Постанова

від 05.05.2008 по справі 2-а-101/2008

ТЕТІЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа №2-А-101/2008

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

5 травня 2008 року Тетіївськ ий районний суд Київської об ласті в складі:

головуючого судді: Волош ко Т.П.

при секретарі: Козуб І.С

за участю адвоката: ОСО БА_1

розглянувши в відкритому п опередньому судовому засіда нні в м. Тетієві адміністрати вну справу за адміністративн им позовом ОСОБА_2 до упра вління праці та соціального захисту населення Тетіївськ ої райдержадміністрації про стягнення недоотриманих нал ежних сум щорічної допомоги на оздоровлення, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_2 звернувся до су ду з вказаним позовом мотиву ючи тим, що він є учасником лік відації наслідків аварії на ЧАЕС 2 категорії , а тому згідн о законодавства має право на щорічну грошову допомогу на оздоровлення в розмірі 5 міні мальних заробітних плат, роз мір якої визначається на мом ент виплати, але відповідаче м виплачено вказану допомогу за 2000-2007 роки у значно нижчому р озмірі. Оскільки відповідач відмовляється провести допл ату вказаної грошової допомо ги, то позивач просить суд стя гнути з відповідача недоплач ену суму одноразової грошово ї допомоги на оздоровлення з а 2000-2007 рік в розмірі 17 400 гривень з гідно доданого розрахунку.

В судовому засіданні предс тавник позивача ОСОБА_1 пі дтримала позовні вимоги і пр осила суд визнати відмову ві дповідача щодо перерахунку в казаної грошової допомоги не правомірною та стягнути з ві дповідача на користь позивач а недоотриману суму грошової допомоги на оздоровлення за 2000-2007 роки виходячи з розміру мі німальної заробітної плати н а момент виплати. На думку пре дставника позивача , вина від повідача в тому , що він не зді йснював перспективні розрах унки потреби коштів на забез печення виконання державних програм соціального захисту постраждалого від наслідків Чорнобильської катастрофи н аселення району та не подав ї х відповідним органам .

Представник відповідача у правління праці та соціально го захисту населення Тетіївс ької райдержадміністрації Биховцова Л.В. в своїх письм ових та усних поясненнях зап еречує проти позову , посилаю чись на те , що одноразова допо мога на оздоровлення ОСОБА _2 виплачувалася у відповід ності до постанов Кабінету М іністрів України та Законів України « Про державний бюдж ет України на 2000-2007 роки» . Крім т ого ст. 62 Закону України « Про с татус і соціальний захист гр омадян , які постраждали внас лідок Чорнобильської катаст рофи « прямо зобов»язує упра вління щорічну допомогу на о здоровлення проводити в поря дку , визначеному Кабінетом М іністрів України , рішення як ого є обов»язковими для вико нання місцевими органами дер жавної влади , всіма суб»єкта ми господарювання незалежно від їх відомчої підпорядков аності та форм власності. Упр авління праці та соціального захисту населення Тетіївськ ої райдержадміністрації є ро зпорядником коштів , а тому ді ючи відповідно до постанов К абінету Міністрів України не допускало порушень законода вства , а тому вважає позовні в имоги не обгрунтованими.

Заслухавши пояснення пози вача, представника позивача адвоката ОСОБА_1, поясненн я представника відповідача, оглянувши матеріали справи, суд приходить

до висновку, що позовні ви моги підлягають частковому задоволенню.

В судовому засіданні вста новлено , що ОСОБА_2 є учасн иком ліквідації наслідків на Чорнобильській АЕС 2 категор ії , в зв»язку з чим отримував щорічну допомогу на оздоровл ення в таких розмірах : за 2000 - 2003 р оки по 26,70 грн., за 2004-2005 роки не зве ртався із заявою до управлін ня праці та соціального захи сту Тетіївської райдержадмі ністрації про призначення що річної допомоги на оздоровле ння; за 2006 -2007 роки - по 100 грн. за рік , а всього за 6 років йому випла чено 306,80 грн. Остання виплата з а 2007 рік в розмірі 100 гривень зді йснена 13.09.2007 року . В березні 2008 ро ку позивач звернувся до відп овідача з проханням провести дорахування та виплатити не доотримані кошти на оздоровл ення , проте в задоволенні вим ог позивача було відмовлено. Встановлені судом обставини підтверджуються : пояснення ми представників сторін ,пок азами свідка ОСОБА_4 , копі єю посвідчення серії НОМЕР _1, копією рахунку № 55493 про отр имання коштів на оздоровленн я за 2006 -2007 роки , копією відповід і відповідача.

Крім того в судовому засіда нні установлено із « Положен ня про відділ у справах захис ту населення від наслідків Ч орнобильської катастрофи уп равління праці та соціальног о захисту населення Тетіївсь кої райдержадміністрації «, що основною функцією відділу є здійснення перспективних розрахунків потреби коштів Ф онду на забезпечення виконан ня державних програм соціаль ного захисту постраждалого в ід наслідків Чорнобильської катастрофи населення району та надання їх відповідним ор ганам .

Вимоги позивача ОСОБА_2 підлягають частковому задов оленню із наступних підстав.

Відповідно до ст.48 Закону Ук раїни "Про статус і соціальни й захист громадян, які постра ждали внаслідок Чорнобильсь кої катастрофи" передбачена щорічна допомога на оздоровл ення учасникам ліквідації на слідків аварії на ЧАЕС - в розм ірі п"яти мінімальних заробі тних плат, розмір якої визнач ається на момент виплати. Щор ічна допомога на оздоровленн я виплачується громадянам за місцем їх проживання органа ми соціального захисту насел ення.

Постановами Кабінету Міні стрів України від 26.07.1996 року № 836 "Про компенсаційні виплати о собам, які постраждали внасл ідок Чорнобильської катастр офи" та постановою KM України в ід 12.07.2005 року за № 562 "Про щорічну д опомогу на оздоровлення гром адянам, які постраждали внас лідок Чорнобильської катаст рофи" ( далі Постанова КМУ № 562 ) в становлено щорічні виплати н а оздоровлення за період з 2000 р оку по 2004 рік в розмірі 26,70 гриве нь , а з 2005 року по 2007 рік по 100 гриве нь.

На думку суду , Постанови КМ У № 836 та № 562 суперечать вимогам ст. 48 Закону України « Про стат ус і соціальний захист грома дян , які постраждали внаслід ок Чорнобильської катастроф и « та іншим Законам України

Відповідно до Закону Украї ни « Про встановлення мініма льної заробітної плати на 2000 р ік» розмір мінімальної зароб ітної плати встановлено з 01.07.20 00 року в сумі 118 гривень , які згі дно внесень послідуючих змін до Державного бюджету Украї ни зростав кожен наступний р ік

Згідно Закону України « Про встановлення мінімальної за робітної плати на 2002 рік « розм ір мінімальної заробітної пл ати з 01.01.2000 року в сумі 140 гривень , який згідно внесень посліду ючих змін до Державного бюдж ету України зростав кожен на ступний рік .

Згідно закону України «Про встановлення мінімальної за робітної плати на 2003 рік « розм ір мінімальної заробітної пл ати встановлений 185 гривень , я кий згідно внесень послідуюч их змін до Державного бюджет у України зростав кожен наст упний рік .

Відповідно до ст.89 Закону Ук раїни "Про Державний бюджет У країни на 2004 рік" з 1 січня 2004 року розмір мінімальної заробітн ої плати встановлений на рів ні 205 грн. на місяць, з 1 вересня 20 04 року-237 грн. на місяць.

Ст. 83 Закону України "Про Дер жавний бюджет України на 2005 рі к" установлений з 1 січня 2005 рок у розмір мінімальної заробіт ної плати 262 грн. на місяць, з 1 кв ітня 2005 року-290 грн., з 1 липня 2005 рок у-310 грн., з 1 вересня 2005 року-332 грн.

Згідно ст.82 Закону України "П ро Державний бюджет України на 2006 рік" установлений з 1 січн я 2006 року розмір мінімальної з аробітної плати 350 грн. на міся ць, з 1 липня 2006 року-375 грн., з 1 груд ня 2006 року - 400 грн..

Відповідно до ст.76 Закону Ук раїни „Про державний бюджет України на 2007 рік", установлено з 1.04.2007 року розмір мінімальної заробітної плати 420 грн. на міс яць, з 1.07.2007 року 440 грн. на місяць т а з 1.10.2007 року - 460 грн. на місяць.

Всі вказані Закони не мали ж одних обмежень щодо застосув ання ст.48 Закону "Про статус і с оціальний захист громадян, я кі постраждали внаслідок Чор нобильської катастрофи", яка передбачає право позивача н а щорічну допомогу на оздоро влення в розмірі 5 мінімальни х заробітних плат, а навпаки, с т.2 вказаного вище Закону Укра їни "Про встановлення мініма льної заробітної плати на 2003 р ік" передбачено обов'язок KM Ук раїни здійснювати застосува ння цих норм.

Заперечуючи позов , відпові дач посилається на те , що згід но ст.62 Закону України "Про ста тус і соціальний захист гром адян, які постраждали внаслі док Чорнобильської катастро фи" - роз'яснення порядку засто сування цього Закону України провадиться KM України, рішенн я якого є обов'язковими для ви конання міністерствами та ін шими центральними органами д ержавної виконавчої влади Ук раїни, місцевими органами де ржавної виконавчої влади, вс іма суб'єктами господарюванн я незалежно від їх відомчої п ідпорядкованості та форм вла сності. А тому саме в розмірах , які і визначені KM України, вих одячи з реальних можливостей Державного бюджету України згідно з бюджетними призначе ннями і враховуючи вимоги ст .95 Конституції України, позива чу проведена виплата зазначе ної допомоги на оздоровлення .

Але з цими запереченнями ві дповідача суд не може погоди тися з наступних

підстав.

Відповідно до ч.2 ст.19 Консти туції України органи державн ої влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноваж ень та у спосіб, що передбачен і Конституцією та законами У країни.

За ст.ПЗ Конституції Україн и KM України у своїй діяльності керується Конституцією і за конами України, актами Прези дента України.

Згідно ч. І ст.9 КАС України су д при вирішенні справи керує ться принципом законності, в ідповідно до якого органи де ржавної влади, органи місцев ого самоврядування, їхні пос адові і службові особи зобов 'язані діяти лише на підставі , в межах повноважень та у спос іб, що передбачені Конституц ією та законами України.

Ст.95 Конституції України, на яку посилається представник відповідача, передбачено, що виключно законом про Держав ний бюджет України визначают ься будь-які видатки держави на загальносуспільні потреб и, розмір, і цільове спрямуван ня цих видатків.

Але законами про Державний бюджет України на відповідн і роки розмір вказаної допом оги не визначений, як наприкл ад, розмір одноразової грошо вої допомоги ветеранам війни , на яких поширюється чинніст ь Закону України "Про статус в етеранів війни, гарантії їх с оціального захисту".

Крім того, ст.62 Закону Україн и "Про статус і соціальний зах ист громадян, які постраждал и внаслідок Чорнобильської к атастрофи", на яку також посил ається відповідач заперечую чи проти позову, надає KM право визначати порядок застосува ння цього Закону, але не делег ує йому повноважень щодо виз начення розміру допомоги на оздоровлення, встановленої ц им Законом.

Відповідно до ст.71 Закону Ук раїни "Про статус і соціальни й захист громадян, які постра ждали внаслідок Чорнобильсь кої катастрофи" дія положень цього Закону не може призупи нятися іншими законами, крім законів про внесення змін до цього Закону.

Слід зазначити, що дію поло жень ст.48 вказаного Закону зуп инено на 2006 рік в частині випла ти компенсацій і допомогу ро змірах відповідно до мінімал ьної заробітної плати згідно з Законом України від 20.12.2005 рок у Ж3235-ІУ, до цього Верховна Рада України ніяких законів з цих питань не приймала.

Між тим, визначені постанов ою Кабінету Міністрів № 836 роз міри щорічної допомоги на оз доровлення залишалися трива лий час незмінними, хоча розм ір мінімальної заробітної пл ати неодноразово змінювався , а з 2005 року постановою KM № 562 розм ір цієї допомоги був змінени й, але всупереч ст.48 Закону він також визначений у твердій г рошовій сумі.

Отже, оскільки закони Украї ни мають вищу юридичну силу н ад урядовими нормативними ак тами, то суд вважає, що при вир ішенні даного спору підлягаю ть застосуванню саме положен ня ст.48 Закону "Про статус і соц іальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорно бильської катастрофи" та пол оження зазначених вище Закон ів про встановлення розміру мінімальної заробітної плат и, а не постанови KM України № 836 т а № 562.

Згідно ч.4 ст.9 КАС України у р азі невідповідності нормати вно-правового акта Конституц ії України, закону України, мі жнародному договору, згода н а обов'язковість якого надан а Верховною Радою України, аб о іншому правовому акту суд з астосовує правовий акт, який має вищу юридичну, силу.

Відповідно до ст. ст. 22 , 64 Конс титуції України зміст і обся г прав і свобод людини при при йнятті нових законів або вне сенні змін до чинних законів не може бути звужений , а прав о громадян на соціальний зах ист , інші соціально - економіч ні права можуть бути обмежен і, у тому числі зупиненням дії законів ( їх окремих положень ) лише в умовах воєнного та над звичайного стану на певний с трок .

Отже, враховуючи наведене, с уд вважає , що управління прац і та соціального захисту нас елення Тетіївської райдержа дміністрації повинно було ві дповідно до свого Положення здійснювати перспективні ро зрахунки потреби коштів на з абезпечення виконання держа вних програм соціального зах исту постраждалого від наслі дків Чорнобильської катастр офи населення району та пода ти їх відповідним органам , а п отім виплачувати позивачу що річну допомогу на оздоровлен ня виходячи із розміру мінім альної заробітної плати на м омент виплати.

Поскільки відповідачем не виконані покладені законода вством на нього обов»язки , то позов підлягає до задоволен ня .

Представник відповідача п росить застосувати до даних правостосунків ст. 100 КАС Укра їни та відмовити в задоволен ні адміністративного позову . Суд вважає клопотання предс тавника відповідача не може бути задоволено , поскільки , н а думку суду , позивач не поруш ив встановлений ст.99 КАС Украї ни річний строк для зверненн я до адміністративного суду за захистом прав , свобод, та і нтересів особи .Як встановле но , позивач про порушення сво їх прав дізнався , отримавши в ідповідь з управління праці та соціального захисту насел ення Тетіївської райдержадм іністрації від 10.04.2008 року , в яко му дано офіційне письмове ро з»яснення щодо виплати вказа ної допомоги на оздоровлення та відмовлено в проведенні п ерерахунку цієї допомоги всі м категоріям потерпілих , які мають право на її одержання , що стверджується копією зазн аченого листа за № 7/556 від 10.04.2008 ро ку Крім того , як пояснив предс тавник позивача , його довіри телю стало відомо про поруше ння його прав після ознайомл ення з рішеннями Верховного Суду України та Вищого Адмін істративного Суду України що до практики застосування зак онодавства, яке регулює поря док виплати вказаної грошово ї допомоги на оздоровлення.

Враховуючи вищевикладене , суд приходить до висновку , щ о перебіг річного строку зве рнення до суду за захистом св оїх прав для позивача почина ється з того часу, коли він діз нався про порушення його пра в, на що вказано вище в постано ві, а не з моменту виплати вказ аної допомоги.

Таким чином, суд вважає за м ожливе визнати відмову відпо відача щодо перерахунку вказ аної грошової допомоги непра вомірною та стягнути на кори сть позивача з відповідача н едоотриману суму допомоги на оздоровлення за 2000-2003, 2006 - 2007 роки , виходячи із слідуючого розр ахунку . При цьому розмір міні мального розміру заробітної плати визначається на момен т щорічної виплати .

З урахуванням отриманої су ми - 26,70 гривень та розміру міні мальної заробітної плати на час виплати позивачу допомог и в 2000 році -118 гривень на користь позивача підлягає стягненню за 2000 рік - 563 грн.30 коп. (118 грн .х 5 - 26.70 г рн ); за 2001 рік -563,30 грн. (118x5- 26.70 грн); за 2 002 рік - 6733 грн ( 140 х 5- 26.70 грн); за 2003 рік - 898,3 грн. ( 185 х 5- 26.7); за 2006 рік , з урахува нням отриманої суми 100 грн. та р озміру мінімальної заробітн ої плати на момент виплати в к вітні 2006 року 350 грн.- 1650 грн. ( 350 х 5-100) ; за 2007 рік , з урахуванням отрим аної суми 100 грн. та розміру мін імальної заробітної плати на момент виплати в вересні 2007 ро ку 440 грн.- 2100 грн. ( 440 х 5-100) а всього ро змір з 2000 по 2007 рік недоотримано ї допомоги на оздоровлення в изначений становить 6 448,20 гриве нь.

Поскільки позивач був звіл ьнений від сплати судового з бору , то судові витрати у відп овідності зі ст. 94 КАС України підлягають стягненню з відп овідача в доход держави . Відп овідно до ст. 88 КАС України суд вважає за необхідне повніст ю звільнити Управління праці та соціального захисту насе лення тетіївської районної д ержавної адміністрації від с плати судового збору у розмі рі 51 гривня на користь держави , так , як вказаний відповідач є бюджетною організацією та грошові кошти для виплати ць ого виду компенсації, що оспо рювався надходять з державно го бюджету .

На підставі ст.4 Декрету КМ "П ро державне мито" позивач зві льнений від сплати судового збору на користь держави.

Керуючись ст.ст. 19,22,64, 113 Консти туції України, ст.48, 62,71 Закону Ук раїни "Про статус і соціальни й захист громадян , які постра ждали внаслідок Чорнобильсь кої катастрофи", ст. 83 Закону Ук раїни "Про Державний бюджет У країни на 2002-2007 роки", ст.ст.6,9,17,89,99,100,15 8-163,185,186 КАС України, Рішенням Кон ституційного Суду України ві д 09.07.2007 року , суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Позов ОСОБА_2 до управл іння праці та соціального за хисту населення Тетіївської райдержадміністрації про ст ягнення недоотриманих належ них сум щорічної допомоги на оздоровлення - задовольнити частково.

Визнати відмову управлінн я праці та соціального захис ту населення Тетіївської рай держадміністрації щодо пере рахунку одноразової грошово ї допомоги на оздоровлення ОСОБА_2, виходячи з розміру м інімальної заробітної плати неправомірною.

Стягнути з управління прац і та соціального захисту нас елення Тетіївської райдержа дміністрації р/р 35216032000684 банку ГУ ДКУ у Київській області м. Киї в , МФО 821018 на користь ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 6 448 (шість тис яч чотириста сорок вісім ) гри вень 80 коп. недоотриманої суми одноразової грошової допомо ги за 2000 - 2003 роки, 2006 - 2007 роки.

Стягнути з управління прац і та соціального захисту нас елення Тетіївської райдержа дміністрації на користь ОС ОБА_2 200 (двісті) гривень за над ання юридичної допомоги.

Постанова може бути оскарж ена до Київського апеляційно го адміністративного суду че рез Тетіївський районний суд протягом двадцяти днів післ я подання заяви про апеляцій не оскарження, яка може бути п одана до суду протягом десят и днів з дня проголошення пос танови.