Вирок

від 09.12.2008 по справі 1-530/2008

УМАНСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

                                                                                                                                Справа № 1-530

            2008р.

В И Р О К

І М ` Я М     У К Р А Ї Н И

09 грудня 2008р. Уманський міськрайонний суд  Черкаської області

в складі   головуючого  судді             Смілянець

А.П.

при секретарі                               

       Розборській А.А.

з участю прокурора                                         Менчинського С.В. 

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду  в м. Умані 

справу про обвинувачення: ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Умані

Черкаської обл., українця, громадянина України, освіта середня,  розлученого, не працюючого, проживаючого в

АДРЕСА_1,   не судимого 

в скоєнні злочину передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України.

В С Т А Н О В И В:

Підсудний ОСОБА_1 20 вересня 2008 року близько 00 год. 30 хв. перебуваючи в

парку ім. Г.І.Котовського, що по вул. Радянській м. Умані Черкаської області, в

стані алкогольного сп'яніння, діючи умисно та цілеспрямовано, з корисливих

мотивів, шляхом застосування насильства, яке не є небезпечним для життя чи

здоров'я потерпілого, шляхом нанесення удару кулаком в область обличчя, з лівої

кишені куртки, в яку був одягнений ОСОБА_2, викрав мобільний телефон « Нокія »

1110 вартістю 290 грн., в якому знаходився стартовий пакет « Київстар »

вартістю 50 грн., на рахунку якого було 10 гривень та кошти в сумі 57 гривень,

чим завдав потерпілому ОСОБА_2 матеріальної шкоди на суму 407 гривень. Н

Допитаний на досудовому слідстві та в судовому засіданні підсудний ОСОБА_1

свою вину в скоєнні злочину визнав повністю, щиросердно розкаявся і в судовому

засіданні повністю підтвердив дані ним на 

досудовому   слідстві показання.

 Вина підсудного  підтверджується  матеріалами справи, керуючись ст. 299 КПК

України суд вважає, недоцільним дослідження доказів, фактичних обставин справи,

учасники судового розгляду не заперечують проти цього, правильно розуміють

зміст цих обставин і у суду немає сумнівів у добровільності та істинності їх

позицій.   

Оцінюючи  зібрані по справі

докази,  суд вважає, що  пред'явлене обвинувачення доказано.

Дії підсудного ОСОБА_1 суд кваліфікує по ч.2 ст.186 КК України, як

відкрите  викрадення чужого майна (

грабіж ), поєднаного з насильством, яке не є небезпечним для життя чи здоров'я

потерпілого.

При призначенні покарання підсудному суд враховує ступінь суспільної

небезпеки скоєного ним злочину, особу підсудного, який по місцю проживання та

навчання  характеризуються позитивно.

В якості обставин, що пом'якшують покарання ОСОБА_1, суд враховує  щире розкаяння, сприяння розкриттю злочину,

добровільне відшкодування заподіяної шкоди.

В якості обставин, що обтяжують покарання ОСОБА_1, суд враховує вчинення

злочину в стані алкогольного сп'яніння.

Приймаючи до уваги, що ОСОБА_1 в скоєному злочині щиросердно розкаявся,

відшкодував завдану шкоду і може бути перевихований без ізоляції від

суспільства, суд вважає за можливе застосувати до нього, як виключення, вимоги

ст.75 КК України.

Керуючись ст. 323,324 КПК України , суд -

З А С У Д И В:

Визнати ОСОБА_1 винним в скоєнні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК

України і призначити йому покарання  у

вигляді 5 років позбавлення волі.

На підставі ст.75 КК України, звільнити засудженого ОСОБА_1 від відбуття

покарання, якщо він на протязі 

трьохрічного  іспитового строку не

вчинить нового злочину і виконає покладені на нього обов¢язки:  періодично з¢являтись для реєстрації

в органи кримінально-виконавчої системи .

Міру запобіжного заходу відносно засудженого ОСОБА_1 залишити

попередню  - підписку про невиїзд.

Речові докази по справі - мобільний телефон марки « Нокіа 1110 », який

знаходиться на зберіганні в потерпілого залишити по належності  потерпілому ОСОБА_2.

 На вирок може бути  подана 

апеляційна скарга до Черкаського Апеляційного суду  на протязі 15 діб з часу його проголошення.

 Суддя                                      

Смілянець А.П.