Постанова

від 03.07.2009 по справі 4-99/09

ЖОВКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 4-99/2009р

Справа № 4-99/2009р.

П О С Т А Н О В А

судового засідання

03 липня  2009

року Жовківський районний суд Львівської області в складі:

головуючої 

судді     Копняк С.М.

при секретарі        

Мариняк Н.В.

з участю прокурора    

Кузь Т.О.

та представника скаржника ОСОБА_1 - адвоката ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду

в м.Жовкві Львівської області  справу за

скаргою ОСОБА_1 на постанову старшого слідчого СВ Жовківського РВ  ГУ МВС України у Львівській області від 12

березня 2009 року про порушення кримінальної справи по факту   за ознаками злочину, передбаченого ст.212

ч.3  КК України, вчинених у процесі

господарської діяльності   ПП «Карат»,

постанову старшого слідчого СВ Жовківського району РВ ГУ МУС України у

Львівській області про порушення кримінальної справи від 21 серпня 2008 року по

факту шахрайства (ПП «Карат»), за ознаками складу злочину, передбаченого ст.190

ч.3 КК України та  постанову слідчого ОВС

СВ ПМ ДПА у Львівській області  про

порушення кримінальної справи від 17 квітня 2009 року за фактом вчинення

фіктивного підприємництва ПП «Карат» за ознаками складу злочину, передбаченого

ст.205 ч.2 КК України, -  

в с т а н о в и в :

ОСОБА_1 звернувся до суду зі скаргою на постанову с таршого слідчого з

СВ Жовківського РВ ГУ МВС України у Львівській області  про порушення кримінальної справи від

12.03.2009 року по факту ухилення від сплати податків, зборів, інших

обов'язкових платежів в особливо великих розмірах (ПП «Карат»), за ознаками

злочину, передбаченого ст.212 ч.3 КК України, за якою 23.04.2009 року

постановою Жовківського районного суду Львівської області відкрито провадження

у справі.

21.05.2009 року скаржник подав до суду додаткову скаргу на постанови про

порушення  кримінальної справи по факту

за ознаками злочинів, передбачених ст.ст.190 ч.3, 205 ч.2 КК України, вчинених

у процесі господарської діяльності ПП «Карат».

Постановою Жовківського районного суду Львівської

області 25.05.2009 року відкрито провадження за додатковою скаргою ОСОБА_1 на

постанову про порушення кримінальної справи по факту за ознаками складу

злочинів, передбачених ст.ст.190 ч.3, 205 ч.2 КК України, вчинених у процесі

господарської діяльності ПП «Карат»,  та

об'єднано в одне провадження розгляд скарги ОСОБА_1 на постанову про порушення

кримінальної справи по факту за ознаками складу злочинів, передбачених

ст.ст.190 ч.3, 205 ч.2 КК України, вчинених у процесі господарської діяльності

ПП «Карат» з скаргою ОСОБА_1 на постанову старшого слідчого СВ Жовківського

району РВ ГУ МУС України у Львівській області капітана міліції Опалькової О.Ю.

про порушення кримінальної справи від 12.03.2009 року по факту ухилення від

сплати податків, зборів, інших обов'язкових платежів в особливо великих

розмірах (ПП «Карат»), за ознаками складу злочину передбаченого ст.212 ч.3 КК

України. Об'єднання вказаних справ в одне провадження та їх спільний розгляд

пов'язано з тим, що всі оскаржувані постанови винесені слідчими в межах однієї

кримінальної справи № 121-1154, стосуються одного періоду діяльності приватного

підприємств «Карат», зазначені слідчими дані, які вказують на наявність ознак

злочинів, передбачених ст.212 ч.3, ст. 190 ч.3, ст.205 ч.2 КК України, і є

підставою для порушення ними оскаржуваних постанов містяться

- 

2  -

фактично

в одних матеріалах та стосуються одних і тих самих дій, які полягають в

оформленні і  поданні невстановленими

особами податкових декларацій за травень-червень 2008 року та виписування

податкових накладних від імені ПП «Карат» за цей період.

Свої скарги на постанови про порушення

кримінальних справ по факту за ознаками злочинів, передбачених ст.ст.212 ч.3,

190 ч.3, 205 ч.2  КК України,   вчинених  

у   процесі   господарської діяльності ПП «Карат»,  які захисник і представник скаржника

ОСОБА_1  - ОСОБА_3 підтримала в судовому

засіданні, мотивують тим, що всі три постанови є необгрунтованими та такими, що

прийняті всупереч вимогам закону, і призводять до порушення його прав та

законних інтересів, як колишнього засновника і директора підприємства. Всі

висновки слідчих органів щодо вчинення невстановленими особами злочинів,

передбачених ст.212 ч.3,   ст. 190

ч.3,   ст.205 ч.2  КК України, зроблені ними з врахуванням

того,  що невстановленими особами у

травні та червні 2008 року подано до Жовківської ДПІ  податкові декларацій з ПДВ від імені та з

відбитком печатки ПП «Карат», та, відповідно, оформлено податкові накладні, що

є доказом заподіяння державі шкоди в особливо великих розмірах. Подання від

імені ПП «Карат» невстановленими особами податкових декларації по податку на додану

вартість за травень і червень 2008 року з відбитком печатки ПП «Карат» не може

призвести до ненадходження до бюджету коштів в особливо великих розмірах та

свідчити про заподіяння державі будь-якої шкоди. Податкова декларація по ПДВ,

як і будь-які інші документи податкової звітності, складаються на підставі

первинних документами бухгалтерського обліку, 

без яких дані декларації є непідтвердженими, а заподіяння шкоди державі

при здійсненні підприємством господарської діяльності підлягає підтвердженню

належними доказами, зокрема, несплатою узгодженого податкового зобов'язання,

визначеного податковим органом, дані про отримання бюджетного відшкодування

ПДВ, отримання прибутку від здійснення діяльності без отримання ліцензії чи

іншого дозволу, тощо. Безпідставне порушення кримінальних справ щодо діяльності

ПП «Карат» по факту ухилення від сплати податків, зборів, інших обов'язкових

платежів в особливо великих розмірах,  за

ознаками злочину, передбаченого ст.212 ч.3 КК України, по  факту вчинення шахрайства, яке заподіяло

державі шкоду у великих розмірах,  за

ознаками злочину, передбаченого ст.190 ч.3 КК України, та по факту вчинення

фіктивного підприємництва, яке заподіяло велику матеріальну шкоду державі, за

ознаками злочину, передбаченого ст.205 ч.2 КК України, та проведення в межах їх

розслідування слідчих дій спрямованих на дослідження фінансово-господарських

операцій третіх юридичних осіб без будь-якої участі у них ПП «Карат»,

призводить до  порушення прав та

інтересів ОСОБА_1, як колишнього директора та засновника ПП «Карат», оскільки

ставить під сумнів правомірність створення ОСОБА_1 даного підприємства та

законність його діяльності, законність дій ОСОБА_1 як керівника ПП «Карат» при

організації та веденні бухгалтерського обліку, податкової звітності. Порушення

прав та інтересів   ОСОБА_1 також полягає

у тому, що це заподіює шкоду його діловій репутації, оскільки  у період з 14.07.2007 року по 08.05.2008 року

інформація про скаржника як керівника ПП «Карат» містилась в Єдиному  державному реєстрі  юридичних і фізичних осіб та фізичних

осіб-підприємців та згідно нотаріальної довіреності від 21.04.2008 року ОСОБА_1

був представником ОСОБА_4, як засновника ПП «Карат», у відносинах з органами

державної влади, у тому числі у відносинах з органами  державної податкової служби.

Таким чином, скаржник та його

захисник і представник вважають, що як станом на момент порушення кримінальних

справ, так і станом на сьогоднішній день у слідчих не було і не могло бути

належних і законних підстав для порушення кримінальних справ по факту за

ознаками злочинів, передбачених ст.212 ч.3,  

ст. 190 ч.3,   ст.205 ч.2  КК України,  

вчинених   у   процесі  

господарської діяльності ПП «Карат», що відповідно до ч.2 ст.94 є єдиною

підставою для порушення кримінальної справи, та у зв'язку з дим порушення

слідчим ст.98 КПК України. З урахуванням вищенаведеного,  вважають, що оскаржувані

-  3  -

постанови не можуть 

залишатися в силі та їх слід скасувати та відмовити у порушенні

кримінальних  справ.    

        Просять

скаргу задовольнити повністю, скасувати оскаржувані постанови про порушення

кримінальних справ по факту, як незаконні і належно не обґрунтовані, та

відмовити у порушенні кримінальних справ на підставі ст.6 п.2 КПК України,

оскільки у наданих слідчими органами матеріалах, на підставі яких було прийнято

рішення про порушення  кримінальних

справ,  відсутні дані про вчинення

будь-якими особами у процесі  господарської

діяльності ПП «Карат» злочинів, передбачених ст.212 ч.3,  ст. 190 ч.3, 

ст.205 ч.2  КК України.  

Прокурор скаргу заперечив, вказавши на законність та обґрунтованість

оскаржуваної постанови. Зазначив, що слідчими при винесенні оскаржуваних

постанов  дотримано вимоги ст.ст.94, 98

КПК України, тому що зібраними у процесі дослідчої перевірки доказами

підтверджено вчинення злочинів, 

передбачених ст.212 ч.3, ст. 190 ч.3, ст.205 ч.2  КК України, що пов'язані з діяльністю  ПП «Карат».

Заслухавши учасників процесу, оглянувши та перевіривши матеріали скарги,

надані слідчим матеріали кримінальної справи №121-1154, на підставі яких було

прийнято рішення про порушення 

кримінальних справ про вчинення у  

процесі  господарської діяльності

ПП «Карат» злочинів, передбачених ст.212 ч.3, 

ст. 190 ч.3,  ст.205 ч.2  КК України, суд приходить до висновку про

підставність скарги.

Розгляд скарги ОСОБА_1 на постанову старшого слідчого з СВ Жовківського

РВ ГУ МВС України у Львівській області про порушення кримінальної справи від

12.03.2009 року по факту ухилення від сплати податків, зборів, інших

обов'язкових платежів в особливо великих розмірах (ПП «Карат»), за ознаками

злочину, передбаченого ст.212 ч.3 КК України, який постановою судді про

відкриття провадження за скаргою від 23.04.2009 року було призначено на

29.04.2009 року, не відбувся з тих підстав, що слідчими органами не було

виконано вимогу суду щодо своєчасності надання матеріалів,  на підставі яких було прийнято рішення про

порушення  кримінальних справ. Вимога

суду щодо надання вказаних матеріалів №№7493-7494 від 08.05.2009 року, яка

скерована прокурору Львівської області та начальнику СВ ПМ ДПА у Львівській

області, була виконана лише 26.05.2009 року, що підтверджується супровідним

листом СВ УПМ ДПА у Львівській області № 2684/091 від 21.05.2009 року,

зареєстрованим канцелярію суду 26.05.2009 року за вхідним № 2960. Несвоєчасне

надання слідчим, у провадженні якого знаходилась справа, у порядку ст.236-8 КПК

України матеріалів,  на підставі яких

було прийнято рішення про порушення 

кримінальної справи, призвело до тривалого розгляду скарги та

використання зазначених матеріалів для прийняття рішення щодо порушення

кримінальної справи по факту за ознаками злочину, передбаченого ст.205 ч.2 КК

України,  вчиненого у процесі

господарської діяльності ПП «Карат».

Стаття 236-7 КПК України визначено, що постанова органу дізнання,

слідчого, прокурора про порушення кримінальної справи щодо конкретної особи чи

за фактом вчинення злочину може бути оскаржена до місцевого суду за місцем

розташування органу або роботи посадової особи, яка винесла постанову, з

дотриманням правил підсудності. Суд приймає до розгляду скаргу на постанову про

порушення кримінальної справи протягом усього часу перебування справи у

провадженні слідчого, прокурора до моменту закінчення досудового слідства.

У відповідності до ст.98 ч.1 КПК України при винесенні постанови про

порушення кримінальної справи слідчий, прокурор зобов'язаний вказати приводи та

підстави, статтю кримінального закону на підставі якого порушується кримінальна

справа. Відповідно до

-  4  -

ст.94 КПК України, одним із  приводів до порушення кримінальної справи

є  безпосереднє виявлення органом

дізнання, слідчим, прокурором або судом ознак злочину. При цьому, справа може

бути порушена тільки в тих випадках, коли є достатні дані, які вказують на

наявність ознак злочину. Однак, всупереч вказаних правових норм, слідчими  недостатньо проведено перевірку даних, які б

вказували на наявність в діях будь-яких осіб ознак злочинів, передбачених

ст.212 ч.3,   ст. 190 ч.3,   ст.205 ч.2 

КК України,   вчинених   у   процесі   господарської діяльності ПП «Карат», та їх

безпосереднє виявлення органом дізнання, 

що стало підставою передчасного винесення постанови про порушення

кримінальної справи по факту.

Таким чином, при винесенні оскаржуваних постанов про порушення

кримінальних справ по факту за ознаками злочинів, передбачених ст.212 ч.3,   ст. 190 ч.3,   ст.205 ч.2 

КК України,   вчинених   у  

процесі господарської діяльності ПП «Карат», допущено суттєве порушення

вимог кримінально-процесуального закону, що тягне за собою порушення прав

скаржника  -  ОСОБА_1, який у період з 14.07.2007 року по

08.05.2008 року був керівником ПП «Карат».

Судом встановлено, що 12.03.2009 року старшим слідчим СВ

Жовківського району РВ ГУ МУС України у Львівській області винесено постанову

про порушення кримінальної справи по факту за ознаками злочину, передбаченого

ст.212 ч.3 КК України. З врахуванням змісту вказаної постанови, така

прийнята   слідчим з врахуванням таких

даних, як подання у Жовківську ДПІ у травні та червні 2008 року податкових декларацій,  які надходили поштою та були підписані

невстановленими особами від імені ПП «Карат» та безпідставне виписування  невстановленими особами податкових накладних

від імені ПП «Карат» на суму ПДВ  за

травень 2008 року у розмірі 3421640,00 грн., що встановлено довідкою Головного

відділу податкової міліції ДПІ у м.Львові відповідно до якої  проведено аналіз даних рядка 9 Декларації з

ПДВ та додатки № 5  до Декларації з ПДВ

за травень 2008 року. Жодних підстав та приводів для винесення вказаної

оскаржуваної постанови про порушення кримінальної справи у відповідності до

вимог ст.ст.94,98 КПК України слідчим не вказано. З опису документів дослідчої

перевірки ПП «Карат», які послужили до порушення кримінальної справи за ст.212

ч.3 КК України, наданого СВ ПМ ДПА у Львівській області, вбачається, що

порушення вказаної кримінальної справи мало місце на підставі  рапорту КОЗП № 135 від 10.03.1999 року ГВПМ

ДПІ у м.Львові ОСОБА_5, складений на підставі розгляду довідки №1452/26-31 від

10.03.1999 року «Про дослідження результатів неправомірної діяльності ПП

«Карат» за травень 2008 року» та додаткових матеріалів щодо

фінансово-господарської діяльності зазначеного підприємства, які відсутні в

наданих матеріалах справи; довідки ДПІ у м.Львові №1452/26-31 від 10.03.2009

року «Про дослідження результатів неправомірної діяльності ПП «Карат» за

травень 2008 року», складеної головним 

державним податковим ревізором-інспектором ГВПМ ОСОБА_7; поясненнями

ОСОБА_6 від 04.07.2008 року; протоколом допиту свідка ОСОБА_7 від 05.03.1999

року; висновком спеціаліста НДЕКЦ ГУ МВСУ у Львівській області № 6/354 від

19.08.2008 року, у якому  зазначено, що

підписи на податкових деклараціях з ПДВ ПП «Карат» за травень-червень 2008 року

і додатках до них  виконані не гр.

ОСОБА_4, та ксерокопіями податкової звітності з податку на додану вартість ПП

«Карат» за травень-червень 2008 року.

Ст.212 КК України передбачено відповідальність за ухилення від сплати

податків, зборів (обов'язкових платежів), що входять в систему оподаткування,

введених у встановленому законом порядку, вчинене  службовою особою  підприємства, установи, організації,

незалежно від форми власності  або особою,

що займається підприємницькою діяльністю без створення юридичної особи чи

будь-якою іншою  особою, яка зобов'язана

їх сплачувати, якщо ці діяння призвели до фактичного ненадходження до бюджетів

чи державних цільових фондів  коштів.

Ст.212 ч.3 КК України передбачає відповідальність за  ухилення від сплати податків, вчинене особою,

раніше судимою за ухилення від сплати

•  

5  -

податків, зборів (обов'язкових платежів), або якщо вони

призвели  до фактичного ненадходження до

бюджетів чи державних цільових фондів коштів в особливо великих розмірах.

Вказане свідчить, що ухилення від сплати податків є злочином з матеріальним

складом, для кваліфікації якого потрібно встановлення певних

суспільно-небезпечних наслідків, тобто фактичне ненадходження до бюджетів

коштів у великих або в особливо великих розмірах. Вказаний злочин вважається

закінченим з  моменту фактичного ненадходження

до бюджетів чи державних цільових фондів коштів, які мали бути сплачені у

строки та в розмірах, передбачені законодавством з питань оподаткування, тобто

з наступного дня після настання строку, до якого мав бути сплачений податок,

безпосередньо зумовлений ухиленням від 

його сплати.

    Спеціальним

законом з питань оподаткування, який установлює порядок погашення зобов'язань ю

ридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з

податків і зборів (обов'язкових платежів), включаючи збір на обов'язкове

державне пенсійне страхування та внески на загальнообов'язкове державне

соціальне страхування, нарахування і сплати пені та штрафних санкцій, що

застосовуються до платників податків контролюючими органами, у тому числі за

порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, та визначає процедуру

оскарження дій органів стягнення є Закон України «Про порядок погашення

зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»

№ 2181 від 21.12.2000 року.

    Відповідно до

п.1.3 ст.1 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків

перед бюджетами та державними цільовими фондами» , податковий борг (недоїмка) -

це  податкове зобов'язання (з урахуванням

штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгоджене платником податків або

узгоджене в адміністративному чи судовому порядку, але не сплачене у

встановлений строк, а також пеня, нарахована на суму такого податкового

зобов'язання. Порядок узгодження податкового зобов'язання визначено ст.5 Закону

України „Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами

та державними цільовими фондами" . Зокрема, згідно підп.5.2.1 п.5.2 ст.5

вказаного Закону  податкове зобов'язання

платника податків, нараховане контролюючим органом відповідно до п.п.4.2 та 4.3

ст.4 цього Закону, вважається узгодженим у день отримання платником податків

податкового повідомлення, за винятком випадків, визначених підп.5.2.2 цього

пункту.

Відповідно до п.1.9 ст.1, ст.6 Закону України „Про порядок погашення зобов'язань

платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами",  податкове повідомлення - це письмове

повідомлення контролюючого органу про обов'язок платника податків сплатити суму

податкового зобов'язання, визначену контролюючим органом у випадках,

передбачених цим Законом. У разі коли сума податкового зобов'язання

розраховується контролюючим органом відповідно до ст.4 цього Закону, такий

контролюючий орган надсилає платнику податків податкове повідомлення, в якому

зазначаються підстава для такого нарахування, посилання на норму податкового

закону, відповідно до якої був зроблений розрахунок або перерахунок податкових

зобов'язань, сума податку чи збору (обов'язкового платежу), належного до

сплати, та штрафних санкцій за їх наявності, граничні строки їх погашення, а

також попередження про наслідки їх несплати в установлений строк та граничні

строки, передбачені законом для оскарження нарахованого податкового

зобов'язання (штрафних санкцій за їх наявності).

Підпунктами 5.2.2 п.5.2 ст.5 Закону України „Про порядок погашення

зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими

фондами" визначено, що у разі коли платник податків вважає, що

контролюючий орган невірно визначив суму податкового зобов'язання або прийняв будь-яке

інше рішення, що суперечить законодавству з питань оподаткування або виходить

за межі його компетенції, встановленої законом, такий платник податків має

право звернутися до контролюючого органу із скаргою про

-  6  -

перегляд

цього рішення, яка подається у письмовій формі та може супроводжуватися

документами, розрахунками та доказами, які платник податків вважає за потрібне

надати.

Відповідно до підпунктів 5.2.4   п.5.2 ст.5 Закону України „Про порядок

погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними

цільовими фондами", день закінчення процедури адміністративного оскарження

вважається днем узгодження податкового зобов'язання платника податків. При

зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання недійсним рішення

контролюючого органу податкове зобов'язання вважається неузгодженим до розгляду

судом справи по суті та прийняття відповідного рішення. Відповідно до

підп.5.3.2 п.5.3 ст.5 Закону України „Про порядок погашення зобов'язань

платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами",  у випадках апеляційного узгодження суми

податкового зобов'язання платник податків зобов'язаний самостійно погасити її

узгоджену суму, а також пеню та штрафні санкції за їх наявності протягом десяти

календарних днів, наступних за днем такого узгодження.

Таким чином, злочин, передбачений ст.212 КК України, є закінченим з

моменту фактичного ненадходження до бюджетів, чи державних цільових фондів

коштів, які мали бути сплачені у строки та в розмірах, передбачених законодавством

з питань оподаткування (тобто, сум узгоджених податкових зобов'язань,

визначних  згідно із Законом України №

2181), а саме - з наступного дня після настання строку, до якого мав бути

сплачений податок, збір чи інший обов'язковий платіж, що відповідно до

визначеного ст.5 вказаного Закону порядку вважається узгодженим і підлягає

сплаті.

Однак, у матеріалах кримінальної справи, які стали підставою для

порушення такої, наданих суду, відсутні дані про визначення ПП «Карат»

контролюючим (податковим) органом податкового зобов'язання по податку на додану

вартість шляхом прийняття відповідного податкового повідомлення  та його узгодження у порядку, встановленому

ст.5 Законом України „Про порядок погашення зобов'язань платників податків

перед бюджетами та державними цільовими фондами". Також у вказаних

матеріалах відсутні податкові накладні, які на думку слідчого могли бути

виписані від імені ПП «Карат» на суму ПДВ 

за травень 2008 року у розмірі 3421640,00 грн.

    Прийняття

оскаржуваної постанови від 12.03.2009 року про порушення кримінальної справи по

факту за ознаками злочину, передбаченого ст.212 ч.3 КК України,  проводилось з врахуванням довідки ДПІ у

м.Львові №1452/26-31 від 10.03.2009 року «Про дослідження результатів

неправомірної діяльності ПП «Карат» за травень 2008 року», на підставі якої

визначено  розмір суми ухилення від

сплати податків - 3421640,00 грн. Вказана довідка складена на підставі

поданої  до ДПІ у Жовківському районі

податкової звітності з ПДВ за травень 2008 року, даних бази АІС обласного

рівня, відомостей ЄДР щодо ПП «Карат», пояснень гр-на ОСОБА_4 та висновку

спеціаліста НДЕКЦ, і в ній не міститься жодних розрахунків недоплаченої суми

ПДВ, а лише зазначено висновок про можливість безпідставного включення  до складу податкового кредиту  контрагентами 

ПП «Карат»  суми по ПДВ в розмірі

3421640,00 грн., що призвело до заниження суми податку на  додану вартість, яка поступає до Державного

бюджету України.

    З наведеного

вбачається, що безпосереднього виявлення слідчим ознак злочину не було,

оскільки ті обставини, що лягли в основу оскаржуваної постанови слідчого СВ

Жовківського району РВ ГУ МУС України у Львівській області, виявлені посадовою

особою ДПІ  у м.Львові. Довідку ДПІ у

м.Львові №1452/26-31 від 10.03.2009 року можна вважати лише іншою інформацією,

що не носить характеру офіційного повідомлення про злочин, тому така інформація

не може бути законним приводом для порушення кримінальної справи.

    Діючим

законодавством, в тому числі Законом України «Про державну податкову службу в

Україні»             №  783-XIV від 30.06.1999 року, Законом України

«Про міліцію» №  565-XII від 20.12.1990

року, Законом України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків

перед бюджетами та державними цільовими фондами» № 2181 від 21.12.2000 року та

Законом України «Про систему оподаткування» № 

1251-XII від 25.06.1991 року  не

передбачено такої форми контролю за дотриманням валютного та

- 

7  -

податкового законодавства платниками податків, як

«довідка про дослідження» чи «дослідження» фінансово-господарської діяльності,

а чітко визначено процедуру здійснення такого контролю у формі планових та

позапланових документальних перевірок, лише за наслідками проведення яких

можуть бути встановлені факти наявності або відсутності порушень вимог податкового

законодавства та, як наслідок, ненадходження до бюджету відповідних сум коштів.

За результатами проведених податковими органами перевірок при наявності

законних підстав приймається відповідне податкове повідомлення про визначення

податкового зобов'язання, яке згідно вимог ст.5 Закону України «Про порядок

погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними

цільовими фондами» може бути оскаржено в адміністративному або судовому

порядку. І лише, у випадку коли після закінчення процедури оскарження,

визначена податковим органом сума податкового зобов'язання не скасовується або

змінюється, у суб'єкта підприємницької діяльності виникає податковий борг

(недоїмка).

З врахуванням наведеного,  суд

вважає необґрунтованим зазначення слідчим 

обставин, що містять склад злочину, передбаченого ч.3 ст.212 КК України,

тобто в умисних діях по ухиленню від сплати податків у особливо великих

розмірах, оскільки на день винесення оскаржуваної постанови податкове

зобов'язання щодо сплати ПП «Карат» податку на додану вартість у сумі

3421640,00 грн., яка зазначена податковим ревізором-інспектором у  довідці ДПІ у м.Львові №1452/26-31 від

10.03.2009 року , не є визначеним та узгодженим у встановленому законом порядку,

а тому у підприємства не виникло обов'язку по сплаті визначеної суми податку до

бюджету. Наведене свідчить про відсутність даних, які б вказували на наявність

ознак злочину, передбаченого ст.212 ч.3 КК України, вчиненого при здійсненні

господарської діяльності ПП «Карат».  

Згідно ст.94 ч.2 КПК України, справа може бути порушена тільки в тих

випадках, коли є достатні дані, які вказують на наявність ознак злочину. Із

змісту ст.98 ч.1 КПК України випливає, що прокурор, слідчий, орган дізнання або

суддя зобов'язані винести постанову про порушення кримінальної справи лише при

наявності приводів і підстав, зазначених у ст.94 цього Кодексу.

Однак, вирішуючи питання про порушення кримінальної справи, старший

слідчий СВ Жовківського РВ ГУ МВС України у Львівській області  на вищенаведені обставини щодо відсутності,

встановлених ст.94 КПК України приводів та підстав для порушення кримінальної

справи своєї уваги не звернув, натомість безпідставно прийняв до уваги дані

податкової звітності ПП «Карат» та довідку ДПІ м.Львова,  які не підтверджено первинними

фінансово-господарськими документами.

З врахуванням перевірених обставин скарги, наявних у кримінальній справі

матеріалів, не вдаючись до аналізу доказів, а лише перевіряючи законність

приводів та достатність даних (підстав), суд приходить до висновку, що при

винесенні оскаржуваної постанови старшого слідчого з СВ Жовківського РВ ГУ МВС

України у Львівській області про порушення кримінальної справи від 12.03.2009

року по факту ухилення від сплати податків, зборів, інших обов'язкових платежів

в особливо великих розмірах (ПП «Карат»), за ознаками злочину, передбаченого

ст.212 ч.3 КК України, не було дотримано вимог ст.ст.94, 98 КПК. Оскаржувана

постанова, винесена без зазначення приводів та без законних підстав, виключний

перелік яких вказаний у ст.94 КПК, та на недостатньо з'ясованих обставинах, без

належного аналізу та оцінки законності приводів та підстав, прийняте рішення

було передчасним, таким, що не відповідало вимогам ст.ст.94, 98 КПК України. У

зв'язку з чим, оскаржувана постанова залишатись у силі не може, підлягає

скасуванню в судовому порядку.

Судом встановлено, що 21.08.2008 року старшим слідчим СВ Жовківського

району РВ ГУ МУС України у Львівській області 

винесено постанову про порушення кримінальної справи по факту шахрайства

за ознаками злочину, передбаченого ст.190 ч.3 КК України. З

-  8  -

врахуванням

змісту вказаної постанови, така  прийнята

слідчим з врахуванням таких даних, як втрата у травні 2008 року новим власником

ПП «Карат» ОСОБА_4 документів і печатки ПП «Карат»  та подання у Жовківську ДПІ у травні та

червні 2008 року податкових декларацій, 

які надходили поштою та були підписані невстановленими особами від імені

ПП «Карат».  При винесенні вказаної

постанови слідчим не зазначено розміру спричинених державі матеріальних збитків

та яким чином вони заподіяні, не вказано жодних підстав та приводів для

винесення вказаної оскаржуваної постанови про порушення кримінальної справи у

відповідності до вимог ст.ст. 94, 98 КПК України.

З опису документів дослідчої перевірки ПП «Карат», які

послужили до порушення кримінальної справи за ст.190 ч.3 КК України, наданого

СВ ПМ ДПА у Львівській області, вбачається, що порушення вказаної кримінальної

справи мало місце з врахуванням супровідного листа Червоногвардійського ВПМ УПМ

ДПА у Львівській області, зареєстрованого в ЖРЗПЗ № 1518 від 12.08.2008 року,

пояснень гр-на ОСОБА_4 від 01.08.2008 року, довідки ГВ ПМ ДПІ у м.Львові №

6557/26-31 від 20.08.2008 року «Про дослідження результатів неправомірної

діяльності ПП «Карат»  (32993155) за

період з квітня по червень 2008 року, ксерокопія сторінки друкованого видання

«Премьер» за 12.06.2008 року.

Ст.190 ч.3 КК України передбачено відповідальність

за  заволодіння чужим майном або

придбання права на майно шляхом обману чи зловживання довірою (шахрайство)

вчинене у великих розмірах, або шляхом незаконних операцій з використанням

електронно-обчислювальної техніки. Вказане свідчить, що шахрайство є злочином з

матеріальним складом, для кваліфікації якого потрібно встановлення певних  суспільно- небезпечних наслідків, тобто

фактичне  заволодіння чужим майном або

придбання права на майно. Що ж стосується порушення кримінальної справи за

ст.190 ч.3 КК України, то для наявності ознак цього злочину необхідно

встановити факт спричинення збитків у великих розмірах або вчинення

шахрайства  шляхом незаконних операцій з

використанням електронно-обчислювальної техніки.  В оскаржуваній постанові слідчим лише

зазначено, що злочином завдано значні матеріальні збитки державі, без

зазначення їх конкретного розміру. Також слід зазначити, що ст.190 ч.3 КК

України передбачає відповідальність за «шахрайство», тобто заволодіння чужим

майном або придбання права на майно шляхом обману чи зловживання довірою

вчинене у великих розмірах. А значна матеріальна шкода, про яку йдеться в

постанові є кваліфікуючою ознакою шахрайства згідно ст.190 ч.2, а не ст.190 ч.3

КК України, як вказано в оскаржуваній постанові про порушення кримінальної

справи.

    Прийняття

оскаржуваної постанови від 21.08.2008 року про порушення кримінальної справи по

факту за ознаками злочину, передбаченого ст.190 ч.3 КК України,  проводилось з врахуванням довідки ГВ ПМ ДПІ у

м.Львові № 6557/26-31 від 20.08.2008 року «Про дослідження результатів

неправомірної діяльності ПП «Карат» 

(32993155) за період з квітня по червень 2008 року» , яка складена на

підставі поданої  до ДПІ у Жовківському

районі податкової звітності з ПДВ з квітня по травень 2008 року, даних бази АІС

обласного рівня, відомостей ЄДР щодо ПП «Карат», пояснень гр-на ОСОБА_4  від 01.08.2008 року та висновку спеціаліста

НДЕКЦ.  У вказаній довідці не визначено

розміру матеріальних збитків завданих державі, а лише зроблено висновок, що

контрагентами ПП «Карат» за  період з

квітня по червень 2008 року безпідставно 

включено до складу податкового кредиту суми ПДВ по виписаних накладних у

таких розмірах:  квітень 2008 року -

1310013,00 грн., травень 2008 року - 3421640,00 грн., червень 2008 року -

2827273, 00 грн.  При цьому, в наданих

суду матеріалах кримінальної справи відсутні будь-які податкові накладні, які

виписані від імені ПП «Карат»  за період

з квітня по червень 2008 року  та

відсутні дані, які б підтверджували  включення

контрагентами ПП «Карат» до складу податкового кредиту суми ПДВ по податкових

накладних, виписаних ПП «Карат».  

    Наведене

свідчить про відсутність на час прийняття оскаржуваної постанови даних, які б

вказували на наявність ознак злочину, передбаченого ст.190 ч.3 КК України,

вчиненого при здійсненні господарської діяльності ПП «Карат».  

•  

9  -

Згідно ст.94 ч.2 КПК України, справа може бути порушена тільки в тих

випадках, коли є достатні дані, які вказують на наявність ознак злочину. Із

змісту ч. 1 ст. 98 КПК України випливає, що прокурор, слідчий, орган дізнання

або суддя зобов'язані винести постанову про порушення кримінальної справи лише

при наявності приводів і підстав, зазначених у статті 94 цього Кодексу.

Однак, вирішуючи питання про порушення кримінальної справи, старший

слідчий СВ Жовківського РВ ГУ МВС України у Львівській області  на вищенаведені обставини щодо відсутності,

встановлених ст.94 КПК України приводів та підстав для порушення кримінальної

справи своєї уваги не звернув, натомість безпідставно прийняв до уваги дані

податкової звітності ПП «Карат» та довідку ДПІ м.Львова,  які не підтверджено первинними

фінансово-господарськими документами.

З врахуванням перевірених обставин скарги, наявних у

кримінальній справі матеріалів, не вдаючись до аналізу доказів, а лише

перевіряючи законність приводів та достатність даних (підстав), суд приходить

до висновку, що при винесенні оскаржуваної постанови старшого слідчого з СВ

Жовківського РВ ГУ МВС України у Львівській області про порушення кримінальної

справи від 21.08.2008 року по факту шахрайства за ознаками злочину,

передбаченого ст.190 ч.3 КК України , не було дотримано вимог ст.ст. 94, 98

КПК. Оскаржувана постанова, винесена без зазначення приводів та без законних

підстав, виключний перелік яких вказаний у ст.94 КПК, та на недостатньо

з'ясованих обставинах, без належного аналізу та оцінки законності приводів та

підстав, прийняте рішення було передчасним, таким, що не відповідало вимогам

ст.ст.94, 98 КПК України. У зв'язку з чим, оскаржувана постанова залишатись у

силі не може, підлягає скас уванню в судовому порядку.

Судом встановлено, що 17.04.2009 року слідчим з ОВС

СВ  ПМ ДПА у Львівській області винесено

постанову про порушення кримінальної справи за фактом вчинення фіктивного

підприємництва ПП «Карат» за ознаками злочину, передбаченого ст.205 ч.2 КК

України. З врахуванням змісту вказаної постанови фіктивність підприємництва

полягає у  незаконному заволодінні

невстановленими особами документами та печаткою ПП «Карат», незаконному

оформленні від імені ПП «Карат» податкових накладних на суму 3421640 грн.,

відображення даних податкових накладних у податковій звітності ПП «Карат» та

подання такої податкової звітності в ДПІ у Жовківському районі,

незнаходження  ПП «Карат» в період

2007-2008 років за юридичною адресою та відсутність у підприємства складських

приміщень; виплата у період 2007-2008 роках 

доходів ОСОБА_8, ОСОБА_9 та ОСОБА_10, які заперечили будь-яке відношення

до господарської діяльності підприємства. Приводами до порушення кримінальної

справи слідчим зазначено безпосереднє виявлення ним ознак злочину, а

підставами  для порушення кримінальної

справи - допити свідків ОСОБА_8., ОСОБА_9, ОСОБА_10 та  ОСОБА_1, висновок спеціаліста № 6/354 від

19.08.2008 року, документи податкової звітності ПП «Карат», довідка ДПІ  у м.Львові № 1452/26-31 від 10.03.2009

року.  

З опису документів дослідчої перевірки ПП «Карат», які

послужили до порушення кримінальної справи за ст.205 ч.2 КК України, наданого

СВ ПМ ДПА у Львівській області, вбачається, що порушення вказаної кримінальної

справи мало місце також з врахуванням пояснення ОСОБА_11 від 18.08.2008 року,

пояснення ОСОБА_12 від 18.08.2008 року, ксерокопія повідомлення про відсутність

юридичної особи за місцезнаходженням №12597/10/29-0 від 11.07.2008 року,

ксерокопія довідки про встановлення фактичного місцезнаходження платника

податків №6702 від 10.07.2008року, відомості з ЦБД Державного реєстру фізичних

осіб ДПА України про суми виплачених доходів за номерами від №20345/7/28-0 по

20353/7/28-0 від 13.11.2008 року, протокол допиту свідка ОСОБА_1 від 16.10.2008

року та 02.02.2009 року, протокол допиту свідка ОСОБА_8. від 06.04.2009 року,

протокол допиту свідка ОСОБА_10 від 06.04.2009 року, постанова

- 

10 -

 Жовківського

районного суду м.Львова від 16.10.2008 року, протокол виїмки від 05.11.2008

року, матеріали виїмки документів, що містять банківську таємницю.

Ст.205 ч.2 КК України передбачено відповідальність за

здійснення фіктивного підприємництва, тобто створення або придбання суб'єктів

підприємницької діяльності (юридичних осіб) з метою прикриття незаконної

діяльності або здійснення видів діяльності, щодо яких є заборона,  якщо вони вчинені повторно або заподіяли

велику матеріальну шкоду

державі,

банкові, кредитним установам, іншим юридичним особам або громадянам. Вказане

свідчить, що злочин, передбачений ст. 205 ч.2 КК України  є злочином з матеріальним складом для

кваліфікації якого при порушенні кримінальної справи по факту необхідно

встановлення певних суспільно-небезпечних наслідків -  заподіяння великої матеріальної шкоди  державі, банкові, кредитним установам, іншим

юридичним особам або громадянам.

Як вбачається з договору купівлі-продажу корпоративних

прав від 21.04.2008 року корпоративні права, які є предметом даного договору та

складають 100 відсотків у статутному фонді приватного підприємства «Карат»

(юридична адреса: Львівська обл., Жовківський р-н, м.Жовква, вул.Вокзальна,26,

ідентифікаційний код  юридичної особи

32993155) належали ОСОБА_1 на підставі Статуту (нової редакції) ПП «Карат»,

зареєстрованого у Жовківській районній державній адміністрації Львівської

області  14.06.2007 року. Вказані

корпоративні права згідно вказаного договору купівлі-продажу продані ОСОБА_1

громадянину ОСОБА_4. Одночасно з продажем корпоративних прав, ОСОБА_1

передав                  ОСОБА_4 згідно

нотаріально посвідченої заяви установчі документи підприємства, документи, які

стосуються фінансово-господарської діяльності ПП «Карат» за період з 01 січня

2005 року по 21.04.2008 року, печатку та штамп 

підприємства. Таким чином, ПП «Карат» не було створено ОСОБА_1, а придбано

ним у червні 2007 року. Ст.1 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних

осіб та фізичних осіб-підприємців» (в редакції Закону України № 2452-IV від

03.03.2005 року) визначено, що місцезнаходження юридичної особи - це адреса

органу або особи, які відповідно до установчих документів юридичної особи чи

закону виступають від її імені (далі - виконавчий орган). Відповідно до

вказаної вимоги Закону та з врахуванням того, що ОСОБА_1 з 14.06.2007 року по

21.04.2008 року був єдиним засновником підприємства та одночасно його

керівником (виконавчим органом), тому фактичне місцезнаходження ПП «Карат» було

за місце проживанням засновника: АДРЕСА_1.

    Прийняття

оскаржуваної постанови від 17.04.2009 року про порушення кримінальної справи по

факту за ознаками злочину, передбаченого ст.205 ч.2 КК України, здійснювалось в

тому числі на підставі довідки ДПІ у м.Львові №1452/26-31 від 10.03.2009 року

«Про дослідження результатів неправомірної діяльності ПП «Карат» за травень

2008 року», яка, як вже зазначалось судом, 

складена на підставі поданої  до

ДПІ у Жовківському районі податкової звітності з ПДВ за травень 2008 року,

даних бази АІС обласного рівня, відомостей ЄДР щодо ПП «Карат», пояснень гр-на

ОСОБА_4 та висновку спеціаліста НДЕКЦ, і не міститься жодних розрахунків

заподіяної державі матеріальної шкоди.

Однак, в матеріалах кримінальної справи наданих суду

відсутні дані, які б підтверджували факт заподіяння матеріальної шкоди державі,

банку, іншим юридичним особам або громадянам та розмір такої заподіяної

суспільно-небезпечними діями шкоди. Відсутні в 

матеріалах справи і дані, що встановлюють  факт створення чи придбання суб'єктів

підприємницької діяльності з метою прикриття незаконної діяльності або

здійснення видів діяльності щодо яких є заборона, а також наявність

попереднього наміру створити саме фіктивне підприємство, відсутні також дані

те, що у 2007-2008 роках, в тому числі у період з 14.06.2007 року по 21.04.2008

року, коли ОСОБА_1 був засновником ПП «Карат», вказане підприємство здійснювало

свою діяльність не у відповідності до вимог діючого законодавства та статуту,

не нараховувало та не сплачувало податки, а також дані про застосування до ПП

«Карат» у вказаний період до штрафних чи фінансових санкції з боку державних

органів, в тому числі органів державної податкової служби; та дані про

- 

11  -

здійснення

підприємством діяльності, яка заборонена законом. Слідчим також не вказано яким

чином наведені ним підстави для порушення справи - допити свідків, висновок

спеціаліста № 6/354 від 19.08.2008 року, довідка ДПІ у м.Львові № 1452/26-31

від 10.03.2009 року та документи податкової звітності ПП «Карат» свідчать

наявність ознак злочину, передбаченого ст.205 ч.2 КК України.

    Наведене

свідчить про відсутність на час прийняття оскаржуваної постанови  даних, які б вказували на наявність ознак

злочину, передбаченого ст.205 ч.2 КК України, вчиненого при здійсненні

господарської діяльності ПП «Карат».  

Згідно ст.94 ч.2 КПК України, справа може бути порушена тільки в тих

випадках, коли є достатні дані, які вказують на наявність ознак злочину. Із

змісту ст.98 ч.1 КПК України випливає, що прокурор, слідчий, орган дізнання або

суддя зобов'язані винести постанову про порушення кримінальної справи лише при

наявності приводів і підстав, зазначених у статті 94 цього Кодексу.

Однак, вирішуючи питання про порушення кримінальної справи, слідчим з

ОВС СВ  ПМ ДПА у Львівській області  на вищенаведені обставини щодо відсутності,

встановлених ст.94 КПК України приводів та підстав для порушення кримінальної

справи своєї уваги не звернув, натомість безпідставно прийняв до уваги дані

податкової звітності ПП «Карат», довідку ДПІ м.Львова,  які не підтверджено первинними

фінансово-господарськими документами, покази свідків ОСОБА_8., ОСОБА_9,

ОСОБА_10, які не були засновника чи керівниками ПП «Карат», та, відповідно, не

приймали участь у плануванні та здійсненні господарської діяльності даного

підприємства, інформацію про відсутність підприємства  за адресою, вказаною в статуту, без перевірки

перебування виконавчого органу ПП «Карат» у період 2007-2008 років  за місцем проживання засновника - ОСОБА_1

З врахуванням перевірених обставин скарги, наявних у кримінальній справі

матеріалів, не вдаючись до аналізу доказів, а лише перевіряючи законність

приводів та достатність даних (підстав), суд приходить до висновку, що при

винесенні оскаржуваної постанови слідчим з ОВС СВ  ПМ ДПА у Львівській області  про порушення кримінальної справи від

17.04.2009 року за фактом вчинення злочину за ознаками злочину, передбаченого

ст.205 ч.2 КК України , не було дотримано вимог ст.ст. 94, 98 КПК. Оскаржувана

постанова, винесена без законних підстав, виключний перелік яких вказаний у

ст.94 КПК, та на недостатньо з'ясованих обставинах, без належного аналізу та

оцінки законності приводів та підстав, прийняте рішення було передчасним,

таким, що не відповідало вимогам ст.ст.94, 98 КПК України. У зв'язку з чим,

оскаржувана постанова залишатись у силі не може, підлягає скасуванню в судовому

порядку.

Ст.19 ч.2 Конституції України визначено, що органи державної влади та

органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на

підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та

законами України.

Відповідно до ст.236-8 КПК України, с уддя розглядає скаргу на постанову

про порушення справи на підставі наявних у справі матеріалів у судовому

засіданні. Розглядаючи скаргу, суд повинен перевіряти наявність приводів і

підстав для винесення зазначеної постанови, законність джерел отримання даних,

які стали підставою для винесення постанови про порушення справи, і не вправі

розглядати й заздалегідь вирішувати ті питання, які вирішуються судом при

розгляді справи по суті.

З врахуванням перевірених обставин скарги, наявних у кримінальній справі

матеріалів, не вдаючись до аналізу доказів, а лише перевіряючи законність

приводів та достатність даних (підстав), суд приходить до висновку, що при

винесенні оскаржуваних постанов слідчими 

не було дотримано вимог ст.ст. 94, 98 КПК.

Крім вищевказаного, оскаржуваними постановами про порушення кримінальних

справ щодо діяльності ПП «Карат» по факту ухилення від сплати податків, зборів,

інших обов'язкових платежів в особливо великих розмірах,  за ознаками злочину, передбаченого

•  

12  -

ст.212 ч.3 КК України, по  факту вчинення шахрайства, яке заподіяло

державі шкоду у великих розмірах,  за

ознаками злочину, передбаченого ст.190 ч.3 КК України, та по факту вчинення

фіктивного підприємництва, яке заподіяло велику матеріальну шкоду державі, за

ознаками злочину, передбаченого ст.205 ч.2 КК України, а також відсутністю

інформації про приводи та підстави, за якими порушено вказані кримінальні с

прави по факту, порушуються права скаржника, як колишнього директора та

засновника ПП «Карат», оскільки ставить під сумнів правомірність створення

ОСОБА_1 даного підприємства та законність його діяльності, законність дій

ОСОБА_1 як керівника ПП «Карат» при організації та веденні бухгалтерського

обліку, податкової звітності, та є перешкодою у ефективному здійсненні

скаржником захисту своїх прав від вказаних порушень.   

Рішенням Конституційною Суду України від 30.01.2003року №3-рп/2003 (про

розгляд судом постанов слідчого і прокурора) наголошується необхідність під час

слідства по кримінальній справі дотримання конституційних прав громадян,

Конвенції про захист прав людини та основних свобод щодо права на захист.

На підставі наведеного, враховуючи завдання кримінального судочинства по

охороні прав та законних інтересів фізичних та юридичних осіб, забезпечення

правильного застосування Закону, за відсутності підстав до порушення

кримінальної справи,  суд приходить до

висновку про необхідність задоволення скарги ОСОБА_1

Керуючись ст.ст.2, 94, 98, 236-7  236-8 

КПК України, суд, -

п о с т а н о в и в:

  Скаргу ОСОБА_1 задовольнити.

            Скасувати постанову старшого

слідчого СВ Жовківського району РВ ГУ МУС України у Львівській області капітана

міліції Опалькової О.Ю. про порушення кримінальної справи № 121-1154 від 12

березня 2009 року по факту ухилення від сплати податків, зборів, інших

обов'язкових платежів в особливо великих розмірах (ПП «Карат») за ознаками

складу злочину, передбаченого ст.212 ч.3 КК України.

        Скасувати постанову старшого слідчого

СВ Жовківського району РВ ГУ МУС України у Львівській області капітана міліції

Опалькової О.Ю. про порушення кримінальної справи № 121-1154 від 21 серпня 2008

року по факту шахрайства (ПП «Карат») за ознаками складу злочину, передбаченого

ст.190 ч.3 КК України.

Скасувати постанову слідчого з ОВС СВ

ПМ ДПА у Львівській області капітана податкової міліції Дробіняка М.І. про

порушення кримінальної справи № 121-1154 від 17 квітня 2009 року за фактом

вчинення фіктивного підприємництва ПП «Карат» за ознаками складу злочину,

передбаченого ст.205 ч.2 КК України.

Відмовити в порушенні кримінальної справи по факту

ухилення від сплати податків, зборів, інших обов'язкових платежів в у вчинення

фіктивного підприємництва ПП «Карат» за ознаками злочинів, передбачених

ст.ст.212 ч.3, 190 ч.3, 205 ч.2 КК України.

Набрання законної сили постановою

суду про скасування   постанови про

порушення кримінальної справи тягне за собою скасування запобіжних заходів,

повернення вилучених речей та поновлення прав, щодо яких на час досудового

слідства встановлювалися обмеження.

•   13  -

Копію постанови надіслати скаржнику ОСОБА_1 та його

захиснику і представнику ОСОБА_2,  СВ

Жовківського РВ  ГУ МВС України у

Львівській області, прокурору Жовківського району Львівської області, СВ ПМ ДПА

у Львівській області та  прокурору

Львівської області..

На дану постанову може бути подана

апеляція до Апеляційного суду Львівської області через  Жовківський 

районний суд Львівської області протягом семи діб з моменту її

винесення.

Подача апеляції не зупиняє виконання

даної постанови.

У разі подання апеляційної скарги  постанова, якщо її не скасовано, набирає

законної сили після розгляду справи апеляційним судом, матеріали залишаються на

зберіганні  в суді.

Суддя