Постанова

від 15.09.2008 по справі 2-а-303/08

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Копія                                                                                                           

             Справа № 2-а-303/08

Категорія

статобліку - 67

КІРОВОГРАДСЬКИЙ

ОКРУЖНИЙ

АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ

15 вересня 2008 року                                                                    

м. Кіровоград

Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі:

        головуючого - судді Флоренка О.Ю.

        при секретарі - Яровій В.В.,

розглянувши у відкритому судовому

засіданні справу за позовною заявою Відділення виконавчої дирекції Фонду

соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних

захворювань у Маловисківському районі Кіровоградської області до Смолінської

санітарно-епідеміологічної станції об'єкту з особливим режимом роботи

Міністерства охорони здоров'я України та Інституту медичної радіології ім. С.П.

Григор'єва, третя особа - ОСОБА_1, про скасування інформаційної довідки щодо

умов праці, а також висновку про встановлення професійного захворювання

посмертно, -  

ВСТАНОВИВ:

11.07.2008 р. Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального

страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань у

Маловисківському районі Кіровоградської області звернулося  в Кіровоградський окружний адміністративний

суд з позовною заявою до Смолінської санітарно-епідеміологічної станції об'єкту

з особливим режимом роботи Міністерства охорони здоров'я України та Інституту

медичної радіології ім. С.П. Григор'єва, третя особа на стороні відповідача -

ОСОБА_1, в якому просить скасувати інформаційну довідку про умови праці на ім'я

померлого ОСОБА_2, що складена 

Смолінською санітарно-епідеміологічною станцією об'єкту з особливим

режимом роботи Міністерства охорони здоров'я України, та висновок Інституту

медичної радіології ім. С.П. Григор'єва про визнання захворювання ОСОБА_2

професійним.

Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, у березні 2008 року до

відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних

випадків на виробництві та професійних захворювань у Маловисківському районі

Кіровоградської області надійшов позовОСОБА_1, з яким вона звернулась до

Маловисківського районного суду Кіровоградської області. В позовній заяві вона

просить призначити їй страхові виплати у зв'язку із смертю чоловіка ОСОБА_2,

внаслідок професійного захворювання. Професійне захворювання було встановлено

ОСОБА_2 посмертно висновком Інституту медичної радіології ім. С.П. Григор'єва

на підставі інформаційної довідки про умови праці, складеної Смолінською

санітарно-епідеміологічної станцією об'єкту з особливим режимом роботи

Міністерства охорони здоров'я України на працівника Смолінської шахти ДП

«Східний гірничо-збагачувальний комбінат» ОСОБА_2

Позивач вважає, що оспорюванні документи складені відповідачами з

порушенням чинного законодавства України і перевищенням повноважень, якими вони

наділені як владні суб'єкти.

Так, інформаційна довідка про умови праці на ОСОБА_2 було складено

Смолінською санітарно-епідеміологічною станцію об'єкту з особливим режимом

роботи Міністерства охорони здоров'я України вже після смерті ОСОБА_2  помер (ІНФОРМАЦІЯ_1 p.), всупереч  п. 1.9. „Порядку складання та вимог до

санітарно-гігієнічних характеристик умов праці”, затвердженого наказом

Міністерства охорони здоров'я України від 13.12.2004 року №614, згідно якого

складання інформаційної довідки про умови праці працівника при підозрі в нього

професійного захворювання (отруєння) передбачено лише на осіб, які не працюють,

а також на непрацюючих пенсіонерів.

Процедура встановлення зв'язку між захворюванням особи та умовами праці

на робочому місці, де вона працювала, регулюється „Порядком розслідування та

ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві”,

затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 25.08.2004 року № 1112 ,

згідно пунктів 71, 72 якого, передбачено обстеження безпосередньо хворого, що

не дає інститутам повноважень здійснювати відповідні дії після смерті хворого і

встановлення професійного захворювання померлого заочно, без стаціонарного та

амбулаторного обстеження.

Смолінська санітарно-епідеміологічна станція об'єкту з особливим режимом

роботи Міністерства охорони здоров'я України заперечуючи проти задоволення

адміністративного позову зазначила, що жодним нормативно-правовим актом

України, в тому числі і на які посилається позивач, не передбачена заборона

складання відповідних документів на померлих і підтвердження професійного

захворювання.

Крім того, запит на складання інформаційної довідки про умови праці на

ОСОБА_2 надійшов до Смолінської санітарно-епідеміологічної станції об'єкту з

особливим режимом роботи Міністерства охорони здоров'я України 6 січня 2006

року. 7 січня 2006 року Смолінській шахті державного підприємства «Східний

гірничо-збагачувальний комбінат» направлено припис про необхідність подати

відповідні документи. Таким чином, на момент відкриття процедури встановлення

зв'язку хвороби з умовами праці ОСОБА_2 був живий, і лише затягнута у часі

встановлена законодавством процедура призвела до того що підтвердження

професійного захворювання було вже після смерті потерпілого.

Інститут медичної радіології ім. С.П. Григор'єва заперечив проти

задоволення адміністративного позову з підстав, аналогічних наведеним вище.

Одночасно зазначив, що   Інституту

медичної радіології ім. С.П. Григор'єва наказом Міністерства охорони здоров'я

України від 25.03.2003 року №133 надано повноваження встановлювати остаточний

діагноз професійного захворювання, пов'язаного з дією іонізуючої радіації як

виробничого негативного фактора.

У судовому

засідання представник позивача Майстренко О. М. (довіреність №1312 від

06.12.2007 року) позовні вимоги підтримав, із зазначених у позовній заяві

підстав.

Представник

відповідача - головний лікар Смолінської санітарно-епідеміологічної станції

об'єкту з особливим режимом роботи Міністерства охорони здоров'я Оперчук А. П.

(наказ Міністерства охорони здоров'я України від 04.08.2008 року №174-0) в

судовому засіданні адміністративний позов не визнав, у його задоволенні просив

відмовити та надав суду пояснення, аналогічні письмовим запереченням.

Представник Інституту медичної радіології ім. С.П. Григор'єва в судове

засідання не з'явився. Зазначений відповідач про час і місце судового засідання

повідомлявся належним чином, підтвердженням чому є поштові повідомлення (а.

с.22, 82, 132). В запереченнях та  заяві

від 18.08.2008 року відповідач просив розглянути справу без участі  представника Інституту медичної радіології

ім. С.П. Григор'єва.

    Третя

особа ОСОБА_1 в судове засідання не з'явилась, про час і місце судового

засідання повідомлялась належним чином, підтвердженням чому є поштове

повідомлення (а.с.133), причини неявки суду не повідомила.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши у судовому

засіданні подані суду докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що

ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому процесі

всіх обставин справи в їх сукупності, суд 

вважає, що позов не підлягає задоволенню повністю з наступних підстав.

Судом

встановлено, що ОСОБА_2 працював на 

Смолінській шахті державного підприємства «Східний

гірничо-збагачувальний комбінат». Трудовий стаж ОСОБА_2 становить: підземний

прохідник - 9 років 8 місяців, підземний гірночоробочий -  10 місяців. (а.с.4).

У відповідності до ч.5 ст.6 Закону України від 23.09.1999 року №1105-XIV

«Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку

на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату

працездатності», об'єктом страхування від нещасного випадку є життя

застрахованого, його здоров'я та працездатність.

Частина 6 статті 13 вказаного Закону встановлює, що факт нещасного

випадку на виробництві або професійного захворювання розслідується в порядку,

затвердженому Кабінетом Міністрів України, відповідно до Закону України «Про

охорону праці».

Розслідування

професійних захворювань на виробництві здійснюється згідно „Порядку

розслідування та ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань і

аварій на виробництві”, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від

25.08.2004 року №1112.

Згідно п.70, додатку 13 Порядку, на особу хворого, у разі підозри на

професійне захворювання, установою державної санітарно-епідеміологічної служби,

яка обслуговує підприємство, складаються санітарно-гігієнічна характеристика

умов праці, які є одним з документів, з урахуванням якого вирішується питання

про зв'язок хронічного захворювання з впливом виробничих факторів і трудового

процесу.

Санітарно-гігієнічна характеристика умов праці складається згідно

„Порядку складання та вимог до санітарно-гігієнічних характеристик умов праці”,

затвердженого наказом Міністерства охорони здоров'я України від 13.12.2004 року

№614.

Згідно п.1.4. зазначеного Порядку, санітарно-гігієнічна характеристика

складається лікарем з гігієни праці закладу державної

санітарно-епідеміологічної служби за місцезнаходженням підприємства, де працює

хворий, на запит керівника ЛПЗ (додаток 1).

Як встановлено судом, в січня 2006 року у потерпілого ОСОБА_2 виявлено

захворювання, яке могло бути пов'язане із умовами праці потерпілого. 6 січня

2006 року до Смолінської санітарно-епідеміологічної станції об'єкту з особливим

режимом роботи Міністерства охорони здоров'я України надійшов запит на

складання інформаційної довідки про умови праці на ОСОБА_2. 7 січня 2006 року

Смолінській шахті державного підприємства «Східний гірничо-збагачувальний

комбінат» направлено припис про необхідність подати відповідні документи. Однак

ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1року помер (а.с.12).

Проаналізувавши положення „Порядку складання та вимог до

санітарно-гігієнічних характеристик умов праці”, затвердженого наказом

Міністерства охорони здоров'я України від 13.12.2004 року №614, зокрема п.1.9, суд

дійшов висновку про законодавчу неврегульованість питання складання

санітарно-гігієнічна характеристики умов праці або інформаційної довідки про

умови праці на померлу особу.

Проте, законодавча неврегульованість щодо спірних правовідносин, у відповідності

ч.4 ст.8 КАС України, не може бути підставою для відмови у розгляді справи та

захисті порушених прав та інтересів особи.

Також, згідно пункту 68 „Порядку розслідування та ведення обліку

нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві”,

затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.08.2004 року №1112,

усі виявлені випадки хронічних професійних захворювань і отруєнь  підлягають розслідуванню.

Крім того, згідно ст.6 Закону України від 23.09.1999 року №1105-XIV «Про

загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на

виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату

працездатності», суб'єктами страхування від нещасного випадку є

застраховані  громадяни, а в окремих

випадках - члени їх сімей та інші особи, страхувальники та страховик. Об'єктом

страхування від нещасного випадку є життя застрахованого, його здоров'я та

працездатність.

Стаття 33 Закону визначає, що у разі смерті потерпілого право на

одержання щомісячних страхових виплат (пенсій згідно з підпунктом “д” пункту 1

частини першої статті 21 цього Закону - пенсії у зв'язку з втратою

годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або

професійного захворювання) мають непрацездатні особи, які перебували на

утриманні померлого або мали на день його смерті право на одержання від нього

утримання, а також дитина померлого, яка народилася протягом не більш як

десятимісячного строку після його смерті.

Статті 33, 34 зазначеного Закону передбачають право на одержання

відповідних щомісячних страхових виплат непрацездатними особами, які перебували

на утриманні померлого або мали на день його смерті право на одержання від

нього утримання, а також дитина померлого, яка народилася протягом не більш як

десятимісячного строку після його смерті, а сім'ї померлого має бити виплачена

одноразова допомога.

Отже, зазначені положення Закону передбачають у разі смерті через

нещасний випадок або професійне захворювання потерпілого гарантії членів його

родини,  непрацездатних осіб, які

перебували на утриманні померлого та деяких інших осіб.

Як вбачається з матеріалів справи, дружина померлого ОСОБА_1  звернулась з позовом до Маловисківського

районного суду Кіровоградської області, в якому вона просить призначити їй

страхові виплати у зв'язку із смертю чоловіка ОСОБА_2 внаслідок професійного

захворювання.

Однак, відсутність законодавчого врегулювання складання

санітарно-гігієнічної характеристики умов праці або інформаційної довідки про

умови праці на померлу особу, обмежує законодавчо встановлені гарантії членів

родини померлого,  непрацездатних осіб,

які перебували на його утриманні та деяких інших осіб.

Згідно ч.7 ст.9 КАС України, у разі відсутності закону, що регулює

відповідні правовідносини, суд застосовує закон, що регулює подібні

правовідносини (аналогія закону), а за відсутності такого закону суд виходить

із конституційних принципів і загальних засад права (аналогія права).

Проаналізувавши,

із застосуванням ч.7 ст.9 КАС України, положення  „ Порядку складання та вимог до

санітарно-гігієнічних характеристик умов праці”, затверджених наказом

Міністерства охорони здоров'я України від 13.12.2004 року №614, суд, виходячи

із аналогії права, вважає що положення Закону України від 23.09.1999 року №1105-XIV

«Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку

на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату

працездатності», уповноважує Смолінську санітарно-епідеміологічну станцію

об'єкту з особливим режимом роботи Міністерства охорони здоров'я України

скласти інформаційну довідку про умови праці працівника посмертно. Застосовуючи

аналогією закону, суд дійшов висновку, що положення  п 1.9 зазначеного Положення регулює найбільш

подібні правовідносини, оскільки стосується потерпілих, які не працюють або

пенсіонерів.

Так, у відповідності до п.1.9 зазначеного Порядку, на непрацюючих

пенсіонерів або осіб, що не працюють, складається Інформаційна довідка про

умови праці працівника при підозрі в нього професійного захворювання (отруєння)

(далі - Інформаційна довідка), яка наведена в додатку 2, на підставі даних про

умови праці на їх робочих місцях, при збереженні останніх на підприємстві, де

вони раніше працювали, отриманих на підставі даних закладу державної санітарно-епідеміологічної

служби, наукових досліджень (розробок), характеристики виробничих факторів на

аналогічних виробництвах. Обстеження підприємства для складання інформаційної

довідки, у разі необхідності, проводиться за участю представника робочих органів

виконавчої дирекції Фонду.

Судом встановлено, що 11 квітня 2006 року  головним державним санітарним лікарем

Смолінської санітарно-епідеміологічної станції об'єкту з особливим режимом

роботи Міністерства охорони здоров'я України на основі даних Смолінської шахти

державного підприємства «Східний гірничо-збагачувальний комбінат», складено

інформаційну довідку про умови праці на померлого працівника ОСОБА_2(а.с. 4-8).

Крім того, знову ж положення „Порядоку розслідування та ведення обліку

нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві”,

затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.08.2004 року №1112,

не передбачають встановлення професійного захворювання потерпілого посмертно.

Однак, суд виходячи з аналогічних мотивів, зазначених вище, вважає, що

відсутність законодавчого врегулювання відносин з встановленням професійного

характеру захворювання потерпілого посмертно, не може позбавляти гарантій

членів його сім'ї, осіб, які перебували на його 

утриманні та деяких інших осіб.

На підставі заначеного, суд проаналізувавши із застосування аналогії

закону положення „Порядку розслідування та ведення обліку нещасних випадків,

професійних захворювань і аварій на виробництві”, затвердженого постановою

Кабінету Міністрів України від 25.08.2004 року №1112, вважає, що пункти 68 - 74

зазначеного Положення регулюють найбільш подібні правовідносини, оскільки

визначають порядок встановлення професійних захворювань непрацюючих осіб та

пенсіонерів.

Згідно

пунктів 71, 72 зазначеного Порядку, у разі підозри на професійне захворювання

лікувально-профілактичний заклад направляє працівника з відповідними

документами, перелік яких визначено процедурою встановлення зв'язку

захворювання з умовами праці згідно з додатком 13, на консультацію до головного

спеціаліста з професійної патології міста, області, Автономної Республіки Крим.

Останній, для встановлення діагнозу і зв'язку захворювання з впливом шкідливих

виробничих факторів і трудового процесу направляє хворого до спеціалізованого лікувально-профілактичного

закладу. До такого закладу направляється для встановлення діагнозу також

хворий, який проходив обстеження в іншому науково-дослідному інституті

медичного профілю.

Згідно абз.2

п. 68, п.69 зазначеного Порядку, професійний характер захворювання визначається

експертною комісією у складі спеціалістів спеціалізованого

лікувально-профілактичного закладу згідно з переліком, що затверджується МОЗ.

Віднесення захворювання до професійного проводиться відповідно до процедури

встановлення зв'язку захворювання з умовами праці згідно з додатком 13.

У відповідності до п.70, додатку 13 до Порядку, рішення про зв'язок

захворювання з умовами праці приймається на підставі клінічних, функціональних

досліджень (амбулаторних або стаціонарних) з урахуванням відомостей, зазначених

у таких документах:

•   копія трудової книжки - для

визначення стажу роботи в умовах дії виробничих факторів;

•   виписка з амбулаторної картки (форма

025/у) або з історії хвороби, у якій відображено початок та динаміку розвитку

захворювання;

•   медичний висновок головного

спеціаліста з професійної патології Автономної Республіки Крим, області, мм.

Києва і Севастополя;

•   санітарно-гігієнічна характеристика

умов праці, що складається фахівцями установи державної санітарно-епідеміологічної

служби, яка обслуговує підприємство;

•   висновки фтизіатра, нарколога та

інші документи - у разі потреби;

•   акт форми Н-5, акт форми Н-1 - у

разі гострого професійного захворювання (отруєння).

З матеріалів

справи встановлено, що листом від 18.04.2006 року Кіровоградським обласним

профпатологом ОСОБА_3 відповідні документи щодо померлого ОСОБА_2  були направлені в Інститутут медичної

радіології ім. С. П. Григор'єва Академії медичних наук України для вирішення

питання зв'язку хвороби з умовами праці померлого ОСОБА_2   (а.с.40).

Згідно

наказу Міністерства охорони здоров'я України від 25.03.2003 року №133, клініка

Інституту медичної радіології АМН України (м. Харків) увійшла до переліку

спеціалізованих лікувально-профілактичних закладів, які мають право

встановлювати остаточний діагноз щодо професійних захворювань (а.с.61-65).

На підставі

представлених документів, зокрема інформаційної довідки про умови праці,

виписки з амбулаторної карти, виписний епікриз №2436, висновку із поліклінічного

відділення Кіровоградської обласної лікарні за лютий 2006 року, довідка із

Кіровоградського обласного онкологічного диспансеру від 30.01.2006 року,

протоколу патологоанатомічного розтину №31 від ІНФОРМАЦІЯ_1 року та інших

документів(а.с.41-60), комісія Інститутуту медичної радіології ім. С. П.

Григор'єва Академії медичних наук України прийшла до висновку: враховуючи більш

ніж дестирічний стаж роботи ОСОБА_2 у шкідливих умовах (рудна пиль, що містить

довгуживучі радіонукліди уранового ряду, радон і дочірні продукти розпаду

радону, зовнішнє гамма-випромінювання) і спираючись на п.2 розділу VII

„Переліку професійних захворювань”, затвердженого постановою Кабінету Міністрів

України від 18.11.2000 року №1662 (а.с.83-87), захворювання ОСОБА_2Ї рак лівої

легені, стадія IV, група IV Ї являється професійним (а.с.9-11).

На підставі зазначеного, суд не погоджується з доводами позивача, що

інформаційна довідка про умови праці на ім'я померлого ОСОБА_2 Смолінської

санітарно-епідеміологічної станції об'єкту з особливим режимом роботи

Міністерства охорони здоров'я України, та висновок Інституту медичної

радіології ім. С.П. Григор'єва про визнання захворювання ОСОБА_2 професійним

складені з порушенням чинного законодавства України і перевищенням повноважень,

якими вони наділена як владні суб'єкти.

Згідно з п.3 ч.3 ст.2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій

чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди

перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та

у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням

повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з

урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення

дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з

дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій

дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між

будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і

цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права

особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом

розумного строку. Отже, суд дійшов висновку, що оскаржувані інформаційна довідка

та висновок  винесені відповідачами

правомірно із дотриманням всіх зазначених принципів. З огляду на викладене, суд

вважає що адміністративний позов є безпідставним і не підлягає задоволенню.

Відповідно до ч. 2 ст. 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на

користь сторони - суб'єкта владних повноважень, суд присуджує з іншої сторони

всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати, пов'язані із

залученням свідків та проведенням судових експертиз. Відповідачем під час

розгляду даної адміністративної справи свідки не залучалися, судові експертизи

не проводилися, а тому ним не понесені судові витрати, які підлягають

відшкодуванню.

На підставі викладеного та керуючись п.3 ч.3 ст.2, ст.ст. 94, 158 - 163

Кодексу адміністративного судочинства України, 

суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1.    У задоволенні адміністративного позову

відмовити повністю.

Постанова

суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне

оскарження, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про

апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, постанова

суду набирає законної сили після закінчення цього строку.

    Постанова суду може бути оскаржена до

Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду шляхом подачі заяви про

апеляційне оскарження через Кіровоградській окружний адміністративний суд

протягом десяти днів з дня складання постанови у повному обсязі, а апеляційна

скарга на постанову суду подається протягом двадцяти днів після подання заяви

про апеляційне оскарження.

На

підставі ч. 3 ст. 160 КАС України в судовому засіданні 15.09.2008 р.

проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Виготовлення постанови у

повному обсязі відкладено на 19.09.2008 р., про що повідомлено сторін після

проголошення вступної та резолютивної частини постанови в судовому засіданні з

урахуванням вимог ч. 4 ст. 167 КАС України.

Суддя                         (підпис)

Згідно

з оригіналом:

Суддя

Кіровоградського окружного

адміністративного

суду

                                         О.Ю. Флоренко