Рішення

від 06.02.2015 по справі 41/328

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06.02.2015Справа №41/328

За позовомПублічного акціонерного товариства «Київенерго» ДоКомунального підприємства по утриманню житлового господарства Святошинського району міста Києва Простягнення 132 540,56 грн.

Суддя Спичак О.М.

Представники сторін:

від позивача: Левицька В.І. - представник за довіреністю;

від відповідача: Петрунько І.В. - представник за довіреністю;

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Акціонерна енергопостачальна компанія «Київенерго» в особі Структурного відокремленого підрозділу «Енергозбут Київенерго» звернулася до Господарського суду міста Києва з позовом до Комунального підприємства по утриманню житлового господарства Святошинського району міста Києва про стягнення 103 617,18 грн. основного боргу, 25 206,12 грн. інфляційних втрат та 3 717,26 грн. 3 % річних.

Крім того, позивач просить суд покласти на відповідача судові витрати, пов'язані з розглядом даної справи.

Позовні вимоги мотивовані тим, що на виконання вимог договору позивач поставив відповідачу теплову енергію, проте відповідач зобов'язання щодо повноти та своєчасності внесення оплати за поставлену енергію не виконав.

Ухвалою від 01.06.2009 року було порушено провадження по справі та призначено її розгляд на 15.06.2009 року.

В судовому засіданні 15.06.2009 року представник позивача надав документи на виконання вимог ухвали суду.

Представник відповідача в судове засідання 15.06.2009 року не з'явився, вимоги ухвали про порушення провадження у справі не виконав, однак через канцелярію суду надав клопотання про відкладення розгляду справи.

Ухвалою від 15.06.2009 року провадження у справі № 41/328 зупинено до вирішення іншої пов'язаної з нею справи № 8/131.

Ухвалою від 20.01.2015 року провадження у справі № 41/328 поновлено, розгляд справи призначено на 06.02.2015 року.

02.02.2015 року представник позивача через канцелярію суду подав клопотання про зміну найменування позивача та заяву, відповідно до якої провадження у справі в частині стягнення суми основного боргу в розмірі 87 556,19 грн. припинити.

В судовому засіданні 06.02.2015 року представник позивача підтримав подане через канцелярію суду клопотання про зміну найменування позивача.

Як вбачається з матеріалів справи, у відповідності до Закону України «Про акціонерні товариства» № 514-VI від 17.09.2008 року перейменована в Публічне акціонерне товариства «Київенерго», що підтверджується статутом Публічного акціонерного товариства «Акціонерна компанія «Київенерго», свідоцтвом про його державну реєстрацію та витягом з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін з приводу клопотання представника позивача про зміну найменування позивача, дійшов висновку про задоволення зазначеного клопотання та заміну найменування позивача з Акціонерної енергопостачальної компанії «Київенерго» на Публічне акціонерне товариство «Київенерго».

Крім того, в судовому засіданні 06.02.2015 року представник позивача підтримав, подану через канцелярію суду заяву про припинення провадження у справі в частині стягнення 87 556,19 грн. основного боргу, посилаючись на те, що відповідачем після порушення провадження у справі було сплачено частину основного боргу в зазначеному розмірі.

Як вбачається з довідки про надходження коштів за спожиту від ПАТ «Київенеро» теплоенергію за період з квітня 2009 року по жовтень 2014 року, відповідач після порушення провадження у справі сплатив позивачу частину основного боргу в розмірі 87 556,19 грн.

Відповідно до п. 1-1 ч. 1 ст. 80 ГПК України господарський суд припиняє провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

Згідно з п. 4.4. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" господарський суд припиняє провадження у справі у зв'язку з відсутністю предмета спору (пункт 1-1 частини першої статті 80 ГПК), зокрема, у випадку припинення існування предмета спору (наприклад, сплата суми боргу, знищення спірного майна, скасування оспорюваного акта державного чи іншого органу тощо), якщо між сторонами у зв'язку з цим не залишилося неврегульованих питань. Припинення провадження у справі на підставі зазначеної норми ГПК можливе в разі, коли предмет спору існував на момент виникнення останнього та припинив існування в процесі розгляду справи. Якщо ж він був відсутній і до порушення провадження у справі, то зазначена обставина тягне за собою відмову в позові, а не припинення провадження у справі.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку про припинення провадження у справі в частині стягнення 87 556,19 грн. основного боргу.

Також представник позивача в судовому засіданні 06.02.2015 року надав усні пояснення, відповідно до яких просив суд стягнути з відповідача 16 060,99 грн. - основного боргу, 25 206,12 грн. - інфляційних втрат, 3 717,26 грн. - 3% річних та судові витрати, пов'язані з розглядом справи.

Представник відповідача в судовому засіданні 06.02.2015 року надав усні пояснення, відповідно до яких проти задоволення позову в частині стягнення інфляційних втрат та 3% річних заперечував, посилаючись на те, що він не є безпосереднім отримувачем послуг.

В судовому засіданні 06.02.2015 року на підставі ст. 85 ГПК України за згодою представника позивача оголошено вступну та резолютивну частини рішення суду.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

01.02.2007 року між Акціонерною енергопостачальною компанією «Київенерго», в особі Структурного відокремленого підрозділу «Енергозбут Київенерго», яка була перейменована в Публічне акціонерне товариства «Київенерго» (далі - постачальник, позивач) та Комунальним підприємством по утриманню житлового господарства (далі - споживач, відповідач) було укладено договір № 720279 на постачання теплової енергії у гарячій воді (далі - договір).

Частина 1 ст. 275 Господарського кодексу України визначає, що за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.

Згідно частини 1 статті 714 Цивільного кодексу України, за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов'язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов'язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання.

Відповідно до п. п. 2.2.1, 2.2.2, 2.2.4, 2.3.1, 2.3.5 постачальник зобов'язався безперебійно постачати теплову енергію у вигляді гарячої води на межу балансової належності із споживачем (додатки 3, 4) для потреб опалення - в період опалювального сезону; для гарячого водопостачання - протягом року згідно із заявленими споживачем величинами приєднаного теплового навантаження, зазначеними в додатку № 1.

Щомісячно оформляти для споживача:

- величину фактично спожитої теплової енергії, визначену в гігакалоріях (табуляграму), та її вартість за кожним особовим рахунком споживача за розрахунковий період (місяць);

- платіжну вимогу-доручення, яка включає загальну вартість теплової енергії поточного місяця з урахуванням кінцевого сальдо розрахунків на його початок;

- акт звірки взаєморозрахунків та податкові накладні (платнику податку) за кожною отриманою на свій розрахунковий рахунок сумою;

- корегування величини спожитої теплової енергії в разі непередбачених перерв в теплопостачанні житлового будинку (при наявності оформленого споживачем акта за підписом повноваженого представника постачальника).

Сповіщати споживача в 5- денний термін про зміну тарифів на: теплову енергію, технічне обслуговування.

Споживач в свою чергу, зобов'язався дотримуватись кількості споживання теплової енергії за кожним параметром в обсягах, які визначенні у додатку № 1, не допускаючи їх перевищення; своєчасно сплачувати вартість спожитої теплової енергії в терміни та за тарифами, зазначеними в додатку № 2; забезпечувати своєчасне надходження коштів на транзитний рахунок головного інформаційно-обчислювального центру (ГІОЦ) КМДА від мешканців за спожиту теплову енергію, своєчасне щомісячне надходження коштів на рахунок постачальника за теплову енергію, спожиту орендарями.

Порядок розрахунків сторони погодили додатком 2 до договору, в п.п., 4, 8, 9, 10 цього додатку передбачено, що дата зняття споживачем показників будинкових приладів обліку по 25 число поточного місяця.

У разі відсутності у споживача будинкових комерційних приладів обліку, кількість спожитої ним теплової енергії розрахунковому періоді визначається:

- на опалення - як множення кількості годин споживання теплової енергії за місяць на величину годинного теплового навантаження, зазначеного в додатках 1, 6, 7 з урахуванням середньомісячної температури теплоносія:

- на гаряче водопостачання - як множення кількості діб споживання за місяць на величину добового теплового навантаження, зазначеного в додатках 1, 6, 7 з урахуванням середньомісячної температури теплоносія.

Споживач щомісячно з 12 по 15 число отримує в МВРТ № 4 оформлену постачальником платіжну вимогу-доручення на суму, яка включає загальну вартість теплової енергії поточного місяця та кінцеве сальдо розрахунків на початок поточного місяця за мінусом суми фактично сплаченої теплової енергії в поточному місяці, табуляграму фактичного споживання за попередній період та акт звірки, який оформлює і повертає один примірник постачальнику протягом двох днів з моменту їх одержання.

Споживач щомісячно:

- забезпечує не пізніше 10 числа місяця, наступного за розрахунковим, оплату коштів від населення за фактично спожиту теплову енергію на транзитний рахунок ГІОЦ КМДА;

- до 25 числа поточного місяця, сплачує вартість теплової енергії, яка використовується орендарями, на рахунок постачальника згідно з його розрахунком.

Як вбачається з матеріалів справи, за період з 01.02.2007 року по 01.04.2009 року позивачем поставлено, а відповідачем спожито теплової енергії на суму 269 858,44 грн., проте, відповідач за поставлену енергію розрахувався частково на суму 166 241,26 грн., у зв'язку з чим станом 01.04.2009 року у нього виникла заборгованість перед позивачем в розмірі 103 617,18 грн., що підтверджується доданими до позовної заяви табуляграмами, за спірний період, обліковими картками належним чином завірені копії долучені до матеріалів справи та розрахунком позивача.

Отже, станом на день звернення з позовом до суду, сума боргу відповідача перед позивачем складала 103 617,18 грн.

Крім того, як встановлено судом, після порушення провадження у справі, відповідач сплатив позивачу заборгованість в розмірі 87 556,19 грн.

Таким чином, станом на день розгляду справи в суді, сума боргу відповідача перед позивачем складає 16 060,99 грн.

Як визначено частиною 1 статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до частини 2 статті 193 Господарського кодексу України зазначено, що кожна сторона повинна вжити заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно статті 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 525 Цивільного кодексу України встановлено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Частинами 6, 7 статті 276 Господарського кодексу України встановлено, що розрахунки за договорами енергопостачання здійснюються на підставі цін (тарифів), встановлених відповідно до вимог закону. Оплата енергії, що відпускається, здійснюється, як правило, у формі попередньої оплати. За погодженням сторін можуть застосовуватися планові платежі з наступним перерахунком або оплата, що провадиться за фактично відпущену енергію.

Таким чином, зважаючи на встановлені факти та вимоги вищезазначених правових норм, а також враховуючи, що відповідач в установленому порядку обставини, які повідомлені позивачем, не спростував, розміру позовних вимог не оспорив, господарський суд приходить до висновку, що позов в частині стягнення основного боргу в розмірі 16 060,99 грн. нормативно та документально доведений, а тому підлягає задоволенню.

Крім того позивач, посилаючись на статтю 625 Цивільного кодексу України, просить суд стягнути на свою користь інфляційні втрати в розмірі 25 206,12 грн. та 3 % річних в розмірі 3 717,26 грн.

Згідно статті 614 Цивільного кодексу особа, яка порушила зобов'язання несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлене договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення.

Здійснивши перерахунок інфляційних втрат та 3 % річних, зважаючи на прострочення відповідачем грошового зобов'язання, господарський суд прийшов до висновку, що зазначені нарахування здійснено позивачем не вірно, а тому позовні вимоги в цій частині підлягають частковому задоволенню, а саме інфляційні втрати в сумі 25 206,12 грн. та 3 % річних в сумі 3 684,79 грн., перерахунок яких здійснено в межах періодів визначених позивачем.

Витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, відповідно до статті 49 ГПК України, покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст. ст. 32, 33, 80, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

В И Р І Ш И В:

1. Припинити провадження по справі в частині стягнення з Комунального підприємства по утриманню житлового господарства Святошинського району міста Києва заборгованості в розмірі 87 556,19 грн.

2.Позов задовольнити частково.

3.Стягнути з Комунального підприємства по утриманню житлового господарства Святошинського району міста Києва (місцезнаходження: 03179, м. Київ, вул. Прилужна, буд. 6, код ЄДРПОУ 03366552) на користь Публічного акціонерного товариства «Київенерго» (місцезнаходження: 01001, м. Київ, пл. І.Франка, 5, код ЄДРПОУ 00131305) 16 060 (шістнадцять тисяч шістдесят) грн. 99 коп. - основного боргу, 25 206 (двадцять п'ять тисяч двісті шість) грн. 12 коп. інфляційних втрат, 3 684 (три тисячі шістсот вісімдесят чотири) грн. 79 коп. - 3 % річних, 1 325 (одну тисячу триста двадцять п'ять) грн. 09 коп. - державного мита та 312 (триста дванадцять) грн. 42 коп. - витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

4. В іншій частині позовних вимог відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя О.М. Спичак

Дата підписання рішення

09.02.2015 року