Справа
№ 2-а-101/2008рік
u
ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ
ОКРУЖНИЙ
АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ
УКРАЇНИ
29 лютого
2008р.
м.Івано-Франківськ
Івано-Франківський окружний
адміністративний суд у складі:
судді Басай
О.В.
при
секретарі Шовгенюк І.В.
за участю
представників:
позивача
ОСОБА_1, ОСОБА_2;
відповідача
ОСОБА_3,ОСОБА_4.;
прокурора:
Савчук Л.Є.
розглянувши у відкритому судовому
засіданні в приміщенні суду справу
за позовом: Голови ліквідаційної комісії ОСОБА_5 АДРЕСА_1
до відповідача: Державної податкової інспекції в
м.Івано-Франківську, вул.Незалежності, 20,м.Івано-Франківськ про визнання
недійсним та скасування у повному обсязі рішення про застосування фінансових
санкцій від 02.08.2007року,-
встановив:
Голова
ліквідаційної комісіїОСОБА_5 звернувся в суд із адміністративним позовом та
просить визнати недійсним та скасувати в повному обсязі рішення ДПІ в
м.Івано-Франківську про застосування фінансових санкцій від 02.08.2007року
№000088230410.
Представник позивача в
судовому засіданні подав заяву про уточнення позовних вимог. Просить визнати
нечинним податкове повідомлення-рішення ДПІ в м.Івано-Франківську №000088230410
від 02.08.2007року. Посилається на те, щоОСОБА_5 не порушувало вимог ст.1, п.3
ст.3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у
сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», оскільки, автомобілі були
продані як основні засоби, а не як товар.
Представник відповідача в
судовому засіданні проти позову заперечив з підстав, викладених у запереченні
на адміністративний позов. Ствердив, що позивачем проведені розрахункові
операції купівлі-продажу автотранспортних засобів, які є товаром, без
застосування реєстраторів розрахункових
операцій, що є порушенням Закону України
«Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі,
громадського харчування та послуг»
Розглянувши
матеріали справи, заслухавши доводи та заперечення представників сторін, суд
встановив, що на підставі Акта перевірки ДПІ в м. Івано-Франківську
№342/23-2/30017144 від 23.07.2007 року відповідачем прийняте рішення про
застосування фінансових санкцій №00008820410 від 02.08.2007 року.
На підставі рішення ДПІ в м.
Івано-Франківську №000088230410 від 02.08.2007 року за порушення законодавства
про застосування реєстраторів розрахункових операцій в сфері торгівлі,
громадського харчування та послуг до позивача застосовано штрафні (фінансові)
санкції в сумі 309050,00 грн.
Перевіркою встановлено, що
ОСОБА_5 здійснило в першому кварталі
2007 року продаж автомобілів «Шкода Октавія», бензовоз та «Ніссан». Зокрема,
покупцями на підставі прибуткових касових ордерів №523 від 19.01.2007 року,
№528 від 26.01.2007 року та №41 від 15.03.2007 року в касу товариства внесено
готівкові кошти в сумі 61810,00 грн. Отримані кошти позивачем здано в банк
згідно видаткових касових ордерів №524 від 19.01.2007 року, №529 від 26.01.2007
року та №42 від 15.03.2007 року.
В бухгалтерському обліку
транспортні засоби були обліковані на рахунку 105 «Транспортні засоби».
Операції з продажу
транспортних засобів відображені бухгалтерськими проводками Дт 301 «Каса в
національній валюті» Кт377 «Розрахунки з іншими дебіторами», Дт рах.377 Кт
рах.742 «Доходи від реалізації основних фондів».
Відповідачем зазначено, що, оскільки,
розрахункові операції купівлі-продажу автотранспортних засобів, які є товаром,
не проведені через реєстратори розрахункових операцій, то позивачем порушено
вимоги ст.1, п.1 ст.3 Закону України «Про застосування реєстраторів
розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» від
06.07.1995 року №265/95-ВР із змінами та доповненнями.
Згідно зі статтею 1 Закону
України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі,
громадського харчування та послуг» реєстратори розрахункових операцій
застосовуються фізичними особами-суб'єктами підприємницької діяльності або юридичними особами (їх філіями, відділеннями,
іншими відокремленими підрозділами), які здійснюють операції з розрахунків у готівковій та/або
безготівковій формі при продажу товарів(наданні послуг) у сфері торгівлі,
громадського харчування та послуг.
Відповідно до ч.1ст.139 ГК України майном визнається сукупність речей та інших
цінностей (включаючи нематеріальні активи), які мають вартісне визначення,
виробляються чи використовуються у діяльності субєктів господарювання та
відображаються в їх балансі або враховуються в інших передбачених законом
формах обліку майна цих субєктів.
Частинами 2, та 6 цього Кодексу
встановлено, що залежно від економічної форми, якої набуває майно у процесі
здійснення господарської діяльності, майнові цінності належать до основних
фондів, оборотних засобів, коштів, товарів, а товарами у складі майна субєктів
господарювання визнаються вироблена продукція (товарні запаси), виконані роботи
та послуги.
Поняття «товари» також наведено в Положенні
(стандарті) бухгалтерського обліку 2 «Баланс» (Затверджено наказом Міністерства
фінансів України від 31.03.1999 року №87 та зареєстровано в Міністерстві
юстиції України 21.06.1999 року за №396/3689) яке під товарами розуміє товари,
які придбані підприємством для наступного продажу.
З обставин справи вбачається, що транспортні засоби були придбані
позивачем для використання в господарській діяльності,що під тверджується
протоколами зборів учасниківОСОБА_5 №37 від 11.05.2006 року (а.с.36), №27 від
26.11.2002 року (а.с.34) та №35 від 20.10.2005року (а.с. ).
Як було встановлено перевіркою (а.с.30,31) та підтверджується випискою
балансового рахунку № 105-1051 «Транспортні засоби» (а.с.37) продані позивачем
автотранспортні засоби були обліковані на субрахунку 105 «Транспортні засоби»
рахунку 10 «Основні засоби», що відповідає Плану рахунків бухгалтерського
обліку активів, капіталу, зобовязань і господарських операцій підприємств і
організацій (Затверджено наказом Міністерства фінансів України від 30.11.1999
року №291 та зареєстровано в Міністерстві юстиції України 21.12.1999 року за
№892/4285).
Статтею 8 закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» №334/94-ВР від 28.12.1994 року із змінами та
доповненнями визначено, що основні фонди-матеріальні цінності, що
використовуються у господарській діяльності платника податку протягом періоду,
який перевищує 365 календарних днів з дати введення в експлуатацію таких
матеріальних цінностей, вартість яких поступово зменшується у звязку з фізичним
або моральним зносом.
Відповідно до п.4 Положення (стандарту)
бухгалтерського обліку 7 «Основні засоби» (Затверджено наказом Міністерства
фінансів України від 27.04.2000 року №92 та зареєстровано в Міністерстві
юстиції України 18.05.20000 року за №288/4509) основні засоби-це матеріальні
активи, які підприємство утримує з метою використання їх у процесі виробництва або постачання товарів,
надання послуг, здавання в оренду іншим особам або для здійснення
адміністративних і соціально-культурних функцій, очікуваний строк корисного
використання (експлуатації) яких більше одного року (або операційного циклу,
якщо він триваліший за рік), а згідно п.п.5.1.5. п.5 цього Положення до
основних засобів віднесено, в тому числі, і транспортні засоби.
В листі ДПА України від 18.11.2004 року
№10413/6/23-2119 зазначено, що основні
фонди (основні засоби) підприємства не є продуктом праці, а також продукцією
власного виробництва, що виробляється та/або реалізується суб”єктами
підприємницької діяльності через оптову та роздрібну торгівлю, тобто не є
товаром, призначеним для торгівлі, а тому дія Закону України «Про застосування
реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування
та послуг» №265/95-ВР від 07.07.1995
року на операції продажу основних фондів (як придатних для подальшого
використання, так і непридатних), що належать підприємству і використовуються
для виробництва товарів, виконання робіт, послуг (незалежно від групи, на які
вони розподіляються), не поширюється. Враховуючи викладене,
суд приходить до висновку, що розрахункові операції щодо реалізації основних
фондів (засобів), в тому числі і транспортних засобів, які використовувались
підприємством для здійснення господарської діяльності, можуть проводитись через
касу підприємства в установленому законом порядку без застосування реєстраторів
розрахункових операцій.
Стаття 19 Конституції України встановлює, що органи державної влади та
органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов”язані діяти лише на
підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та
законами України.
Враховуючи вищевикладене, суд вважає вимоги позивача обгрунтованими, а
позов таким, що підлягає задоволенню.
На підставі наведеного та керуючись
ст.ст.158, 159, 160, 161, 162, 163, 167 Кодексу адміністративного судочинства
України, суд,-
ПОСТАНОВИВ:
Позов задовольнити повністю.
Визнати нечинним податкове повідомлення-рішення №000088230410 від 02.08.2007року.
Стягнути з Державного бюджету України на користь Голови ліквідаційної
комісії ОСОБА_5 АДРЕСА_1, код ЄДРПОУ 30017144 - 3,40грн. державного мита.
Постанова набирає законної сили в
порядку встановленому ст.254 КАС України та може бути оскаржена до Львівського
апеляційного адміністративного суду в порядку і строки, передбачені ст.186 КАС
України.
Виконавчий лист видати після набрання
постановою законної сили за заявою сторони на користь якої задоволено
позов.
Суддя /підпис/ О.В. Басай
помічник судді:
Л.М. Федів
Довідка:
постанова не набрала законної сили.
Суд | Івано-Франківський окружний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 28.02.2008 |
Оприлюднено | 24.09.2009 |
Номер документу | 4700024 |
Судочинство | Адміністративне |
Адміністративне
Очаківський міськрайонний суд Миколаївської області
Єнтіна А.П.
Адміністративне
Березанський районний суд Миколаївської області
Гапоненко Н.О.
Адміністративне
Добропільський міськрайонний суд Донецької області
Тітова Т.А.
Адміністративне
Івано-Франківський окружний адміністративний суд
Басай О.В.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні