Постанова

від 17.12.2008 по справі 2-а-101/2008

ДОБРОПІЛЬСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

2-a-101/2008

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ    УКРАЇНИ

17 грудня  2008 року       Добропільський міськрайонний суд Донецької області в

складі:     головуючого-судді ТітовоїТ.А

При секретарі Михайловській Т.П За участю позивача ОСОБА_1О Представника позивача ОСОБА_2В Представника управління праці та соціального захисту населення Добропільської міської ради ОСОБА_3А

Розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Добропілля адміністративну справу за позовом ОСОБА_1    до ОСОБА_4 праці та соціального захисту населення Добропільської міської ради про визнання неправомірною відмову у виплаті недоотриманих сум та стягнення заборгованості з виплати допомоги  на оздоровлення,

встановив:

В листопаді  2008 року ОСОБА_1 звернувся в суд із позовом про визнання неправомірною відмову ОСОБА_4 праці та соціального захисту населення Добропільської міської ради( УПСЗН) виплатити недоотримані суми на оздоровлення за 2003-2008 роки і стягнення на його користь 5868 грн. 50 коп. грошових коштів недоотриманих сум на оздоровлення .

В обгрунтування своїх вимог зазначив, що є учасником ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС  і інвалідом 3 групи, перебуває на обліку в УПСЗН і відповідно до ст.. 48 Закону України « Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» має право на щорічну допомогу на оздоровлення   у розмірі чотирьох мінімальних заробітних плат. Виплати мають бути в таких розмірах: 2004 рік- 1160 грн.( 290 х4), 2005 рік -1400 грн.( 350x4), 2006 рік -1500 грн. (375x4), 2008 рік - 2100 грн. (525 х4).

УПСЗН проведені виплати, але у невідповідних до вимог Закону розмірах, а саме: в 2004 році - 21, 50 грн., 2005-2006 роках , 2008 році - 90 грн. Визначає заборгованість як різницю між встановленим розміром та фактично сплаченим , що складає в 2004 році -1138, 50 грн., в 2005 році -1310 грн., в 2006 році-1410 грн. в 2008 році-2010 грн. На його звернення до ОСОБА_4 провести перерахунок він отримав відмову, з якою не погоджується.

В судовому засіданні позивач ОСОБА_1О позов підтримав  і просить його задовольнити в повному обсязі і стягнути заборгованість 5868, 50 грн  з виплати допомоги на оздоровлення за 2004, 2005, 2006 і 2008 роки.

Представник відповідача ОСОБА_4 праці та соціального захисту населення Добропільської міської ради ОСОБА_3А позов не визнала і пояснила, що виплати на оздоровлення проводились у розмірах, встановлених постановою КМУ від 26 липня 1996 року №836 «Про компенсаційні виплати особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» інвалідам 3 групи 21, 50 грн. , і постановою КМУ від 12 липня 2005 року № 562 « Про щорічну допомогу на оздоровлення громадянам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» - 90 грн., виходячи з того, що Законом України « Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 28 лютого 1991 року № 796-Х11 в ст.. 62 зазначено, що роз»яснення порядку застосування цього Закону провадиться у порядку, визначеному

Кабінетом Міністрів України. Також посилається на пропущення позивачем річного строку на звернення до адміністративного суду, на підставі чого згідно ст.100 КАС України наполягає на відмові в задоволенні позову.

Вислухавши пояснення, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позов підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Встановлено, що ОСОБА_1О є учасником ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС   1 категорії, що підтверджується посвідченням серії А № 008828. Він визнаний інвалідом 3 групи внаслідок виконання обов»язків по ліквідації аварії, що підтверджується довідкою повторного огляду уМСЕК №090609.

ОСОБА_1О перебуває на обліку в УПСЗН Добропільської міської ради, і за період 2000-2007 роки йому виплачена щорічна допомога на оздоровлення згідно довідки відповідача: у 2004 році   в розмірі 21, 50 грн., у 2005-2006 і 2008 роках-90 грн. щорічно.

Між тим, відповідно до ст.. 48 Закону України № 796-Х11 щорічна допомога на оздоровлення інвалідам 3 групи  передбачена у розмірі  чотирьох мінімальних заробітних плат. Розмір мінімальної заробітної плати визначається на момент виплати.

При вирішенні даного спору, виходячи із засад пріоритетності законів суд застосовує норму ст.. 48 Закону України « Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» та Закони України про встановлення розміру мінімальної заробітної плати.

Вважає, що підлягають перерахуванню і стягненню з відповідача на користь позивача відповідно до заявлених вимог недоотримані ним суми на оздоровлення за 2004, 2005, 2008 роки, виходячи з наступного.

Відповідно до Порядку фінансування видатків місцевих бюджетів на здійснення заходів з виконання державних програм соціального захисту населення за рахунок субвенцій з державного бюджету, затвердженого постановою КМУ від 4 березня 2002 року № 256 органи соціального захисту населення здійснюють виплату щорічної допомоги за оздоровлення починаючи з 29 жовтня 2003 року. Це означає, що вимоги позивача про стягнення з відповідача недоплати, проведеної в 2004 року, відповідає даному Порядку.

Законом України від 20 грудня 2005 року « Про Державний бюджет України на 2006 рік» ст.. 77 п. 37 , дія абз. 2. та 3 частини 4 ст. 48 Закону України № 796-Х11 в частині виплати компенсації і допомоги у розмірах відповідно до мінімальної заробітної плати на 2006 рік зупинена, який неконституційним не визнано, тому підстав для перерахування суми допомоги в 2006 році не існує.

Також підлягає перерахуванню розмір допомоги на оздоровлення в 2008 році, приймаючи до уваги, що рішенням Конституційного Суду України від 22 травня 2008 року № 10 -рп визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними) положення п. 28 розділу 11 « Внесення змін до деяких законодавчих актів України» Закону України « Про Державний бюджет України на 2008 рік», відповідно до якого текст ст.. 48 Закону України « Про статус і соціальний статус громадян, які постраждали в наслідок Чорнобильської катастрофи» було викладено в новій редакції.

Враховуючи зазначене, суд вважає, що з відповідача   на користь позивача необхідно стягнути недоотримані суми допомоги на оздоровлення, виходячи з мінімального розміру заробітної плати на момент виплати:    в 2004 році -1026 грн. 50 коп. (262 грн. х 4 - 21 грн. 50 коп.), в 2005 році - 1238 грн. (332 грн. х4 - 90 грн.), в 2008 році 2010 грн. ( (525 грн. х4-90 грн.) А всього загальною сумою  4274 грн. 50 коп.

Відмову відповідача УПСЗН Добропільської міської ради здійснити виплати недоотриманих позивачем сум на оздоровлення у 2004, 2005 , 2008 роках слід визнати протиправною.

В іншій частині позову ОСОБА_1О суд відмовляє, посилаючись на зазначені в постанові підстави.

Суд не погоджується з доводами відповідача УПСЗН щодо пропущення позивачем строку звернення до суду. Оскільки вимоги ОСОБА_1О  пов»язані з виплатами внаслідок ушкодження здоров»я, то згідно ст.. 268 ЦК України на ці вимоги позовна давність не поширюється.

Відповідно до ст. 48 Закону України « Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», ст.. ст.. 160-163 КАС України, суд

постановив:

Визнати протиправною  відмову ОСОБА_4 праці та соціального захисту населення Добропільської міської ради у виплаті ОСОБА_1 недоотриманої суми на оздоровлення у 2004, 2005, 2008 роках.

Стягнути з ОСОБА_4 праці та соціального захисту населення Добропільської міської ради   на користь ОСОБА_1    4274 грн. 50 коп. недоотриманої суми щорічної допомоги на оздоровлення у 2004, 2005 , 2008 роках.

В іншій частині позову відмовити.

На постанову може бути подана апеляція в Донецький апеляційний адміністративний суд через даний суд протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження протягом 10 днів у зазначеному порядку.