Рішення

від 07.07.2009 по справі 32/139

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

32/139

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07.07.09                                                                                           Справа№ 32/139

Господарський суд Львівської області в складі судді Сухович Ю.О. при секретарі судових засідань Палюх Г.І. розглянувши  у відкритому судовому засіданні матеріали справи

За позовом Корпорації будівельних підприємств „УкрБудІнвест”, м.Львів.

До відповідача Закритого акціонерного товариства „Проектно-будівельного об'єднання „Львівміськбуд”, м.Львів.

Про стягнення 3 408,09 грн.             

За участю представників сторін:

Від позивача: Міллер Г.О. –президент корпорації.

Від відповідача: не з»явився

Права та обов'язки сторін передбачені ст.ст. 20, 22 ГПК України роз'яснено, заяви про відвід судді не поступали, клопотання про технічну фіксацію судового процесу не надходили.

Суть спору: Позовні вимоги заявлено Корпорацією будівельних підприємств „УкрБудІнвест”, м.Львів до Закритого акціонерного товариства «Проектно-будівельного об»єднання „Львівміськбуд”, м.Львів про стягнення 3 408,09 грн.,  з яких 2 705,52 грн. сума основного боргу, 345,12 грн. пеня,  314,31 грн. інфляційні нарахування,  43,14 грн. три відсотки річних.

Ухвалою суду від 03.06.2009р. порушено провадження у справі та призначено до судового розгляду на 23.06.2009р. Ухвалою суду від 23.06.2009р. розгляд справи відкладено, з підстав вказаних в даній ухвалі.

Представник позивача позовні вимоги підтримав повністю, з підстав викладених у позовній заяві, просив позов задоволити.  

В судове засідання відповідач участі повноважних представників не забезпечив, хоча своєчасно та належним чином був повідомлений про час та місце розгляду справи, відзиву на позовну заяву не надіслав, клопотання, в тому числі про відкладення розгляду справи, заяви від нього не надходили, відтак справа розглядається в порядку ст. 75 ГПК України за наявними у ній матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши зібрані докази, заслухавши доводи представника позивача, суд встановив:

25.07.2008р. між Закритим акціонерним товариством „Проектно-будівельне об'єднання „Львівміськбуд” (генпідрядник), в собі генерального директора Васильчука П.О. та Корпорацією будівельних підприємств „УкрБудІнвест” (субпідрядник), в особі президента корпорації Міллер Г.О. було укладено договір № 25/07/08 на виконання будівельно-монтажних робіт (далі по тексту –договір), відповідно до якого      субпідрядник   зобов'язувався,  своїми   силами   та  із  матеріалів  генпідрядника  виконати

роботи по влаштуванню котловану під будинок по вул.І.Франка-Шухевича у м.Львові згідно договірної ціни, а генпідрядник зобов'язувався прийняти та оплатити виконану роботу.  Термін виконання робіт за даним договором –10 робочих днів.

Відповідно до п.2.1. договору № 25/07/08 вартість робіт, що доручаються підряднику, за даним договором визначена на підставі договірної ціни погодженої сторонами (додаток №1), на суму 43500,00 грн. з ПДВ.

29.07.2008р. був підписаний додаток №1 до договору  та додатковий кошторис, відповідно договірна ціна збільшилась на суму 25000,00 грн.

Крім того були внесені зміни в п.1.2. договору і визначено, що термін виконання робіт становить до 30.09.2008р.

Тобто загальна вартість запланованих робіт становила 68500,00 грн.

Як передбачено п.2.2 договору № 25/07/08 розрахунок за виконані роботи за даним договором проводиться протягом 15 робочих днів з моменту підписання сторонами актів приймання виконаних робіт (форма КБ-2в, ф.КБ-3).

Згідно п.2.3 договору оплата здійснюється шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок субпідрядника.

Відповідно до п.5.3 договору при затримці генпідрядником оплати виконаних робіт субпідряднику, генпідрядник сплачує неустойку у розмірі 0,5 відсотків від вартості виконаних робіт за кожен день  прострочення.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач свої зобов'язання виконав повністю.

Факт виконання позивачем зобов'язань по договору, а саме влаштування котловану, підтверджується актами приймання виконаних робіт по формі КБ-2в та довідками вартості будівельних підрядних робіт по формі КБ-3 (складених на основі діючих державно-будівельних норм), які 29.07.2008р. та 25.09.2008р. підписані представниками сторін та скріплені печатками (оригінали оглянуті в судовому засіданні).     

Свої зобов»язання за договором № 25/07/08 з приводу оплати виконаних позивачем робіт відповідач виконав частково, перерахувавши на рахунок позивача 63 000,00 грн. (платіжні доручення № 1074 від 01.09.2008р. на суму 10 000,00 грн.; № 1087 від 02.09.2008р. на суму 10 000,00 грн.; № 1090 від 03.09.2008р. на суму 10 000,00 грн.;     № 1095 від 04.09.2008р. на суму 10 000,00 грн. та № 1805 від 19.11.2008р. на суму 23 000,00 грн.). Крім того, переплата в сумі 2 794,48 грн., яка виникла 12.09.2008р. (платіжне доручення № 1170 від 12.09.2008р.) по договору № 02/09 від 02.09.2008р. була зарахована в рахунок оплати заборгованості по договору № 25/07/08 від 25.07.2008р., про що свідчить запис в журналі операцій.

Відтак, станом на 28.04.2009р. заборгованість відповідача перед Корпорацією будівельних підприємств „УкрБудІнвест” становить 2 705,52 грн., що підтверджується також підписаним сторонами актом звірки взаєморозрахунків від 17.03.2009р.

Позивач керуючись умовами п.5.3 договору, у зв'язку із простроченням оплати за виконані роботи нарахував відповідачу пеню, яка згідно поданого ним розрахунку становить 345,12 грн.

Також позивач на підставі ст.625 ЦК України нарахував 3% річних в сумі 43,14 грн. та збитки від інфляції в сумі 314,31 грн.

При прийнятті рішення суд виходить із наступного:

Згідно ст.11 Цивільного кодексу України, однією з підстав виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема є договори та інші правочини. Згідно ст.174 Господарського кодексу України однією з підстав виникнення господарського зобов'язання є господарський договір та інші угоди, передбачені законом, а також угоди не передбачені законом, але такі, які йому не суперечать.

За договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу (ст.837 ЦК України).

Підрядник має право, якщо інше не встановлено договором, залучити до виконання роботи інших осіб (субпідрядників), залишаючись відповідальним перед замовником за результат їхньої роботи. У цьому разі підрядник виступає перед замовником як генеральний підрядник, а перед субпідрядником - як замовник. Генеральний підрядник відповідає перед субпідрядником за невиконання або неналежне виконання замовником своїх обов'язків за договором підряду, а перед замовником - за порушення субпідрядником свого обов'язку. Замовник і субпідрядник не мають права пред'являти один одному вимоги, пов'язані з порушенням договорів, укладених кожним з них з генеральним підрядником, якщо інше не встановлено договором або законом. (ст. 838 ЦК України).

За договором будівельного підряду підрядник зобов'язується збудувати і здати у встановлений строк об'єкт або виконати інші будівельні роботи відповідно до проектно-кошторисної документації, а замовник зобов'язується надати підрядникові будівельний майданчик (фронт робіт), передати затверджену проектно-кошторисну документацію, якщо цей обов'язок не покладається на підрядника, прийняти об'єкт або закінчені будівельні роботи та оплатити їх. Договір будівельного підряду укладається на проведення нового будівництва, капітального ремонту, реконструкції (технічного переоснащення) підприємств, будівель (зокрема житлових будинків), споруд, виконання монтажних, пусконалагоджувальних та інших робіт, нерозривно пов'язаних з місцезнаходженням об'єкта (ст. 875 ЦК України).

Відповідно до ч.4 ст.882 ЦК України передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформляється актом, підписаним обома сторонами. У разі відмови однієї із сторін від підписання акта про це вказується в акті і він підписується другою стороною.

У відповідності із ст.193 ГК України зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Аналогічно відповідно до ст.526 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Сторонами 29.07.2008р. та 25.09.2008р. було підписано акти приймання виконаних підрядних робіт по формі КБ-2 та довідки вартості будівельних робіт по формі КБ-3, складених на основі діючих державно-будівельних норм (оригінали оглянуті в судовому засіданні).

Зауважень щодо виконаної позивачем  роботи зі сторони відповідача не було.

Згідно ст.530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

За умовами п.2.2 договору № 25/07/08 генпідрядник здійснює розрахунок за виконані роботи на підставі актів приймання-передачі виконаних робіт (форма КБ-2в, КБ-3), які є підставою для взаєморозрахунків, та отримання субпідрядником коштів від генпідрядника, на протязі 15-х банківських днів з дня підписання вказаних актів.

За умовами  ст.612 ЦК України  боржник  вважається таким, що прострочив, якщо  він

не приступив до виконання свого зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідач повністю не оплатив за виконані позивачем роботи в терміни встановлені в п.2.2 договору № 25/07/08.

Позивачем надано суду підписаний сторонами (зі сторони відповідача вказана дата 07.04.2009р.) та скріплений їх печатками акт звірки взаєморозрахунків, згідно якого станом на 17.03.2009р. борг відповідача становить 2 705,52 грн.

З вищенаведеного, випливає, що вимоги позивача про стягнення з відповідача заборгованості за виконані роботи по договору, а саме улаштування котловану під будинок по вул.І.Франка-Шухевича у м.Львові в сумі 2 705,52 грн. є обгрунтованими та підлягають задоволенню.

Згідно із ч.2 ст.625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відтак, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню згідно поданого ним розрахунку 314,31 грн. збитків, завданих ростом інфляції та 43,14 грн. 3% річних.

Щодо позовних вимог про стягнення пені за прострочення платежу, суд зазначає наступне:

Відповідно до ст.611 ЦК України, у разі порушення зобов»язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Статтею 549 ЦК України встановлено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов»язання. При цьому пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов»язання за кожен день прострочення виконання.

Зазначені норми Цивільного кодексу України кореспондуються із приписами, встановленими Господарським кодексом України.

Так у відповідності із ст.230 ГК України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Згідно п.6 ст.231 ГК України штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, які визначаються обліковою ставкою НБУ за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Відповідно до ч.6 ст.232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов»язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов»язання мало бути виконано.

Пунктом 5.3 договору № 25/07/08 встановлено, що за порушення генпідрядником термінів оплати, передбачених договором, останній сплачує субпідряднику пеню в розмірі 0,5% за кожен день прострочення.

Відтак, з відповідача на користь позивача правомірно підлягає стягненню згідно поданого ним розрахунку 345,12 грн. пені.

В порядку ст. 43 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

В порядку ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідно до абзацу 2 ст. 34 ГПК України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Дослідивши матеріали справи та оцінивши представлені докази, суд вважає позов обгрунтованим, який слід задоволити повністю.

Судові витрати відповідно до ст.49 ГПК України підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.

Керуючись ст.ст.11, 526, 530, 612, 625, 837, 838, 875, 882 ЦК України, ст.ст.174, 193, 230-232 ГК України, ст.ст. 33, 43, 49, 82-84, 115, 116 ГПК України, суд –

ВИРІШИВ:

1. Позов задоволити.

2. Стягнути з Закритого акціонерного товариства „Проектно-будівельного об'єднання „Львівміськбуд” (м.Львів, вул. Зелена, 238; р/р 2600640000931 в ЛФ ВАТ КБ „Хрещатик”; МФО 385468; ЄДРПОУ 01273906) на користь Корпорації будівельних підприємств „УкрБудІнвест” (м.Львів, вул.Шпитальна, буд.26, кв.1; р/р 2600840004997 в ЛФ ВАТ КБ „Хрещатик”; МФО 385468; ЄДРПОУ 34368402) 2 705,52 грн. основного боргу, 314,31 грн. інфляційний нарахувань, 43,14 грн. три відсотки річних, 345,12 грн. пені, держмито в сумі 102,00 грн. та 312,50 грн. вартості витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. Наказ видати після набрання судовим рішення в законної сили, в порядку                    ст.116 ГПК України.

5. Рішення набирає законної сили відповідно до ст.85 ГПК України, може бути оскаржене до Львівського апеляційного господарського суду в порядку і строки, передбачені ст.ст.91-93 ГПК України.

Суддя                                                                                             Сухович Ю.О.