Рішення

від 27.07.2009 по справі 16/123пд

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

16/123пд

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ91000, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел. 55-17-32

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27.07.09                                                                                 Справа № 16/123пд.

      За позовом  Прокурора м. Луганська, м. Луганськ в інтересах держави в особі Луганської міської  ради, м. Луганськ

до Товариства з обмеженою відповідальністю “Тиск-Плюс”,               м. Луганськ

про стягнення 60568 грн. 93 коп. та розірвання договору

Суддя Шеліхіна Р.М.

при секретарі судового засідання Лисенко В.П.

За участю представників сторін:

від заявника -  Петрова Г.В., посвідчення від 01.07.08. №524;

від позивача -  Шинкарьова О.А., довіреність від 30.07.08. № И 01/03-10/5561/0/2-08;

від відповідача – представник не прибув,

                                                 ВСТАНОВИВ:

     Суть спору: прокурором заявлена вимога про стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості з орендної плати за землю в сумі 58117 грн. 39 коп., пені у сумі 2451 грн. 54 коп. на підставі договору  оренди землі від 30.07.07., державна реєстрація від 27.09.07. №040740200165.

     Заявник також просить суд розірвати договір оренди землі від 30.07.07., державна реєстрація від 27.09.07. №040740200165, укладений між Луганською міською радою та Товариством з обмеженою відповідальністю “Тиск-Плюс”, та зобов'язати відповідача повернути земельну ділянку позивачу.

          Відповідач відзиву на позовну заяву не надав, у судове засідання не прибув, участі повноважного представника не забезпечив, хоча був повідомлений про час і місце проведення судового засідання належним чином. Про причини відсутності у судових засіданнях під час слухання справи відповідач суд не повідомив. Відповідно до ст.75 ГПК України справу розглянуто за наявними в ній матеріалами.

Між сторонами по справі укладено договір оренди земельної ділянки від 30.07.07., державна реєстрація від 27.09.07. №040740200165 з додатками до вказаного договору, на підставі якого позивач зобов'язався надати відповідачу у тимчасове –строком на 49 років - платне користування на умовах оренди земельну ділянку площею 0,3832га на території м. Луганська на кварталі «Ольховський», буд.17 для будівництва та розміщення торгово-розважального центру, а відповідач зобов'язався сплачувати щомісячно орендну плату у відповідності до умов укладеного договору.

      На виконання умов договору та додаткових угод до договору позивач надав відповідачу вказану земельну ділянку за обумовлену договором орендну плату, що підтверджено матеріалами справи.

          Заявою, надісланою до міської ради м. Луганська від 05.10.07. №05/10-1, відповідач відмовився від оренди земельної ділянки. Клопотання відповідача було розглянуто міською радою і про результати розгляду міська рада м. Луганська  - більш ніж через один календарний рік - постановила рішення від 10.10.08. № 42/21, яким припинила право оренди відповідача на землю і розірвала договір оренди земельної ділянки від 30.07.07., державна реєстрація від 27.09.07. №040740200165 за взаємною згодою сторін, визнавши рішення міськради, якими було оформлено право оренди землі для відповідача, такими, що втратили чинність.

          Пунктом 6 рішення від 10.10.08. № 42/21 Луганська міська рада зобов'язала відповідача «в тижневий термін з моменту прийняття рішення звернутись до відповідного органу для укладання у встановленому законодавством порядку договору про розірвання договору оренди … та підписання акту приймання-передачі про повернення земельної ділянки…».

          Прокурор звернувся з даним позовом до суду з вимогою про стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості з орендної плати за землю в сумі 58117 грн. 39 коп. за період з 01.07.08. по 31.04.09. (як вказано у позовній заяві), пені у сумі 2451 грн. 54 коп. за період з 01.11.08. по 30.04.09. на підставі договору  оренди землі від 30.07.07., державна реєстрація від 27.09.07. №040740200165 та розірвання договору оренди землі.  

          Підставою позову є невиконання відповідачем умов договору оренди землі та рішення позивача від 10.10.08. № 42/21, яким позивач визнав обов'язковим укладення договору з відповідачем для того, щоб розірвати вказаний договір оренди земельної ділянки. Позов обґрунтовано, в тому числі, нормами Цивільного кодексу України в частині обов'язковості укладення договору про розірвання договору, тобто, розірвати договір у тій же формі, в якій його укладено.

          Враховуючи вищевикладене, повно, всебічно і об'єктивно дослідивши матеріали та обставини справи,  вислухав представників позивача та прокурора, оцінивши надані ними докази своїх вимог до суті спору, їх  належність, допустимість, достовірність кожного  окремо і у сукупності без надання жодному доказу пріоритету або вищої сили суд дійшов висновку, що позов не підлягає задоволенню за таких підстав.

Відповідно до норми ст.55 Основного закону держави –Конституції України кожна особа має право на захист свого порушеного права у суді. Захищати свої права особа зобов'язана у спосіб, визначений законом.

Відповідно до правил ст.33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень до суті спору. Згідно з вимогами ст.34 ГПК України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказами.

Правовідносини сторін по справі врегульовані вимогами Конституції України, Закону України «Про оренду землі», як спеціальною нормою права, та Земельним кодексом України з урахуванням правил Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні»в частині повноважень позивача по здійсненню прав та обов'язків щодо розпорядження земельними ресурсами територіальної громади.

Статтею 30 Закону України «Про оренду землі»зміна умов договору оренди землі здійснюється за взаємною згодою сторін. У разі  недосягнення  згоди  щодо  зміни умов договору оренди землі спір вирішується в судовому порядку.

Докази внесення змін до договору оренди земельної ділянки від 30.07.07., державна реєстрація від 27.09.07. №040740200165 про збільшення розміру орендної плати прокурором та позивачем суду не надано, між тим заборгованість прокурором розрахована не у відповідності до умов вказаного договору. Крім того, з тексту позовної заяви вбачається, що прокурор наполягає на стягненні боргу за період з 01.07.08. по 31.04.09., а в розрахунку (а.с.7) вказано таку ж суму боргу –58117,39грн., але за період з липня 2008 року по лютий 2009 року. Розрахунок боргу за березень 2008 року вказано окремо.

Також слід вказати, що в матеріалах справи відсутні докази, які б підтверджували правомірність дій позивача по розгляду клопотання відповідача з відмовою від оренди землі більш ніж через рік –звернення відповідача від 05.10.07. №05/10-1, рішення позивача по розгляду звернення від 10.10.08. № 42/21. Між тим, прокурор просить стягнути борг з орендної плати, починаючи з липня 2008 року.

Таким чином, у суду відсутні підстави для висновку про порушення законних прав позивача відповідачем.

Згідно з нормою статті 31 вказаного Закону договір оренди землі припиняється в разі:

-          закінчення строку, на який його було укладено;

-   викупу земельної ділянки для суспільних потреб та примусового

відчуження  земельної  ділянки з мотивів суспільної необхідності в

порядку, встановленому законом;

    -   поєднання в  одній  особі  власника  земельної   ділянки   та

орендаря;

    -   смерті фізичної    особи-орендаря,    засудження    його   до

позбавлення волі та відмови осіб,  зазначених  у  статті  7  цього

Закону,   від   виконання  укладеного  договору  оренди  земельної

ділянки;

-          ліквідації юридичної особи-орендаря;

-          відчуження  права оренди земельної ділянки заставодержателем.

Договір оренди  землі  припиняється  також  в інших випадках,

передбачених законом.  Договір оренди землі може бути розірваний за  згодою  сторін. На  вимогу  однієї  із  сторін договір оренди може бути достроково розірваний за рішенням суду в порядку, встановленому законом. Розірвання договору оренди землі в односторонньому порядку не

допускається, якщо інше не передбачено законом або цим договором.

Рішенням Луганської міської ради від 10.10.08. № 42/21 припинено право оренди відповідача та розірвано договір оренди земельної ділянки від 30.07.07., державна реєстрація від 27.09.07. №040740200165 за взаємною згодою сторін.

Таким чином, на день звернення прокурора з даним позовом до суду договір оренди земельної ділянки від 30.07.07., державна реєстрація від 27.09.07. №040740200165 розірвано за взаємною згодою сторін, а відтак підстави позову про стягнення боргу і неустойки та розірвання договору у зв'язку з його невиконанням - відсутні.

Відповідно до норми ст.19 Основного закону держави –Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

          Відповідно до ст.32 Закону України «Про оренду землі»на вимогу однієї із сторін договір  оренди  землі  може  бути достроково   розірваний   за  рішенням  суду  в  разі  невиконання сторонами обов'язків,  передбачених статтями 24 і 25 цього  Закону та  умовами  договору,  в разі випадкового знищення чи пошкодження об'єкта оренди,  яке істотно перешкоджає  передбаченому  договором використанню земельної ділянки,  а також на підставах,  визначених Земельним кодексом України ( 2768-14 ) та іншими законами України.

              У разі розірвання договору оренди землі з ініціативи орендаря

орендодавець  має  право  на  отримання  орендної  плати на землях

сільськогосподарського призначення за шість місяців,  а на  землях

несільськогосподарського  призначення  -  за  рік,  якщо  протягом

зазначеного періоду не  надійшло  пропозицій  від  інших  осіб  на

укладення  договору  оренди  цієї ж земельної ділянки на тих самих

умовах,  за  винятком  випадків,  коли  розірвання  договору  було

обумовлено  невиконанням  або  неналежним  виконанням орендодавцем

договірних зобов'язань.

    У разі розірвання договору оренди землі за погодженням сторін

кожна  сторона  має  право  вимагати в іншої сторони відшкодування понесених збитків відповідно до закону.

    Перехід права  власності  на  орендовану  земельну ділянку до

іншої особи,  а також реорганізація юридичної особи-орендаря не  є

підставою  для  зміни  умов або розірвання договору,  якщо інше не

передбачено договором оренди землі.

          Договором оренди земельної ділянки від 30.07.07., державна реєстрація від 27.09.07. №040740200165, який був укладений між сторонами по справі до прийняття рішення позивачем про його розірвання, встановлено умови повернення земельної ділянки відповідачем з користування і жоден з пунктів цього розділу договору не містить обов'язку відповідача укладати договір про розірвання договору оренди, звертаючись при цьому до «відповідно органу»позивача.

З огляду на зазначену норму права пункт 6 рішення Луганської міської ради від 10.10.08. № 42/21 в частині, якою встановлено, що відповідачу належить в тижневий термін з моменту прийняття рішення звернутись до відповідного органу (не вказано в рішенні до якого) для укладання у встановленому законодавством порядку договору про розірвання договору оренди є незаконним і прав та обов'язків не для кого не встановлює, оскільки дане рішення позивача у вказаній частині явно суперечить Закону.

Отже, доводи прокурора та позивача про обов'язковість відповідача укласти договір, яким розірвати договір оренди землі, спростовуються правилами Закону України «Про оренду землі».

          Правилом статті 34 Закону встановлено наслідки припинення або розірвання договору оренди землі і вказано, що у разі  припинення  або  розірвання  договору  оренди   землі орендар  зобов'язаний  повернути орендодавцеві земельну ділянку на умовах,  визначених договором.  Орендар не  має  права  утримувати земельну ділянку для задоволення своїх вимог до орендодавця.

    У разі невиконання орендарем обов'язку щодо  умов  повернення

орендодавцеві  земельної ділянки орендар зобов'язаний відшкодувати

орендодавцю завдані збитки.

Пунктом 40 договору оренди земельної ділянки від 30.07.07., державна реєстрація від 27.09.07. №040740200165, який є предметом спору, визначено, що за невиконання або за неналежне виконання умов договору, сторони несуть відповідальність відповідно до умов договору і вимог закону.  Ні договором, ні законом задоволення вимог прокурора, викладених в цьому позові, не передбачено.

          З урахуванням викладеного позов задоволенню не підлягає, адже позовні вимоги прокурора є безпідставними, не підтвердженими належними доказами і такими, що суперечать нормі закону та правовідносинам сторін по справі.

          Питання про судові витрати суд не вирішує, оскільки прокурор звільнений від їх сплати.

          На підставі викладеного, ст.ст.19,55 Конституції України, ст.ст.30,31,32 Закону України «Про оренду землі», керуючись ст.ст.33,34,43,49,75,82,84,85 ГПК України, суд

В И Р І Ш И В :

          Відмовити у позові.

Рішення підписане 03.08.09.

Суддя                                                                                              Р. Шеліхіна