Рішення

від 03.07.2009 по справі 9/182

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

9/182

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ91000, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел. 55-17-32

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03.07.09                                                                                 Справа № 9/182

Суддя Ворожцов А.Г., розглянувши матеріали справи за позовом

Відкритого акціонерного товариства "Луганське управління механізації", м. Луганськ

до Державного відкритого акціонерного товариства "шахта "Білоріченська" ДП ДХК "Луганськвугілля", с. Білоріченське Луганської області

про стягнення 53 872 грн. 30 коп.

в присутності представників сторін:

від позивача –Глушко Н.Г., дов. № 122 від 28.04.09,

від відповідача – не прибув

в с т а н о в и в:

суть спору: позивач, ВАТ "ЛУМех", звернувся з позовною заявою, в якій просить стягнути з відповідача заборгованість в сумі 48364,84 грн., інфляційні втрати –5507,46 грн., загалом –53872,30 грн. за договором підряду № 69 від 06.06.08 та судові витрати.

Відповідач, ДВАТ "шахта "Білоріченська", відзив на позовну заяву не надав, однак звернувся до суду з клопотанням за № 01-936 (№ 01-831) про відкладення розгляду справи у зв'язку з неможливістю забезпечити участь представника у судовому засіданні.

Суд вважає, що клопотання відповідача не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 22 ГПК України як до прав, так і до обов'язків сторін належать, у т.ч:

·          брати участь в судових засіданнях,

·          подавати докази,

·          брати участь у дослідженні доказів,

·          давати усні та письмові пояснення господарському суду.

Відповідно до ч. 3 наведеної статті сторони зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами… вживати заходів до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи.

Не виконавши вимоги ухвал суду та не забезпечивши участь у судових засіданнях позивач виявив зловживання наданими йому правами і порушив процесуальне законодавство.

Крім того, суд вважає, що відповідач свідомо затягує розгляд справи шляхом подання повторного клопотання про відкладення розгляду справи одного й того ж змісту.

Суд вважає, що відповідач не був позбавлений права направити до суду іншого повноважного представника для розгляду справи.

Разом з тим, суд вважає, що матеріали справи містять достатній обсяг доказів, який надає можливість розглянути спір по суті.

В обгрунтування позову позивач посилається на укладений між ним та відповідачем договір підряду № 69 від 06.06.08, за яким позивач протягом червня-жовтня 2008 року надавав відповідачу послуги машинами та механізмами на загальну суму 108950,74 грн., що підтверджується відповідними актами виконаних робіт, які підписані сторонами та скріплені печатками.  

Відповідач здійснив оплату послуг частково у розмірі 60585,90 грн., таким чином, борг відповідача складає 48364,84 грн.

На претензію від 20.01.09 за № 18 відповідач не відреагував, тому позивач звернувся з цим позовом до суду.

Оцінивши матеріали справи, доводи представника позивача, відзив відповідача і надані докази, суд дійшов висновку про наступне.

Відповідно до ч. 2 ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Інтерес позивача у спірних правовідносинах полягає в отриманні грошових коштів за надані послуги, які відповідачем не сплачені.

Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК  України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, є, зокрема, договори та інші правочини.

Згідно зі ст. 14 ЦК України цивільні обов'язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог актів цивільного законодавства.

Судом встановлено, що між позивачем та відповідачем було укладено договір підряду № 69 від 06.06.08, за яким позивач протягом червня-жовтня 2008 року надавав відповідачу послуги машинами та механізмами на загальну суму 108950,74 грн., що підтверджується відповідними актами виконаних робіт, які підписані сторонами та скріплені печатками.  

Відповідач здійснив оплату за договором частково у розмірі 60585,90 грн., таким чином, борг відповідача складає 48364,84 грн.

За своєю юридичною природою укладений договір між сторонами є договором майнового найму, оскільки за п. 5.1 цього договору позивач зобов'язався надавати машини та механізми за заявками відповідача.

У п. 3.1 договору сторони передбачили, що замовник (відповідач) здійснює попередню оплату за послуги машин та механізмів від об'єму робіт, що планується шляхом перерахування грошових коштів на рахунок підрядника (позивача).

Таким чином, строк грошового зобов'язання відповідача договором не визначений, тому, за правилом ч. 2 ст. 530 ЦК України кредитор (позивач) має право вимагати його виконання у будь-який час, а боржник (відповідач) повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги.

Виходячи з наведеної норми, позивач звернувся до відповідача з вимогою про оплату боргу на суму 48364,84 грн. шляхом направлення претензії від 20.01.09 за № 18 (а.с. 10), яку останній отримав 28.01.09 згідно з повідомленням на вручення поштового відправлення (а.с. 9), однак оплату не здійснив.

Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір відсотків не встановлений договором або законом.

За цією нормою позивач нарахував інфляційні втрати у розмірі 5507,46 грн. за період з жовтня 2008 року по березень 2009 року включно згідно з розрахунком, наданим до позовної заяви (а.с. 16).

Суд не погоджується з наданим розрахунком інфляційних втрат, оскільки вони повинні бути розраховані, починаючи з лютого 2009 року, тобто з моменту, коли відповідачем було порушено грошове зобов'язання.

У судовому засіданні позивач надав уточнений розрахунок інфляційних втрат, які складають 1302,52 грн. за період з січня по березень включно, з яким суд погоджується.

За таких обставин позовні вимоги підлягають задоволенню частково з покладенням судових витрат пропорційно задоволеним вимогам.

Виходячи з викладеного, керуючись ст.ст.  47-1, 49, 82, 84, 85 ГПК України, суд

в и р і ш и в:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з відповідача, ДВАТ "Шахта "Білоріченська" ДП "Луганськвугілля", 92016, Луганська обл., Лутугинський р-н, с. Білоріченське, код 00176897, на користь позивача, ВАТ "Луганське управління механізації", 91034, м. Луганськ, вул. Ломоносова, 98, код 21764061, заборгованість в сумі 48364,84 грн., інфляційні втрати у розмірі 1302,52 грн., крім того, витрати зі сплати держмита –496,67 грн., інформаційно-технічні витрати –288,11 грн.

3. У задоволенні вимоги щодо стягнення інфляційних втрат у розмірі 4204,94 грн. –відмовити.

Наказ видати після набрання законної сили даним рішенням.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття.

Суддя                                                                                       А.Г.Ворожцов