Ухвала

від 26.03.2015 по справі 2а-102/12/0170/26

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26 березня 2015 року м. Київ К/9991/69609/12

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

головуючого: Штульман І.В. (доповідач),

суддів: Бутенка В.І.,

Олексієнка М.М., -

розглянувши в касаційній інстанції в порядку письмового провадження справу за позовом ОСОБА_2 до Республіканського комітету Автономної Республіки (далі - РК АР) Крим з транспорту та зв'язку про скасування наказу та спонукання до виконання певних дій, за касаційною скаргою ОСОБА_2 на ухвалу Окружного адміністративного суду АР Крим від 30 березня 2012 року та ухвалу Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 18 жовтня 2012 року, -

встановив:

У січні 2012 року ОСОБА_2 звернувся в суд з позовом до РК АР Крим з транспорту та зв'язку, після уточнення якого 1 березня 2012 року просив, крім іншого, визнати днем звільнення не 27 вересня 2011 року, а останній день його роботи в РК АР Крим з транспорту та зв'язку, тобто 29 вересня 2011 року, і провести відповідний перерахунок та виплату грошових сум.

Ухвалою Окружного адміністративного суду АР Крим від 30 березня 2012 року, залишеною без змін ухвалою Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 18 жовтня 2012 року, провадження в адміністративній справі в цій частині позовних вимог - закрито.

ОСОБА_2, посилаючись на порушення судами попередніх інстанцій норм процесуального права, подав до Вищого адміністративного суду України касаційну скаргу, просить скасувати ухвалу Окружного адміністративного суду АР Крим від 30 березня 2012 року та змінити ухвалу Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 18 жовтня 2012 року, позов у цій частині задовольнити.

Касаційна скарга позивача на ухвалу Окружного адміністративного суду АР Крим від 30 березня 2012 року та ухвалу Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 18 жовтня 2012 року підлягає задоволенню частково з наступних підстав.

Відповідно до частин першої та другої статті 220 Кодексу адміністративного судочинства (далі - КАС) України суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні, та вирішувати питання про достовірність того чи та іншого доказу. Суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги, але при цьому може встановлювати порушення норм матеріального чи процесуального права, на які не було посилання в касаційній скарзі.

Закриваючи провадження в адміністративній справі в частині позовних вимог ОСОБА_2 про визнання днем звільнення не 27 вересня 2011 року, а останній день його роботи в РК АР Крим з транспорту та зв'язку, суд першої інстанції, з висновком якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що фактично позивачем заявлені вимоги про встановлення певного юридичного факту.

Статтею 159 КАС України визначено, що судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Однак оскаржувані ухвалу Окружного адміністративного суду АР Крим від 30 березня 2012 року та ухвалу Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 18 жовтня 2012 року не можна вважати такими, що відповідають вимогам законності та обґрунтованості.

Пунктом 2 частини другої статті 17 КАС України встановлено, що юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори, зокрема, спори з приводу прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби.

Правомірність звільнення позивача з публічної служби, зокрема, позовні вимоги в частині визначення дати звільнення, на думку колегії суддів Вищого адміністративного суду України, повинні розглядатися в порядку адміністративного судочинства.

Згідно з частиною першою статті 227 КАС України підставою для скасування судових рішень судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи для продовження розгляду є порушення норм матеріального чи процесуального права, які призвели до постановлення незаконної ухвали, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі.

Керуючись статтями 220, 222, 223, 227, 230, 231 КАС України, суд, -

ухвалив:

Касаційну скаргу ОСОБА_2 - задовольнити частково.

Ухвалу Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 30 березня 2012 року та ухвалу Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 18 жовтня 2012 року - скасувати.

Справу за позовом ОСОБА_2 до Республіканського комітету Автономної Республіки Крим з транспорту та зв'язку в частині вимог про визнання днем його звільнення не 27 вересня 2011 року, а 29 вересня 2011 року, - останній день роботи в Республіканському комітеті Автономної Республіки Крим з транспорту та зв'язку, - направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Головуючий (підпис) І.В. Штульман Судді (підпис)В.І. Бутенко (підпис)М.М. Олексієнко