Постанова

від 05.12.2008 по справі 2-а-101/2008

ОЧАКІВСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа №2-а-101/2008 року.

ПОСТАНОВА

 ІМЕНЕМ       УКРАЇНИ

05 грудня 2008 року Очаківський міськрайонний суд Миколаївської області у складі: головуючого - судді Єнтіної А.П. при секретарі Гречка С.Є.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Очаків адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 Управління праці та соціального захисту населення виконкому Очаківської міської ради Миколаївської області про стягнення недоплаченої щорічної грошової допомоги учаснику бойових дій.

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з зазначеним позовом, мотивуючи свої позовні вимоги тим, що йому як учаснику бойових дій, згідно ч.5 ст. 12, ч.1 ст.17-1 ЗУ «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» щорічно, до п"ятого травня повинна надаватися одноразова грошова допомога в розмірі п"яти мінімальних пенсій за віком через органи праці та соціального захисту населення через установи банку. Але в супереч зазначеній нормі Управлінням праці та соціального захисту населення виконкому Очаківської міської ради допомога виплачена не в повному обсязі. Згідно розрахунку позивача загальна сума невиплаченої разової грошової допомоги за 2004-2008 роки, що має бути стягнута з відповідача за рішенням суду, складає - 8315 грн.,

В судовому засіданні позивач позовні вимоги підтримав.

Представник відповідача - Управління праці та соціального захисту населення виконкому Очаківської міської ради в судовому засіданні присутній не був, повідомленого його було належним чином, керуючись п.4 ст.128 КАС України та приймаючи до уваги його позицію, викладену на попередньому судовому засіданні, змістом якої є невизнання позову, письмові заперечення, суд вважає за можливе слухати справу у його відсутність.

Вислухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню частково, виходячи з наступного

Правовий статус учасника бойових дій визначає Закон України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" від 22 жовтня 1993 року № 3551-12 (далі Закон), згідно якого позивач є учасником бойових дій, що також підтверджується його посвідченням та визнано сторонами.

Приписами п.2 статті 12 Закону передбачено щорічну до 5 травня учасникам бойових дій виплату разової грошової допомоги у розмірі у розмірі п'яти мінімальних пенсій за віком.

Статтею 17-1 Закону передбачено здійснення даних виплат органами праці та соціального захисту населення через відділення зв'язку або через установи банків (шляхом перерахування на особовий рахунок отримувача) пенсіонерам - за місцем отримання пенсії, а особам, які не є пенсіонерами, - за місцем їх проживання чи одержання грошового утримання.

Протягом 2004-2008років така допомога позивачу виплачувалась в розмірах:

•   -     у 2004 році-120грн

•   -     у 2005 році - 250 грн

•   -     у 2006 році - 250 грн

•   -     у 2007 році -280 грн

•   -     у 2008 році-310 грн

Відповідач здійснював виплати в таких розмірах керуючись законами про державні бюджети на 2004-2008 роки, що на думку суду суперечить ст.. 12 ЗУ "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" та звужує права позивача.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до вимог статті 2 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" права та пільги для ветеранів війни і членів їх сімей, встановлені раніше законодавством України і законодавством колишнього Союзу РСР, не можуть бути скасовані без їх рівноцінної заміни, а нормативні акти органів державної влади і органів місцевого самоврядування, які обмежують права і пільги ветеранів війни, передбачені цим Законом, є недійсними.

Статтею 22 Конституції України передбачено що, при прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав та свобод.

Також, у абзаці першому пункту п'ятого Рішення Конституційного Суду України №6-рп/2007 від 09.07.2007 вказано, що проаналізувавши зазначені положення Конституції України, Кодексу, практику зупинення законом про державний бюджет України дії інших законів України, Конституційний Суд України дійшов висновку, що зупинення законом про Державний бюджет України дії інших законів України щодо надання пільг, компенсацій і гарантій, внесення змін до інших законів України, встановлення іншого (додаткового) правового регулювання відносин, ніж передбачено законами України, не відповідає статтям 1, З, частини другої статті 8, частини другої статті 19, статтям 21, 22, пункту 1 частини другої статті 92, частинам першій, другій, третій статті 95 Конституції України.

Таким чином, обмеження прав позивача щодо розміру одноразової грошової допомоги є протиправним, а її виплату необхідно здійснювати у розмірі, визначеному частиною 5 статті 13 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" без обмежень, встановлених іншими законами.

Зважаючи на зазначене суд дійшов до такого розрахунку заборгованості перед позивачем.

Оскільки мінімальна пенсія за віком в 2004 році склала відповідно до частини 1 статті 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" № 1058-IV від 9 липня 2003 року, що набрав чинності з 1 січня 2004 року, 92 грн. 52 коп. то розмір щорічної разової допомоги за 2004 рік в сумі 462 грн. 60 коп. (92 грн. 52 коп. х 5).

Сума недоплаченої позивачу щорічної разової грошової допомоги до 5 травня за 2004 рік відповідно до вищенаведеного складає 342 грн. 60 коп. (462 грн. 60 коп. - 120 грн.).

Відповідно до статті 1 ЗУ «Про внесення змін до ЗУ «Про загальнообов»язкове державне пенсійне страхування» від 23 грудня 2004 року №2291 -IV від 23 грудня 2004 року, статті 1 ЗУ «Про затвердження прожиткового мінімуму на 2005 рік» від 19 жовтня 2004 року №2089- IVмінімальний розмір пенсії за віком встановлювався у розмірі 332 грн з урахуванням чого розмір разової грошової допомоги у 2005 році мав становити (5 х 332) -1660 грн

Сума недоплаченої позивачу щорічної разової грошової допомоги до 5 травня за

2005 рік відповідно до вищенаведеного складає 1410 грн. (1660 - 250 грн).

Відповідно до ЗУ №3235 - IV мінімальний розмір пенсії за віком у 2006 році встановлювався 359 грн з урахуванням чого розмір разової грошової допомоги у 2006 році мав становити (5 х 359) - 1 795 грн

Сума недоплаченої позивачу щорічної разової грошової допомоги до 5 травня за

2006 рік відповідно до вищенаведеного складає 1545 грн. (1795 - 250 грн). Відповідно до ст..  62 ЗУ «Про державний бюджет на 2007 рік» та ЗУ  «Про

загальнообов»язкове державне пенсійне страхування» мінімальний розмір пенсії за віком станом на 5 травня 2007 року встановлювався в розмірі 410 грн 06 коп, з урахуванням чого розмір разової грошової допомоги у 2007 році мав становити ( 5 х 410) - 2 050 грн.

Сума недоплаченої позивачу щорічної разової грошової допомоги до 5 травня за

2007 рік відповідно до вищенаведеного складає 1 770грн. 30 коп (2 050 грн 30 коп - 280 грн).

Законом України "Про державний бюджет України на 2008 рік" мінімальна пенсія за віком встановлена у розмірі 481, 00 грн., з урахуванням чого розмір разової грошової допомоги у 2008 році мав становити (5 х 481) - 2405 грн.

Сума недоплаченої позивачу щорічної разової грошової допомоги до 5 травня за

2008 рік відповідно до вищенаведеного складає  2 095грн (2 405 грн - 310 грн).

Суд вважає необгрунтованими доводи відповідача, що відповідно до законів про державний бюджет за 2004-2008 роки розміри щорічної разової грошової допомоги до Дня Перемоги ветеранам війни встановлюються виходячи з обсягу видатків, встановлених на цю мету при формуванні показників державного бюджету на відповідні роки. Зі змісту положень Конституції України та Бюджетного Кодексу України вбачається, що закон про Державний бюджет України як правовий акт, чітко зумовлений поняттям бюджету як плану формування та використання фінансових ресурсів, має особливий предмет регулювання, відмінний від інших законів України - він стосується виключно встановлення доходів та видатків держави на загальносуспільні потреби, зокрема і видатків на соціальний захист і соціальне забезпечення, тому цим законом не можуть вноситись зміни, зупинятись дія чинних законів України, а також встановлюватись інше додаткове правове регулювання відносин що є предметом інших законів України.

Посилання відповідача що при нарахуванні щорічної допомоги у 2008 році вони керувались Постановою КМУ «Про розміри разової грошової допомоги що виплачуються у 2008році» від 12.03.2008 року №183 в якій визначено розмір виплати до 5 травня у 2008 році учасникам бойових дій в сумі 310 грн також судом не приймається до уваги зважаючи на вищезазначене та зокрема на положення статті 2 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" та рішення Конституційного суду №10-рп/2008 від 22.05.2008 p., згідно з яким було визнано неконституційними положення ЗУ «Про державний бюджет на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів» зокрема що стосуються внесення змін до ч.5 ст.12 ЗУ "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту"

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно з Конвенцією про захист прав людини та основних свобод, аргументи відносно відсутності бюджетних асигнувань не є поважною причиною для невиконання своїх зобов'язань органами державної влади.

Відповідач не надав суду достатніх беззаперечних доказів в обґрунтування правомірності своїх дій та бездіяльності.

Дослідивши обставини справи, проаналізувавши вищезазначені правові норми, суд приходить до висновку, що вимоги позивача є обґрунтованими і підлягають задоволенню частково.

Керуючись ст.ст. 9-12, 15, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, -

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Очаківської міської ради Миколаївської області про стягнення недоплаченої щорічної одноразової грошової допомоги учаснику бойових дій -задовольнити частково.

Стягнути з управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Очаківської міської ради Миколаївської області на користь ОСОБА_1 7162 (сім тисяч сто шістдесят дві) грн. 90 коп.

У задоволенні інших позовних вимог відмовити.

Постанову може бути оскаржено в апеляційному порядку до Одеського апеляційного адміністративного суду через Очаківський міськрайонний суд Миколаївської області шляхом подачі в 10-ти денний строк з дня винесення постанови заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20-ти днів апеляційної скарги, з подачею її копії до апеляційної інстанції.