, одержаної конфіденційно, або для підтримання авторитету і неупередженості правосуддя (ст. 34 Конституції України).

Право висловлювати судження, оцінку, думки закріплено у статті 10 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка відповідно до статті 9 Конституції України є частиною національного законодавства, і гарантовано статтею 34 Конституції.

Отже, відповідно до статті 10 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на свободу вираження поглядів. Це право включає свободу дотримуватися своїх поглядів, одержувати, передавати інформацію та ідеї без втручання органів державної влади незалежно від кордонів. Здійснення цих свобод, оскільки воно пов'язане обов'язками і відповідальністю, може підлягати таким формальностям, умовам, обмеженням або санкціям, що встановлені законом і є необхідними у демократичному суспільстві в інтересах національної безпеки, територіальної цілісності або громадської безпеки, для запобігання заворушенням чи злочинам, для охорони здоров'я чи моралі, для захисту репутації чи прав інших осіб, для запобігання розголошенню конфіденційної інформації або для підтримання авторитету і безсторонності суду.

Аналіз зазначеного національного законодавства та статті 10 Конвенції і практики її застосування свідчить про те, що межі свободи вираження думок залежить від їх змісту та від того, чим займається особа, стосовно якої ці думки висловлені.

При вирішенні даного спору суду слід було врахувати положення абзацу 6 пункту 3 рішення Конституційного Суду України у справі про поширення відомостей від 10 квітня 2003 року № 8рп/2003, згідно з яким проблеми, пов'язані з особливостями реалізації права громадян на свободу вираження поглядів і критику стосовно дій (бездіяльності) посадових та службових осіб, неодноразово були предметом розгляду Європейського суду з прав людини. Застосовуючи положення статті 10 Конвенції про захист прав людини та основних свобод в рішеннях у справах "Нікула проти Фінляндії", "Яновський проти Польщі" та інших, Суд підкреслює, що межі допустимої інформації щодо посадових та службових осіб можуть бути ширшими порівняно з межами такої ж інформації щодо звичайних громадян.

За правилами статей 297, 299 ЦК України кожен має право на повагу до його гідності та честі, на недоторканість своєї ділової репутації.

Разом з тим, згідно статті 1 Закону України «Про інформацію» під інформацією слід розуміти документовані або публічно оголошені відомості про події та явища, що відбуваються у суспільстві, державі та навколишньому природному середовищі. В силу статті 47-1 цього Закону ніхто не може бути притягнутий до відповідальності за висловлення оціночних суджень. Оціночними судженнями, за винятком образи чи наклепу, є висловлювання, які не містять фактичних даних, зокрема критика, оцінка дій, а також висловлювання, що не можуть бути витлумачені як такі, що містять фактичні дані, з огляду на характер використання мовних засобів, зокрема вживання гіпербол, алегорій, сатири. Оціночні судження не підлягають спростуванню та доведенню їх правдивості.

З урахуванням викладеного , апеляційний суд вважає, що інформація, яка містилась в офіційному зверненні відповідачів від 11 березня 2012 року до Першого заступника Голови Комітету з питань правосуддя Верховної Ради України, народного депутата ОСОБА_26, Голови підкомітету з питань кримінально-процесуального законодавства Комітету з питань правосуддя Верховної Ради України ОСОБА_27, Голови підкомітету з питань захисту прав, свобод, інтересів громадян та систематизації, адаптації законодавства України до міжнародно-правових стандартів у сфері правосуддя та статусу суддів, комітету з питань правосуддя Верховної Ради України ОСОБА_28 є оціночними судженнями, критичною оцінкою певних фактів та недоліків, що мали місце в діяльності ПрАТ «Спорттовари», ОСОБА_3 і ОСОБА_4 на зазначених посадах, а тому суд першої інстанції помилково застосував статті 297, 299 ЦК України.

Враховуючи наведене, на підставі вимог статті 309 ЦПК України, судова колегія змінює рішення суду першої інстанції в частині визнання відомості, зазначені відповідачами в офіційному зверненні від 11 березня 2012 року до Першого заступника Голови Комітету з питань правосуддя Верховної Ради України, народного депутата ОСОБА_26, Голови підкомітету з питань кримінально-процесуального законодавства Комітету з питань правосуддя Верховної Ради України ОСОБА_27, Голови підкомітету з питань захисту прав, свобод, інтересів громадян та систематизації, адаптації законодавства України до міжнародно-правових стандартів у сфері правосуддя та статусу суддів, комітету з питань правосуддя Верховної Ради України ОСОБА_28 такими, що не відповідають дійсності та ганьблять честь, гідність та ділову репутацію ПрАТ «Спорттовари», голови наглядової ради ПрАТ «Спорттовари» ОСОБА_3, генерального директора ПрАТ «Спорттовари» ОСОБА_4; зобов'язання ОСОБА_7, ОСОБА_12, ОСОБА_9 ОСОБА_33, ОСОБА_13, ОСОБА_34, ОСОБА_16, ОСОБА_20, ОСОБА_5, ОСОБА_8, ОСОБА_11. ОСОБА_22, ОСОБА_23, ОСОБА_10, направити до Першого заступника Голови Комітету з питань правосуддя Верховної Ради України, народного депутата ОСОБА_26, Голови підкомітету з питань кримінально-процесуального законодавства Комітету з питань правосуддя Верховної Ради України ОСОБА_27, Голови підкомітету з питань захисту прав, свобод, інтересів громадян та систематизації, адаптації законодавства України до міжнародно-правових стандартів у сфері правосуддя та статусу суддів, комітету з питань правосуддя Верховної Ради України ОСОБА_28, спростування вищезазначених недостовірних відомостей ; стягнення з відповідачів на користь ПрАТ «Спорттовари», ОСОБА_3, ОСОБА_4 в рахунок компенсації заподіяної їм моральної шкоди по 5000 гривень з кожного і ухвалює в цій частині нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог, оскільки не вбачає підстав для його задоволення.

Інші доводи апеляційних скарг висновків суду не спростовують .

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 303, 304, 307, 309, 314, 316, 317, 319 ЦПК України, ст. ст. 3, 9,28, 34 Конституції України, ст. 10 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ст.ст. 297, 299 ЦК України, Закону України « Про інформацію», ст.ст. 10, 11, 60 ЦПК України, судова колегія судової палати, -

в и р і ш и л а :

Апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства «Спорттовари», ОСОБА_3, ОСОБА_4 - відхилити.

Апеляційну скаргу ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_18 - задовольнити частково.

Рішення Ленінського районного суду м.Луганська від 27 листопада 2013 року змінити, скасувавши його в частині визнання відомостей, зазначених відповідачами в офіційному зверненні від 11 березня 2012 року до Першого заступника Голови Комітету з питань правосуддя Верховної Ради України, народного депутата ОСОБА_26, Голови підкомітету з питань кримінально-процесуального законодавства Комітету з питань правосуддя Верховної Ради України ОСОБА_27, Голови підкомітету з питань захисту прав, свобод, інтересів громадян та систематизації, адаптації законодавства України до міжнародно-правових стандартів у сфері правосуддя та статусу суддів, комітету з питань правосуддя Верховної Ради України ОСОБА_28 такими, що не відповідають дійсності та ганьблять честь, гідність та ділову репутацію Приватного акціонерного товариства «Спорттовари» , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ; зобов'язання ОСОБА_7, ОСОБА_12, ОСОБА_9 ОСОБА_33, ОСОБА_13, ОСОБА_34, ОСОБА_16, ОСОБА_20, ОСОБА_5, ОСОБА_8, ОСОБА_11. ОСОБА_22, ОСОБА_23, ОСОБА_10, направити до Першого заступника Голови Комітету з питань правосуддя Верховної Ради України, народного депутата ОСОБА_26, Голови підкомітету з питань кримінально-процесуального законодавства Комітету з питань правосуддя Верховної Ради України ОСОБА_27, Голови підкомітету з питань захисту прав, свобод, інтересів громадян та систематизації, адаптації законодавства України до міжнародно-правових стандартів у сфері правосуддя та статусу суддів, комітету з питань правосуддя Верховної Ради України ОСОБА_28, спростування вищезазначених недостовірних відомостей і стягнення з ОСОБА_7, ОСОБА_12, ОСОБА_9, ОСОБА_6, ОСОБА_13, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_20, ОСОБА_5, ОСОБА_8, ОСОБА_11, ОСОБА_22, ОСОБА_23, ОСОБА_10 на користь ПрАТ «Спорттовари», ОСОБА_3, ОСОБА_4 в рахунок компенсації заподіяної їм моральної шкоди по 5000 гривень з кожного, ухваливши в цій частині нове рішення про відмову Приватному акціонерному товариству «Спорттовари», ОСОБА_3, ОСОБА_4 в задоволенні позовних вимог у цій частині.

В іншій частині рішення залишити без змін.

Рішення апеляційного суду набирає законної сили з моменту його проголошення.

Касаційна скарга на рішення апеляційного суду може бути подана безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання ним законної сили.

Головуючий-суддя-

Судді колегії-